Ухвала

від 26.09.2018 по справі 596/982/15-к

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/982/15-к

провадження № 1-в/598/101/2018

УХВАЛА

іменем України

"26" вересня 2018 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , виправдуваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражізаяву ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_4 із заявою про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду.

В судовому засіданні заявлені вимоги ОСОБА_4 підтримав.

Прокурор заявив клопотання про те, що вимоги ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства, а не під час виконання вироків суду.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, заслухавши пояснення ОСОБА_4 , клопотання прокурора та думку виправдуваного ОСОБА_4 з приводу заявленого прокурором клопотання, суд вважає, що заява про відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду не підлягає розгляду в кримінальному судочинстві з наступних підстав.

Так, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2016 року ОСОБА_4 , обвинувачений ч.3 ст.212 КК України, виправданий, з підстав відсутності події злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою Апеляційною суду Хмельницької області від 26.12.2017 року виправдувальний вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 року повернуто касаційну скаргу прокурора на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2016 року та ухвалу Апеляційною суду Хмельницької області від 26.12.2017 року.

Виправдувальний вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2016 року набрав законної сили.

18 липня 2018 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про відшкодування шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та просить:

1.Визнати незаконним звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 І 800 000 грн. моральної шкоди.

2.Визнати незаконним засудження ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 58 831 171.77 грн. моральної шкоди.

3.Визнати незаконним повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та незаконним притягнення три рази ОСОБА_4 як обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4

4000 000 грн. моральної шкоди.

4.Визнати незаконним взяття та тримання під вартою ОСОБА_4 з 05.08.2013 року по 25.01.2014 року із застосуванням тортур та примушуванням визнати вину у вчиненні злочину, за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1 907 368.25 грн. матеріальної шкоди.

5.Визнати незаконним проведення в ході кримінального провадження шести обшуків, за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 120 000 грн. моральної шкоди.

6.Визнати незаконним проведення в ході кримінального провадження виїмок та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 2 246 400 грн. матеріальної шкоди.

7. Визнати незаконним арешт майна від 09.04.2008 року та стягнути з Державною бюджету України на користь ОСОБА_4 1 048 000 гри. матеріальної шкоди.

8.Визнати незаконним затримання 17.04.2008 року та 13.07.2010 року із застосуванням тортур та примушуванням визнати вину у вчиненні тяжкого злочину за відсутності події злочину, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1 000 000 грн. моральної шкоди.

9.Визнати незаконним застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 у сумі 1 440000 грн. моральної шкоди.

10.Визнати незаконним проведення слідчих дій стосовно ОСОБА_4 з 01.04.2008 року за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.212 КК України, які призвели до збитків від девальвації національної валюти, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 7 333 443.40 грн. матеріальної шкоди.

11.Визнати незаконним проведення слідчих дій стосовно ОСОБА_4 з 01.04.2008 року за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.212 КК України, які призвели до збитків від втрати грошових доходів, які могли бути реально отримані за звичайних обставин, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4

2 203 495.89 грн. матеріальної шкоди.

12. Відшкодувати матеріальні витрати на здійснення професійного юридичного захисту, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1 375 500 грн. витрат на юридичні послуги.

13.Відшкодувати матеріальні ви трати на забезпечення професійного юридичного захисту, та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 54 200 грн. витрат на оплату освітніх послуг.

14.Визнати незаконними дії органу досудового розслідування щодо невизнання авторських прав ОСОБА_4 на комп`ютерні програми ІСУ «МЕЛВІС» та «Інтегратор», та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 40 000 грн. моральної шкоди.

15.Допитати в якості свідка ОСОБА_5 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .

16. Витребувати документи, що підтверджують оплату юридичних послуг ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню за ч.3 ст.212 КК України за період з 01.04.2008 по 18.07.2018р. у надавачів юридичних послуг: Адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Ліга: Мельник і Партнери» (адвокат ОСОБА_6 ), код ЄДРПОУ 34473608. адреса: 46001. Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська. 19. кв.109;

Адвокатське об`єднання «Адвокатська фірма «Фортуна» (адвокат ОСОБА_7 ), код ЄДРПОУ 33195096. адреса: 01034. м. Київ. вул. Пушкінська. 8-А;

Об`єднання адвокатів «Тернопільська обласна колегія адвокатів» (адвокат ОСОБА_8 ) код ЄДРПОУ 02894697, адреса: 43000 Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 32;

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області прийнята заява ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду і заведена справа в атоматизованій системі документообігу суду за єдиним унікальним номером судової справи 596/982/15-к номер провадження 1-в-607/223/2018, що підлягає до розгляду, як заява, що пов`язана з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та вказано підставу передачі у порядку виконання.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 вересня 2018 року справа передана для розгляду Збаразькому районному суду Тернопільської області.

Як слідує із змісту ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 537 КІІК України, передбачений вичерпний перелік питань, які має право вирішити суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, під час виконання вироків, а саме має право вирішувати такі питання:

1) про відстрочку виконання вироку:

2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

3) про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким;

4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років:

5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;

6) про звільнення від покарання за хворобою:

7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;

8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком:

9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку:

10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53. частини третьої статті 57. частини першої статті 58. час тини першої статі і 62 Кримінального кодексу України:

11) про застосування покарання за наявності кількох вироків:

12) про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді:

13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України:

14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 130 КПК України, що є банкетною нормою вказаного Закону, передбачено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями правоохоронних органів і суду, є Закон від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Право на відшкодування в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в тому числі і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно зістаттею 3Закону від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВРу разі незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Стаття 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу та відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, не відноситься до питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, а підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 6-440цс16, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року справа № 136/64/15-ц, від 14березня 2018року справа№377/490/17,від 03травня 2018року справа№751/2603/17-ц, від26червня 2018року справа№ 196/1052/15-ц, від 11липня 2018року справа №496/851/15-ц.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130,537, 539 КПК України,ст.ст. 1167, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Закрити провадження по справі за заявою ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду, заведеної в атоматизованій системі документообігу суду за єдиним унікальним номером судової справи 596/982/15-к номер провадження

1-в/607/223/2018, 1-в/598/101/2018 в порядку виконання вироків.

Роз`яснити виправдованому ОСОБА_4 , що він вправі звернутися з вимогами про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідуваним, прокуратури і суду в порядку цивільного судочинства, подавши позовну заяву до суду, що постановив виправдувальний вирок.

На дану ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1