Постанова

від 25.09.2018 по справі 818/1777/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1777/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Спаскіна О.А. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК" на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Савицька Н.В.) від 31.01.2018р. (повний текст рішення складено 05.02.2018 року) по справі №818/1777/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль Проект"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0009321208 від 08.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що фактичною підставою для застосування до підприємства штрафних санкцій слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Разом з тим, оскільки внаслідок неможливості здійснення реєстрації контрагентом - ТОВ «Модуль Проект» податкових накладних від 13.03.2017 р., позивач не отримав податкового кредиту, необхідного для здійснення реєстрації власних податкових накладних за фактом поставки позивачем товарів на користь інших суб'єктів господарювання.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ "Модуль Проект".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про обґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що підприємство не може нести юридичну відповідальність за порушення строку реєстрації податкових накладних, оскільки в даному випадку відсутній склад правопорушення та винні дії останнього. Звертає увагу на те, що підприємством вжито усі залежні від нього заходи для недопущення правопорушення, що також виключає його відповідальність.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Третя особа надана до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому погодилась та підтримала апеляційну скаргу.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ЛІМІК» , за результатами якої було складено ОСОБА_1 за №1343/18-28-12-01/22591059 від 26.07.2017 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЛІМІК» , код ЄДРПОУ 22591059 за березень-травень 2017 р» .

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних у березні, квітні, травні 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність п.120-1 ст.120 ПК України.

Так, за результатами перевірки встановлено, що за даними ЄРПН ТОВ "ЛІМІК" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну податкові накладні в адресу наступних контрагентів:

ПАТ «Укртрансгаз» (код 30019801): №21 від 13.03.2017 на суму ПДВ 574 658,7 грн, граничний термін реєстрації в ЄРПН 31.03.2017, фактично зареєстровано - 07.04.2017, кількість днів затримки - 7 днів; №19, №20, №18, №22 від 13.03.2017 на суми ПДВ 512256,5 грн, 496270,7 грн, 468148,2 грн, 468148,2 грн відповідно, граничний термін реєстрації яких в ЄРПН 31.03.2017, фактично зареєстровано зазначені податкові накладні - 10.04.2017, кількість днів затримки - 10 днів;

ПрАТ «Монделіс Україна» (код 382220): №23 від 10.05.2017 на суму ПДВ 2823,9 грн, граничний термін реєстрації в ЄРПН 31.05.2017, фактично зареєстровано - 26.06.2017, кількість днів затримки - 16 днів.

Крім цього, за даними ЄРПН, ТОВ "ЛІМІК" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну 6 розрахунків коригування, а саме: №43, №42, №41, №44, №45, №46 від 30.04.2017 на суми ПДВ 2172,00 грн, 720,00грн., 556,00 грн, 507,64 грн, 136,00 грн, 25,81 грн відповідно, граничний термін реєстрації яких в ЄРПН 15.05.2017, фактично зареєстровано зазначені розрахунки коригування - 17.05.2017, кількість днів затримки - 2 дні (ПрАТ «ОСОБА_2 Егбертс» , код 39709794).

На підставі вищевказаного ОСОБА_1 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення (форма «Н» ) від 08.08.2017 №0009321208, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 252978,75 грн.

За наслідком проведеної позивачем процедури адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства визначено обов'язок платника податків своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечивши при цьому наявність достатніх коштів на електронному рахунку. Відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, носить безумовний характер, тобто, наявність вини платника податку, який не виконав встановленого ПК України обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, не потребує доказування. Посилання ТОВ "ЛІМІК" на те, що у період з 28 по 31 березня 2017 року ТОВ «Модуль Проект» було позбавлене можливості здійснити реєстрацію податкових накладних на користь позивача не зі своєї вини, а через незаконні дії ДПІ у м. Суми по зупиненню дії договору про визнання електронних документів, є необґрунтованими, оскільки незаконність дій податкового органу по зупиненню дії договору не встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за приписами частини чотирнадцятої п.201.10 ст.201 ПК України повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, підставою для відповідальності платника податків є порушення граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, розмір якого залежить від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних та кількості днів прострочки реєстрації.

Під час розгляду справи встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені ТОВ «ЛІМІК» : 13.03.2017 підлягали реєстрації в ЄРПН до 31.03.2017 (включно), 10.05.2017 - до 31.05.2017 (включно), а 30.04.2017 - до 15.05.2017 року (включно).

В свою чергу, податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну, а саме: № 21 від 13.03.2017 на суму ПДВ 574658,7 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 07.04.2017р.; № 18 від 13.03.2017 на суму ПДВ 468148,2 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 10.04.2017; № 19 від 13.03.2017 на суму ПДВ 512256,5 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 10.04.2017; № 20 від 13.03.2017 на суму ПДВ 496270,7 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 10.04.2017; № 24 від 13.03.2017 на суму ПДВ 468148,2 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 10.04.2017; № 23 від 10.05.2017 на суму ПДВ 2823,9 грн, зареєстрована в реєстрі податкових накладних 26.06.2017.

