Ухвала

від 19.09.2018 по справі 806/3265/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18)

Провадження № 11-460заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді - доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,

позивачки - ОСОБА_2,

представників позивачки - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

скаржників - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представників скаржників - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

осіб, які приєднались до апеляційної скарги - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,

представників осіб, які приєднались до апеляційної скарги - ОСОБА_23, ОСОБА_24,

представників відповідачів Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області - Дубчак О.О., Харченко С.В., Юхимчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_11, осіб, які приєдналися до апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Смокович М. І., судді: Бевзенко В. М., Білоус О. В., Шарапа В. М., Стрелець Т. Г.) від 26 березня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, про зупинення провадження у справі,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - Відділ УДМС), Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - Управління ДМС), у якому з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправною відмову Відділу УДМС у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов'язати Управління ДМС у подальшому здійснити паспортний облік громадянки ОСОБА_2 згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, а саме виключно за прізвищем, іменем та по батькові (ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України), роком народження та місцем реєстрації.

Житомирський окружний адміністративний суд звернувся до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, 25 квітня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

08 травня 2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_29 подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій зазначають, що рішенням у цій зразковій справі вирішено питання про права, свободи та інтереси їхнього неповнолітнього сина, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

05 червня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а 11 червня, 18 та 19 вересня 2018 року - заяви від ОСОБА_12 та інших про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2

19 вересня 2018 року в судовому засіданні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 подали клопотання про зупинення провадження в цій справі та просили звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо тлумачення положення: ч. 2 ст. 125 Конституції України стосовно утворення, ліквідації і реорганізації Верховного Суду України окремим законом; абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 150 Конституції України стосовно відповідності Конституції України нормативно-правових актів, а саме: Закону України Про судоустрій і статус суддів , Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року, Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 зазначили, що Верховний Суд утворений не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 125 Конституції України, оскільки наявність у нього ідентифікаційного коду і реєстрації у ЄДРПОУ свідчить про те, що Верховний Суд є суб'єктом господарської діяльності, а не державним органом. Також, на думку заявників, судді Верховного Суду не набули повноважень діяти від імені держави України (розглядати справи, виносити рішення Іменем України ), а тому будь-яке їх рішення не матиме законної юридичної сили, і кваліфікуватиметься як дія, спрямована на повалення конституційного ладу та узурпація влади.

Крім того, заявники вважають, що не існує і нормативно-правового акта з назвою Кодекс адміністративного судочинства України , оскільки у супереч чинного законодавства він не завірений належним чином, а саме: Великою Державною Печаткою України .

Позивачка ОСОБА_2 та її представники, Управління ДМС проти задоволення клопотання заперечили, у зв'язку з відсутністю об'єктивної підстави для зупинення провадження у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;

3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;

5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання;

2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження;

3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;

5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;

7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;

8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід;

9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;

10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

З аналізу даної правової норми слідує, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може зупинити провадження у справі.

Із заявленого клопотання Велика Палата Верховного Суду не встановила необхідних умов для зупинення провадження у цій справі, а доводи заявників є необґрунтованими та безпідставними. При цьому, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повної, всебічної та об'єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

У зв'язку з тривалим розглядом справи судом може бути порушене право сторін на своєчасне вирішення даної справи.

Таким чином, підстави, які б перешкоджали подальшому розгляду цієї справи, відсутні.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 241-243, 236, 250 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У задоволені клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач: І.В.Саприкіна

Судді:

Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук О.М. Ситнік

В. І. Данішевська О.С. Ткачук

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

О.Р. Кібенко О.Г. Яновська

Л.М.Лобойко