Ухвала

від 26.09.2018 по справі 910/12711/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.09.2018Справа № 910/12711/18

Суддя Сівакова В.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європродукт Груп про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Європродукт Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Балаклійський олійнопереробний завод про стягнення 502.261,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2016 між сторонами укладений договір поставки № 11-11/16, за умовами якого позивач має поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити насіння соняшникове українського походження врожаю 2016 року. На виконання договору згідно видаткових накладених позивач поставив відповідачу товар, проте відповідач оплату товару не здійснив, зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 356.875,69 грн. та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані пеня в розмірі 110.377,25 грн., інфляційні втрати в розмірі 24.566,00 грн., 3% річних в розмірі 10.442,28 грн.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Європродукт Груп подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Балаклійський олійнопереробний завод в межах суми заборгованості, а саме 502.261,22 грн.

Заява мотивована тим, що всі прохання і вимоги позивача, адресовані відповідачу, надати будь-які пояснення стосовно причин грубого порушення умов договору були повністю проігноровані відповідачем. Відповідач відмовляється не лише виконати умови договору, однак й вести перемовини, повідомляти про причини невиконання договору. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу провести банківські операції та вивести грошові кошти зі своїх банківських рахунків, що призведе до неможливості виконання судове рішення та стягнути заборгованість.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європродукт Груп про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заявником суду не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Європродукт Груп про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набрала чинності 26.09.2018. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

СуддяВ.В.Сівакова