Постанова

від 17.09.2018 по справі 925/83/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа№ 925/83/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Купчини Марії Іванівни

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018

у справі №925/83/18 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сван-1

до: 1. Фізичної особи-підприємця Купчини Марії Іванівни;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІМОДО ТСХ ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Публічне акціонерне товариство Сбербанк

про визнання недійсним договору суборенди офісних приміщень № 01/05 від 01.05.2017 та стягнення 32 895,00 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сван-1 (надалі - ТОВ Сван-1 , позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Купчини Марії Іванівни (надалі - ФОП Купчина М.І., відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІМОДО ТСХ (надалі - ТОВ ЛІМОДО ТСХ , відповідач-2) про визнання недійсним договору суборенди офісних приміщень №01/05 від 01.05.2017 з моменту його укладення, а також стягнення з відповідача-1 безпідставно отриманих коштів в розмірі 32 895,00 грн, посилаючись на укладення відповідачами оспорюваного договору без достатніх на те правових підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір суборенди офісних приміщень №01/05 від 01 травня 2017 року, укладений між ФОП Купчиною М.І. та ТОВ ЛІМОДО ТСХ , стягнуто з ФОП Купчини М.І. на користь ТОВ Сван-1 32 895,00 грн безпідставно отриманих коштів в якості доходу за передачу майна в суборенду, а також 3 524,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.04.2018 у справі №925/83/18 стягнуто з ФОП Купчини М.І. на користь ТОВ Сван-1 881,00 грн судового збору за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що договір суборенди №01/05 від 01.05.2017 укладено відповідачем-1, на підставі договору оренди нерухомості №15/02-17 від 15.02.2017, який є нікчемним в силу закону, оскільки на час його укладення об'єкт оренди був переданий в іпотеку ПАТ Сбербанк за іпотечним договором від 13.02.2008, при цьому доказів тому, що такий вчиняється за згодою іпотекодержателя суду не було надано. Відтак, ФОП Купчина М.І. вважається такою, що набула майно позивача без достатньої правої підстави, а тому повинна сплатити позивачеві кошти, отримані нею в якості орендної плати за період дії оспорюваного договору.

Не погоджуючись із рішенням суду, ФОП Купчина М.І. звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з неї на користь ТОВ Сван-1 коштів в сумі 32 895,00 грн та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції в ході розгляду справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для її правильного вирішення, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач-1 зазначає, що суд необґрунтовано та безпідставно відмовив у задоволенні поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи, чим обмежив право скаржника на подання доказів на спростування позовних вимог; не надав належної оцінки повноваженням керівника ТОВ Сван-1 Коберника В.М., яким було підписано договір оренди від 15.02.2017, відомості про повноваження якого внесені до ЄДРПОУ та перебувають у відкритому доступі; не врахував того факту, що більша частина коштів, отримана скаржником від ТОВ Лімодо ТСХ за передання офісного приміщення в суборенду була перерахована ФОП Купчиною М.І. на користь комунальних підприємств в рахунок оплати комунальних послуг; суд передчасно розглянув та задовольнив позовну вимогу про стягнення на користь ТОВ Сван-1 коштів в сумі 32 895,00 грн в якості доходу, отриманого за договором суборенди №01/05 від 01.05.2017, тобто до набрання законної сили судовим рішенням про визнання цього договору недійсним, а крім того, не врахував, що за недійсним правочином право вимоги належить стороні договору, а не третій особі; суд не зважив на ту обставину, що позивач не звертався з окремим позовом про визнання недійсним договору оренди від 15.02.2017, на підставі якого ФОП Купчина М.І. набула майно, а висновок про те, що вказаний правочин є недійсним в силу закону судом зроблено лише 14.03.2018, в день прийняття судом оскаржуваного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Купчини М.І. на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено ТОВ Сван-1 , ТОВ ЛІМОДО ТСХ та ПАТ Сбербанк строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідач-2 та третя особа не скористалися правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 розгляд апеляційної скарги ФОП Купчини М.І. на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 призначено на 11.06.2018.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду 21.05.2018 від генерального директора ТОВ Сван-1 Коберника В.М. надійшла заява, в якій останній просив прийняти відмову ТОВ Сван-1 від позову до ФОП Купчини М.І. про визнання недійсним договору суборенди офісного приміщення №01/05 від 01.05.2017 та стягнення 32 895,00 грн, визнати нечинним рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 та закрити провадження у даній справі.

