Рішення

від 17.09.2018 по справі 917/799/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 Справа № 917/799/18

м. Полтава

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Єршова, 87, с. Трубайці, Хорольський район, Полтавська область, 37861

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК ОСОБА_2» , АДРЕСА_1, 36002

про стягнення 114 500,00 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 27.09.2018 року.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 114 500 грн. боргу за договором про надання транспортних послуг № 019-ПР від 22.02.2017 року.

За ухвалою від 16.07.2018 року провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору про надання транспортних послуг № 019-ПР від 22.02.2017 року, зокрема не сплатив за послуги, надані позивачем, в період з 26.03.2018 року по 13.04.2018 року.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 ГПК України.

За ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 16.07.2018 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась позивачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 85-88), повернулась до суду із відміткою поштового працівника «за закінченням встановленого строку зберігання» . Відповідач зазначену ухвалу отримав 20.07.2018 року (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 84).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою учасникам спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 7172 від 02.08.2018 року, а.с. 89-91) позов не визнає, посилаючись на те, що позивачем у справі завдано збитків відповідачу в розмірі 275 455,32 грн., стягнення яких є предметом судового розгляду в справі № 917/689/18 господарського суду Полтавської області, та зазначає, що оплата послуг позивачу буде здійснена після добровільного відшкодування завданих відповідачу збитків або шляхом зарахування зустрічних вимог.

При цьому відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 7171 від 02.08.2018 року, а.с. 106-107) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/689/18 за позовом ТОВ ДМК ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу.

Подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі відхиляється судом як необґрунтоване, оскільки наявність в провадженні господарського суду Полтавської області іншої справи, предметом якої є позовні вимоги про стягнення 275 455,32 грн. збитків у порядку регресу з ФОП ОСОБА_1, не свідчить про неможливість розгляду даної справи по суті до вирішення справи № 917/689/18. Як зазначає відповідач у відзиві на позов, підставою позовних вимог, які розглядаються в межах справи № 917/689/18 є посилання на неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо перевезення вантажу за заявкою № 64 від 23.03.2018 року. В той же час, предметом розгляду по даній справі є вимога про стягнення вартості перевезень по заявкам № 70 від 26.03.2018 року, № 88 від 30.03.2018 року, № 111 від 06.04.2018 року, № 120 від 10.04.2018 року, № 136 від 13.04.2018 року.

П. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наявність судової справи, предметом розгляду по якій є стягнення збитків за неналежне виконання обов'язків з перевезення по певній заявці, ніяким чином не перешкоджає встановленню та оцінці фактичних обставин щодо виникнення заборгованості за послуги з перевезення, надані по іншим заявкам.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

22.02.2017 року тіж Товариством з обмеженою відповідальністю ДМК ОСОБА_2 , як ОСОБА_3, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як Перевізником, було укладено договір № 019-ПР про надання транспортних послуг по Україні (далі - Договір, а.с. 9-14) , відповідно до умов якого Перевізник від свого імені, за плату і за рахунок ОСОБА_3 забезпечує організацію здійснення перевезення вантажів ОСОБА_3 автомобільним транспортом (п. 2.1 Договору).

П.п. 3.1, 3.2 Договору передбачено, що перевезення вантажів здійснюються Перевізником, на підставі заявки ОСОБА_3 на перевезення вантажу, складеної відповідно до договору, яка є невід'ємною частиною договору і підписується уповноваженим представником ОСОБА_3. Перевезення вантажу супроводжується товарно-транспортною накладною, що складається в пункті навантаження вантажу, Перевізник контролює наявність та правильність оформлення товарно-транспортної документації.

В розділі 5 Договору сторони узгодили порядок розрахунків за транспортні послуги.

Ціни за даною угодою заздалегідь встановлюються і узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Заявки, невід'ємної частини даного договору. Остаточна сума фрахту вказується у рахунку на кожну виконану транспортно-експедиторську послугу (ТЕП) і може змінюватися, виходячи із складності виконання Заявки, штрафних санкцій і інших підтверджених або погоджених витрат, понесених перевізником при виконанні ТЕП (п. 5.1 Договору).

