Рішення

від 20.09.2018 по справі 909/694/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/694/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат", 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 17,

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, 76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Кардинала Любомира Гузара, 15,

про стягнення коштів в сумі 47988,10 грн.,

за участю:

від позивача: представники не з"явилися,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

                    ТОВ "Івано-Франківський хлібокомбінат" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення коштів в сумі 47988,10 грн.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 31/17/134 від 14.03.2017 відповідачем не оплачено позивачу в повному обсязі кошти за отримані товари.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.09.2018.

                    Представники сторін, в судове засідання 20.09.2018, не з"явилися.

                    За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                     14.03.2017 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (Замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" (Учасник-переможець) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 31/17/134 (далі Договір).

                    Згідно п. 1.1. Договору Учасник-переможець зобов"язується поставити Замовнику Товар відповідно до специфікації до Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

                    Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 1356400 грн. з ПДВ.

                    Згідно п. 4.1. Договору порядок розрахунків: безготівковий (після пред"явлення Учасником-переможцем належно оформленої у встановленому чинним законодавством порядку товарно-транспортної накладної, яка повинна містити відбиток печатки та підпис Учасника-переможця).

                    Доказом виконання позивачем взятих на себе зобов"язань щодо поставки товарів у кількості та належній якості, що становить предмет Договору, є товарно-транспортні накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

                    Розрахунки за поставлену продукцію проводилися періодично та не в повному обсязі, внаслідок чого у Замовника утворилася заборгованість перед Учасником-переможцем в сумі 47988,10 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 02.02.2018 по 05.03.2018, який підписано та скріплено печатками сторін.

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію № 278 від 25.06.2018 (отримано 26.06.2018) з вимогою оплатити заборгованість в сумі 47988,10 грн., яка останнім залишена без розгляду.

                    Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

                    Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

                    Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

                    Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Відповідно до ст. 712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                    Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                    Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

                    Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                    Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                    Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

                    Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 31/17/134 від 14.03.2017 в сумі 47988,10 грн., є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

                    Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

                    На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задоволити.

          Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, ідентифікаційний код 40312499) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 17, ідентифікаційний код 05495259) 47988,10 (сорок сім тисяч дев"ятсот вісімдесят вісім гривень десять копійок) грн. заборгованості згідно умов договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 31/17/134 від 14.03.2017, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) грн. судового збору.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.09.2018

                    Суддя                                                                                Грица Ю.І.