24.05.2018 від відповідача-1 надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, а 08.06.2018 від генерального директора ТОВ Сван-1 Коберника В.М. - пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 апеляційне провадження у справі №925/83/18 за апеляційною скаргою ФОП Купчини М.І. на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 зупинено до перегляду Верховним Судом постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 в касаційному порядку, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

22.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ Сван-1 Юдицького О.В. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №925/83/18, зважаючи на те, що обставина, яка зумовила зупинення апеляційного провадження, відпала.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 поновлено апеляційне провадження у справі № 925/83/18, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у справі №925/83/18 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено розгляд справи на 17.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 клопотання ТОВ Сван-1 в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №925/83/18 призначено на 17.09.2018.

У судове засідання 17.09.2018 відповідач-1, відповідач-2 та третя особа явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи, вислухавши з цього приводу думку представника позивача, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Колегія суддів, вирішуючи заяву генерального директора ТОВ Сван-1 Коберника В.М. від 21.05.2018 про відмову від позову, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про відмову від позову підписана Коберником В.М. в якості генерального директора ТОВ Сван-1 .

Судовими рішеннями у справах про банкрутство ТОВ Сван-1 №10/5026/2337/2011, №04/14-10/5026/2337/2011, №925/1894/13, №925/8/14, №925/2059/13 встановлено, що єдиним належним керівником банкрута є арбітражний керуючий Юдицький О.В., а тому в Коберника В.М. відсутні правові підстави на звернення до суду з заявою про відмову від позову, відтак, колегія суддів не вбачає законних підстав для вчинення такої процесуальної дії як прийняття відмови від позову.

17.09.2018 у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а судове рішення - залишити без змін.

17.09.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, у власності та на балансі ТОВ Сван-1 перебуває майновий комплекс, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Паризької Комуни (Кривалівська), 65-А, який складається з наступних об'єктів: адмінбудівля (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівля з прибудовами (літ.А, а2, а3, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв.; гараж з оглядовою ямою (літ.В); огорожа (літ.№1, 3, 5-9).

Даний факт підтверджується наявними у справі копіями технічного паспорту на комплекс нежитлових будівель (т.1, а.с. 30), Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 24) та витягами з Реєстру прав власності на нерухоме майно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (т.1, а.с. 105-107).

Приміщення розташовані на земельній ділянці, яка передана позивачеві у постійне користування згідно державного акту на право постійного користування землею, серія ІІ-ЧР № 002945 від 09.06.2000 (т.1, а.с. 115).

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що на підставі Іпотечного дого вору від 13.02.2008, укладеного між ТОВ Сван-1 та ЗАТ Банк НРБ все приміщення перебуває у заставі ПАТ Сбербанк , оскільки останнє є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ Банк НРБ (т.1, а.с. 37-49).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ Сван-1 (ідентифікаційний код 25658686, юридична адреса: 18005, АДРЕСА_1), введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника (а.с. 59-60 том 1).

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, відсторонено керівника ТОВ Сван-1 Вінника С.В. від посади, а виконання обов'язків керівника ТОВ Сван-1 покладено на арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника Юдицького О.В. (а.с. 61-63 том 1).

Постановою Господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 ТОВ Сван-1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича (а.с. 70-73 том 1).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 №1 у справі №14-10/5026/2337/2011 частково задоволено клопотання ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії та накладено арешт на все майно боржника (ТОВ Сван-1 ) шляхом: оголошення заборони його відчуження (зі складенням постанови); проведення його опису (зі складенням акту опису й арешту майна). Заборонено вчинення будь-яких дій щодо розпорядження арештованим майном, в тому числі і відчуження його у будь-який спосіб, крім здійснення виплат грошовими коштами з рахунку боржника у випадках, передбачених ч.6 ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (а.с. 86-88 том 1).

05.12.2013, на виконання даної ухвали державним виконавцем Центрального ВДВС Черкаського міського управління юстиції складено акти опису та арешту майна боржника відповідно до яких описано та арештовано комплекс нежитлових будівель за адресою: вул. Паризької Комуни, буд. 65-а, в м. Черкаси, який складається з: адмінбудівлі (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівлі з прибудовами (літ.А, а2, аЗ, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв.; гаражу з оглядовою ямою (тіт.В); огорожі (літ.№1, 3, 5-9) (а.с. 89-92 том 1).