За результатами наданих послуг Перевізник складає та подає на підпис ОСОБА_3 виконаних робіт (наданих послуг) разом з оригіналами належним чином оформлених товаросупровідних документів по конкретному перевезенню (товаро-транспортних накладних), товарних (видаткових) накладних, довіреностей, дефективних актів (у разі їх складання), рахунків та податкову накладну. В ОСОБА_3 має бути передбачено: найменування послуг, що були надані перевізником, вартість кожної послуги окремо та їх загальна вартість (п. 5.2 Договору).

ОСОБА_3 розглядає та підписує ОСОБА_3 протягом 2 робочих днів від дня його отримання або відмовляє в підписанні, письмово мотивуючи свою відмову, про що повідомляє Перевізника в той же строк (п. 5.3 Договору).

Розрахунок за надані Перевізником послуги провадиться ОСОБА_3 на підставі оригіналу підписаного сторонами ОСОБА_3 виконаних робіт (наданих послуг) протягом 15 банківських днів від дня підписання ОСОБА_3 обома сторонами за умови отримання документів, зазначених у п. 5.2 Договору (п. 5.4 Договору)..

Усі належним чином оформлені документи, вказані у п. 5.2 Договору, мають бути надані Перевізником ОСОБА_3 не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання вантажу вантажоодержувачем (п. 5.5 Договору).

На виконання умов укладеного Договору позивач в період з 26.03.2018 року по 13.04.2018 року надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 114 500,00 грн. В підтвердження надання послуг позивач надав:

- заявки відповідача № 70 від 26.03.2018 року, № 88 від 30.03.2018 року, № 111 від 06.04.2018 року, № 120 від 10.04.2018 року, № 136 від 13.04.2018 року (а.с. 15-19),

- товаро-транспортні накладні № П1347 від 16.04.2018 року, № П1653 від 16.04.2018 року, № П 1560 від 16.04.2018 року, № П1668 від 16.04.2018 року, № П1729 від 17.04.2018 року, № П1729 від 17.04.2018 року, № П1598 від 16.04.2018 року, № П 508 від 27.03.2018 року, № П 508 від 27.03.2018 року, № П927 від 02.04.2018 року, № П889 від 02.04.2018 року, № П852 від 02.04.2018 року, № П1118 від 10.04.2018 року, № П1066 від 10.04.2018 року, № П1192 від 10.04.2018 року, № П1181 від 11.04.2018 року, № П1170 від 11.04.2018 року (а.с. 30-36, 38-39, 41-43, 45-47, 49-50);

- рахунки-фактури № 192 від 29.03.2018 року на суму 21 000,00 грн., № 203 від 05.04.2018 року на суму 24 000,00 грн., № 222 від 12.04.2018 року на суму 12 500,00 грн., № 219 від 13.04.2018 року на суму 24 000,00 грн., № 228 від 18.04.2018 року на суму 33 000,00 грн. (а.с. 29, 37, 40, 44, 48);

- акти виконаних робіт № 192 від 29.03.2018 року на суму 21 000,00 грн., № 203 від 05.04.2018 року на суму 24 000,00 грн., № 222 від 12.04.2018 року на суму 12 500,00 грн., № 219 від 13.04.2018 року на суму 24 000,00 грн., № 228 від 18.04.2018 року на суму 33 000,00 грн. (а.с. 24-28).

Відповідач надані позивачем транспортні послуги не оплатив. Претензія позивача від 08.05.2018 року (а.с. 56-57) про сплату заборгованості за Договором на суму 114 500,00 грн. відповідач залишив без реагування.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір перевезення вантажу.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу (далі - ГК) України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

У спірних правовідносинах відповідач діяв як експедитор на підставі договору транспортного експедирування № 1-ЗМ, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас (а.с. 20-23).

