Постанова

від 25.09.2018 по справі 279/1346/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1346/17 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.

Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г. С., Миніч Т.І.,

секретаря Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/1346/17 за позовом ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Невмержицької О.А. в м. Коростень,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27.05.2015 №404 Про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , яким виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Шевченка у с. Білка Коростенського району Житомирської області, стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 грн та понесені судові витрати. Позовні вимоги мотивував тим, що у 1978 році він придбав житловий будинок №50 по вул. Шевченка у с. Білка Коростенського району Житомирської області, в якому проживав, користувався і обробляв прилеглу до будинку земельну ділянку. Рішенням Білківської сільської ради від 22.05.1995 Про передачу земельних ділянок у приватну власність йому було передано безоплатно у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування жилих будинків земельну ділянку в розмірі 0,60 га, яка знаходиться за вказаною адресою. Проте, 27.05.2015 дану земельну ділянку, яка була в його законному користуванні, сільська рада своїм рішення №404 виділила ОСОБА_2, яке було прийнято в порушення норм Земельного та Цивільного законодавства. Крім того, діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушені нормальних життєвих зв'язків, через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що відповідач надав земельну ділянку ОСОБА_2 без дотримання вимог ст.123 ЗК України та порушив основоположні принципи земельного законодавства, викладені у ст. 5 ЗК України. Крім того, приймаючи рішення №404, відповідач фактично скасував попереднє прийняте ним рішення від 22.05.1995 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , що суперечить правовій позиції Верховного Суду України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач разом із сім'єю тимчасово проживав без реєстрації (з 1986 по 1989 роки) в буд. №50 по вул. Шевченка у с. Білка Коростенського району Житомирської області та користувався земельною ділянкою без надання рішення сільської ради на користування. З 1991 по 1995 роки ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою 0,60 га за адресою: вул. Шевченка, 49 у с. Білка Коростенського району Житомирської області без надання рішення сільської ради на користування.

Згідно записів в обліковій картці, позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Леніна) Коростенського району Житомирської області, однак в даному будинку не проживає вже більше десяти років.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка площею 0,60 га у приватній власності ОСОБА_1 ніколи не перебувала та не перебуває, доказів на спростування вказаних обставин позивачем не надано та не подано доказів передання безоплатно у приватну власність останнього спірної земельної ділянки.

Апеляційний суд Житомирської області погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 15 , 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ). За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статею 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи видно, що рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області №10 від 22.05.1995 на підставі заяви ОСОБА_1 було передано останньому безоплатно у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування жилого будинку, земельну ділянку розміром 0,60 га.

Із листа Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13.06.2016 №114/02-20 вбачається, що вищевказаним рішенням від 22.05.1995, ОСОБА_1 було передано земельну ділянку площею 0,60 га за адресою вул. Леніна, 49 (на даний час Центральна) у с. Білка Коростенського району Житомирської області.

ОСОБА_1 використав своє право на отримання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Із будь-якими іншими заявами на виділення земельних ділянок у власність чи користування позивач не звертався. З 1995 по 2015 роки земельна ділянка, що розташована за адресою: вул. Шевченка, 50 в с. Білка Коростенського району взагалі ніким не оброблялась та не використовувалась, в тому числі й позивачем, будинок там знесений. Після звернення із заявою до Білківської сільської ради ОСОБА_2, рішенням №404 від 27.05.2015 було виділено земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Шевченка, 50 в с. Білка Коростенського району. Спірна земельна ділянка у приватній власності позивача ніколи не перебувала.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів погосподарської книги №1 за 1991 по 1995 роки, ОСОБА_1, проживав без реєстрації та користувався земельною ділянкою площею 0,60 га за адресою: вул. Шевченка, 49 в с.Білка Коростенського району Житомирської області без надання рішення сільської ради на користування.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України .

Частиною першою статті 123 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, вказаними вище нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема, приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу .

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу .

При цьому згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Крім того, згідно з п. б ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, серед іншого, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Стаття 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній Законом компетенції органу, який видав цей акт.

Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що у ОСОБА_1 відсутнє порушене суб'єктивне матеріальне право або охоронюваний Законом інтерес, на захист якого подано позов.

Посилання позивача на те, що рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області №10 від 22.05.1995 йому у приватну власність передано дві земельні ділянки у с. Білки по вул. Леніна, 49 та по вул. Шевченка,49 спростовуються матеріалами справи.

Так, з копії додатку №1 до зазначеного рішення вбачається, що ОСОБА_1 було передано у приватну власність лише земельну ділянку розміром 0,60 га без зазначення конкретної адреси.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 268, 367 , 368 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 25 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді