Ухвала

від 25.09.2018 по справі 910/8153/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2018Справа № 910/8153/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС"

до 1) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС"

про визнання права та визнання відсутнім права

за участю представників:

від позивача: Шубак М.І.

від відповідача 1: Герасименко М.В.

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС", в якому просить суд:

визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС" сплати боргу за кредитним договором від 18.03.2016 №4В16004Д в розмірі 859132624,82 грн., який Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" сплатило Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС";

визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС" сплати суми боргу за кредитним договором від 18.03.2016 року №4В16004Д в розмірі - 859 132 624,82 грн., який Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" сплатило Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС".

Позовні вимоги обґрунтовані виконанням позивачем на підставі договору поруки №4В16004Д/П від 16.11.2016 обов'язку боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС", відповідача 2) перед Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором №4В16004Д від 18.03.2016 шляхом здійснення погашення заборгованості у сумі 859 132 624,82 грн. згідно із платіжним дорученням №19 від 16.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

05.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8153/18, призначено підготовче засідання у справі на 06.08.2018.

В підготовчому засіданні 06.08.2018 відкладено розгляд справи на 04.09.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

В підготовчому засіданні 04.09.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судове засідання 25.09.2018 з'явились представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов висновку про наступне.

Як встановлено судом, 16 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" (позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (відповідач 1, кредитор) укладено договір поруки №4В13645И/П від 16.11.2016 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС" (боржник, відповідач 2) зобов'язань за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №4В16004Д від 18.03.2016 року, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Відповідно до п. 2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (п. 4 договору поруки).

Позивач вказує, що належним чином виконав договір поруки та сплатив за боржника кредит, а тому є підстави для визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" вимагати від ТОВ "ВІЛОРІС" сплати суми боргу за кредитним договором і визнання відсутнім у ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" права вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

У відповідності до пункту 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Оскільки порука є договірним зобов'язанням, стосовно якого передбачено обов'язкове дотримання письмової форми (частина перша статті 547 ЦК України), моментом укладення такого договору є досягнення згоди з усіх істотних умов, внаслідок якого у сторін виникають взаємні права та обов'язки.

З урахуванням наведеного, вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суд.

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання відсутнім у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" права вимоги від ТОВ "ВІЛОРІС" за кредитним договором, борг за яким, як зазначає позивач, погашено Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" як поручителем, та визнання у останнього права вимоги до ТОВ "ВІЛОРІС" щодо сплати ним грошових коштів за цим же договором не можуть бути самостійним предметом спору.

Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/14144/17.

У відповідності із п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №910/8153/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС" про визнання права та визнання відсутнім права.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки, позивачем не заявлено про повернення судового збору, то сплачений судовий збір наразі не повертається. Водночас, позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору сплаченого за подання даного позову до суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ч.ч. 3-5 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №910/8153/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛАНТ СЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛОРІС" про визнання права та визнання відсутнім права.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2018.

Суддя О.В. Гулевець