Рішення

від 19.09.2018 по справі 632/1430/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1430/17

провадження № 2/632/22/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" вересня 2018 р. м. Первомайський

м. Первомайський

у складі судді Росоха А.В.

за участю секретаря Венгер В.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача СТОВ Овена ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена про визнання договору оренди землі недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до СТОВ Овена про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Свій позов мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 6,81 га, яка розташована на території Одрадівської сільської ради Первомайського району Харківської області, кадастровий номер 6324586000:18:000:0010, який йому належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ХР № 094914 виданого 25 грудня 2002 року на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 05 грудня 2002 року № 415. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 355.

В 2017 році позивачу стало відомо що нібито ним з відповідачем по справі було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.09.2008 року № 138, який він не підписував.

Просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 138 від 14 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Овена , який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040968000099.

01 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 14 листопада 2017 року.

14 листопада 2017 року судове засідання відкладено на 04 грудня 2017 року, у зв'язку з надходженням клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

04 грудня 2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 20 грудня 2017 року у зв'язку з витребуванням доказів.

20 грудня 2017 року призначено справу до розгляду по суті на 17 січня 2018 року.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю - Росоха А.В., 05 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, повторно призначено підготовче засідання на 01 лютого 2018 року.

01 лютого 2018 року призначено по справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса, розгляд справи зупинено.

25 червня 2018 року справу повернуто до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3149/12483 від 30.05.2018 року.

26 червня 2018 року відновлено провадження по цивільній справі та призначено до розгляду на 05 липня 2018 року.

05 липня 2018 року відкладено розгляд справи на 16 липня 2018 року у зв'язку з надходженням клопотання представника відповідача.

16 липня 2018 року відкладено розгляд справи на 25 липня 2018 року у зв'язку з зайнятістю судді у розгляді кримінальної справи.

25 липня 2018 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 19 вересня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та пояснив, що його довіритель не підписував договір оренди землі і нікого не уповноважував це робити. Про існування договору йому стало відомо у 2017 році.

Представник відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Овена в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила в позові відмовити в повному обсязі.

Пояснила суду, що позивачеві було достовірно відомо про договір оренди землі № 138 від 14 серпня 2008 року, з часу його підписання, а саме з серпня 2008 року, так як позивач по справі щороку отримує орендну плату. Позивач не сплачував щорічний земельний податок на землю, так як була звільнений від його сплати, відповідно до п. 281.3 Податкового кодексу України, як особа яка передала земельну ділянку в оренду. Просить застосувати строк позовної давності і відмовити у позові, оскільки термін позовної давності сплив, так як з моменту підписання договору оренди пройшло більше трьох років.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ТОВ Овена , покази свідка ОСОБА_1 дослідивши та проаналізувавши письмові докази, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом на право власності на землю 111-ХР № 094914. Між позивачем та ТОВ Овена 14 серпня 2008 року підписано договір оренди землі № 138, щодо цієї земельної ділянки строком на 20 років (а.с.6-8). Вказаний договір було зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року за № 040968000099.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3149/12483 від 30.05.2018 року: підпис від імені ОСОБА_1 у примірнику №1 договору оренди земельної ділянки 138 від 14.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Овена , зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК у Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року за № 040968000099, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець , під бланковим рядком /ОСОБА_1П./ , - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1.

Підпис від імені ОСОБА_1 у примірнику №2 договору оренди земельної ділянки 138 від 14.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Овена , зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК у Державному комітеті України по земельних, ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року за № 040968000099, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець , у бланковому рядку /ОСОБА_1П./ - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 у примірнику №3 договору оренди земельної ділянки 138 від 14.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Овена , зареєстрованого в Харківській, регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК у Державному комітеті України по земельних, ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року за № 040968000099, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець , у бланковому рядку /ОСОБА_1П./ - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою. ( а.с 118-136).

Тобто, в двох примірних оригіналу договору, у бланковому рядку /ОСОБА_1П./ , підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не ним, а іншою особою.

В третьому примірнику оригіналу договору, під бланковим рядком /ОСОБА_1П./ , виконаний рукописним способом ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач показав, що дійсно в 2017 році директором СТОВ Овена , ОСОБА_5, при отриманні ним дивідендів , було запропоновано підписати чистий аркуш. Що він підписав та навіщо, він не знає. В подальшому виявилось, що це був спірний договір оренди землі.

Як вбачається, в у примірнику №1 договору оренди земельної ділянки 138 від 14.08.2008, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Овена , зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК у Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 листопада 2009 року за № 040968000099, який представлено представником відповідача, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець , під бланковим рядком /ОСОБА_1П./ , - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1.