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.02.2017 між ТОВ Сван-1 (за підписом генерального директора ТОВ Сван-1 Коберника В.М.) (орендодавець) та ФОП Купчиною М.І. (орендар) було укладено Договір оренди нерухомості №15/02-17, пунктом 6.1.5. якого передбачено право орендаря передавати орендоване майно в суборенду третім особам (а.с. 37-39 т.2).

01.05.2017 між ФОП Купчиною М.І. (орендар) та ТОВ Лімодо ТСХ (суборендар) було укладено Договір суборенди офісних приміщень за №01/05 (т.1, а.с. 55-57).

Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору орендар зобов'язався передати суборендареві, а суборендар - прийняти в платне строкове користування частину офісного приміщення, кімната №113, площею 43 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 65А.

П. 2.1. договору встановлено, що строк оренди розпочинається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна в суборенду та закінчується 01.12.2019.

Умовами п. 2.3. договору сторони передбачили, що орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту приймання-передачі майна в суборенду.

01.05.2017 ТОВ Лімодо ТСХ та ФОП Купчина М.І. підписали до спірного договору акт №1 приймання-передачі в оренду офісного приміщення (т.1, а.с 58).

Відповідно до п. 2.5. Договору суборенди, орендна плата для ТОВ Лімодо ТСХ складає 85 грн за 1 кв.м. орендованої площі. Загальний розмір щомісячної орендної плати складає 3 655,00 гривень за один календарний місяць користування офісним приміщенням, та зазначається в щомісячних Актах приймання-передачі наданих послуг суборенди, що складаються та підписуються сторонами щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, в якому Суборендарем здійснювалося користування офісним приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що арбітражному керуючому ТОВ Сван -1 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №32013250000000218 стало відомо про факт укладення між ТОВ Лімодо ТСХ та ФОП Купчиною М.І. договору суборенди офісних приміщень №01/05 від 01.05.2017 та одночасно отримано копію вказаного договору.

За твердженням позивача, ТОВ Сван-1 не могло укладати з ФОП Купчиною М.І. будь-яких договорів оренди, в тому числі й договору оренди №15/02-17 від 15.02.2017, зважаючи на ту обставину, що товариство перебуває в процесі банкрутства, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.11.2011 внесені відомості, зокрема, запис № 10261150019001629 (а.с. 93-96 том 1).

Крім того, як стверджує позивач, договір оренди нерухомості №15/02-17 від 15.02.2017 від імені позивача було підписано Коберником В.М., у той час, як з 09.02.2012 на підставі рішення суду (ухвала а.с.61 том 1) повноваження керівника ТОВ Сван-1 виконувались арбітражним керуючим Юдицьким О.В.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У відповідності до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Як вже зазначалось вище та встановлено судом, спірне приміщення перебуває в іпотеці ПАТ Сбербанк на підставі Іпотечного договору від 13.02.2008.

Матеріали справи містять заяву ПАТ Сбербанк від 22.01.2018, на яку посилається позивач, зі змісту якої слідує, що іпотекодержателем згоди про передачу іпотечного майна за договором іпотеки від 13.02.2008 в оренду чи користування будь-якій особі не надавалось (а.с.50 т. 1).

Згідно з частиною 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При укладенні оспорюваного правочину, в силу положень ст. 12 Закону України Про іпотеку іпотекодержателем ПАТ Сбербанк згоди на передачу майна в оренду не надавалось.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір оренди №15/02-17 від 15.02.2017 в силу ч. 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку є нікчемним і визнання його недійсним не вимагається.

А враховуючи ту обставину, що договір суборенди офісних приміщень №01/05 від 01.05.2017, укладений між ФОП Купчиною М.І. та ТОВ Лімодо ТСХ також був укладений без отримання згоди іпотекодержателя - ПАТ Сбербанк , що суперечить вимогам ч. 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку , та на підставі нікчемного правочину, місцевий господарський суд правомірно визнав обґрунтованими вимоги позивача про визнання даного договору недійсним.

Перевіряючи доводи скаржника стосовно правомірності ухвалення судом рішення в частині стягнення з ФОП Купчини М.І. на користь позивача коштів в сумі 32 895,00 грн, отриманих відповідачем-1 в якості орендної плати, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що така вимога є обґрунтованою та доведеною позивачем належними доказами у заявленому ним розмірі.

Так, позивач просив стягнути з відповідача-1 безпідставно отримані по договору суборенди від 01.05.2017 кошти в якості орендної плати у вищевказаному розмірі за період з 01.05.2017 по 31.01.2018.

