Постанова

від 25.09.2018 по справі 173/2131/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1491/18 Справа № 173/2131/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Приватного підприємства «СТД Агро»

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «СТД Агро» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро» , Відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПП «СТД Агро» , ТОВ «Любомирівка-Агро» , Відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що згідно державного акту про право приватної власності на землю ЯА № 347599 від 17 листопада 2005 року позивачка є власником земельної ділянки (паю) площею 5,5526 га, кадастровий номер 1221055800:01:024:0314, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

02 листопада 2009 року між нею та відповідачем ПП «СТД Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки (паю), який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за № 041011900171 від 22 лютого 2010 року, згідно якого вона передала відповідачу в оренду свою земельну ділянку площею 5,5526 га, вартістю на момент укладання договору 60062,25 грн., на умовах, що орендар кожного року сплачує їй за користування земельною ділянкою 1801,87 грн., тобто на той час 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.

Строк розрахунку за оренду землі до 31 грудня щорічно. Також згідно умов договору за домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами, що зазначається в окремій угоді. Строк дії договору оренди - 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Відповідач протягом кількох років не виконує умови за договором оренди, а саме не сплатив їй орендної плати за 2013-2015 роки, що згідно розрахунку складає 10885,82 грн., а також порушив чинне земельне та екологічне законодавство що призвело до погіршення стану родючості його земельної ділянки та до втрати корисних властивостей землі.

Відповідач не виконує умови збереження об'єкта оренди, так як протягом декількох років, орендодавці земельних ділянок, які згідно кадастрового плану знаходяться в полі № 22, № 23, № 24 Новомиколаївської селищної ради звертались до голови Новомиколаївської селищної ради, щоб було проведено обстеження їх земельних ділянок на предмет того, що відповідач не виконує вимог сівозміни, тобто протягом шести останніх років з 2011 року до 2016 року включно земельні ділянки засіваються лише соняшником, що приводить до порушення умов збереження якості об'єкта оренди та руйнації землі.

Комісією депутатів Новомиколаївської селищної ради були складені акти за 2011, 2012, 2013 роки, про те, що протягом трьох років земельні ділянки засіваються лише соняшником.

З серпня 2012 року комісією у складі начальника відділу з організації виробництва, переробки та маркетингу рослинницької продукції управління агропромислового комплексу Верхньодніпровської райдержадміністрації та землевпорядника Новомиколаївської селищної ради був складений акт про те, що на земельних ділянках, які знаходяться на полі № 22, № 23, № 24, тобто в даному випадку і на її земельній ділянці не дотримуються вимоги сівозміни, зернова група не витримана, посіви знаходяться у критичному стані, урожайність неможливо встановити.

Проте, в 2015-2016 роках під час розгляду даної справи в суді відповідач знову засіяв належну їй земельну ділянку соняшником, про що повідомлено Новомиколаївську селищну раду Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Філією ДУ «Держгрунтохорона» було надано висновок про те, що родючість верхнього шару грунту, тобто зміст гумусу (органічної речовини) в грунті станом на 2014 рік значно знизився. Зазначені обставини на думку позивача є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в зв'язку з істотними порушеннями відповідачам умов договору.

Крім того, відповідач ПП «СТД Агро» 01 квітня 2015 року уклав договір суборенди належної позивачці земельної ділянки з відповідачем ТОВ «Любомирівка-Агро» без відома та згоди позивачки строком на сім місяців. А 01 лютого 2016 року знову був укладений договір суборенди між даними відповідачами без її відома та згоди. В той час, як згідно укладеного договору оренди земельної ділянки не передбачено умови щодо передачі земельної ділянки в суборенду іншій організації, що є суттєвим порушенням умов договору що й стало підставою звернення до суду .