Відповідно до п. 3.1 договору про надання транспортних послуг по Україні № 019-ПР від 22.02.2017 року, перевезення вантажів здійснюється Перевізником на підставі заявки ОСОБА_3 на перевезення вантажу, складеної відповідно до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору і підписується уповноваженим представником ОСОБА_3.

Позивачем надані копії заявок № 70 від 26.03.2018 року, № 88 від 30.03.2018 року, № 111 від 06.04.2018 року, № 120 від 10.04.2018 року, № 136 від 13.04.2018 року (а.с. 15-19), які підписані сторонами по справі, в яких визначено місце завантаження/розвантаження товару, державний номер автомобіля, прізвище водія, вартість послуг з перевезення, а також зазначено, що позивач є перевізником/експедитором за вказаними в заявках перевезеннями.

В п. д умов кожної із заявок також передбачено зазначення в ТТН на відповідне перевезення автопідприємством ТОВ ДМК ОСОБА_2 , тобто відповідача.

Виконання позивачем умов договору перевезення, викладених у заявках, підтверджується:

- по заявці № 70 від 26.03.2018 року - ТТН № П 508 від 27.03.2018 року, № П 508 від 27.03.2018 року (а.с. 38-39);

- по заявці № 88 від 30.03.2018 року - ТТН № П927 від 02.04.2018 року, № П889 від 02.04.2018 року, № П852 від 02.04.2018 року (а.с. 41-43),

- по заявці № 111 від 06.04.2018 року - ТТН № П1118 від 10.04.2018 року, № П1066 від 10.04.2018 року, № П1192 від 10.04.2018 року (а.с. 45-47),

- по заявці № 120 від 10.04.2018 року - ТТН № П1181 від 11.04.2018 року, № П1170 від 11.04.2018 року (а.с. 49-50),

- по заявці № 136 від 13.04.2018 року - ТТН № П1347 від 16.04.2018 року, № П1653 від 16.04.2018 року, № П 1560 від 16.04.2018 року, № П1668 від 16.04.2018 року, № П1729 від 17.04.2018 року, № П1729 від 17.04.2018 року, № П1598 від 16.04.2018 року (а.с. 30-36).

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціни за даною угодою заздалегідь встановлюються і узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Заявки, невід'ємної частини даного договору. Остаточна сума фрахту вказується у рахунку на кожну виконану транспортно-експедиторську послугу (ТЕП) і може змінюватися, виходячи із складності виконання Заявки, штрафних санкцій і інших підтверджених або погоджених витрат, понесених перевізником при виконанні ТЕП.

В п. 5. 2 Договору визначено, що за результатами наданих послуг Перевізник складає та подає на підпис ОСОБА_3 виконаних робіт (наданих послуг) разом з оригіналами належним чином оформлених товаросупровідних документів по конкретному перевезенню (товаро-транспортних накладних), товарних (видаткових) накладних, довіреностей, дефективних актів (у разі їх складання), рахунків та податкову накладну. В ОСОБА_3 має бути передбачено: найменування послуг, що були надані перевізником, вартість кожної послуги окремо та їх загальна вартість.

ОСОБА_3 розглядає та підписує ОСОБА_3 протягом 2 робочих днів від дня його отримання або відмовляє в підписанні, письмово мотивуючи свою відмову, про що повідомляє Перевізника в той же строк (п. 5.3 Договору).

Як передбачено п. 5.4 Договору, розрахунок за надані Перевізником послуги провадиться ОСОБА_3 на підставі оригіналу підписаного сторонами ОСОБА_3 виконаних робіт (наданих послуг) протягом 15 банківських днів від дня підписання ОСОБА_3 обома сторонами за умови отримання документів, зазначених у п. 5.2 Договору.

Усі належним чином оформлені документи, вказані у п. 5.2 Договору, мають бути надані Перевізником ОСОБА_3 не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання вантажу вантажоодержувачем (п. 5.5 Договору).