Під час розгляду справи позивач, не заперечуючи факту несвоєчасної реєстрації вищезазначених податкових накладних та розрахунків коригування, не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за березень, квітень, травень 2017 року та вважає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних у ЄРПН сталася не з вини підприємства.

Зазначив, що причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 2 526 963,53 грн в адресу ТОВ «Укртрансгаз» (код 30019801) та ПрАТ "Монделіс Україна" (код 382220) є недостатність реєстраційного ліміту в СЕА, внаслідок неможливості реєстрації податкових накладних на реалізацію товару в адресу ТОВ "ЛІМІК" контрагентом ТОВ "Модуль проект" (код 39742962) на суму ПДВ 2519482,2 грн, по якому мало місце відхилення договору про визнання електронних документів.

Як було встановлено під час апеляційного розгляду справи, на підставі пп.191.1.1, 191.1.2 пп.191.1 п. 191 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «Модуль Проект» у квітні 2016 року та березні 2017 року податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки 19.07.2017 складений акт № 1244/18-28-12-01/39742962, згідно якого податковий орган дійшов висновку про порушення підприємством п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкової накладної № 5 від 29.04.2016 та податкових накладних №№ 2, 3, 4, 5, 6 від 13.03.2017. На підставі висновків акту перевірки, 03 серпня 2017 року ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «Модуль Проект» штрафу в сумі 252037,57 грн.

ТОВ «Модуль Проект» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року по справі №818/310/18 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 57465, 87 грн. 87 коп.

В задоволенні позовних вимог в про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 194482, 36 грн. - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Модуль Проект" задоволено.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі №818/310/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано.

Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Модуль Проект" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1 від 03.08.2017 в частині застосування штрафу в розмірі 194482 (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 36 коп.

Приймаючи рішення по вказаній справі, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що станом на день подання ТОВ "Модуль Проект" документів в електронному вигляді, а саме 29.03.2017-31.03.2017, дія договору про визнання електронних документів не була припинена, а тому у податкового органу були відсутні законні підстави для неприйняття та нереєстрації поданих ТОВ «Модуль Проект» документів в електронному вигляді через можливе припинення дії договору. За таких обставин, несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 13 березня 2017 року № 3 на суму ПДВ у розмірі 468148,17 грн.; № 4 на суму ПДВ у розмірі 512256,50 грн.; № 5 на суму ПДВ у розмірі 496270,67 грн., № 6 на суму ПДВ у розмірі 468148,17 грн. відбулася не з вини ТОВ «Модуль Проект» , а тому застосування штрафних санкцій за таких обставин є неправомірним.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 4 статті 78 КАС України, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена відсутність законних підстав для неприйняття та нереєстрації поданих ТОВ «Модуль Проект» електронних документів.

Посилання контролюючого органу, з якими помилково погодився суд першої інстанції, на те, що порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України відбулось через відсутність необхідного ліміту коштів на спеціальному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, колегія суддів вважає помилковим, враховуючи наступне.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з абз.13, 14 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до п.12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (в редакції, чинній з 30.12.2015 р.) (далі - Порядок № 569), якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, у випадку недостатності суми на електронному рахунку платника податків для реєстрації в ЄРПН певної податкової накладної, платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в Системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, обчислену у відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що податковим органом ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано належних та допустимих доказів наявності у ТОВ "ЛІМІК" необхідного ліміту для здійснення своєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладених, а також наявності на банківських рахунках підприємства необхідних грошових коштів для їх перерахування на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою виконання положень п.201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

Згідно п.п. 71, 73, 74 Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування» , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обовязків (див. рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обовязок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pincv. The Czech Republic), п. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Othersv. Romania), п. 38).

На підставі вищевикладеного, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних № 21 від 13.03.2017 на суму ПДВ 574 658,7 грн; № 18 від 13.03.2017 на суму ПДВ 468 148,2 грн; № 19 від 13.03.2017 на суму ПДВ 512 256,5 грн; № 20 від 13.03.2017 на суму ПДВ 496 270,7 грн; № 24 від 13.03.2017 на суму ПДВ 468 148,2 грн; № 23 від 10.05.2017 на суму ПДВ 2 823,9 грн. відбулася не з вини ТОВ "ЛІМІК", а фактично через безпідставне неприйняття та нереєстрацію податковим органом поданих контрагентом (ТОВ «Модуль Проект» ) документів в електронному вигляді, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, колегія суддів дійшла висновку про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому висновки суду першої інстанції є помилковими.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на підставі положень ст. 139 КАС України підлягають розподілу, шляхом стягнення сплачених сум за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК" задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2018р. по справі №818/1777/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0009321208 від 08.08.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМІК" (вул. Армійська, буд. 1, кімната 117, м.Охтирка, Сумська обл., 42700, код ЄДРПОУ 22591059) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 3794 (три тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 68 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 5692 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 02 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5