Рішення

від 01.10.2018 по справі 712/873/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/873/18

Провадження № 2/712/789/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, Територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25.01.2018 року звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 міської ради, Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, Територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що він з 10.03.2016 року працював на посаді заступника директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси.

Наказом Комісії з припинення територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси № 440 від 26.12.2017 року його було звільнено з посади заступника директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін в організації виробництва і праці (реорганізацією установи) за п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що зроблено запис у трудовій книжці.

Вважає наказ про звільнення незаконним та таким, що порушує його конституційні права на працю.

Відповідно до пункту 1 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2009 року № 1417, територіальний центр надання соціальних послуг є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

24.04.2017 року ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення № 2-1977 Про перейменування територіального центру соціальної допомоги Соснівського району м. Черкаси та реорганізацію територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси .

Згідно пункту 1 вказаного рішення територіальний центр соціальної допомоги Соснівського району м. Черкаси (код ЄДРПОУ 21356385) перейменовано на територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси.

Пунктом 5 цього ж рішення затверджено чисельність працівників територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси у кількості 178,5 штатних одиниць.

Пунктом 7 рішення припинено територіальний центр соціальної допомоги Придніпровського району (код ЄДРПОУ 34726244) шляхом приєднання до територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси.

Пунктом 9 рішення територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси визнано правонаступником територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси.

Пунктом 10 рішення утворено комісію з припинення територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси та затверджено її персональний склад згідно з додатком 3.

Пунктом 11 рішення № 2-1977 комісії з припинення доручено забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов'язаних з припиненням юридичної особи відповідно до вимог законодавства.

22.09.2017р., 25.09.2017р., 29.09.2017р. відбулись засідання комісії з припинення, на яких проведено персональне попередження працівників про реорганізацію та заплановане вивільнення з одночасним пропонуванням роботи, шляхом вручення персонального попередження.

Вказав, що йому 25.09.2017 року запропонована посада завідувача відділенням соціальної реабілітації дітей інвалідів, де зазначений 3-х місячний термін про надання згоди на запропоновану посаду або відмову від неї.

Зазначив, що він був згодний працювати на будь-якій із вакантних посад, окрім запропонованої, однак більше пропозицій щодо вакантних посад не отримував.

Відмітив, що його було попереджено про скорочення, а звільнений був у зв'язку із відмовою від переведення на іншу роботу, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Також вказав, що ст. 17 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 року Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні не дає право на звільнення інваліда ІІ групи.

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини 3 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40 KЗпП України).

Прийняття рішення ОСОБА_2 міською радою про реорганізацію територіального центру шляхом приєднання не передбачає автоматичного скорочення чисельності або штату його працівників.

При звільненні працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України власник повинен додержуватись порядку розірвання трудового договору, передбаченого ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 40, ст. ст. 42, 43, 44, 49-2, 49-4 КЗпП України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вказує, що середньоденна заробітна плата складає 349 грн. 37 коп., тому просить врахувати це при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також вказує, що незаконним звільненням з посади йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він безпідставно був позбавлений права на отримання заробітку, внаслідок чого змушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та сім'ї. Постійні хвилювання про те, як матеріально забезпечити себе та свою сім'ю, тримали його в постійній нервовій та психологічній напрузі, а запис, зроблений відповідачем у його трудовій книжці, підриває його ділову репутацію, оскільки він є професіоналом своєї справи та протягом тривалого часу робив все від нього залежне для соціального захисту населення та створення умов для лікування та реабілітації осіб, які цього потребують. Звільнення, яке відбулось без будь-яких законних підстав, порушило його звичний режим життя, принизило його честь, гідність та ділову репутацію перед іншими працівниками установи, в зв'язку з чим він переживав, нервував, що призвело до погіршення стану здоров'я. Завдану йому моральну шкоду оцінює в 150000 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив: визнати незаконним та скасувати наказ голови Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси ОСОБА_3 № 440 від 26.12.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси 26 грудня 2017 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін в організації виробництва і праці (реорганізацією установи) по п.1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Територіального центру допомоги м. Черкаси та/або заступника директора Територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси з 26 грудня 2017 року; стягнути з ОСОБА_2 міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 26 грудня 2017 року без урахування податків та інших обов'язкових платежів; стягнути з ОСОБА_2 міської ради та голови Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси ОСОБА_3 в солідарному порядку на його користь моральну шкоду в розмірі 30000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 міської ради та голови Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси Ніконенко Ю.В. в солідарному порядку на його користь 2113,00 грн. матеріальної шкоди за придбання ліків; рішення в частині поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання; стягнути з ОСОБА_2 міської ради судовий збір.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 міської ради - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

В судовому засіданні представники відповідачів - ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, адвоката ОСОБА_4, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10.03.2016 року по 26.12.2017 року працював на посаді заступника директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, що підтверджується даними трудової книжки позивача.

