Постанова

від 24.09.2018 по справі 906/296/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Справа №906/296/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І. Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.

За участю представників:

прокурор - Лис Н.В. (службове посвідчення №031428 від 19.01.2015р.)

відповідачів - не з'явились

третьої особи - ОСОБА_1 (службове посвідчення №115 від 21.10.2016р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року по справі №906/296/18 (про залишення позовної заяви без розгляду, суддя Тимошенко О.М., повний текст ухвали складено 13.08.2018 року)

позивач: Коростишівська місцева прокуратура в інтересах держави

відповідач: Публічне акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіал-Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

про визнання недійсним рішення про визначення переможця торгів та договору поставки на загальну суму 2 389 800 грн., повернення майна та коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року у справі №906/296/18 позов Коростишівської місцевої прокуратури до Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Україна" про визнання недійсним рішення про визначення переможця торгів та договору поставки на загальну суму 2389800 грн., повернення майна та коштів залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Держаудитслужба, яка може бути самостійним позивачем у даному позові, а в разі подання позову прокурором в інтересах держави, в позовній заяві Держаудитслужба має бути вказана в якості органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор у позовній заяві не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та не зазначив про відсутність такого органу.

А тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутись до суду з відповідним позовом як позивач, у зв'язку з чим має місце порушення приписів ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду заступник прокурора Житомирської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року по справі №906/296/18 про залишення позову без розгляду, а справу №906/296/18 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, а саме, що у даному випадку відсутній суб'єкт владних повноважень, який може захистити інтереси держави, безпідставно та необґрунтовано визначено прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, оскільки лише прокурор має право на пред'явлення вимог про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Висновки суду першої інстанції про те, що прокурором не підтверджено підстав для здійснення представництва інтересів держави є надуманими та не підтверджуються жодними доказами та положеннями чинного законодавства, а тому, оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, прокуратура зазначає, що, оскільки ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.05.2018 року відкрито провадження у справі №906/296/18, оцінка факту наявності чи відсутності порушеного інтересу держави та суспільного інтересу, а також порушень норм чинного законодавства, доведеності обставин справи наданими прокурором доказами, лежить у площині вирішення спору судом по суті позовних вимог, виходячи з норм ст.ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Житомирської області 03.09.2018 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 р. у справі №906/296/18 колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року, розгляд справи призначено на 24.09.2018 року об 11:00 год.

12.09.2018 р. на адресу суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеконференції, в якому третя особа просить забезпечити проведення судового засідання 24.09.2018 р. об 11:00 год. в режимі відеконференції з дорученням її проведення господарському суду Житомирської області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 року клопотання Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/296/18 задоволено, доручено господарському суду Житомирської області забезпечити проведення 24.09.2018 року об 11:00 год. в режимі відеоконференції.

17.09.2018 року від Управління північного офісу держаудитслужби в Житомирській області надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких третя особа вважає правомірним звернення прокурора з позовом в інтересах держави без зазначення органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки у Державної аудиторської служби України відсутні повноваження щодо звернення до суду із позовами про визнання не дійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

А тому, Управління північного офісу держаудитслужби в Житомирській області вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить задоволити апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до господарського суду Житомирської області.

20.09.2018 року від ТОВ "Радіал-Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, у зв'язку з тим, що відповідач не отримав копію апеляційної скарги. У зв'язку з тим, що ТОВ "Радіал-Україна" знаходиться в м. Києві унеможливило ознайомлення із матеріалами справи, зокрема із апеляційною скаргою, а також зробило неможливим підготовку мотивованого відзиву на апеляційну скаргу та його направлення у визначений судом строк.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Житомирської області направлялася копія апеляційної скарги всім сторонам у справі, в тому числі і ТОВ "Радіал-Україна" за адресою м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, що підтверджується, описом вкладення у цінний лист та квитанцією ПАТ "Укрпошта" (т. 2 а.с. 140 - 141).

В судове засідання 24.09.2018 року з'явились прокурор та представник Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.

Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та викладених в судовому засіданні пояснень.

Представник Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржувану ухвалу по справі №906/296/18 незаконною та необґрунтованою, а тому просить оскаржувану ухвалу скасувати з мотивів викладених в письмових поясненнях та наданих в судовому засіданні пояснень.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню виходячи з наступного.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Часиною 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Таким чином, підставами для представництва прокурором в суді законних інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтерес держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2018 року керівник Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави з позовом до Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіал-Україна" в якому просив:

1. Визнати недійсним рішення тендерного комітету ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» , від імені якого виступає Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» , оформлене протоколом №155/2 від 11.09.2017, яким ТОВ "Радіал-Україна" визнано переможцем за предметом закупівлі по коду 34120000-4 Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (автобуси).

