Ухвала

від 27.02.2019 по справі 806/3265/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18)

Провадження № 11-460заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

Головуючий суддя Князєв В. С.,

судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участі:

секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,

позивачки - ОСОБА_4,

представників позивачки - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представників відповідача - Юхимчук О. М., Дубчак О. О., Харченко С. В.,

осіб, які приєдналися до апеляційної скарги - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

скаржниці - ОСОБА_14,

представників скаржниці - ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) за позовом ОСОБА_4 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - Відділ УДМС), Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - Управління ДМС), у якому з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправною відмову Відділу УДМС у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ);

- зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачці паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов'язати Управління ДМС у подальшому здійснити паспортний облік громадянки ОСОБА_4 згідно з Положенням № 2503-ХІІ, а саме виключно за прізвищем, іменем та по батькові (ст. ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України), роком народження та місцем реєстрації.

Житомирський окружний адміністративний суд звернувся до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи Верховним Судом як зразкової.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_13, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_12, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_18, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124 та апеляційну скаргу ОСОБА_125, ОСОБА_14 і осіб, які приєднались до цієї апеляційної скарги: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_126, ОСОБА_127 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року задоволено частково.

Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову.

Визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Зобов'язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

05 жовтня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). Вказана заява обґрунтована тим, що виконуючи судове рішення орган міграційної служби має порушувати норми законодавства та діяти поза межами правового регулювання, оскільки відсутній механізм реалізації Положення про паспорт громадянина України від 26 червня 1992 року

№ 2503-ХІІ та чіткий порядок дій уповноважених працівників під час видачі паспорту у формі книжечки згідно даного Положення.

18 жовтня, 15 листопада 2018 року та 30 січня 2019 рок ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 також звернулися до Великої Палати Верховного Суду із заявами про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у цій справі. Заявники просять роз'яснити суд чи мають вони право звернутися до органів міграційної служби із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ в інтересах їх неповнолітніх дітей.

ОСОБА_4 у своєму відзиві просить відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року є чіткою та зрозумілою.

У судовому засіданні представники Відділу УДМС підтримали свою заяву та просили її задовольнити з викладених у ній підстав та наведених у судовому засіданні аргументів. При цьому, доводи відповідача, викладені у заяві про роз'яснення судового рішення, зводяться до їх аргументів, наданих під час розгляду цієї справи по суті, а також незгоди із самим судовим рішенням.

Разом з цим, у своїх поясненнях представники Відділу УДМС визнали, що для виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у цій справі необхідно змінити нормативно-правову базу, яка б урегулювала можливість видачі паспорту у формі книжечки, що належить до повноважень Кабінету Міністрів України, і не може бути віднесено до компетенції суду.

У судовому засіданні представники позивачки та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, проти задоволення заяви Відділу УДМС заперечили з мотивів, викладених у відзиві. На їх думку, така заява відповідача спрямована на затягування виконання судового рішення. Крім того, з дня ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду (19 вересня 2018 року) до цього часу Відділом УДМС жодних дій задля виконання цієї постанови вчинено не було.

Дослідивши доводи заяв про роз'яснення судового рішення, заслухавши думку учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Суд установив, що із змісту заяви Відділу УДМС про роз'яснення рішення вбачається, що відповідач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.

Разом з цим Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо відмови у задоволенні заяви Відділу УДМС про роз'яснення постанови від 19 вересня 2018 року у цій справі, оскільки судове рішення є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.

Що стосується заяв ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 242 Цивільного кодексу України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Тобто, право заявників звертатися до органів міграційної служби в інтересах їх неповнолітніх дітей є законодавчо визначеним правом, а тому додатковому роз'ясненню не підлягає.

З огляду на викладене, заяви ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 248, 254 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяв Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк О.Р. Кібенко

С. В. Бакуліна Л.М. Лобойко

В. В. Британчук Н.О. Лященко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О.Г. Яновська