Надіслання позивачем документів, визначених в п. 5.2 Договору, в строки, передбачені п. 5.5 Договору, підтверджується експрес-накладними служби доставки Нова пошта (а.с. 51-55).

Відповідач в порушення п. 5.3 Договору не повідомив позивача про відмову від підписання, докази направлення такої відмови відповідачем надані суду не були.

В претензії від 27.04.2018 року (а.с. 99-101), на яку посилається відповідач у відзиві на позов, не йдеться про підстави не підписання актів виконаних робіт. У відзиві на позов відповідач не заперечує факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань з перевезень, здійснених в обсягах, на умовах та в строки, визначені сторонами в заявках № 70 від 26.03.2018 року, № 88 від 30.03.2018 року, № 111 від 06.04.2018 року, № 120 від 10.04.2018 року, № 136 від 13.04.2018 року, а також не заперечує факт направлення йому позивачем документів, визначених п. 5.2 Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов стосовно притримання грошових коштів до вирішення спору про відшкодування завданих збитків позивачем є необґрунтованими.

Ч. 1 ст. 594 ЦК України, на яку посилається відповідач, передбачає право на притримання речі кредитором у разі невиконання боржником свого зобов'язання щодо оплати цієї речі.

У спірних правовідносинах, які виникли з договору перевезення, речі, які були предметом перевезення, отримані вантажоотримувачем, що відповідачем не заперечується.

Відповідач є боржником за зобов'язаннями щодо оплати вартості послуг з перевезення, наданих позивачем, тобто сам відповідач є особою, яка не виконала зобов'язання з оплати.

Інша сторона у спірних правовідносинах (позивач) є особою, яка надала послуги відповідачу, тому відповідач не володіє річчю, яка підлягає передачі позивачу, тому його посилання на можливість застосування ст. 594 ЦК України є необґрунтованим.

Обґрунтованість вимог відповідача по даній справі щодо стягнення збитків з позивача в межах справи № 917/689/18, як і розмір таких збитків може бути встановлений лише відповідним судовим рішенням. На даний час провадження у справі № 917/689/18 не завершене.

Сторони будуть мати можливість зарахування зустрічних вимог після набрання законної сили рішенням суду в справі № 917/689/18 та по даній справі, якими, за наявності спору, буде встановлено дійсний розмір грошових вимог кожної із сторін одна до одної. Інших підстав заперечень проти позову поданий відзив не містить.

За наведеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення 114 500,00 грн. за договором про надання транспортних послуг по Україні № 019-ПР від 22.02.2017 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому позивач зазначив, що орієнтовний попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв'язку з розглядом справи складає 11 000,00 грн. В підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правової допомоги від 20.06.2018 року, свідоцтво адвоката, ордер ПТ № 054662 від 20.01.2018 року та квитанція від 20.06.2018 року про сплату 3000,00 грн. (а.с. 70-76).

Оцінивши надані докази, суд встановив, що підстави для стягнення адвокатських витрат відсутні, оскільки в договорі від 20.06.2018 року (а.с. 72-75) не зазначено, що адвокатські послуги надаються саме в зв'язку з поданням позову до ТОВ ДМК ОСОБА_2 , не визначений предмет та підстави позову, відсутнє посилання на договір № 019-ПР від 22.02.2017 року, укладений з відповідачем. Також, до позовної заяви додано ордер ПТ № 054662 від 20.01.2018 року , в якому зазначено іншу особу, якій надається правова допомога (ОСОБА_4) та міститься посилання на інший договір про надання правової допомоги від 20.01.2018 року.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Судовий збір покладається на відповідача в порядку п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК ОСОБА_2» (АДРЕСА_1, 36002, код ЄДРПОУ 38803416) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Єршова, 87, с. Трубайці, Хорольський район, Полтавська область, 37861, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 114 500, грн. основного боргу; 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору .

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.