Постанова

від 13.02.2019 по справі 279/1346/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 279/1346/17

провадження № 61-46498св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - Білківська сільська рада Коростенського району Житомирської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, у складі судді Невмержицької О. А., від 23 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області, у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І., від 25 вересня 2018 року .

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у 1978 році він придбав житловий будинок АДРЕСА_2, в якому проживав, користувався і обробляв прилеглу до будинку земельну ділянку. Рішенням Білківської сільської ради від 22 травня 1995 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність йому було передано безоплатно у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування жилих будинків земельну ділянку в розмірі 0,60 га, яка знаходиться за вказаною адресою. Проте, 27 травня 2015 року земельну ділянку, яка перебувала у його законному користуванні, сільська рада своїм рішення № 404 виділила ОСОБА_2 Вважав, що рішення сільської ради було прийнято із порушенням норм земельного та цивільного законодавства. Крім того зазначив, що діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушені нормальних життєвих зв'язків, через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати рішення Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27 травня 2015 року № 404 Про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , яким виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 тис. грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, у тому числі й порушення його прав оскарженим рішення Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 440 від 27 травня 2015 року, яке прийнято відповідно до норм чинного законодавства та не порушує прав та законних інтересів позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що міськрайонний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки права ОСОБА_3 оскарженим рішенням сільської ради не порушено. Посилання позивача на те, що рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області № 10 від 22 травня 1995 року йому у приватну власність передано дві земельні ділянки у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не повно з'ясовано обставини справи, неналежним чином досліджено докази, які підтверджують порушення прав позивача оскарженим рішенням Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27 травня 2015 року № 404. Позивач посилається на те, що рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області № 10 від 22 травня 1995 року йому у приватну власність передано дві земельні ділянки у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1. Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області не надала запитуваних апеляційним судом інформації та документів, а судом не було вжито заходів для отримання такої інформації.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_3 до Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення призначено до судового розгляду.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу Білківська сільська рада Коростенського району Житомирської області посилається на те, що касаційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області № 10 від 22 травня 1995 року позивачу у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,60 га по АДРЕСА_1. За вказаною адресою було передано дві земельні ділянки загальною площею 0,60 га з яких: 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і 0,35 га для ведення особистого селянського господарства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 разом із сім'єю тимчасово проживав без реєстрації (з 1986 року по 1989 рік) у АДРЕСА_2 та користувався земельною ділянкою без винесення рішення сільською радою про надання земельної ділянки у користування. З 1991 по 1995 роки ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою 0,60 га за адресою: АДРЕСА_1 без винесення рішення сільською радою про надання земельної ділянки у користування.

Згідно записів в обліковій картці позивач зареєстрований АДРЕСА_1, однак в даному будинку не проживає вже більше десяти років.

Рішенням Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області № 10 від 22 травня 1995 року, на підставі заяви ОСОБА_3, йому було передано безоплатно у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування жилого будинку земельну ділянку розміром 0,60 га.

Згідно листа Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 13 червня 2016 року № 114/02-20 вищевказаним рішенням сільської ради від 22 травня 1995 року ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,60 га за адресою: АДРЕСА_1.

Після звернення із заявою до Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області Дороша В. М., рішенням сільської ради від 27 травня 2015 року № 404 останньому було виділено земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2. Спірна земельна ділянка у приватній власності позивача не перебувала.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів погосподарської книги № 1 за 1991 по 1995 роки ОСОБА_3 проживав без реєстрації та користувався земельною ділянкою площею 0,60 га за адресою: АДРЕСА_1 без винесення рішення сільською радою про надання земельної ділянки у користування.

Із заявою про виділення йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не звертався.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України .

Частиною першою статті 123 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 116 ЗК Українивизначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Стаття 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказані питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною десятою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній Закономкомпетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватись на припущеннях.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів, що оскарженим рішенням Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27 травня 2015 року № 404 порушено його права.

При вирішенні спору судами належним чином досліджено подані сторонами спору докази, враховано покази свідків, досліджено записи погосподарської книги № 1 за 1991 по 1995 роки, встановлено, що позивачем на підставі рішення Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області № 10 від 22 травня 1995 року було отримано у власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування жилого будинку земельну ділянку розміром 0,60 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 використав своє право на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Із будь-якими іншими заявами про виділення земельних ділянок у власність чи користування позивач не звертався. З 1995 по 2015 роки земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, ніким не оброблялась та не використовувалась, у тому числі й позивачем, будинок на цій земельній ділянці знесений.

Земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, у приватній власності позивача ніколи не перебувала та була правомірно передана у власність Дороша В. М. оскарженим рішенням Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27 травня 2015 року № 404.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин нормиматеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки останній не довів порушення своїх майнових прав оскарженим рішенням сільської ради.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк