Рішення

від 10.09.2018 по справі 826/3948/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 вересня 2018 року справа №826/3948/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Гольцової Г.В.;

відповідача: Левенець В.О.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сінап Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сінап Україна") доГоловного управління Держспоживслужби в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ Держспоживслужби в м. Києві) провизнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02 березня 2017 року №9 На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною постанову відповідача від 02 березня 2017 року №9, у зв'язку з тим, що уповноваженою особою ТОВ "Сінап Україна" правомірно не допущено відповідача до проведення перевірки, так як останнім порушено порядок вручення (направлення) повідомлення про проведення перевірки, а термін проведення перевірки, зазначений в повідомленні не відповідає фактичній даті початку здійснення заходу, вказаній у плані на ІІІ квартал 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3948/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких підтримав висновки акта про створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів від 30 вересня 2016 року та акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30 вересня 2016 року №000187 та зазначив про прийняття оскаржуваної постанови на підставі чинного законодавства.

В судовому засіданні 10 вересня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

В акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30 вересня 2016 року №000187 встановлено, що ТОВ "Сінап Україна" створено перешкоди службовим особам органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування, чим порушено вимоги статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі по тексту - акт перевірки).

На підставі акта перевірки, постановою про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02 березня 2017 року №9 за створення перешкод службовим особам органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування застосовано до позивача штраф у розмірі 54 311,13 грн.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови та норм Закону України "Про захист прав споживачів", суду належить встановити наявність підстав для застосування штрафу, а також встановити наявність чи відсутність порушень відповідачем чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів під час проведення перевірки.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, регулює Закон України "Про захист прав споживачів" (тут і далі в редакції від 01 січня 2016 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, серед іншого: перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (тут і далі в редакції від 01 вересня 2015 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. частиною одинадцятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно частини четвертої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Аналогічні норми містяться в Порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгів та надання послуг, затвердженому наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 07 березня 2012 року №310.

Матеріали справи підтверджують, що 20 червня 2016 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві №16 затверджено План здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року, яким пунктом 143 передбачено планову перевірку ТОВ "Сінап Україна", місце проведення господарської діяльності суб'єкта господарювання: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, ТРЦ "Космополіт", дата початку проведення заходу: 12 вересня 2016 року, строки проведення заходу: 15 робочих днів, найменування органу державного нагляду (контролю): Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві.

12 серпня 2016 року відповідачем видано повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання №315, яким на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідач повідомив ТОВ "Сінап Україна" (м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, ТРЦ "Космополіт") про проведення з 12 вересня по 30 вересня 2016 року планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства.

Зі змісту копії повідомлення вбачається, що його вручено особисто сервіс-інженеру ОСОБА_3 23 серпня 2016 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою чи працівником ТОВ "Сінап Україна", зокрема наказ про прийняття на роботу, довіреність тощо.

28 вересня 2016 року відповідачем видано наказ "Про проведення планового заходу" №980, яким наказано головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів ОСОБА_4, головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів ОСОБА_5 здійснити плановий захід (перевірка) у ТОВ "Сінап Україна" (м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6, ТРЦ "Космополіт") у термін з 29 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року на предмет дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів та антитютюнового законодавства.

На підставі вказаного наказу, 28 вересня 2016 року відповідачем видано направлення на проведення заходу №930; відмітки про вручення направлення уповноваженій особі позивача відсутні.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не доведено вручення суб'єкту господарювання - ТОВ "Сінап Україна" письмового повідомлення про проведення планового заходу, а також факту пред'явлення керівнику або уповноваженій особі позивача направлення (вручення його копії) та службового посвідчення.

Стосовно дотримання відповідачем строку здійснення планової перевірки, необхідно зазначити наступне.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зокрема передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Згідно частини п'ятої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Згідно Плану здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року, датою початку проведення заходу визначено 12 вересня 2016 року, а строк проведення - 15 робочих днів.

У свою чергу, частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України зокрема передбачено, що суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

На підставі фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, який міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що за 2015 рік, ТОВ "Сінап Україна" доходів не отримувало, а середня кількість працівників становила одну особу, тобто є суб'єктом малого підприємництва, відповідно строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'яти робочих днів.

З наведеного вбачається, що планова перевірка позивача повинна була розпочатись 12 вересня 2016 року та тривати не більше п'яти робочих днів.

Водночас, фактично вихід з метою здійснення планового заходу посадовими особами відповідача здійснено 30 вересня 2016 року, чим порушено строк здійснення планового заходу, встановлений частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання; одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю); оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

З наведеної правової норми вбачається право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки у разі не надання копій документів, передбачених законом.

Як встановлено судом вище, докази на підтвердження вручення повідомлення позивачу про проведення планового заходу, а також факту пред'явлення направлення (вручення його копії) та службового посвідчення матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо не допуску посадових осіб відповідача до здійснення перевірки, що спростовує порушення, встановлені в акті перевірки.

Таким чином, дії ГУ Держспоживслужби в м. Києві з проведення планової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ "Сінап Україна", за результатами якої складено акт перевірки суперечать вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та є протиправними, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про те, що акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийнята на його підставі постанова не може бути визнана правомірною, оскільки незаконна перевірка не створює правових наслідків.

Правову позицію аналогічного змісту викладено, у тому числі в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року №818/1511/17, зокрема зазначено, що оскільки перевірку здійснено із суттєвим порушенням встановленої законом процедури, то наслідком перевірки є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Таким чином, проведена відповідачем перевірка позивача, результати якої оформлені актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30 вересня 2016 року №000187, не створює правових наслідків, зокрема у вигляді прийняття постанови, що є підставою для її скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Сінап Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінап Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в місті Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02 березня 2017 року №9 .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінап Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінап Україна" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, офіс 111; ідентифікаційний код 40181443);

Головне управління Держспоживслужби в місті Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12; ідентифікаційний код 40414833).

Дата складення повного рішення суду - 24 вересня 2018 року.

Суддя В.А. Кузьменко