Постанова

від 26.09.2018 по справі 544/115/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/115/18 Номер провадження 22-ц/786/1991/18Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

з участю адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У своєму позові ОСОБА_4 зазначає, що 05 жовтня 2009 року помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті відкрилася спадщина, а саме право власності на земельну ділянку площею 7,5215 га, у адміністративних межах Березоворудської сільської ради Пирятинського району. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, позивач звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, яку через свого представника ОСОБА_3 передала до Пирятинської державної нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено, оскільки позивачка не подала заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори у строк, встановлений ст. 1270 ЦК України . Але при цьому позивач зазначає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки її батьки проживали окремо, батько участі у її вихованні не приймав, у 1995 році через хворобу матері вона забрала її проживати до себе у м.Київ, ні з нею, ні з її матір'ю батько не спілкувався. Про те, що останній помер і після його смерті залишилося нерухоме майно, позивачка дізналася лише у липні 2017 року. Посилаючись на вищевикладене, позивач просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після її покійного батька ОСОБА_5, який помер 05 жовтня 2009 року.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_4 до Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.

Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого 05 жовтня 2009 року ОСОБА_5, тривалістю два місяці, з моменту набрання рішенням законної сили.

Березоворудська сільська рада Пирятинського району Полтавської області оскаржила рішення місцевого суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування скарги зазначила, що ОСОБА_4 було відомо про смерть її батька 05.10.2009 року. Таким чином, позивачка не надала до суду першої інстанції жодного належного доказу для доведеності своїх позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить скаргу відповідача на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У відзиві представник позивача зазначає, що скаржником не наведено жодних аргументів в обгрунтування своєї позиції щодо неповного з'ясування судом обставин справи, недоведеність позову, інших процесуальних порушень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 05 жовтня 2009 року в с. Вечірки Пирятинського району Полтавської області помер батько позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). Факт родинних відносин між ними підтверджується копією свідоцтва про народження позивача (а.с.8).

Відповідно до довідки Пирятинського відділу міжрегіонального управління у Гребінківському та Пирятинському районах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на ім'я ОСОБА_5 на території Пирятинського району у адміністративних межах Березоворудської сільської ради виготовлявся та реєструвався державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, серія ПЛ №103853 від 16.06.2006 року, площею 7, 5215 га (а.с. 27-28).

На момент відкриття спадщини позивач не проживала постійно зі спадкодавцем і у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивач звернулася 20 січня 2018 року до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлого 07.10.2009 року ОСОБА_5, яку через свого представника ОСОБА_3 передала до Пирятинської державної нотаріальної контори.

Але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті її батька, оскільки пропущено строк, передбачений ст. 1270 ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с. 12).

В обгрунтування позову ОСОБА_4 посилалася на те, що про смерть батька та наявне у нього майно не знала, з ним не спілкувалася. Окрім того, посилалася на те, що батько не приймав участі у її вихованні, вони проживали окремо, останній раз за місцем реєстрації батька у с.Вечірки позивач була у 1996 році.

Задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що строк було порушено у зв'язку з тим, що батьки позивача проживали окремо, батько участі у її вихованні не приймав, у 1995 році через хворобу матері позивачка забрала її проживати до себе у м.Київ, ні з нею, ні з її матір'ю батько не спілкувався; сама позивач хворіла запаленням суглобів; про те, що останній помер і після його смерті залишилося нерухоме майно, позивачка дізналася лише у липні 2017 року.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша 1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши матеріали справи та враховуючи, що позивачка ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори 20.01.2018 року, тоді як шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 05.10.2010 року, жодних доказів, що вона пропустила строк з поважних причин не навела, не зазначила об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для неї на вчинення дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини в установлений строк, при цьому, проживання окремо із спадкодавцем та необізнанність щодо факту його смерті не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона мала можливість спілкуватися і підтримувати стосунки з батьком; окрім того, надані позивачкою докази про перебування її на стаціонарному лікуванні не можуть бути взяті до уваги, так як документи закладів охорони здоров'я датовані 2018 роком, а також не надано переконливих доказів для визнання її такою, що прийняла спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини .

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області підлягає стягненню 1057, 20 грн. судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області - задовольнити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 червня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Березоворудської сільської ради Пирятинського району Полтавської області 1057, 20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_6

ОСОБА_7

З оригіналом згідно: ОСОБА_1