В даному примірнику договору має місце в бланковому рядку затирання, тоді як під бланковим рядком міститься підпис ОСОБА_1, який згідно висновку експертизи виконаний власноруч позивачем по справі.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги одночасно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, покази свідка знаходять своє підтвердження в частині обставин підписання примірника оригіналу спірного договору, так як державна реєстрація даного примірника договору відбулась 10 листопада 2009 року, та він не міг бути зареєстрований з наявним затиранням.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє волевиявлення позивача ОСОБА_1 на встановлення йому цивільних прав та обов'язків щодо укладання договору оренди землі, яка перебуває у його власності, на умовах, що були визначені в договорі оренди землі, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивач не підписував договір оренди землі від 14.08.2008 року та не надавав відповідних повноважень іншій особі на їх підписання.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Представник відповідача по справі зазначила, що позивач по справі щорічно особисто отримував орендну плату за договором оренди земельної ділянки № 138 від 14.08.2008 року, що не оспорюється та визнається позивачем по справі.

ОСОБА_1 показав, що вважав, що отримує орендну платню за договором оренди землі від 21.04.2003 року. Оренду плату отримував до 2017 року, зауважень по сумам отриманих коштів не мав, розписувався у відомостях щодо їх отримання.

Як вбачається, дійсно в 2003 році між СТОВ Овена та ОСОБА_1 було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки, строком на 5 років.

Чому він отримував орендну плату після закінчення строку дії даного договору (2008 рік) до 2017 року він не знає, пояснивши це тим, що: платили я і отримував .

В судовому засіданні представником відповідача, при допиті свідка була представлена ксерокопія довіреності від 01 листопада 2007 року, з тексту якої вбачалось, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 збирати документи, необхідні для оформлення договору оренди земельної ділянки з СТОВ Овена та зареєструвати посвідчений договір оренди.

Пояснити походження даного документа, позивач по справі не зміг, посилаючись на те, що він такого не пам'ятає.

Де він взяв оригінал примірнику договору, який подав до суду також не пам'ятає, мабуть вдома . Звідки він взявся в нього вдома, позивач також не пам'ятає. Всім займалась його дружина, мабуть і договір підписала вона. Звернувся до суду із позовом так як його не влаштовує строк договору у вигляді 20 років.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти ОСОБА_7 ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Дана правова позиція знайшла своє відображення в постановах Верховного суду від 16 січня 2018 року (справа № 397/1402/15-ц, провадження № 61-378 св 18), 14 лютого 2018 року (справа № 717/2250/15-ц, провадження № 61-1319 св 18), 21 лютого 2018 року (справа № 144/1290/15-ц, провадження № 61-2854 св 18), 21 лютого 2018 року (справа № 144/1292/15-ц, провадження 61-2502 св 18), яка враховується судом при прийнятті рішення.

Посилання позивача на розуміння отримання орендної плати до 2017 року за договором оренди землі 2003 року судом до уваги не беруться, оскільки не ґрунтуються на доказах та спростовуються сукупністю наявних у справі доказів, а саме наявністю оригіналу примірнику договору у самого позивача по справі, отриманням орендної плати по відомостям та поставленим особистим підписам позивачем.

Крім того, з вимогою про повернення земельної ділянки позивач до відповідача не звертався, земельний податок не сплачував.

Також, оскільки позивач особисто підписав договір оренди землі в 2003 році, то він не міг не знати про строк його дії - 5 років,що свідчить про те, що ОСОБА_1 не тільки міг довідатись про наявність оспорюваного договору оренди землі, а навпаки достовірно знав про його існування з часу його укладення.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів про неможливість довідатись та незнання позивачем про порушення її цивільного права і саме з цієї причини не звернення за захистом до суду не представлено.

Отже, позивач звернувся до суду 31.10.2017 року, а трирічний строк позовної давності закінчився 22.04.2011 року. Від позивача або його представника заяви про поновлення строку позовної давності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства.

ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням та основними засадами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто, сукупність зібраних доказів свідчить про повне виконання взятих на себе обов'язків з боку відповідача до позивача.

Суд приходить до висновку про пропуск строку позовної давності позивачем без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 6, 14 Закону України Про оренду землі , 2, 12, 13, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена про визнання договору оренди землі недійсним - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області з дня проголошення рішення.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач - СТОВ Овена , адреса: 64107, Харківська область, місто Первомайський, вулиця Польова, 1а, ЄДРПОУ 21254615.

Повний текст рішення складено 28.09.2018 року.

Суддя: ОСОБА_7