Частинами 1 та 2 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно частини 3 ст. 1212 цього Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В силу приписів частини 1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Оскільки вимога позивача про визнання недійсним договору суборенди офісних приміщень № 01/05 від 01 травня 2017 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем Купчина Марією Іванівною та ТОВ ЛІМОДО ТСХ , є обґрунтованою, а оспорюваний договір укладено відповідачем-1 ФОП Купчиною М.І., зокрема, на підставі нікчемного договору оренди нерухомості № 15/02-17 від 15.02.2017, без згоди іпотекодержателя, відповідач-1 вважається особою, яка набула майно позивача без достатньої правової підстави, відповідно, зобов'язаний відшкодувати позивачеві кошти, отримані в якості орендної плати за спірним договором у визначений позивачем період його дії.

Відповідно до п.2.5 Договору суборенди, орендна плата для ТОВ Лімодо ТСХ складає 85 грн. за 1 кв.м. орендованої площі (43 кв.м.). Загальний розмір щомісячної орендної плати складає 3 655,00 гривень за один календарний місяць користування офісним приміщенням, та зазначається в щомісячних Актах приймання-передачі наданих послуг суборенди, що складаються та підписуються сторонами щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, в якому Суборендарем здійснювалося користування офісним приміщення.

З огляду на умови вищенаведеного договору, суд першої інстанції правомірно погодився з наведеним позивачем розміром коштів за передачу ФОП Купчиною М.І. майна в суборенду за період з 01.05.2017 по 31.01.2018, що становить 32 895,00 грн.

Колегія суддів доводи апелянта вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами.

В апеляційній скарзі відповідач-1 стверджує, що стягнення з останнього коштів на користь позивача є реституцією, однак така позиція апелянта є помилковою, адже у правовідносинах, що склалися, господарським судом вирішувалась вимога про стягнення з ФОП Купчини М.І. на користь ТОВ Сван-1 грошових коштів на підставі ч.1 ст.1214 ЦК України, в якості доходу, які відповідач-1 одержав або міг одержати від майна, набутого чи збереженого у себе без достатньої правової підстави.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було враховано його доводів щодо спрямування коштів, отриманих від ТОВ Лімодо ТСХ в якості орендних платежів на сплату комунальних послуг, однак, як правильно зазначено судом, відповідач-1 доказів здійснення саме ним розрахунку за комунальні послуги не надав як і не спростував тверджень позивача, що останнім, як власником, продовжують сплачуватися всі комунальні платежі на утримання вказаного комплексу приміщень.

З огляду на імперативні приписи ст.ст.216, 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а тому доводи апеляційної скарги про те, що нікчемний правочин є недійсним з моменту, коли суд зробив про це відповідний висновок, та лише з вказаного часу, відповідно, у позивача виникає право щодо стягнення з відповідача коштів, отриманих останнім за недійсним правочином, є необґрунтованими.

Доводи ФОП Купчини М.І. про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення судова колегія не знаходить обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як стверджує апелянт, нею завчасно було подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване необхідністю прийняття нею участі 14.03.2018 о 14-30 год. в апеляційному розгляді Київським апеляційним господарським судом скарги ФОП Купчини М.І. на ухвалу Господарського суду Черкаської області про забезпечення позову у цій же справі. Незважаючи на поважність причин неприбуття в судове засідання, місцевий господарський суд відхилив це клопотання, прийняв оскаржуване рішення за її відсутності, чим обмежив останню в процесуальних правах, що позбавило її можливості прийняти участь у справі та подати належні докази, що спростовують позовні вимоги.

Приписами ст. 80 ГПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак, варто зазначити, що ФОП Купчиною М.І. ані до відзиву, ані до апеляційної скарги, ані до письмових пояснень, наданих апеляційному суду не було надано доказів на спростування позовних вимог, які остання вважала за необхідне представити під час розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ФОП Купчина М.І. участі в апеляційному розгляді Київським апеляційним господарським судом скарги ФОП Купчини М.І. на ухвалу Господарського суду Черкаської області про забезпечення позову у даній справі не приймала, що свідчить про відсутність поважних причин неприбуття вказаної особи в судове засідання, призначене Господарським судом Черкаської області на 14-30 год. 14.03.2018 у справі №925/83/18.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги стосовно ненадання місцевим господарським судом належної оцінки правомірності підписання договору оренди від 15.02.2017 Коберником В.М., як повноваженим керівником ТОВ Сван-1 , є безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, дослідженими належними чином судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ФОП Купчини М.І. має бути залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Купчини Марії Іванівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2018 у справі №925/83/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/83/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська