Рішення

від 19.09.2018 по справі 922/2441/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2441/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до 1.Приватного підприємства "Колос-РВ", с.Нижній Бурлук , 2.Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт.Шевченкове про визнання недійсним договору за участю представників:

прокурора: Зливка К.О. (посв.№047938);

позивача: ОСОБА_2 за дов. №32-20-0.14, 1-89/62-18 від 22.08.2018;

відповідача-1: ОСОБА_1 за дов.б/н від 22.08.18; ОСОБА_3, керівник;

відповідача-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (позивача) до Приватного підприємства "Колос-РВ" (відповідача-1), Шевченківської районної державна адміністрації Харківської області (відповідача-2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який 17.10.2005р. укладений між Шевченківською райдержадміністрацією та ПП "Колос - РВ" та 17.10.2005р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040570400002, яким Приватному підприємству "Колос - РВ" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,0 га (рілля), що знаходиться на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідачів судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір оренди укладено з порушенням статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та статей 15,21 Закону України "Про оренду землі", оскільки договір укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковою умовою у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2017 року позов задоволено. Визнано недійсними договір оренди земельної ділянки, який 17.10.2005 укладений між Шевченківською райдержадміністрацією та приватним підприємством "Колос - РВ" та 17.10.2005 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040570400002, яким приватному підприємству "Колос - РВ" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,0 га (рілля), що знаходиться на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з Приватного підприємства "Колос-РВ" (63610, Харківська область, Шевченківський район, с. Нижній Бурлук, код ЄДРПОУ 33559102) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 800,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 року рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017 року у справі № 922/2441/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2018 року касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено частково.Рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 року у справі № 922/2441/17 скасовано. Справу № 922/2441/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14.06.2018 року матеріали справи №922/2441/17 повернулись до господарського суду Харківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2018 для розгляду справи № 922/2441/17 визначено суддю Жельне С.Ч.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2018 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, , розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12.07.2018 о 12:20год.

02.07.2018 відповідача-1 (ПП "Колос-РВ") надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№18723) в якому останній просить застосувати до спірних правовідносин у даній справі строк позовної давності в порядку вимог ст. 267 ЦК України у зв'язку із чим у позові відмовити.

05.07.2018 позивач до суду надав відповідь на відзив (вх.№19319) в якому посилаючись на положення ст.13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" та ст.13 Закону України "Про плату за землю" просить позов задовольнити

10.07.2018 від відповідача-2 (Шевченківська РДА Харківської області) надійшов до суду відзив на позовну заяву (вх.№1999) в якому просить у задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що відповідачем-1 були вчинені дії, спрямовані на усунення порушення, на яке посилається прокурор у позовній заяві, оскільки після надходження позову до суду ПП "Колос-РВ" уклало договір на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку використовує згідно з договором, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки пройшла державну експертизу в Держгеокадастрі Харківської області. Після звернення ПП "Колос-РВ" до Шевченківської районної ради з заявою про затвердження нормативної грошової оційнки на засіданні районної ради від 26.10.2017 року її було затверджено. Також наголошує на пропущення позивачем строку звернення з позовом до суду.

11.07.2018 прокурор до суду надав відповідь на відзив відповідача-1 (вх.№20043).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2018, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 05.09.2018 о 10:30год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018 р. о 12:30год.

У судовому засіданні 19.09.2018 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, а також заперечували проти заяви відповідача про застосування позовної давності, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.

Присутні у судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву , а також підтримали заяву про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову учасників справи у судових дебатах, господарський суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 14.09.2005р. №316 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано в оренду приватному підприємству "Колос - РВ" земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу, розташованих на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області.

На виконання зазначеного розпорядження між Шевченківською районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Колос - РВ" 17.10.2005р. укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 50,0га (рілля), що знаходиться на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір оренди земельної ділянки 17.10.2005р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040570400002.

Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 28.03.2017р. № 10-20.29-0.1-251/2-17 встановлено, що в архіві відділу відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 121 Конституції України (в редакції, яка діяла до 30.09.2016 року) було передбачено, що одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

15.07.2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Цим Законом було внесено також зміни до ГПК України, зокрема до статей 2 та 29.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому ст. 63 цього Кодексу.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII.

Зокрема, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23).

У п. 1 та 3 постанови "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року N 7 (із змінами) Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й вмотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Так, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що за спірним договором оренди земльної ділянки від 17.10.2005 Приватному підприємству "Колос-РВ" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 50,0 га (рілля), що знаходиться на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 13 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 5 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 36 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Прокурор в обґрунтування позову посилається на те, що спірний договір було укладено з порушенням ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» та ст.ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі» , а саме: договір укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та є істотною умовою такого договору, тому прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який 17.10.2005р. укладений між Шевченківською райдержадміністрацією та ПП "Колос - РВ" та 17.10.2005р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040570400002, яким Приватному підприємству "Колос - РВ" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 50,0 га (рілля), що знаходиться на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку ії внесення і перегляду та відповідальності за ії несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (в редакції Закону на час укладення договору).

