Рішення

від 13.09.2018 по справі 817/1505/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2018 року м. Рівне №817/1505/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник Довгополюк В.В., третіх осіб на стороні відповідача: представник ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 доМіністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, - В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 05.06.2018 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу Міністерства юстиції України №1544/5 від 18.05.2018, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною з підстав незаконності його прийняття. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.06.2018.

Ухвалою від 05.06.2018 витребувано у Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії: наказу №1544/5 від 18.05.2018, висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.05.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 25.04.2018 з доповненнями до неї від 08.05.2018, а також відомості про направлення заінтересованим особам копій скарги цієї громадянки з додатками та повідомленням про дату і час розгляду, відомості про дату та час розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту щодо розгляду цієї скарги.

Ухвалою суду від 22.06.218, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати в підготовчому судовому засіданні до участі в справу залучено в якості третіх осіб, без самостійних вимог: на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ" та на стороні відповідача ОСОБА_6. Позивача зобов'язано надіслати копію позову з додатками третім особам та встановлено таким третім особам десятиденний строк для подачі відзиву з моменту отримання позовної заяви. В зв'язку з цим, підготовче засіданні відкладено на 14.08.2018.

Ухвалою суду від 14.08.2018, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду клопотання ТОВ "ВІДЖІ" про те, що позиція Товариства суперечить позиції позивача за даним позовом, а тому Товариство бажає брати участь у справі в якості третьої особи на боці відповідача, в підготовчому судовому засіданні, статус ТОВ "ВІДЖІ" було змінено. При цьому судом визнано гр.ОСОБА_9, уповноваженою особою даного Товариства, з огляду на те, що за даними ЄДР це єдина особа, що має право підписувати документи Товариства. Особа ж яка рахується керівником - померла і, наразі, даних про обрання іншої особи керівником в ЄДР немає.

14.08.2018 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 30.08.2018.

30.08.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.09.2018 за клопотанням представника третіх осіб про необхідність подачі письмових пояснень до відповіді на відзив.

В судовому засіданні 13.09.2018 проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив відповідача, відповіддю на письмові пояснення представника третьої особи та усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що пунктом 3 оскаржуваного Наказу відповідачем проведено скасування державної реєстрації права власності щодо нерухомого майна: нежитлових приміщень з АДРЕСА_5 та з АДРЕСА_5 (групи приміщень АДРЕСА_5) - об'єкта житлової нерухомості загальною площею 685,6 кв.м., що розташований в АДРЕСА_5, яке було набуто ОСОБА_4 на законних підставах за відплатним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень №1681 від 03.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О. В. Зазначений договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався, і навіть не оспорювався. В той же час, оскаржуваним рішенням відповідач, за відсутності належних правових підстав, фактично позбавив позивача права власності на набуте у встановленому порядку нерухоме майно. Крім цього, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач грубо порушив вимоги чинного законодавства. Так, за правилами частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. При цьому, до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Водночас в скарзі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують порушення прав скаржника та спосіб поновлення порушеного права. В поданій до відповідача скарзі громадянка ОСОБА_6 зазначила, що вона є спадкоємцем її чоловіка ОСОБА_7, який був одним із засновників ТОВ "ВІДЖІ", яке як попередній власник нерухомого майна, відчужило його на користь ОСОБА_4 Проте, до скарги не було додано жодного документу на підтвердження того, що заявниця є спадкоємцем, а відтак і не обґрунтовано які ж саме її права порушено відповідними реєстраційними діями і рішеннями. Відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, в частині, що оскаржується, не звернув увагу на те, що заявниця - ОСОБА_6 взагалі не мала жодного відношення до відповідного нерухомого майна на момент його відчуження ТОВ "ВІДЖІ" для ОСОБА_4, як і жодного відношення до самого ТОВ "ВІДЖІ", позаяк не була і не є учасником даного Товариства. Крім того, за вимогами частини третьої статті 34 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. За вимогами ж пункту 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу. Рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 було прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. 03.08.2016 і в той же день внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості якого є загальнодоступними і відкритими. ОСОБА_6 зі скаргою в Міністерство юстиції України звернулася лише 25.04.2018 і, при цьому, не надала жодних переконливих доказів на підтвердження тієї обставини, що про порушення своїх прав вона дізналася лише в квітні 2018 року. З урахуванням наведеного, суб'єкт розгляду скарги взагалі не повинен був розглядати її скаргу по суті. Втім, Міністерство юстиції України не лише всупереч відповідного законодавчого обмеження розглянуло скаргу ОСОБА_6, а й провело такий розгляд з грубим порушенням відповідної процедури. Так, за вимогами Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або документах, що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, а заінтересовані особи мають право подати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються до розгляду. Натомість, копія скарги з додатками від 25.04.2018 із супровідним листом відповідача була надіслана позивачу простим листом 11.05.2018. Саме в такому супровідному листі зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (https://minjust.gov.ua//ddr). Скаргу з додатками та супровідним листом позивачем отримано 14.05.2018 і в той же день з відомостей на відповідному сайті він дізнався, що розгляд скарги вже проведено. Таким чином, повідомлення про час та місце розгляду скарги було здійснено у такий строк та спосіб, які вочевидь не дозволяли позивачу, як заінтересованій особі, завчасно одержати всі необхідні матеріали та належним чином підготуватись до розгляду. Крім цього, з оскаржуваного наказу взагалі незрозуміло, яким чином Міністерство юстиції України встановило неправомірність дій державного реєстратора, який приймав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016. За сукупністю наведеного, сторона позивача просила про повне задоволення позову.

Згідно з відзивом відповідача та поясненнями його представника в судовому засіданні, Міністерство юстиції України проти позову заперечує. Суть заперечень зводиться до наступного. 25.04.2018 ОСОБА_6 було подано скаргу, в тому числі і на рішення приватного нотаріуса Майдибури О.В. про державну реєстрацію прав №30771019 від 03.08.2016, згідно з яким право власності на нежитлові приміщення з АДРЕСА_5, зареєстровано за позивачем. Скарга ОСОБА_6, за результатом розгляду якої Міністерством юстиції України скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав, повністю відповідала вимогам щодо її оформлення, встановленим у статтях 34, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". В обґрунтування того, що протиправними реєстраційними діями проведеними Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушено її права, скаржниця вказала на те, що реєстраційні дії у ЄДР щодо ТОВ "ВІДЖІ", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В. стосовно Товариства, в подальшому послугували підставою протизаконних дій щодо нерухомого майна належного Товариству, а саме відчуження його на користь ОСОБА_4, тим самим порушено її права як спадкоємця після смерті її чоловіка ОСОБА_7, який був учасником (з часткою в статутному капіталі в розмірі 50 %) та керівником даного Товариства. На підтвердження факту смерті чоловіка скаржниця надала нотаріально посвідчену копію посвідчення про смерть, а на підтвердження факту перебування у шлюбі - копію паспорту з відміткою про реєстрацію шлюбу. З урахуванням вимог статей 147, 1218, 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_6 вважається належним заявником, і факт порушення її прав підтверджується зібраними по розгляду скарги матеріалами. Спростовуючи доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_6 пропустила строк на звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України, відповідач зауважує на тому, що у доповненні до скарги від 08.05.2018 заявниця вказала на той факт, що про ситуацію, яка склалася відносно належних її покійному чоловікові корпоративних прав, а відтак і про порушення своїх прав як спадкоємиці, вона дізналася 20.04.2018 від ОСОБА_9, отримавши від нього листа. З огляду на вказане, відлік строку на оскарження слід розпочинати саме із вказаної дати. Спростовуючи доводи сторони позивача про порушення відповідачем вимог пунктів 10, 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, Міністерство юстиції України наполягає на тому, що положеннями відповідного нормативно-правового акту передбачено саме надання копії скарги та доданих до документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов'язок суб'єкта розгляду скарги направити вказані документи таким особам. Водночас, надання Міністерством юстиції України таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідного звернення вказаних осіб до суб'єкта розгляду скарги. В свою чергу, згідно листа Міністерства юстиції України №0-9889/19К від 10.05.2018, копія скарги була надіслана позивачу та йому роз'яснено в який спосіб здійснюватиметься повідомлення про її розгляд Комісією з питань розгляду скарг сфері державної реєстрації, а 11.05.2018 о 16:47 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про засідання Комісії щодо розгляду скарги ОСОБА_6, яке відбудеться 14.05.2018. Таким чином процедуру в повному обсязі було дотримано. Щодо суті оскаржуваного наказу, то відповідачем зауважено, що Комісія, розглянувши скаргу, подані скаржником документи, перевіривши відомості, що містяться в ЄДР та в Державному реєстрі прав, встановивши обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, прийшла до законного висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі. Так, Комісією було встановлено, що ОСОБА_7 помер у 2015 році, у зв'язку з чим він не міг бути присутнім під час проведення загальних зборів учасників Товариства 25.07.2016, де було прийнято рішення про його звільнення з посади директора ТОВ "ВІДЖІ" і про обрання директором ОСОБА_11 З урахуванням цього та інших процедурних порушень, допущених приватним нотаріусом Незнайком Є.В., внесені ним до ЄДР зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ "ВІДЖІ", зокрема щодо заміни керівника, визнані Комісією такими, що проведені протиправно. Вчинення таких незаконних реєстраційних дій в ЄДР, надалі надало змогу ОСОБА_11 неправомірно діяти від імені ТОВ "ВІДЖІ" на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників №25/07 від 25.07.2016 та визначити подальшу долю належних на праві власності Товариству нежитлових приміщень, шляхом їх відчуження та перереєстрації за ОСОБА_4 з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру прав. Що стосується приватного нотаріуса Майдибури О.В., то вона при відсутності відомостей про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016 (реєстрація переходу права власності від ТОВ "ВІДЖІ" до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2016) не здійснила пошуку у Державному реєстрі прав та не сформувала відомості за ідентифікаційними даними Товариства, чим порушила вимоги пунктів 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1141 від 26.10.2011. Згідно з положеннями статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. У зв'язку з тим, що реєстраційна дія в Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень була проведена внаслідок незаконних реєстраційних дій приватного нотаріуса Незнайка Є.В. в ЄДР щодо Товариства, які підлягають скасуванню, а також враховуючи те, що державна реєстрація переходу права власності на нежитлові приміщення від ТОВ "ВІДЖІ" до ОСОБА_4 відбулась з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, що у сукупності за наслідками призвело до порушення прав скаржниці, Комісія прийшла до висновку, оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав від 03.08.2016 №30771019, прийняте приватним нотаріусом Майдибурою О.В., підлягає скасуванню. В силу вимог частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у випадку задоволення скарги Міністерством юстиції України за результатами її розгляду шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. За наведеного, Міністерство юстиції України, приймаючи спірний наказ №1544/5 від 18.05.2018, діяло обґрунтовано, законно та в межах наданих йому повноважень. Відтак, сторона відповідача просила в позові відмовити за його безпідставністю.

