Рішення

від 20.09.2018 по справі 825/2367/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року Чернігів Справа № 825/2367/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 17.05.2018 № 11- О в частині звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку районної державної адміністрації у зв'язку з припиненням юридичної особи Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації;

- поновити позивача на роботі з 18.05.2018, а саме на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку районної державної адміністрації, а разі визнання судом неможливості поновлення позивача на зазначеній посаді, в зв'язку з її відсутністю, поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 18.05.2018 по день фактичного поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що його протиправно, у зв'язку з реорганізацією установи, було звільнено з посади головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації, оскільки відповідачем не дотримано порядку вивільнення працівників, адже не запропоновано іншої роботи та не враховано переважне право на залишення на роботі, як працівника з більш високою кваліфікацією та більш тривалим безперервним стажем роботи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що з метою виконання розпорядження в.о. голови Ічнянської районної державної адміністрації від 28.02.2018 № 54 Про припинення юридичної особи Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації 01.03.2018 було повідомлено позивача про вивільнення згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України після закінчення 2-х місячного терміну з моменту одержання повідомлення. Вказує, що позивачу головою ліквідаційної комісії Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 було запропоновано посаду в Управлінні соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації, однак після співбесіди позивач відмовився від посади з невідомих причин.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що повна ліквідація Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації не проводилася, оскільки відбулися зміни виключно в частині самостійності зі зміною назви структурного підрозділу, що призвело до реорганізації структурного підрозділу, а тому звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією є незаконним.

Відповідач подав заперечення, в яких зазначив, що при звільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач з 15.10.2015 працював на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації (а.с. 17).

Розпорядженням Ічнянської районної державної адміністрації від 28.02.2018 № 15-к виведено посади начальника Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації; начальника відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, головного бухгалтера; двох головних спеціалістів відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації; завідувача сектору організаційної роботи та врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації; головного спеціаліста сектору організації роботи та врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації; водія управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації та введено посади начальника відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації; двох головних спеціалістів відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації (а.с. 39).

Також 28.02.2018 розпорядженням Ічнянської районної державної адміністрації № 54 припинено Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00733808) шляхом ліквідації (а.с. 42).

Наказом Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації від 01.03.2018 № 04 зобов'язано завідувача сектору організації роботи та врегулювання відносин власності ОСОБА_4 повідомити про припинення Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації шляхом ліквідації та про наступне вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці працівників Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації згідно з додатком (а.с. 44-45).

У зв'язку з припиненням юридичної особи Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації 01.03.2018 позивача було попереджено про вивільнення згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а.с. 47).

В подальшому, головою ліквідаційної комісії Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації прийнято наказ від 17.05.2018 № 11 О про звільнення позивача 17.05.2018 з посади головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації у зв'язку з припиненням юридичної особи Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації відповідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги згідно статті 44 КЗпП України (а.с. 48).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою і третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що одночасно з попередженням про звільнення роботодавець обов'язково пропонує працівникові всі вакантні посади, що є в штатному розписі, на обіймання яких може претендувати такий працівник, і незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 № 9 містяться роз'яснення, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вбачається з розпоряджень Ічнянської районної державної адміністрації від 28.02.2018 № 54 та від 28.02.2018 № 15-к було припинено як юридичну особу Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації шляхом ліквідації та затверджено структуру та граничну чисельність працівників відділу агропромислового розвитку.

Аналізуючи основні завдання, які покладалися на ліквідоване Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації згідно Положення про управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 25.02.2013 № 41 та основні завдання, які були покладені на новоутворений відділ агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації згідно Положення про відділ агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації, затвердженого наказом керівника апарату районної державної адміністрації від 29.05.2018 № 46-к, суд приходить до висновку, що вони є тотожними.

Тобто, Ічнянська районна державна адміністрація не відмовилася від основних завдань, які виконувало Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації, а фактично передало їх новоствореному відділу.

Згідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Отже, при реорганізації чи ліквідації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи, в тому числі до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, зокрема, щодо працевлаштування працівників (переведення працівників на іншу роботу).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ліквідація юридичної особи має місце у випадку, якщо у розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У випадку доручення виконання завдань і функцій ліквідованого органу іншому органу мова йде фактично про його реорганізацію. У зв'язку з чим, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах від 04.03.2014 у справі № 21-8а14, від 27.05.2014 у справі № 21-108а14, від 28.10.2014 у справі № 21-484а14.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач при звільненні позивача не виконав вимоги частини другої статті 40 та статті 49-2 КЗпП України в частині процедури звільнення працівника, оскільки позивачу не було запропоновано іншу роботу, яку він обіймав відповідно до своєї кваліфікації у створеному відділі, якому було передано функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача з урахуванням встановлених обставин у даній справі та наведених норм чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що звільнення позивача з роботи відбулося з порушенням вимог законодавства про працю, що позбавило можливості позивача використати своє право на іншу роботу в реорганізованій установі.

Згідно з частиною другою статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Частинами першою та другою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають суду підставі вважати, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з роботи прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дотримання рівності перед законом, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації № 11 О від 17.05.2018 Про звільнення ОСОБА_1М. та поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації з 18.05.2018.

Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2018 по 20.09.2018.

Суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Згідно абзаців першого та третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Ічнянської районної державної адміністрації від 19.09.2018 № 01-48/2405 середньоденна заробітна плата позивача складає 239,90 грн. (а.с. 84).

Враховуючи, що 17.05.2018 був останнім робочим днем позивача, за який йому було нараховано та виплачено заробітну плату, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2018 по 20.09.2018 в розмірі 20871,30 грн. (87 днів вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 239,90 грн.).

Положеннями частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4798,00 грн. (20 днів вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 239,90 грн.) підлягає негайному виконанню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 132, частини першої статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підтвердження судових витрат, що пов'язані із прибуттям до суду 18.09.2018 та 20.09.2018, позивачем надано чеки № 41093 від 18.08.2018 на суму 99,96 грн. та № 41247 від 20.09.2018 на суму 99,96 грн. в загальному розмірі 199,92 грн. (а.с. 108).

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ічнянської районної державної адміністрації на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані із прибуттям до суду, в розмірі 199,92 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_5 Миколаївни (вул. Лісова, буд. 62, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, РНОКПП НОМЕР_1) до Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (площа Шевченка, буд. 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 04061895) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління агропромислового розвитку Ічнянської районної державної адміністрації № 11 О від 17.05.2018 Про звільнення ОСОБА_1М. .

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації з 18.05.2018.

Стягнути з Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (площа Шевченка, буд. 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 04061895) на користь ОСОБА_1 (вул. Лісова, буд. 62, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2018 по 20.09.2018 в розмірі 20871,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (площа Шевченка, буд. 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, код ЄДРПОУ 04061895) на користь ОСОБА_1 (вул. Лісова, буд. 62, м. Ічня, Чернігівська область, 16700, РНОКПП НОМЕР_1) витрати, пов'язані із прибуттям до суду, в розмірі 199,92 грн.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-економічного аналізу та розвитку агропромислового виробництва Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 4798,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2018 року.

Суддя В.О. Непочатих