Ураховуючи викладене, позивачка просила суд: розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем ПП «СТД Агро» 02 листопада 2009 року; стягнути з відповідача ПП «СТД Агро» на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 10885,82 грн.; зобов'язати Відділ з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем та договір суборенди земельної ділянки, укладений між відповідачами ПП «СТД Агро» та ТОВ «Любомирівка-Агро» ; стягнути з відповідача ПП «СТД Агро» понесені нею судові витрати.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ПП «СТД Агро» 02 листопада 2009 року, який зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру 22 лютого 2010 року за № 041011900171 щодо оренди земельної ділянки площею 5,5526 га, вартістю 60062 грн. 25 коп., кадастровий номер 1221055800:01:024:0314, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з ПП «СТД Агро» на користь ОСОБА_2 7535 грн. 35 коп. заборгованості з орендної плати за 2014 та 2015 роки.

Зобов'язано Відділ з питань державної реєстрації речових прав нерухомого майна Верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки площею 5,5526 га, кадастровий номер 1221055800:01:024:0314, укладений між ПП «СТД Агро» та ТОВ «Любомирівка-Агро» , зареєстрований державним реєстратором Васильківського управління юстиції Дніпропетровської області 10 лютого 2016 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПП «СТД Агро» , ТОВ «Любомирівка-Агро» , Відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки за підставою невиконання умов договору по збереженню агрохімічного стану земельної ділянки - залишено без розгляду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПП «СТД Агро» , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи.

Також скаржник зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно державного акту про право приватної власності на землю ЯА № 347599 від 17 листопада 2005 року позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (паю) площею 5,5526 га, кадастровий номер 1221055800:01:024:0314, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02 листопада 2009 року між позивачкою та відповідачем ПП «СТД Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки (паю), який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за № 041011900171 від 22 лютого 2010 року, згідно якого вона передала відповідачу в оренду свою земельну ділянку площею 5,5526 га, вартістю на момент укладання договору 60062,25 грн., на умовах, що орендар кожного року сплачує їй за користування земельною ділянкою 1801,87 грн., тобто на той час 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.

Строк розрахунку за оренду землі до 31 грудня щорічно. Також згідно умов договору за домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами, що зазначається в окремій угоді. Строк дії договору оренди - 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Земельна ділянка, що належить позивачці знаходиться на полі № 24.

Згідно поданого позову позивачка просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем ПП «СТД Агро» за трьома підставами: систематична невиплата орендної плати, істотне погіршення стану земельної ділянки в результаті порушення екологічного законодавства та укладення договору суборенди без відома та згоди позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, та прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивачки про розірвання договору оренди земельної ділянки за підставою систематичної несплати орендної плати та стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по орендній платі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений без порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Договором оренди земельної ділянки не передбачено можливість передачі орендарем земельної ділянки в суборенду.

Також, в матеріалах справи відсутня письмова згода орендодавця на передачу орендарем ПП «СТД Агро» у суборенду ТОВ «Любомирівка-Агро» належної ОСОБА_2 земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що орендодавець ОСОБА_2 не наділяла орендаря ПП «СТД Агро» правом на укладення договору суборенди належної їй земельної ділянки, приймаючи до уваги, що договір суборенди було укладено між ПП «СТД Агро» та ТОВ «Любомирівка-Агро» у порушення вимог ст. 8 Закону України «Про оренду землі» , доводи ПП «СТД Агро» , що законом передбачена можливість передачі в суборенду в тому випадку, якщо договором не передбачена така можливість, у разі відсутності заперечень орендодавця, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконує умови збереження об'єкта оренди, що підтверджується актами, які були складені комісією депутатів Новомиколаївської селищної ради за 2011, 2012, 2013 роки, про те, що протягом трьох років земельні ділянки засіваються лише соняшником.

А також із серпня 2012 року комісією у складі начальника відділу з організації виробництва, переробки та маркетингу рослинницької продукції управління агропромислового комплексу Верхньодніпровської райдержадміністрації та землевпорядника Новомиколаївської селищної ради був складений акт про те, що на земельних ділянках, які знаходяться на полі № 22, № 23, № 24, тобто в даному випадку не дотримуються вимоги сівозміни, зернова група не витримана, посіви знаходяться у критичному стані, урожайність неможливо встановити.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова позивачки від отримання орендної плати, не є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, а отже і не є підставою для розірвання цього договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів того, що позивачка відмовилась від отримання орендної палати немає .

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 147, п.3 розділом XII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СТД Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А. Єлізаренко

ОСОБА_3