2. Визнати недійсним договір поставки № ВТ 627-03/3 від 22.09.2017, укладений між ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» від імені якого виступає Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та ТОВ "Радіал-Україна" на загальну суму 2 389 800 грн.

3. Зобов'язати ТОВ "Радіал-Україна" повернути ПАТ «Об'єднана гірнпчо-хімічна компанія» , від імені якого виступає Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об'єднана гірнпчо-хімічна компанія» 2 389 800 грн.

4. Зобов'язати ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» , від імені якого виступає Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» повернути ТОВ "Радіал-Україна" автобус марки ПАЗ типу 4234-04, 2017 року випуску, номер кузова (шасі, рами) X1M4234NOH0000693, а також автобус марки ПАЗ типу 4234-04, 2017 року випуску, помер кузова (шасі, рами) XI M4234N0H0000687.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що процедура закупівлі автобусів проведена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: встановлено невідповідність пропозиції ТОВ "Радіал-Україна" вимогам тендерної документації замовника та законодавства у сфері публічних закупівель; предметом закупівлі є автобуси, які виготовлені ТОВ "Павловський автобусний завод" в Російській Федерації,щодо якого застосовано обмежувальні заходи по торгівельних операціях згідно Додатку 2 Рішення РНБО від 28.04.17 та п.10ч.1ст.4 ЗУ "Про санкції".

Також, у позовній заяві прокурором вказано, що згідно Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно пунктів 4-6 вказаного Положення Держаудитслужба, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено повноваження органу державного фінансового контролю, згідно яких останньому надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

З вище викладеного вбачається, що Держаудитслужба, здійснюючи моніторинг публічних закупівель, за наявності підстав, має право лише порушувати перед відповідними органами питання про визнання недійсними договорів у судовому порядку, проте, не виступати позивачем в суді із вказаних питань.

А тому, доводи суду першої інстанції про можливість Держаудитслужби самостійно звернутись до суду з даним позовом та безпідставність звернення прокурора в якості позивача є такими, що не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами в інтересах держави керівник Коростишівської місцевої прокуратури з посиланням на норми чинного законодавства обґрунтував наявність порушень інтересів держави, а також зазначив підставу для звернення до суду, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, ч.ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

При цьому, з урахуванням вимог ст.ст. 13, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, на стадії прийняття позовної заяви та підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості запропонувати прокурору надати додаткове правове та доказове обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді.

У разі, якщо прокурор не виконає вимоги суду, викладені в ухвалі суду щодо надання належного правового та доказового обґрунтування наявності обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави і необхідності захисту таких інтересів суд має право застосувати положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та повернути позовну заяву на підставі п. 4 ч. 5 вказаної статті.

Пунктом 4 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

Якщо наведені прокурором обставини щодо порушення інтересів держави з доказової точки зору підтверджені не будуть безпосередньо в процесі розгляду справи, суд з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права.

Матеріали справи свідчать, що місцевий господарський суд ухвалою від 04.05.2018 року позовну заяву Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", ТзОВ "Радіал-Україна" прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №906/296/18.

У вказаній ухвалі судом першої інстанції зазначено, що позовна заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а також відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.

Не зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції ухвалою від 08.08.2018 залишив позов без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Колегією суддів встановлено, що позовну заяву підписано керівником Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, тобто особою, яка мала право її підрисувати та посадове становище якої вказано в позовній заяві.

А тому, в даному випадку підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції були відсутні, оскільки, як вже зазначалося, судом першої інстанції було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №906/296/18 та призначено підготовче засідання, при цьому будь-яких недоліків позовної заяви судом встановлено не було, як і способу і строку їх усунення.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з доводами апеляційної скарги заступника прокурора Житомирської області та вважає їх обґрунтованими, а висновки суду про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу помилковими.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора Житомирської області підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року по справі №906/296/18 підлягає скасуванню з направленням справи до господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року по справі №906/296/18 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.08.2018 року по справі №906/296/18 скасувати.

3. Справу №906/296/18 направити на розгляд до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Савченко Г.І.