Згідно з письмовими поясненнями представника третьої особи ОСОБА_6 та усними поясненнями представника обох третіх без самостійних вимог на предмет спору осіб на стороні відповідача - адвоката ОСОБА_3, позовні вимоги є безпідставними. Так, у відповідь на доводи сторони позивача щодо порушення заявницею строків подання скарги до Міністерства юстиції України, представником зауважено, що ОСОБА_6 не знала про належні її чоловікові корпоративні права в ТОВ "ВІДЖІ" та про всі проведені державними реєстраторами дії по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, що стосувалися зміни керівника даного Товариства та зміни складу його засновників, так само як і про наявність у ТОВ "ВІДЖІ" нерухомого майна та проведені державним реєстратором дії по реєстрації права власності на це майно на іншу особу. Цю інформацію заявниця отримала за декілька днів до подання скарги в Мін'юст від ОСОБА_9, що свого часу за життя ОСОБА_7 та під час його довготривалої хвороби виконував обов'язки директора ТОВ "ВІДЖІ". Відповідно, строку звернення зі скаргою, ОСОБА_6 не порушувала. Що стосується виконуючого обов'язки директора ТОВ "ВІДЖІ" ОСОБА_9, то представник пояснила, що він з дружиною ОСОБА_7 дружніх стосунків не підтримував, а тому не мав змоги раніше повідомити їй про такі обставини. Разом з тим, він особисто теж звертався зі скаргою з цього ж приводу до в Мін'юсту, однак така була залишена без розгляду по суті з покликанням на те, що його права відповідними реєстраційними діями нібито не порушуються. Також з цього приводу ОСОБА_9 у вересні 2016 року звертався до правоохоронних органів і до ЄРДР внесено відповідний запис про кримінальне провадження №12016100060006349. З приводу доводів сторони позивача про те, що скаржник не має жодного відношення до нерухомого майна, представник зауважила, що ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_7 за законом, а відповідно до частини п'ятої статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом Товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників Товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до Товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до частини другої цієї статті учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі. Разом з тим, в результаті проведення державним реєстратором реєстраційних дій по внесенню змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "ВІДЖІ" на підставі підроблених документів, її як спадкоємця було позбавлено права отримати в спадок вартість частини майна, пропорційну частці ОСОБА_7 в статутному капіталі ТОВ "ВІДЖІ". При цьому, вказувала, що факт підроблення документів не потребує окремого доказування, адже документи, на яких міститься підроблений підпис ОСОБА_7 датуються часом після його смерті. Заміна керівника ТОВ "ВІДЖІ" була необхідна шахраям для проведення подальших протиправних (шахрайських) дій, а саме: укладення 03.08.2016 договору купівлі-продажу, на підставі якого у ТОВ "ВІДЖІ" фактично було вкрадено належні йому на праві власності нежилі приміщення з АДРЕСА_5, з АДРЕСА_5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5. В результаті таких дій скаржницю було позбавлено права на отримання частини майна, пропорційної частці ОСОБА_7 у статутному капіталі ТОВ "ВІДЖІ". Таким чином, доводи позивача про відсутність порушень прав скаржника вважає абсолютно безпідставними. Також доводила, що Мін'юстом під час розгляду скарги ОСОБА_6 в повній мірі було дотримано, як вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так і вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015. За наведеного, просила в позові відмовити за його безпідставністю.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив таке.

25.04.2018 на підставі договору про правову допомогу і ордеру адвокатом ОСОБА_3 було подано до Міністерства юстиції України скаргу ОСОБА_6 щодо скасування проведеної 03.08.2016 та 09.09.2016 державним реєстратором реєстраційної дії до установчих документів юридичної особи ТОВ "ВІДЖІ" (а.с.43 том 1).

Згідно з прохальною частиною скарги ОСОБА_6 просила провести перевірку та скасувати проведену 03.08.2016 державним реєстратором реєстраційну дію № 10701070010006009 по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо зміни керівника ТОВ "ВІДЖІ" ОСОБА_7 на ОСОБА_11; скасувати проведену 09.09.2016 державним реєстратором реєстраційну дію №10701050011006009 по державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ"ВІДЖІ"; скасувати проведену 09.09.2016 державним реєстратором реєстраційну дію №10701070012006009 по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо зміни місцезнаходження, зміни додаткової інформації, зміни керівника ТОВ "ВІДЖІ", зміни складу учасників ТОВ "ВІДЖІ"; скасувати проведену 03.08.2016 державним реєстратором нотаріальну дію №1681 з державної реєстрації права власності ОСОБА_13 на нежилі приміщення з АДРЕСА_5. з АДРЕСА_5 (групи приміщень АДРЕСА_5) (в літ. "А"), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5. В обґрунтування скарги заявниця вказувала, що ОСОБА_7, що був одночасно учасником ТОВ "ВІДЖІ" з часткою в статутному капіталі в розмірі 50% та директором цього підприємства, помер в 2015 році, однак така обставина не завадила шахраям підробити його підпис на документах 2016 року. Так, 03.08.2016 невідомою особою ОСОБА_11 було подано документи щодо внесення змін до відомостей про керівника ТОВ "ВІДЖІ", зокрема оригінал рішення Загальних зборів учасників ТОВ "ВІДЖІ" з підробленим підписом ОСОБА_7 як власника 50% статутного капіталу ТОВ "ВІДЖІ". На підставі таких документів державним реєстратором було проведено реєстраційні дії по заміні керівника на ОСОБА_11 Заміна керівника була необхідна шахраям для проведення подальших протиправних (шахрайських) дій, а саме: укладення 03.08.2016 ОСОБА_11 договору купівлі-продажу, на підставі якого у ТОВ "ВІДЖІ" фактично було вкрадено, належні йому на праві власності нежилі приміщення та проведення 09.09.2016 зміни складу учасників ТОВ "ВІДЖІ". В результаті таких дій скаржницю, як спадкоємицю ОСОБА_7 за законом, було позбавлено права на отримання частини майна. Також заявниця вказувала, що їй до цього часу не було відомо про належні її чоловікові корпоративні права в ТОВ "ВІДЖІ" та про наявність у такого Товариства нерухомого майна, а також і про відповідні реєстраційні дії. Зауважувала, що інформацію отримала за декілька днів до подання скарги від ОСОБА_9 До скарги ОСОБА_6 долучила такі документи: копію паспорту з відміткою про реєстрацію шлюбу, нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7, копію протоколу загальних зборів ТОВ "ВІДЖІ" №25/07 від 25.07.2016, копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, копію протоколу загальних зборів ТОВ "ВІДЖІ" №06/09 від 06.09.2016, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію ордеру, копію договору про надання правової допомоги від 25.04.2018 (а.с.44-64 том 1).

08.05.2018 адвокатом ОСОБА_3 було подано до Міністерства юстиції України доповнення до скарги ОСОБА_6 щодо скасування проведеної 03.08.2016, 09.09.2016 та 03.08.2016 реєстраційної дії (а.с.65 том 1).

Згідно з прохальною частиною такої доповненої скарги ОСОБА_6 просила скасувати: проведену 03.08.2016 державним реєстратором реєстраційну дію №10701070010006009 по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо зміни керівника ТОВ "ВІДЖІ" ОСОБА_7 на ОСОБА_11; проведену 09.09.2016 державним реєстратором реєстраційну дію №10701050011006009 по державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "ВІДЖІ"; скасувати проведену 09.09.2016 державним реєстратором реєстраційну дію №10701070012006009 по внесенню змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо зміни місцезнаходження, зміни додаткової інформації, зміни керівника ТОВ "ВІДЖІ", зміни складу учасників ТОВ "ВІДЖІ"; скасувати проведену 03.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. реєстраційну дію - рішення №30771019 від 03.08.2016 з державної реєстрації права власності ОСОБА_13 на нежилі приміщення з АДРЕСА_5 (групи приміщень АДРЕСА_5) (в літ. "А"), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5. До скарги ОСОБА_6 долучила копію листа ОСОБА_9 від 20.04.2018 (а.с.66-71 том 1).

За даними Реєстраційного журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав, повідомлення про те, що 14.05.2018 за адресою: м.Київ, вул.Сверстюка,15 відбудеться розгляд скарги ОСОБА_6 було здійснено скаржнику та приватному нотаріусу Майдибура О.В. Що стосується ТОВ "ВІДЖІ", гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_11, то в журналі міститься відмітка: "номер не встановлено" (а.с.72-74 том 1).

За даними Реєстраційного журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повідомлення про засідання Комісії за скаргою ОСОБА_6 від 25.04.2017 було здійснено: приватному нотаріусу Незнайко Є.В., представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_3 Що стосується, ТОВ "ВІДЖІ" вказано: "номер телефону НОМЕР_1 не обслуговується" (а.с.75-78 том 1).

Як свідчать супровідні від 10.05.2018, Мін'юст у зв'язку зі скаргою ОСОБА_6 від 25.04.2018 направив копію такої скарги приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В., ТОВ "ВІДЖІ" та ОСОБА_11, вказавши, що додані до скарги документи на виконання пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, можуть бути надані за вимогою.

А згідно супровідного №0-9889/19К від 10.05.2018 Мін'юст у зв'язку зі скаргою ОСОБА_6 від 25.04.2018 на виконання вимог пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, направив ОСОБА_4 копію зазначеної скарги з додатками.

В усіх супровідних зазначено, що повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано в підрозділі "Засідання Комісії" розділу "Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації " рубрики "Послуги" на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua//ddr) за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту (https://minjust.gov.ua/) (а.с.79-82 том 1).

Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайку Є.В., ТОВ "ВІДЖІ" та ОСОБА_14 Мін'юст також надіслав скаргу ОСОБА_6 від 25.04.2018 з доповненнями від 08.05.2018 та з додатками (а.с.83-85 том 1).

З огляду на те, що уся вищеназвана документація направлялася простою поштовою кореспонденцією, Міністерство юстиції України не змогло надати доказів її вручення адресатам, в тому числі і в розрізі дати її отримання.

Як свідчить копія конверту, поштове відправлення ОСОБА_4 Міністерством юстиції України здійснено 11.05.2018 (а.с.21 том 1).

За даними ДП "Національні інформаційні системи" оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги ОСОБА_6 від 25.04.2018 з доповненнями до неї від 08.05.2018, яке відбулося 14.05.2018, було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 11 травня 2018 року о 16:47 (а.с.154 том 1).

Як вбачається з наданих Мін'юстом матеріалів, 14.05.2018 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. надала Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації письмової заперечення на скаргу ОСОБА_6 від 25.04.2018. У запереченнях вказала, що оскаржувані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинялись приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., і вона жодного відношення до них не має. Нею як приватним нотаріусом відповідного округу 03.08.2016 було посвідчено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за реєстровим №1681 між ТОВ "ВІДЖІ" та ОСОБА_4. При цьому, приватний нотаріус доводила, що ТОВ "ВІДЖІ" були надані всі необхідні для посвідчення договору купівлі-продажу документи. Зокрема, Товариством надано повний пакет правовстановлюючих документів, на підставі яких було зроблено висновок, що воно є належним чином зареєстрованою юридичною особою, та на підставі яких було перевірено правоздатність і дієздатність Товариства та повноваження його представника, а саме: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ВІДЖІ" від 03.08.2016, де керівником юридичної особи значиться ОСОБА_11 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22141148 від 03.08.2016; Статут ТОВ "ВІДЖІ", зареєстрований 28.09.2007 року, номер запису 10701050003006089; протокол №25/07 від 25.07.2016 про призначення ОСОБА_11 директором ТОВ "ВІДЖІ" та наказ №26/07 від 26.07.2016 про його призначення; протокол №03 від 27.07.2016 про уповноваження директора на укладення договору купівлі-продажу; паспорт та ідентифікаційний номер директора. Також ТОВ "ВІДЖІ" надало наступні документи, якими підтвердило своє право власності на нежитлові приміщення що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 та відчужувалися: договір купівлі-продажу нежилих приміщень №1106, посвідчений 31.07.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим №к-3469 з витягом з Державного реєстру правочинів і актом передачі та інформаційну довідку з БТІ НЖ-2016 №2484 про те, що нежитлові приміщення АДРЕСА_5 (в літ А) загальною площею 685,60 кв.м. в будинку АДРЕСА_5 належать на праві власності зареєстровані за ТОВ "ВІДЖІ". Також було надано і Звіт про оцінку майна, складений ПП "ГЕО ГРАФ" 28.07.2016. Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Майдибура О.В. доводила, що оскільки ТОВ "ВІДЖІ" були надані усі необхідні для посвідчення договору купівлі-продажу документи, передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у неї не було підстав для відмови у посвідченні вищевказаного договору. До заперечень приватний нотаріус додала копії усіх, вищезгаданих документів, а також копію заяви ОСОБА_4 про те, що він в шлюбі не перебуває, копію його паспорта та РНОКПП, копію квитанції про сплату ПФ, копію самого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого нею 03.08.2016 року за реєстровим №1681 та інформаційної довідки з Єдиного реєстру бланків нотаріальних документів. При цьому приватний нотаріус доводила, що при проведенні нею реєстраційної дії 03.08.2016 з державної реєстрації права власності ОСОБА_4 жодних порушень норм чинного законодавства нею допущено не було, на підтвердження цьому до заперечень додала копії інформаційних довідок з ДРРП з яких вбачається що вона перевіряла відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відчужуваного об'єкта нерухомого майна, здійснюючи пошук по адресі/місцезнаходженню та по юридичній особі ТОВ "ВІДЖІ" за кодом ЄДРПОРУ 3330335, а також витяг з ДРОРМ від 03.08.2016, з якого вбачається, що вона перевіряла обтяження рухомого майна і податкових застав щодо обох сторін правочину. Відтак, Майдибура О.В. просила в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі (а.с.86-129 том 1).

Як вбачається з Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 25.04.2018 з доповненнями до неї від 08.05.2018, складеного 14.05.2018 з 14:00 по 17:00 год., суб'єктом розгляду скарги було встановлено наступне.

Так, відповідно до відомостей, які містяться у ЄДР, Комісією встановлено, що 03.08.2016 приватним нотаріусом Незнайком Є.В. проведено реєстраційну дію у ЄДР №1070010006009 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не ні зі змінами в установчих документах" стосовно ТОВ "ВІДЖІ". Для проведення вказаної реєстраційної дії приватному нотаріусу було подано: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; протокол загальних зборів учасників Товариства №25/07 від 25.07.2016; квитанцію про сплату адміністративного збору на суму 164,00 грн.; квитанцію про сплату за проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, у скорочені строки на суму 828,00 грн. При цьому, відповідно до електронної копії протоколу загальних зборів №25/07 від 25.07.2016, на них був присутній, крім ОСОБА_7, також ОСОБА_14, місцем реєстрації якого у протоколі зазначено: 01033, АДРЕСА_1, тим часом як відповідно до відомостей ЄДР місцем проживання ОСОБА_14 було: 01033, АДРЕСА_2. Враховуючи таку невідповідність відомостей, приватний нотаріус Незнайко Є.В. на переконання Комісії мав підстави для зупинення розгляду документів, поданих проведення оскаржуваної реєстраційної дії відповідно до пункту 4 частини шостої статті 27 Закону №755-IV. Крім того, для проведення оскаржуваної реєстраційної дії приватному нотаріусу Незнайку Є.В. було подано, зокрема, квитанцію про сплату за проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР у скорочені строки на суму 828,00 грн., тобто сплачену не у тому розмірі, який встановлений Постановою №1133. Враховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що приватний нотаріус Незнайко Є.В. мав підстави для залишення без розгляду документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону №755-IV. Аналогічне порушення встановлено і при проведенні приватним нотаріусом Незнайком Є.В. реєстраційної дії у ЄДР №10701050011006009 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №10701070012006009 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" стосовно ТОВ "ВІДЖІ", однак по відношенню до протоколу загальних зборів Товариства №06/09 від 06.09.2016. Також і в заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу і в договорі купівлі-продажу корпоративних прав від 06.09.20916 місце реєстрації ОСОБА_14 зазначено: 01033, АДРЕСА_3. Крім цього Комісією встановлено, що вказаними реєстраційними діями було змінено учасників Товариства, а саме: виключено зі складу ОСОБА_7 та ОСОБА_14 і включено до складу єдиним учасником Товариства ОСОБА_18. При цьому, відповідно до відомостей ЄДР ОСОБА_18 на момент проведення реєстраційних дій та на сьогодні є також єдиним учасником ТОВ "ЗОЛОТОЙ МАНДАРИН СУВЕНІРИ" ЄДРПОУ 32931963, а за вимогами абзацу другого частини другої статті 141 ЦК України, особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Враховуючи зазначене, приватний нотаріус Незнайко Є.В. на переконання Комісії мав всі підстави для відмови у державній реєстрації, відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV. Також Комісією було встановлено, що ОСОБА_7 помер у 2015 році, у зв'язку з чим він не міг бути присутнім під час проведення загальних зборів учасників Товариства 25.07.2016, де було прийнято рішення про його звільнення з посади директора ТОВ "ВІДЖІ" і про обрання директором ОСОБА_11 та під час проведення загальних зборів Товариства 06.09.2016, де було прийнято рішення про вихід з Товариства.

Що стосується приватного нотаріуса Майдибури О.В., то Комісія констатувала, що договір купівлі-продажу від 03.08.2016 не містить відомостей про індексні номери сформованих нотаріусом інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та щодо об'єкта нерухомого майна. Водночас, у поданій ОСОБА_4 заяві №17966065 не зазначено відомостей про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна і відсутня інформація про здійснений приватним нотаріусом Майдибурою О.В. пошук та сформовані відомості за ідентифікаційними даними Товариства, про що свідчить наявна історія рішень та документів по зазначеній заяві. За наведеного, Комісія зробила висновок, що під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016 (реєстрація переходу права власності від ТОВ "ВІДЖІ" до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2016) нотаріус не здійснила пошуку у Державному реєстрі прав та не сформувала відомості за ідентифікаційними даними Товариства, чим порушила вимоги пунктів 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1141 від 26.10.2011.

Підсумовуючи усі встановлені обставини, Комісія зазначила, що вчинення незаконних реєстраційних дій в ЄДР щодо Товариства, які підлягають скасуванню, надало змогу ОСОБА_11 неправомірно діяти від імені Товариства на підставі статуту, та протоколу Загальних зборів учасників №25/07 від 25.07.2016 та визначити юридичну долю належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ" нежитлових приміщень, шляхом їх відчуження та перереєстрації за ОСОБА_4 з внесенням відповідного запису до Державного реєстру прав. Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, Комісія зауважила, що згідно з положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. За наведеного, у зв'язку з тим, що реєстраційна дія в Державному реєстрі прав щодо нежитлових приміщень була проведена внаслідок незаконних реєстраційних дій приватного нотаріуса Незнайка Є.В. в ЄДР щодо Товариства, які підлягають скасуванню, а також враховуючи те, що державна реєстрація переходу права власності на нежитлові приміщення від Товариства до ОСОБА_4 відбулась з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, що у сукупності за наслідками призвело до порушення прав скаржниці, Комісія прийшла до висновку, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав від 03.08.2016 №30771019, прийняте приватним нотаріусом Майдибурою О.В., підлягає скасуванню. Відтак комісія вирішила: задовольнити скаргу ОСОБА_6 від 25.04.2018 в повному обсязі; скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.08.2016 №10701070010006009 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" та від 09.09.2016 №10701050011006009 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" і №10701070012006009 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані з змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2016 № 30771019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною; тимчасово заблокувати доступ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича до ЄДР строком один місяць (а.с.130-136 том 1).

Зазначені висновки реалізовані у наказі Міністерства юстиції України №1544/5 від 18.05.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно". Так, відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 27, пункту 5 частини першої статті 28, частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", частин другої, п'ятої статті 26, підпункту "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, Заступник Міністра з питань державної реєстрації пунктом 3 наказу №1544/5 від 18.05.2018 скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2016 № 30771019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною. Виконання наказу в частині скасування реєстраційних дій в ЄДР та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату. (а.с.130 том 1).

Копію наказу розіслано усім зацікавленим особам 21.05.2018 (а.с.137-145 том 1).

На підставі наказу Міністерства юстиції України №1544/5 від 18.05.2018 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вилучено дані про реєстраційні дії від 03.08.2016 №10701070010006009 та від 09.09.2016 №10701050011006009 і №10701070012006009 (а.с.215-218 том 1).

На підставі пункту 3 вказаного наказу, 21.05.2018 Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нежитлові приміщення АДРЕСА_5 (в літ А1) загальною площею 685,60 кв.м. в будинку АДРЕСА_5 (а.с.13-14 том 1).

Заслухавши пояснення представників осіб, які прибули в судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1127 від 25.12.2015.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При цьому, за правилами частини другої цієї статті, Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною третьою статті 37 цього Закону встановлено правило, за яким, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За вимогами частини п'ятої цієї ж статті, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

А за правилами частини восьмої цієї статті, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

В силу ж вимог частини дев'ятої цієї статті Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини дев'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1128 від 25.12.2015, якою затвердив Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

За вимогами пункту 2 вищезгаданого Порядку, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 5 Поряду, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

В свою чергу, за правилами пункту 7 цього Порядку, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Відповідно до положень пункту 8 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За правилами ж пункту 9 Порядку, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

А в силу вимог пункту 10 - суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

За вимогою пункту 11 Порядку, копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до пункту 12 Порядку, за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Судом встановлено, що скарга ОСОБА_6 від 25.04.2018 з доповненнями до неї від 08.05.2018, не відповідала вимогам частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, позаяк скаржником не було вказано жодної норми законодавства, які на її думку порушено суб'єктами державної реєстрації при вчиненні оскаржуваних дій та рішень. Навпаки, викладаючи обставини на обґрунтування своїх вимог, скаржник покликалася не на протиправні дії приватних нотаріусів, один з яких проводив реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а інша - державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а на шахрайські дії певних фізичних осіб, якими підроблено протоколи загальних зборів ТОВ "ВІДЖІ", в результаті чого і було внесено відповідні відомості до ЄДР, а в подальшому і відчужено належне Товариству нерухоме майно.

Більше того, в скарзі ОСОБА_6 прямо вказувала на те, що саме в результаті протиправних шахрайських дій на підставі підробленого протоколу щодо призначення керівником ТОВ "ВІДЖІ" гр.ОСОБА_11, у даного Товариства фактично було викрадено належне йому нерухоме майно.

Разом з тим, зазначені факти могли розглядатися як підстава для порушення відповідної кримінальної справи, а не як підстава для початку провадження за скаргою на рішення та дії суб'єкта державної реєстрації прав.

Більше того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Київською місцевою прокуратурою №6 здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100060006349 від 27.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням в такому провадженні встановлено, що невстановлені особи, в період часу з липня по вересень 2016 року використовуючи підроблені протоколи загальних зборів учасників ТОВ "ВІДЖІ" шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном по АДРЕСА_5 та корпоративними правами в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "ВІДЖІ", які належали Кулієву В.Ф., чим завдали матеріальної шкоди в особливо великих розмірах. При цьому відомості про дане кримінальне провадження були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_9 від 27.09.2016 (а.с.186-190, 222-229 том 1).

Також, як вже зазначалося вище, за вимогами передостаннього абзацу частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

ОСОБА_6 жодним доказом не підтвердила факт порушення її спадкових прав, та й не могла його підтвердити з огляду на таке.

По-перше, до скарги заявницею було подано лише свідоцтво про смерть ОСОБА_7 і паспорт з відміткою про реєстрацію з ним шлюбу. При цьому, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому ОСОБА_6 на підтвердження порушення своїх спадкових прав повинна була б надати свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом. Разом з тим, вказаного документу надано не було, а за матеріалами, зібраними під час розгляду її скарги Міністерством юстиції України, яке має доступ до Спадкового реєстру, не було отримано інформації щодо наявності реєстраційного запису про видачу Кулієвій С.Н. свідоцтва про право на спадщину.

По-друге, представником третьої особи адвокатом ОСОБА_3 суду надано копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.04.2016, що було видане Кулієвій С.Н. як спадкоємиці майна після смерті ОСОБА_7, державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_17 і дані такого свідоцтва вказують, що вона успадкувала лише ? частку квартири АДРЕСА_4 (а.с.19-21 том 2).

Що стосується частки в статутному капіталі ТОВ "ВІДЖІ", то така була успадкована ОСОБА_6 у розмірі ? лише 06.07.2018, тобто вже після винесення відповідачем оспорюваного наказу (а.с.22- 24 том 2).

Крім того, за правилами статті 55 Закону України "Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991, у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Також, в силу вимог статті 147 Цивільного кодексу України, яка була чинною до 17.06.2018, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Статутом ТОВ "ВІДЖІ" передбачено, що у випадку смерті фізичної особи - учасника Товариства, спадкоємець має переважне право на вступ до Товариства, а при відмові - йому видається у грошовій або натуральній формі частка, яка належала спадкодавцю (а.с. 117 том 1).

З огляду на те, що на момент направлення скарги до Міністерства юстиції України ОСОБА_6 не успадкувала корпоративні права у ТОВ "ВІДЖІ", та не отримувала від Товариства відмови у питанні вступу в дане Товариство, а відтак і не набувала жодних прав на отримання частки ОСОБА_7, її права апріорі не могли бути порушені рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2016 №30771019, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною. Відповідно підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення ОСОБА_6 25.04.2018 не могла.

Також судом встановлено, що рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 було прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. 03.08.2016 і в той же день внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості якого є загальнодоступними і відкритими. ОСОБА_6 зі скаргою в Міністерство юстиції України звернулася 25.04.2018 і, при цьому, до скарги не надала жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що про порушення своїх прав вона дізналася лише в квітні 2018 року. Лише в доповнення до скарги від 08.05.2018 заявниця додала копію листа ОСОБА_9 від 20.04.2018 (а.с.68 том 1). Разом з тим, ні шляхів отримання такого листа, ні обставин, за яких вона його отримала зазначено не було. З огляду на те, що ОСОБА_9 ще 27.09.2016 з приводу даних обставин звертався і до правоохоронних органів, і до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою, направлення ним листа Кулієвій С.Н. лише 20.04.2018 виглядає досить сумнівно і даний доказ оцінюється судом критично.

