Постанова

від 25.09.2018 по справі 199/9095/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/971/18 Справа № 199/9095/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Квартет на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Квартет , треті особи ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Країна про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТДВ Квартет , третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 червня 2016 року о 17-10 годин на перехресті вул.Лаврова в м. Дніпро, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КРАЗ , державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з відповідачем ТДВ Квартет , та автомобіля Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням та який належить йому на праві власності. Постановою судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності. 14 березня 2016 року між ПАТ СК КРАЇНА та ТДВ Квартет було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АЕ/8154016, відповідно до якого забезпечено транспортний засіб автомобіль марки КРАЗ , державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до Звіту експерта автотоварознавця від 02 липня 2016 року за № 29/06/16 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 становить 91 210 грн. 93 коп. Фактична вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 склала 84 043 грн. 10 коп., що підтверджується наданими позивачем доказами. ПАТ СК КРАЇНА частково відшкодувала спричинення шкоди в розмірі 48 447 грн. 20 коп. На відповідача покладений обов'язок відшкодувати йому залишок спричинення шкоди, а саме у розмірі 35 595 грн. 90 коп. (84 043 грн. 10 коп. - 48 447 грн. 20 коп. = 35 595 грн. 90 коп.). Крім того, ним було сплачено послуги експерта автотоварознавця у розмірі 1 000 грн. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача вартість відновлюваного ремонту у розмірі 35 595 грн. 90 коп., витрати на плату послуг експерта автотоварознавця у розмірі 1 000 грн., а всього 36 595 грн. 90 коп. та судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп.

У судовому засіданні 16 лютого 2017 року до участі у даній справі залучено ПАТ СК КРАЇНА у якості третьої особи (а.с.31, 32).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 Стягнуто з відповідача ТДВ Квартет (код ЄДРПОУ 30325648) на користь позивача ОСОБА_2 вартість відновлюваного ремонту у розмірі 35 595 грн. 90 коп., витрати на плату послуг експерта автотоварознавця у розмірі 1 000 грн., а всього 36 595 грн. 90 коп. Стягнуто з відповідача ТДВ Квартет (код ЄДРПОУ 30325648) на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ Квартет просить рішення суду від 26 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166- 1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до ст. ст. 3, 5 цього Закону метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22- 31, 35, 36 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦПК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий може відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2016 року вбачається, що17 червня 2016 року о 17-10 годин ОСОБА_3, керуючи автомобілем КРАЗ , державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в м. Дніпропетровську на перехресті вул.Лаврова, виконуючи маневр повороту праворуч, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив п.10.5 ПДР України. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.6).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником автомобіля Сузукі ОСОБА_4 державний номерний знак НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_2 (а.с.7).

З полісу №АЕ/8154016 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що транспортний засіб КРАЗ , державний номерний знак НОМЕР_1, керуючи яким ОСОБА_3 було скоєно ДТП, належить на праві власності відповідачу ТОВ Квартет (а.с.70).

Встановлено судом та визнається відповідачем водій ОСОБА_3 на момент скоєння ним ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ Квартет .

На момент ДТП вказаний автомобіль КРАЗ , державний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований у ПАТ СК Країна відповідно до полісу № №АЕ/8154016 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, розмір страхової виплати заподіяний майну становить 100 000 грн. (а.с.48).

ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, звернувся до ПАТ СК Країна із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.18).

Відповідно до п.2.4 методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) ( z0724-09 ) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно звіту експерта автотоварознавця від 02 липня 2016 року за № 29/06/16 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 становить 91 210 грн. 93 коп.(а.с.12, 13).

Фактична вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля Сузукі ОСОБА_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 склала 84 043 грн.10 коп., що підтверджується наданими позивачем доказами (а.с.8).

Вартість складання даного висновку склала 1 000 грн. (а.с.16).

ПАТ СК Країна було виплачено ОСОБА_2 страхову виплату в розмірі 48 447 грн. 20 коп.(а.с.19).

В апеляційній скарзі ТОВ Квартет зазначали, що вони не згодні з розміром спричиненої позивачу шкоди в результаті ДТП (а.с.111-113).

В судовому засіданні в апеляційному суді на розгляд ставилося питання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, оскільки в апеляційній скарзі ТОВ Квартет посилалися на необґрунтованість визначення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, однак клопотань від учасників справи про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи не надходило.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість визначення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП є необґрунтованими.

В судовому засіданні в апеляційному суді на розгляд ставилося питання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, однак відповідних клопотань від учасників справи про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи не надходило.

Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Квартет - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді