Постанова

від 25.09.2018 по справі 23/553

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. Справа№ 23/553

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": Ракітін П.С. - довіреність № 14-70 від 06.04.18;

від ліквідатора Куделі М.О.: Черпак А.Ю. - довіреність № б/н від 30.01.16.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018

у справі № 23/553 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент"

до Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 (повний текст складено 17.07.2018) затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 12.07.18; ліквідовано банкрута - Дочірнє підприємство виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 23/553 закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 02.08.2018 (згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 14/7-2133В від 02.08.2018, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 в повному обсязі, поновити провадження у справі № 23/553 та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права (ст. 86, 234, 236 ГПК України), без врахування усіх обставин справи та без дослідження і надання правової оцінки усім необхідним документам.

Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не досліджувався поданий ліквідатором на затвердження звіт за підсумками ліквідаційної процедури банкрута на предмет повноти доданих до нього документів, не досліджено факт наявності чи відсутності майна у боржника, які саме дії було зроблено ліквідатором під час ліквідаційної процедури для виявлення або підтвердження факту наявності чи відсутності майна у боржника, тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 23/553 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 відновлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пропущений строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 23/553; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 23/553; справу № 23/553 призначено до розгляду на 25.09.2018.

20.09.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого остання просить суд залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 23/553 без змін, апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - без задоволення.

В судовому засіданні 25.09.2018 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, поновити провадження у справі № 23/553 та направити справу для подальшого розгляду до місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури.

Представник арбітражного керуючого заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши при цьому, що ліквідатором банкрута було виконано всі дії в ході здійснення ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні 25.09.2018, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону , що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Оскільки, постанова про визнання Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" винесена 23.07.2008, то при розгляді даної справи застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Кривий Ріг Цемент" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про визнання Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 порушено провадження у справі.

01.10.2003 в газеті Урядовий кур'єр опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 183.

Постановою Господарського суду міста Києва від 23.07.2008 Дочірнє підприємство виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визнано банкрутом. В ході здійснення ліквідаційної процедури неодноразово змінювались ліквідатори боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 змінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Куделю М.О., продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців - до 22.03.2017; ухвалою суду від 13.04.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури на три місяці - до 13.06.2017; ухвалою суду від 15.08.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців - до 15.02.2018.

У період з 01.09.2017 по 03.05.2018 ліквідатором банкрута подано до суду ряд поточних звітів.

14.02.2018 ліквідатором банкрута подано до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

07.03.2018 ліквідатор подав уточнення до звіту.

За наслідками розгляду звіту ліквідатора, оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - Дочірнє підприємство виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", провадження у справі закрито.

Приймаючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором були виконані всі дії, передбачені Законом про банкрутство , здійснені всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута, а також з відсутності майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство , після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається зі звіту ліквідатора, ліквідатором було вчинено комплекс заходів з організації ліквідаційної процедури, а саме щодо отримання документів та інформації від попередніх ліквідаторів, здійснено пошук можливого наявного майна банкрута, шляхом направлення відповідних запитів та отримання на них відповідей, направлення інформації щодо емітентів і боржників, виїздів за їх місцезнаходженням та ін.

Так, ліквідатором було направлено ряд запитів до державних реєстраційних органів та установ. Зокрема, запит до РСЦ МВС у м. Києві щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби; до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві про зареєстровані спеціальні транспортні засоби; запит до Головного управління Держпраці у Київській області для отримання інформації щодо зареєстрованих за банкрутом ділянок надр, наданих для будівництва та експлуатації підземних споруджень та інших цілей не пов'язаних із видобуванням корисних копалин; запит до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; запит до Головного управління Держгеокадастру у Київській області; запит до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві; запит до регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву; запит до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ ДФС у Київській області; запит до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби; запит до Головного управління статистики у м. Києві; запит до Департаменту регулювання депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; запит до Управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області.

Згідно листа Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 19.09.2017 № 31/26-1164 вбачається, що за боржником зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 21093 ДНЗ 32942КА. Однак, з матеріалів справи слідує, що виявити зазначений транспортний засіб не стало за можливе в результаті чого 23.02.2017 ліквідатор направив до Шевченківського УП ГУПН України в м. Києві заяву про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України.

31.07.2017 ліквідатором направлено запит до Шевченківського УП ГУПН України в м. Києві щодо надання інформації про хід розгляду зазначеної заяви.