За наведеного суд приходить до висновку про пропуск Кулієвою С.Н. строку на оскарження реєстраційних дій, зокрема від 03.08.2016, а відтак і про відсутність у відповідача законних підстав для задоволення її скарги, зокрема, в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв'язку з його відчуженням.

Що стосується процедури розгляду скарги, то суд зазначає таке.

Використання у пункті 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, прислівника "обов'язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб (зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення та/або неналежне повідомлення суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб не може вважатися формальним порушенням.

Разом з тим, неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

А тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що когось не повідомлено про час та місце розгляду скарги або комусь не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, у засіданні комісії участі не брав. Він стверджував, що відповідно до поштового штемпеля лист з повідомленням про розгляд скарги було надіслано з Києва 11.05.2018, а отримав він його 14.05.2018, тобто під час або й після розгляду скарги. Ці докази відповідачем не спростовано.

Отже, щодо нього, як щодо особи, прав якої безпосередньо стосувалося оскаржуване рішення приватного нотаріуса Майдибури О.В., не дотримано вимог закону про належне повідомлення про час та місце розгляду. Це порушення призвело до того, що розгляд скарги, яка стосується його безпосередньо, було проведено без нього та без урахування його пояснень.

Позбавлення позивача можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 Верховний Суд зробив такий правовий висновок: "На думку колегії суддів, посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими оскільки, важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення". Подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постанові від 27.02.2018 у справі №826/4194/16. Не відступив від цієї позиції Верховний Суд також у постанові від 06.07.2018 у справі №826/3736/16 .

Оскільки комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Міністерство юстиції України порушили встановлену законом процедуру прийняття рішення, внаслідок чого ОСОБА_4 було позбавлено можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосувалася його особисто, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного наказу в частині пункту 3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.08.2016 №30771019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною, що стосується реєстрації переходу права власності на нерухоме майно від ТОВ "ВІДЖІ" до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2016.

Крім цього, за правилами пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, під час розгляду скарги по суті комісія, зокрема, встановлює чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, і в залежності від цього приймає відповідне рішення.

Фактично, в частині перевірки скарги ОСОБА_6, яка стосувалася приватного нотаріуса Майдибури О.В., Комісія не встановила жодних порушень закону з її боку, а відтак і не мала правових підстав для скасування відповідного рішення суб'єкта державної реєстрації прав. При цьому, зауваження Комісії з того приводу, що приватний нотаріус не здійснила пошуку у Державному реєстрі прав та не сформувала відомості за ідентифікаційними даними Товариства, чим порушила вимоги пунктів 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011, є надуманими, позаяк з матеріалів справи вбачається надання нотаріусом до Комісії копій інформаційних довідок з ДРРП з яких вбачається що вона перевіряла відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відчужуваного об'єкта нерухомого майна, здійснюючи пошук по адресі/місцезнаходженню та по юридичній особі ТОВ "ВІДЖІ" за кодом ЄДРПОРУ 3330335, а також витяг з ДРОРМ від 03.08.2016, з якого вбачається, що вона перевіряла обтяження рухомого майна і податкових застав щодо обох сторін правочину (а.с.109-111 том 1). Що стосується реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна, який відчужувався, то судом встановлено, що зазначений об'єкт до 03.08.2016 не був зареєстрований ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ні в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується і інформаційної довідкою з Київського міського БТІ № НЖ-2016 №2484 (а.с.103 том 1), а тому говорити про порушення нотаріусом законодавчих вимог недоречно. Більше того, зазначене майно не було обтяжене і дійсно належало його відчужувачу - ТОВ "ВІДЖІ".

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено принципом непорушності права власності у статті 41 Конституції України.

У результаті тривалої практики Європейського суду з прав людини виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Зокрема, у справі "Серявін та інші проти України" (рішення від 10.02.2010) Європейський суд з прав людини навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу і зазначив. що ця стаття по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном; Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою; Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи; Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним; Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права; Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з'ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції.

Скасування запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є "втручанням" у майнові права осіб, оскільки з такими записами пов'язане як визнання права власності, так і можливість його реалізації.

Аналізуючи "законність" втручання, суд звертає увагу, що Міністерство юстиції України порушило процедуру, встановлену статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також задовольнило скаргу за відсутності підстав для цього. Відтак, втручання у право на мирне володіння майном не можна вважати таким, що відбулось "на умовах, передбачених законом", а тому й мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За сукупністю таких обставин, суд прийшов до висновку, що пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №1544/5 від 18.05.2018, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною, є таким, що суперечить вимогам статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004, пунктам 2,5,7-9,11,12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015. Таке рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте з порушенням відповідної процедури, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень у відповідній частині.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За наведеного підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченої ним суми судового збору 704,80 гривень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_6,33018) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Архітектора Городецького, 13,м.Київ 1, 01001), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ" ( код ЄДРПОУ 33303035, вул.Саперне поле, 26-а, 01042) та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_7) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №1544/5 від 18.05.2018, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30771019 від 03.08.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою Оксаною Василівною.

Присудити ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.