Ухвала

від 21.09.2018 по справі 173/2193/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1261/18 Справа № 173/2193/18 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

21 вересня 2018 року м.Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника ТОВ Мак ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року по кримінальному провадженню за №12018040430000530,-

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ Мак ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року задоволено клопотання старшогослідчогоСВ ВерхньодніпровськогоВП ЖовтоводськогоВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті та накладеноарешт шляхомзаборони будь-комурозпоряджатись будь-якимчином майномта використовуватипосіви сільськогосподарськоїкультури кукурудзи,на земельнихділянках сільськогосподарськогопризначення державноївласності дляведення товарногосільськогосподарського виробництвак.н. 1221084100:01:165:0823,загальною площею7,8га,к.н. 1221084100:01:165:0821,загальною площею8,0985га,к.н. 1221084100:01:165:0819,загальною площею8,1га,к.н. 1221084100:01:165:0817,загальною площею8,59га,розташованих на території Дмитрівської сільської ради, за межами населеного пункту, поблизу с.Соколове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що зазначене в клопотанні майно є доказом вчиненого злочину. Тобто підпадає під критерії, зазначені у ст. 98 КПК України, що згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Мак ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що об`єктом злочину являється земельна ділянка, але ніяк не вирощений на ньому врожай сільськогосподарських культур, які не носять на собі будь-яких ознак вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, і не може бути речовим доказом у сфабрикованій справі. Зазначає, що користування ділянками відбувалося за погодженням з Дмитрієвською сільською радою, до бюджету якого підприємством сплачувалися платежі за фактичне користування цими земельними ділянками протягом тривалого часу. Вказує на те, що заборона збирання врожаю на ділянках може призвести до пошкодження врожаю та заподіяння шкоди внаслідок несвоєчасного його збирання.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно зч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5 та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання віповідно до ч.6 ст.170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Апеляційним судом встановлено, що СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040430000530 від 29.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Так, 29 травня 2018 року до Верхньодніпровського ВП надійшли матеріали щодо фактичного обстеження земельних ділянок на території Верхньодніпровського району та встановлення посадовими особами ФГ "Лоренц" та ТОВ "МАК" факту самовільного зайняття земельних ділянки сільськогосподарського призначення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Дмитрівської сільської ради, за межами населеного пункту, поблизу с. Соколове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області розташована земельна ділянка к.н. 1221084100:01:165:0823, загальною площею 7,8 Га, земельна ділянка к.н. 1221084100:01:165:0821, загальною площею 8,0985 Га, земельна ділянка к.н. 1221084100:01:165:0819, загальною площею 8,1 Га, земельна ділянка к.н. 1221084100:01:165:0817, загальною площею 8,59 Га. Дані земельні ділянки відносяться до невитребуваних паїв та перебувають у власності Держави.

05 червня 2018 року в ході обстеження вказаних земельних ділянок встановлено, що вони суцільно зайняті посівами сільськогосподарської культури кукурудзи, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування, та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок.

Таким чином, невідомі особи самовільно зайняли земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Дмитрівської сільської ради, за межами населеного пункту, поблизу с. Соколове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, чим завдано значної шкоди її власнику Державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

05 червня 2018 року винесено постанову про визнання речовими доказами посівів кукурудзи (як матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин самовільного зайняття земельної ділянки) на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва к.н. 1221084100:01:165:0823, загальною площею 7,8 Га, к.н. 1221084100:01:165:0821, загальною площею 8,0985 Га, к.н. 1221084100:01:165:0819, загальною площею 8,1 Га, к.н. 1221084100:01:165:0817, загальною площею 8,59 Га, які розташовані на території Дмитрівської сільської ради, за межами населеного пункту, поблизу с. Соколове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Звертаючись із клопотанням про арешт майна, слідчий зазначив, що посів сільськогосподарської культури на земельній ділянці 1221084100:01:165:0823,загальною площею7,8Га,к.н. 1221084100:01:165:0821,загальною площею8,0985Га,к.н. 1221084100:01:165:0819,загальною площею8,1Га,к.н. 1221084100:01:165:0817,загальною площею8,59Гавизнаний речовим доказом, для збереження якого необхідно накласти арешт.

Слідчий суддя, враховуючи те, що зазначені земельні ділянки та відповідні посіви визнані речовим доказом наклав на зазначені об`єкти арешт.

З такими висновками слідчого судді неможливо погодитись.

Так, зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Вирішуючи по суті клопотання слідчого, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Так, до клопотання небуло наданодокументів відповіднодо п.3, 4ч.2ст.171КПК України,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження третімиособами такиммайном та на підтвердження розміру отриманої шкоди, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу представника ТОВ Мак ОСОБА_6 , ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків прокурору.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ТОВ Мак ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2018 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання старшого слідчого СВ Верхньодніпровського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4