Постанова

від 09.01.2019 по справі 826/3948/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3948/17 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві на проголошене о 12 годині 00 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року, повний текст якого складено 24 вересня 2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сінап Україна до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сінап Україна (далі - Позивач, ТОВ Сінап Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві) про визнання протиправною та скасування постанови від 02.03.2017 року №9 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів вручення повідомлення про проведення планової перевірки, а також факту пред'явлення направлення і службового посвідчення керівнику суб'єкта господарювання або його уповноваженій особі Відповідачем не надано, а планова перевірка малого суб'єкта господарювання тривала понад встановлений законом п'ятиденний термін, то у Позивача були наявні правові підстави для недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки, у зв'язку з чим підстави для прийняття оскаржуваної постанови були відсутні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому зазначає, що, по-перше, судом першої інстанції не було враховано, що направлення на проведення планової перевірки було вручено особі, яка не висловила заперечень щодо відсутності у неї повноважень на отримання документів для ТОВ Сінап Україна , у той час як факт отримання такого повідомлення Позивачем не заперечується, по-друге, у плані здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 року зазначено не строк проведення перевірки, а лише період часу, в який таку перевірку має бути розпочато, а тому визначення у наказі про проведення перевірки строку її проведення протягом двох робочих днів відповідає вимогам чинного законодавства, по-третє, факт пред'явлення службових посвідчень та вручення копії направлення на проведення заходу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. З огляду на викладене, Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності у Позивача правових підстав для недопуску до перевірки посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Сінап Україна просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, доказів дотримання вимог щодо вручення повідомлення про проведення перевірки Відповідачем надано не було, по-друге, у плані здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на ІІІ квартал 2016 року чітко визначено, що строк проведення перевірки складає 15 робочих днів, по-третє, допущені ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві порушення щодо передумов проведення перевірки надають право об'єкту контролю не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення заходу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.01.2019 року.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої повністю з викладених у ній підстав.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2016 року працівниками ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві згідно п. 143 плану здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року (а.с. 51-53), повідомлення від 12.08.2016 року №315 про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання (а.с. 54), листа ТОВ Сінап Україна від 20.09.2016 року №101 (а.с. 55), наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 28.09.2016 року №980 (а.с. 56) та направлення на проведення заходу від 28.09.2016 року №930 (а.с. 57) здійснено вихід на адресу м. Київ, вул. Гетьмана, 6, ТРЦ Космополіт з метою проведення планової перевірки ТОВ Сінап Україна з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Разом з тим, у зв'язку зі створенням перешкод представником ТОВ Сінап Україна Гальцовою Г.В. перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки, що зафіксовано у відповідному акті від 30.09.2016 року (а.с. 65), контролюючих захід проведено не було, про що зазначено в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 30.09.2016 року №060187 (а.с. 62-64). Вказані документи були направлені на адресу 19.10.2016 року Позивача листом від 04.10.2016 року №5801 (а.с. 18, 26).

За наслідками розгляду скарги ТОВ Сінап Україна від 31.10.2016 року №153 (а.с. 29-34) Держспоживслужба листом від 02.12.2016 року №603-155-11/23877 (а.с. 35-37) повідомила Позивача про відсутність правових підстав для задоволення вимог, викладених у скарзі, з огляду на те, що посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві при спробі проведення планової перевірки діяли у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

На підставі встановлених у ході перевірки порушень законодавства про захист прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві 02.03.2017 року прийнято постанову №9 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів , якою на Позивача накладено штраф у розмірі 54 311,13 грн. (а.с. 38).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 4, 5, 7, 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. ст. 15, 26 Закону України Про захист прав споживачів , прийшов до висновку про обґрунтованість тверджень Позивача про порушення Відповідачем порядку проведення перевірки та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Закон України Про захист прав споживачів (далі - Закон про споживачів) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №260-р оформлено погодження з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів функцій і повноважень, зокрема, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, що припиняються.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 02.09.2015 року № 667 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Згідно п. 7 Положення №667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до п. п. 1, 3 п. 7 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 року № 45, яке було чинне на момент проведення перевірки, Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч. 11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон про держнагляд) плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Приписи ч. 4 ст. 5 Закону про держнагляд визначають, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, повідомлення про проведення планової перевірки від 12.08.2016 року №315 не було вручено керівнику ТОВ Сінап Україна або його уповноваженій особі, оскільки надання такого повідомлення 23.08.2016 року сервіс-інженеру ОСОБА_3, щодо якого відсутні докази будь-якого зв'язку з Позивачем, не може вважатися врученням повідомлення особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Посилання Апелянта на те, що ОСОБА_3 не висловив жодних заперечень щодо отримання даного не спростовує висновок суду першої інстанції про нормативно регламентований обов'язок вручити повідомлення про проведення планового заходу керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання. З аналогічних підстав судова колегія вважає необґрунтованим твердження Відповідача про те, що у подальшому Позивач отримав дане повідомлення.

Відповідно до ст. 7 Закону про держнагляд для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Аналогічні норми закріплені у Порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгів та надання послуг, затвердженому наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 07.03.2012 року №310.

Водночас, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2016 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято наказ №980 Про проведення планового заходу , яким приписано працівникам Головного управління здійснити плановий захід (перевірку) у ТОВ Сінап Україна ТРЦ Космополіт у термін з 29.09.2016 року по 30.09.2016 року. На виконання даного наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено направлення від 28.09.2016 року №930 на проведення заходу.

Проте, як вірно зазначено Окружним адміністративним судом міста Києва, доказів пред'явлення керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надання ТОВ Сінап Україна копії направлення матеріали справи не містять. Сам по собі факт наявності у розпорядженні ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві копії довіреності ОСОБА_4 (а.с. 58) не може бути безумовним свідченням дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Приписи ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд визначають, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції зі змісту Плану здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року (а.с. 27), датою початку проведення заходу щодо ТОВ Сінап Україна визначено 12.09.2016 року, а строк проведення - 15 робочих днів.

Разом з тим, в силу положень ч. 3 ст. 55 ГК України суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Зі змісту фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік (а.с. 14-15), подання якого підтверджується квитанцією №2 (а.с. 13), ТОВ Сінап Україна протягом 2015 року доходів не отримувало, а середня кількість працівників становила одну особу. Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Позивач є суб'єктом малого підприємництва, а тому строк здійснення планового заходу щодо нього не може перевищувати п'яти робочих днів.

Таким чином, оскільки планова перевірка ТОВ Сінап Україна повинна була розпочатися 12.09.2016 року та тривати не довше п'яти робочих днів, фактичний вихід на перевірку даного суб'єкта господарювання 30.09.2016 року відбувався поза межами встановленого Законом про держнагляд строку. При цьому посилання Апелянта на те, що у Плані здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року зазначено не строк проведення перевірки, а лише період часу, в який планову перевірку може бути проведено, судовою колегією оцінюється критично, оскільки наведеними вище положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд імперативно закріплено, що план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Відтак зазначена у Плані здійснення Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на ІІІ квартал 2016 року тривалість перевірки із зазначенням дати початку її проведення 12.09.2016 року свідчить, що саме з цього моменту контролюючий орган набув право на проведення перевірки ТОВ Сінап Україна , термін якої обмежується п'ятьма робочими днями.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону про споживачів у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписи ст. 10 Закону про держнагляд визначають, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Крім того, згідно абз. 4 ч. 4 ст. 5 Закону про держнагляд суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Отже, положення Закону про держнагляд прямо передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки у разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу та не надання копій документів, передбачених законом.

Судовою колегією враховується, що у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження вручення повідомлення Позивачу про проведення планового заходу, а також факту пред'явлення направлення (вручення його копії) та службового посвідчення дає підстави стверджувати про виникнення у ТОВ Сінап Україна права не допускати посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві до проведення перевірки, що, за обґрунтованим висновком суду першої інстанції, свідчить про відсутність у діях Позивача складу правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону про споживачів, наслідком чого є визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 09 січня 2019 року.