Постанова

від 25.09.2018 по справі 136/1069/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1069/17

Провадження № 22-ц/772/1938/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуСправа № 136/1069/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Зайцева А.Ю., Шемети Т.М., секретар - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Поділля на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 07 серпня 2018 року про призначення експертизи, постановленої під головуванням судді Стадника С.І. у приміщенні Липовецького районного суду Вінницької області, дата складення повного тексту співпадає з датою її постановлення, у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Поділля , за участю третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений вал , про визнання недійсним договору оренди землі,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та ТОВ СФГ Поділля .

07.08.2018 року ОСОБА_3 подала до суду клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

07.08.2018 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області в задоволенні клопотання ОСОБА_3 в частині призначення експертизи відмовлено. Ухвалою замінено експертну установу, якій доручено проведення судово-технічної експертизи, згідно ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 23.02.2018 року.

На вказану ухвалу ТОВ СФГ Поділля подало апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 07.08.2018 року скасувати та направити справу для подальшого її розгляду по суті до Липовецького районного суду Вінницької області.

Скаргу мотивовано тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, суд не врахував, що позивач вдруге заявила клопотання про призначення експертизи, після того як не оплатила проведення попередньої експертизи, призначену ухвалою Липовецького районного суду від 23 лютого 2018 року; незрозумілим є висновок суду про бажання ОСОБА_3 лише змінити експертну установу; клопотання позивача не мотивоване, а законних підстав призначати технічну експертизу не має, так як текст оспорюваного договору, можна дослідити в судовому засіданні.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвала Липовецького районного суду від 23.02.2018 року про призначення експертизи залишена без виконання, а отже, експертиза не проводилась. Повторне клопотання позивача про призначення експертизи за своїм змістом зводиться до зміни експертної установи на іншу, а тому призначати експертизу повторно підстав не має.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

23 лютого 2018 року через канцелярію Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 подано заяву про проведення судово - технічної експертизи документів.(а.с.170)

23 лютого 2018 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області призначено у справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України . На час проведення експертизи провадження у справі зупинене

30 березня 2018 року на адресу Липовецького районного суду надійшло клопотання завідувача ВВ КНДІСЕ ОСОБА_4 про попередню оплату судово - технічної експертизи згідно із рахунком.(а.с. 200)

Експертиза позивачем оплачена не була, тому 15.05.2018 року цивільна справа була повернута до суду, а ухвалу суду про проведення експертизи від 23.02.2018 року залишено без виконання.

29 травня 2018 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відновлено провадження у справі.

07.08.2018 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подано заяву про призначення судово - технічної експертизи документів, проведення якої просила доручити Експертно - юридичній фірмі ОСОБА_1 .

07 серпня 2018 року за участю представника відповідача та у відсутність позивача ОСОБА_3, судом розглянута заява про проведення експертизи та постановлено оскаржувану ухвалу, якою замінено експерту установу, визначену в ухвалі суду від 23.02.2018 року - на Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. На вирішення експертів поставлені ті ж питання, що і в ухвалі про проведення експертизи від 23.02.2018. На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом спору є визнання договору оренди землі недійсним. Однією із підстав для визнання спірного договору недійсним є те, що спірний договір оренди має різні фактури сторінок, на сторінках договору різний стиль та розмір шрифту, що свідчить про підміну окремих сторінок договору після його підписання та за давністю виконання не співпадають із підписом, виконаним у договорі від імені позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач, стверджуючи про підробку чи підміну оспорюваного документу, відповідно до ст. 76 ЦПК, зобов'язаний, шляхом доказування, підтвердити обставини, яким він обґрунтовує позов.

Згідно з ч.2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань .

Питання, на які позивач бажає отримати відповідь, мають безпосередній зв'язок з вказаною підставою позову, і на них можна отримати відповідь лише експертним шляхом, призначивши судову технічну експертизу оспорюваного документа.

Для вирішення даного спору з підстав, якими обґрунтовуються вимоги позивача, необхідно призначити вказано експертизу, що і зробив суд першої інстанції ще 23.02.2018 року.

Після того, як справа була повернута з експертної установи до суду із листом, в якому вказується про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання у зв'язку з несплатою позивачем її вартості, від позивача через канцелярію суду надійшло ще одне клопотання з проханням призначити технічну експертизу з аналогічними питаннями, але в іншу експертну установу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ухвала суду від 23.02.2018 року, яка була постановлена в судовому засіданні без сторін (а.с. 173), була отримана позивачем, так само як і не має доказів того, що позивач отримала лист завідувача ВВ КНДІСЕ ОСОБА_4 про проведення оплати призначеної експертизи (а.с.200), який був направлений на адресу позивача судом першої інстанції.

Конверти з вказаними документами повертались до суду з відміткою , що за вказаною адресою адресат не проживає. Доказів того, що представник позивача був повідомлений про призначення судової технічної експертизи та про необхідність заплатити за проведення експертизи, в матеріалах справи теж не має.

Проаналізувавши зміст ч. 4 ст. 107 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд має право скасувати ухвалу про призначення експертизи.

В даному випадку ухвала суду від 23.02.2018 року про призначення технічної експертизи судом не скасована, а від так, є чинною, і дана ухвала залишена без виконання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення технічної експертизи, направивши її для виконання безпосередньо в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, а клопотання позивача зводилось до заміни експертної установи.

Твердження апелянта про намагання позивача, який просив змінити експертну установу, отримати від нової експертної установи бажаного результату є безпідставними, так як ухвалою суду виконання експертизи доручено установі про яку заявник не просив.

Приймаючи до уваги, те, що позивач та її представник не отримували ні копії ухвали про призначення експертиз, ні листа судового експерта про оплату експертизи, а отже, не могли знати про це, колегія суддів вважає, що твердження апелянта про навмисне затягування позивачем розгляду справи по суті є надуманим.

Безпідставним є мотиви скарги про відсутність міркувань позивача про необхідність призначення експертизи, так як мотиви необхідності призначення експертизи викладені як в ухвалі суду від 23.02.2018 року, так і в оскаржуваній ухвалі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про необхідність призначення у цій справі технічної експертизи, для підтвердження чи спростування мотивів позову, і цей висновок є правильним.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін як такої, що постановлена з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. 103, 252, 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Поділля залишити без задоволення.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 07 серпня 2018 року про призначення експертизи - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Б. Сало

Судді: А.Ю. Зайцев

ОСОБА_5