Постанова

від 20.09.2018 по справі 923/182/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/182/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Лук'ященко В.Ю.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився:

від відповідача: не з'явився:

від ДВС: не з'явився:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018, постановлену суддею Пінтеліною Т.Г. в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України; м. Миколаїв, повний текст якої складено 16.08.2018

за скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про визнання незаконною постанови державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 16.07.2018 про закінчення виконавчого провадження

у справі № 923/182/13-г

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація

про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

02.08.2018 Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, в якій просила:

визнати постанову державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 16.07.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 № 923/182/13-г про зобов'язання СТ Генічеське СТ Нова кооперація повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012г, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул.. Махарадзе, 64 шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати СТ Нова кооперація привести цю земельну ділянку у придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1, торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем - неправомірною;

зобов'язати державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області відновити вказане виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.

За результатами розгляду вказаної скарги Господарським судом Херсонської області постановлено ухвалу від 13.08.2018, за змістом якої доводи заявника визнано обґрунтованими.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018 скасувати та постановити нову про відмову у задоволені скарги на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області по виконавчому провадженню №38688995 у повному обсязі.

Підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, на думку апелянта, є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі Господарський суд Херсонської області встановив факт надходження постанови про відновлення виконавчого провадження до канцелярії суду саме 07.06.2018, у той час як оригінал наказу №923/182/13-г від 01.07.2013 господарським судом було надіслано до відділу примусового виконання рішень лише 23.07.2018, тобто з порушенням місячного строку, встановленого ст. 41 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, апелянт також зауважив на безпідставності висновків суду, що скасування постанови від 16.07.2018 ВП№38688995 про закінчення виконавчого провадження є єдиним способом відновлення безумовного права ОСОБА_1 на належне виконання судового рішення, оскільки закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження не позбавляє стягувача права повторного пред'явлення судового наказу до виконання.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та Споживче товариство Генічеське споживче товариство Нова кооперація власної позиції щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.

Учасники справи своїм правом на участь в апеляційному розгляді справи не скористались, своїх представників в судове засідання не направили, хоча були належним чином сповіщені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується інформацією про відстеження поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ Укрпошта , а також долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №6511910252964, 6511910252956, 6511910252972, 6511910252980, від 10.09.2018.

Виходячи зі змісту ст. 202, ч. 3 ст. 263, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, так само як і неподання відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає розгляду справи. За наведених обставин, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями з відміткою підприємства поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із п.25 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

В лютому 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація про зобов'язання останнього повернути ОСОБА_1, належну їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012, земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована у м.Генічеську по вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати відповідача привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.04.2013 у справі №923/182/13-г в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2013 у справі №923/182/13-г скасовано: позов задоволено та зобов'язано Споживче товариство Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м.Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язано Споживче товариство Генічеське споживче товариство Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем; вирішено питання про розподіл судових витрат.

01.07.2013, на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 у справі № 923/182-13-г, Господарським судом Херсонської області було видано відповідні накази.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 04.09.2015 виконавче провадження з примусового виконання наказу №923/182/13-г виданого 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області закрито на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження .

12.01.2017 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просила:

визнати постанову державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 04.09.2015 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 № 923/182/13-г про зобов'язання Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати Споживче товариство Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем - недійсною та скасувати;

зобов'язати державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області відновити вказане виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.02.2017 у справі №923/182/13-г припинено провадження щодо розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, на підставі п.1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент винесення ухвали суду), у зв'язку з прийняттям державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області постанови про відновлення виконавчого провадження від 31.01.2017 ВП№38688995 з примусового виконання наказу №923/182/13-г, виданого 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 05.05.2017 виконавче провадження з примусового виконання наказу №923/182/13-г, виданого 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області закрито на підставі п. 11 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

Супровідним листом №4257/2 від 05.05.2017, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, на адресу Господарського суду Херсонської області направив до виконання та до відома постанову від 05.05.2017 про закінчення виконавчого провадження, винесену про примусовому виконанні наказу №923/182/13-г від 01.07.2013 та оригінал наказу №923/182/13-г від 01.07.2013, виданого на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013.

26.05.2017 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просила суд:

визнати постанову державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 05.05.2017 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 № 923/182/13-г про зобов'язання Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати Споживче товариство Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем - незаконною та скасувати;

зобов'язати державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області відновити вказане виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2017 у справі №923/182/13-г, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, у задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, поданої приватним підприємцем ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 скасовано; справу передано до Господарського суду Херсонської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.05.2018 у справі №923/182/13-г скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області задоволено:

визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області від 05.05.2017 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 №923/182/13-г про зобов'язання Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язання Споживчого товариства Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем;

зобов'язано державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 № 923/182/13-г про зобов'язання Споживчого товариства Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належну їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язання Споживчого товариства Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем.

05.06.2018 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області виконавче провадження №38688995 було відновлено.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови Господарському суду Херсонської області в порядку ст. 41 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент відновлення виконавчого провадження) постановлено пред'явити до виконання наказ №923/182/13-г, виданий 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області, у місячний термін з дня надходження вищезазначеної постанови.

Постанову про відновлення виконавчого провадження від 05.06.2018 №38688995 згідно супровідного листа від 05.06.2018 № 8002/2 було надіслано до Господарського суду Херсонської області.

З відмітки канцелярії суду вбачається, що вказаний супровідний лист 05.06.2018 № 8002/2 з додатком надійшов до суду 07.06.2018.

16.07.2018, у зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження виконавчого документу, оригіналу наказу № 923/182/13-г, виданого 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 13 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

Стягувач вважає постанову державного виконавця передчасною та такою, що порушує його права. При цьому, заявник наголошував, що суд - це державний, владний орган, покликаний здійснювати правосуддя в державі. Правовою основою діяльності судів загальної юрисдикції є Конституція та Закони України.

По даній справі суд не є стороною виконаного провадження і не направлення наказу для подальшого виконання судового рішення після скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження могло мати місце виключно з об'єктивних причин, в тому числі і неотримання постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження, яку останній вважав такою. що своєчасно отримана судом.

У зв'язку з чим скаржник вважав, що, приймаючи оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець належним чином не перевірив, з яких причин судовий наказ своєчасно не надійшов до виконавчої служби. Його дії носять виключно формальний характер і відверто демонструють небажання виконувати рішення суду, як це мало місце у двох попередніх випадках, коли виконавче провадження по даній справі протиправно припинялось. Таке формальне відношення державного виконавця до своїх службових обов'язків, на думку стягувача, не відповідає вимогам ст. 2 Закону Про виконавче провадження та практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки, фізична особа підприємець ОСОБА_1 за даних обставин не могла ніяким чином впливати на відносини, які виникли між державними органами, і, при цьому ані закон, ані державна виконавча служба не зобов'язувала її вчиняти дії, які б сприяли виконанню судового рішення, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 13 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , суттєво впливає на її права, незалежно від волі стягувача та передбачених законом підстав, припиняє виконання судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою суду від 13.08.2018 місцевий господарський суд задовольнив вимоги вказаної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, визнавши їх обґрунтованими.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до п. 13 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент закінчення виконавчого провадження), підставою для закінчення виконавчого провадження є непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону, тобто, у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження.

Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 16.07.2018 № ВП 38688995, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області керувався зазначеними положеннями Закону України Про виконавче провадження .

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що до того, як державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, суд не мав можливості з об'єктивних причин пред'явити виконавчий документ за відновленим виконавчим провадженням до виконання у місячний строк, встановлений Законом України Про виконавче провадження , оскільки відповідно до наказів голови Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 №01.02.-03/21 та від 21.05.2018 №01.02-03/23 в період з 28.05.2018 по 16.07.2018 включно, судді Немченко Л.М. та Пінтеліна Т.Г., які приймали судові рішення у даній справі, перебували у щорічних планових основних відпустках.

27.07.2018 супровідним листом № 923/182/13-г/5185/18 Господарським судом Херсонської області надіслано Головному територіальному управлінню юстиції у Херсонській області оригінал наказу Господарського суду Херсонської області № 923/182/13-г від 01.07.2013, для виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 16.05.2018 по справі №923/182/13-г.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент закінчення виконавчого провадження) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до гарантованого ст.129 Конституції України та закріпленого ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.326 Господарського процесуального кодексу України принципу обов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , що також узгоджується зі змістом ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, розглянувши доводи скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, враховуючи закріплений в Конституції України та в Господарському процесуальному кодексі України принцип обов'язковості виконання судового рішення; те, що невжиття державними органами необхідних заходів для виконання рішення не може позбавляти особу права на справедливий суд та права отримати виконання судового рішення; фактичні обставини у даній справі, які підтверджують, що внаслідок винесення органом державної виконавчої служби постанови про закінчення виконавчого провадження від 16.07.2018 стягувач позбавляється вищезгаданих прав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність скасування винесеної державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області постанови від 16.07.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП№38688995.

Судова колегія зауважує, що тривалий час, а саме з 2013 року, судове рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по даній справі не виконується, що є неприпустимим.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Аналогічна правова позиція викладена і в рішенні Європейського суду, прийнятому у справі Сорінг проти Сполученого королівства , де зазначалося, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).

У рішенні у справі Янголенко проти України від 10.12.2009 № 14077/05 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 року no. 38773/05 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України від 05.07.2012 № 15729/07).

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

Наразі, як вбачається зі змісту ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В свою чергу, як правильно встановлено місцевим господарським судом, наявність правових підстав для задоволення скарги положення ст. 343 Господарського процесуального кодексу України пов'язують з можливим порушенням права скаржника.

За встановленими в ході судового розгляду обставинами, виконавче провадження з примусового виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 у справі № 923/182/13-г на підставі виданого 01.07.2013 Господарським судом Херсонської області наказу, закінчене без виконання.

Згідно з абз. 2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця, у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку.

Отже, в даному випадку, порушене право скаржника полягає у неможливості виконання судового рішення, ухваленого на його користь через наявність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження та законодавчі обмеження у визначенні підстав відновлення закінченого виконавчого провадження.

Проаналізувавши всі надані докази по справі, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиним способом відновлення безумовного права фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на належне виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/182-13-г є задоволення поданої нею скарги.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що попри встановлені обставини, резолютивна частина ухвали не відповідає вимогам ст.ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України в частині, що стосується наведення висновків за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Наведене, з огляду на приписи ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, зумовлює необхідність зміни резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018 у справі № 923/182/13-г шляхом її викладення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції.

Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 269, 270, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.08.2018 у справі №923/182/13-г змінити, виклавши пункт 1 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

Скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання неправомірною постанову державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 16.07.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 №923/182/13-г - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 16.07.2018 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 №923/182/13-г про зобов'язання Споживче Товариство Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належну їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати Споживче Товариство Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем.

Зобов'язати державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 01.07.2013 №923/182/13-г про зобов'язання Споживче Товариство Генічеське споживче товариство Нова кооперація повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належну їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 313700 від 30.05.2012 земельну ділянку площею 0,0012 га, яка розташована за адресою: м. Генічеськ, вул. Махарадзе, 64, шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самовільно збудовані ним на цій земельній ділянці споруди (будівлі), а також зобов'язати Споживче Товариство Нова кооперація привести цю земельну ділянку в придатний стан для можливості відновлення належного ОСОБА_1 торговельного ларька в стані, який існував до його знищення відповідачем. .

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2018

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_2