Згідно з ст. 6 Закону України "Про плату за землю" (в редакції на час прийняття податкового кодексу) ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

Виходячи із положень зазначених норм, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 -10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

При цьому, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду (ст.15 Закону України "Про оцінку земель").

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківської районної ради від 26.10.2017 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кад.№6325785000:02:000:0389 що знаходиться в оренді у ПП "Колос-РВ" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області, згідно розрахунку грошової оціник земельної ділянки, розробленого ТОВ "Юридична фірма "ПАРАДИГМА".

Судом встановлено, що до 2017 року Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передавалася в оренду Приватному підприємству "Колос-РВ" не приймалося.

Таким чином, спірний договір укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 15, 21 Закону України "Про оренду землі", а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки, орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то договір, оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цих правочинів встановленого законом порядку.

Поряд із тим, під час розгляду справи першим та другим відповідачами заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Клопотання про застосування строків позовної давності обґрунтоване тим, що спірний договір було укладено у жовтні 2005 року, зареєстрований також у жовтні 2005, а саме - 17.10.2005, тоді, як прокурор звернувся з позовом у даній справі про визнання вказаного договору недійсним лише у липні 2017 року, пропустивши встановлений статтею 257 трирічний строк позовної давності.

Господарський суд, розглянувши вказані клопотання, дійшов до висновку про їх задоволення та про застосування у даній справі строку позовної давності.

При цьому, господарський суд виходить з такого.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, інститут позовної давності передбачає обставини, які є підставами для зупинення та переривання строку давності, вичерпний перелік яких встановлено статтями 263, 264 Цивільного кодексу України.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За приписами ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності.

Як вже зазначалося, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Перебіг позовної давності у справах за позовами, заявленими прокурором в інтересах держави в особі її органів, починається від дня коли про порушене право довідався або міг довідатися саме такий державний орган, а не прокурор, який звернувся з позовом до суду.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14, від 23.12.2014 у справі №3-194гс14, від 23.03.2015 у справі №3-21гс15, від 01.07.2015 у справі №6-178цс15.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що до суду звернувся заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року).

Згідно з положеннями п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції що діяла на час укладання оспорюваного договору оренди землі, до розмежування земель державної та комунальної власності щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених у абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснювали відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Законом України від 06.09.2012 № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

ОСОБА_4 не встановлює і не змінює строку позовної давності, підстав його зупинення або переривання для звернення до суду з відповідним позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №294-р питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, з 01.01.2013 від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

У даній справі прокурор, заперечуючи проти клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності та в обґрунтування поважноності причини пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, посилається на те, що про порушення вимог чинного законодавства при укладенні вказаного договору позивач дізнався лише у 2017 з листа Ізюмської місцевої прокуратури від 30.03.2017 №10-20-5-6793/0/19-7, а отже, на думку прокурора і початок позовної давності слід вираховувати саме з цього часу.

Однак вищенаведені доводи прокурора не свідчать про зміну строку позовної давності, підстав його зупинення або переривання для звернення до суду з відповідним позовом.

Висновки прокурора про те, що позовна давність почалась з дати отримання позивачем листа Ізюмської місцевої прокуратури від 30.03.2017 №10-20-5-6793/0/19-7 щодо порушення спірним договором вимог законодавства, суд вважає безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Виходячи із положень законодавства, які були наведені вище, органи, які є попередниками позивача у здійсненні повноважень власника на землю, не були позбавлені права звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

При цьому, зміна розпорядника землі не може мати наслідком зміни позовної давності, оскільки повноваження державних органів здійснювати на підставі статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника на землю не припинялися, а передавалися від одного органу до іншого.

Слід також зазначити, що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема, шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11.05.2016 зі справи №910/3723/14.

Оскільки за наслідками розгляду даного спору судом достеменно встановлено, що спірний правочин, який 17.10.2005 укладено між Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області, орендодавцем, та Приватним підприємством "Колос-РВ"", орендарем (та який 17.10.2005 року зареєстровано) з порушенням вимог земельного законодавства, то саме з цієї дати (17.10.2005) для особи, яка уповноважена здійснювати права власника спірної земельної ділянки (районної державної адміністрації до 01.01.2013 і центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів після цієї дати) розпочався перебіг позовної давності для позовних вимог про визнання цього правочину недійсним.

Таким чином, оскільки даний позов заявлено у липні 2017 року і прокурором не наведено поважних причин пропуску позовної давності за заявленими вимогами, то у позові слід відмовити в порядку частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі № 922/688/17.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду про відмову в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: http://www.court.gov.ua.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків (61022,м.Харків, майдан ОСОБА_1, 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6, код ЄДРПОУ 24283422)

Відповідач1: Приватне підприємство Колос -РВ , с.Нижній Бурлук (63610, с.Нижній Бурлук, Шевченківський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 33559102)

Відповідач2: Шевченківська районна державна адміністрація Харківської області, смт. Шевченкове (63601, вул..Лермонтова, 2, смт. Шевченкове, Харківська область, код ЄДРПОУ 24283422)

Повне рішення складено 27.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_5