28.09.2017 на адресу ліквідатора надійшов лист від Шевченківського УП ГУПН України в м. Києві, яким повідомлено, що попереднє звернення щодо а/м ВАЗ, моделі 21093, 2001 року випуску зареєстроване в Шевченківському УП мат. вх. №4080 від 27.02.2017 в подальшому зареєстровано до ЖЕО № 15415 від 02.03.2017 та після проведення перевірки списано до справи, матеріал відмовний № 11338.

З інших відповідей на зазначені запити ліквідатора, які надійшли від державних органів вбачається, що активів у банкрута не виявлено.

За результатами здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що за ДП ВЗП "Нафтогаз" НАК "Нафтогаз України" рахуються наступні активи: векселі у кількості 75 штук, які входять до складу дебіторської заборгованості та прості іменні акції інших товариств, а саме: ВАТ Обленерговидобування , ВАТ Металургмаш , ЗАТ БМУ-15 та ВАТ Промислово будівельна компанія .

Враховуючи, що строк пред'явлення до виконання всіх 75 векселів 2002-2009 роки, а отже сплив строк пред'явлення їх до виконання та позовна давність для звернення до суду, векселі являються неліквідним майном, а тому не можуть входити до складу ліквідаційної маси, про що ліквідатором складено акт від 31.01.2018.

Крім того, ліквідатором боржника також було складено акт про віднесення зазначених вище акцій до неліквідного майна, оскільки зазначені акції існують у документарній формі, що суперечить вимогам діючого законодавства України, а також жодного з перерахованих емітентів не можливо знайти.

Так, відомості про емітента ВАТ Обленерговидобування та ЗАТ БМУ-15 , що містяться в ЄДРПОУ - відсутні. Згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ - 08.07.2008 ВАТ Металургмаш припинено як юридичну особу. До того ж, ліквідатором встановлено відсутність ВАТ Промислово будівельна компанія за юридичною адресою: 01133, м. Київ, вул. Перспективна, буд. 9/11, про що складено відповідний акт.

За результатом проведення ліквідаційної процедури ліквідатором складені інвентаризаційні описи станом на 31.01.2018, якими зафіксована відсутність майна у ДП ВЗП Нафтогаз НАК Нафтогаз України .

Відтак, в результаті вжитих ліквідатором заходів встановлено, що у ДП ВЗП Нафтогаз НАК Нафтогаз України відсутні майнові активи, за рахунок яких можливо здійснити розрахунок з кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна, реєстр вимог кредиторів, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що на засіданні комітету кредиторів ДП ВЗП Нафтогаз НАК Нафтогаз України (протокол № 5), яке відбулося 12.02.2018, членами комітету кредиторів (ДК Газ України НАК Нафтогаз України та НАК Нафтогаз України кількості голосів - 317 194, загальна кількість голосів - 318 461 голос) одноголосно взято до відома звіт та ліквідаційний баланс Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (а.с. 134-135, т. 11). Жодних зауважень (заперечень) станом на дату затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута щодо затвердження цих документів до суду першої інстанції не надходило. При цьому, в абзаці 7 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, враховуючи, що в судовому засіданні місцевого господарського суду 12.07.2018 присутні представники сторін не заперечували проти затвердження звіту ліквідатора та беручи до уваги відсутність заперечень комітету кредиторів стосовно затвердження звіту ліквідатора, Господарський суд міста Києва правомірно затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що місцевим господарським судом не було досліджено поданий на затвердження звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури банкрутства відхиляються судовою колегією, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом досліджено звіт ліквідатора про що свідчить, крім іншого, і те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 зобов'язано ліквідатора боржника надати суду уточнення до звіту. І тільки після виконання вимог суду та надання ліквідатором необхідних документів суд прийшов до висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що в матеріалах справи та в апеляційній скарзі відсутні будь-які доводи чи висновки з приводу того, що саме не було зроблено ліквідатором боржника в ході ліквідаційної процедури, що б слугувало підставою для відмови місцевого господарського суду у затвердженні звіту ліквідатора, та як наслідок, підставою для скасування рішення господарського суду відповідно до положень ст. 277 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" триває вже більше 15 років та ліквідатором боржника вчинено всі необхідні дії в ході здійснення ліквідаційної процедури, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі щодо виявлення активів боржника, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що Господарський суд міста Києва правомірно затвердив звіт ліквідатора та ліквідував банкрута Дочірнє підприємство виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно до пункту 6 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону .

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За наведеного в постанові, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 судовою колегією не встановлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судом не вбачається.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 23/553 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 23/553 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 23/553 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.09.2018.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко