Ухвала

від 21.09.2018 по справі 210/4949/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4949/18

Провадження № 1-кс/210/2122/18

"21" вересня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: слідчий суддя- ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000539 від 29.08.2018 року, про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу полвції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000539 від 29.08.2018 року, про накладення арешту на майно, в якому просить накласти арешт на майно у вигляді металевих виробів та конструкцій, виявлених в ході огляду на території місцевості (земельної ділянки) з реєстраційним номером об`єкта нерухомості майна № 1569149812218, кадастровий номер: 1221855500:01:001:0827 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виявленого в ході проведення огляду майна у вигляді металевих виробів та конструкцій.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, вважаю, що клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, у клопотанні слідчого про арешт відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном,що належитьарештувати,не вказанорозміру шкоди,яка отриманаюридичною особою,відповідно дочастини другоїстатті 171КПК України,також незазначенопереліку і видів майна, що належить арештувати.

Тобто, слідчий в своєму клопотання не визначив розмір та вартість майна, що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Посилання слідчого в клопотанні про арешт майна, що металеві вироби та конструкції, які були виявлені в ході огляду на території земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, є майном, набутим кримінально-противоправним шляхом необґрунтоване.

З урахуванням матеріалів кримінального провадження, зважаючи на відсутність переліку і видів майна, обсягу та особливостей майна, не зазначено вагу майна, що належить арештувати, слідчий суддя вважає що клопотання містить недоліки, які унеможливлюють його розгляд слідчим суддею.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

Оскільки судове засідання було проведено за відсутності осіб кримінального провадження, фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 107,170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000539 від 29.08.2018 року, про накладення арешту на майно - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1