На підставі Наказу Голови Комісії з припинення територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси від 26.12.2017 року № 440 позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін в організації виробництва і праці (реорганізацією установи) по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись із таким звільненням позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить поновити його на попередній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, матеріальну шкоду за придбання ліків та моральну шкоду.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49 2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49 2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів містяться роз'яснення, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП , суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених КЗпП України , а також дотриманням установлених вимог при вивільненні працівника (попередження за 2 місяці про наступне вивільнення, врахування переважного права на залишення на роботі, наявність скорочення чисельності або штату працівників, змін в організації виробництва і праці тощо). Ці норми кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (ст. 43 Конституції України ).

Відповідно до пункту 1 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 року №1417, територіальний центр надання соціальних послуг є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_2 міської ради № 2-1977 від 24.04.2017 року Про перейменування територіального центру соціальної допомоги Соснівського району м. Черкаси та реорганізацію територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси перейменовано територіальний центр соціальної допомоги Соснівського району м. Черкаси (код ЄДРПОУ 2135685) на територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси (п. 1 рішення).

Одночасно даним рішенням затверджено Положення про територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси згідно з додатком № 1, затверджено чисельність працівників територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси у кількості 178,5 штатних одиниць та визначено перелік його структурних підрозділів: відділення соціальної допомоги вдома; відділення денного перебування № 1; відділення денного перебування №2; відділення соціальної реабілітації дітей-інвалідів; відділення денного догляду дітей-інвалідів; відділення організаційного надання адресної натуральної допомоги; відділення визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах; відділ бухгалтерського обліку та звітності 2 (п.п. 4-5 рішення).

Також даним рішенням припинено територіальний центр соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси (код ЄДРПОУ 34726244) шляхом приєднання до територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси (п. 7 рішення).

Пунктом 5 цього ж рішення затверджено чисельність працівників територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси у кількості 178,5 штатних одиниць.

Пунктом 9 рішення територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси визнано правонаступником територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси.

Пунктом 10 рішення утворено комісію з припинення територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси та затверджено її персональний склад згідно з додатком 3.

Головою комісії призначено ОСОБА_3, яка обіймає посаду заступника директора департаменту - начальника управління розвитку соціальної сфери департаменту соціальної політики ОСОБА_2 міської ради. (Додаток 3 до рішення № 2-1977 від 24.04.2017 року ).

Пунктом 11 рішення № 2-1977 комісії з припинення доручено забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов'язаних з припиненням юридичної особи відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин, суд критично відноситься до тверджень позивача, щодо автоматичного продовження з ним трудового договору, оскільки вказаним рішенням ОСОБА_2 міської ради № 2-1977 від 24.04.2017 року передбачені зміни в організації виробництва і праці територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси.

Стосовно послання позивача та представника позивача на відсутність у ОСОБА_3 повноважень на його звільнення з посади, такі доводи також відхиляються судом, оскільки вони спростовуються змістом рішення № 2-1977 від 24.04.2017 року та додатків до нього, що були досліджені в судовому засіданні, зокрема Додаток №3 щодо затвердження складу комісії з припинення територіального центру.

22.09.2017р., 25.09.2017р., 29.09.2017р. відбулись засідання комісії з припинення, на яких проведено персональне попередження працівників про реорганізацію та заплановане вивільнення з одночасним пропонуванням роботи, шляхом вручення персонального попередження.

Згідно Положення про територіальний центр надання соціальних послуг міста Черкаси, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради від 24.04.2017 року № 2-1977 територіальний центр надання соціальних послуг міста Черкаси є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси. Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою за поданням директора департаменту. Штатний розпис та кошторис витрат центру затверджується директором департаменту. Відділення центру очолюють завідувачі, які призначаються і звільняються з посади директором центру за погодженням з директором департаменту.

29.08.2017 року був виданий наказ голови Комісії з припинення територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси ОСОБА_3 № 216 Про реорганізацію та наступне вивільнення працівників.

В подальшому, даний наказ був скасований, проведення заходів, пов'язаних із кадровими змінами, покладено на комісію з припинення.

Позивачу, як заступнику директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, який реорганізовувався шляхом приєднання до територіального центру надання соціальних послуг міста Черкаси, 25.09.2017 року було повідомлено про таку реорганізацію та запропоновано посаду завідувача відділенням соціальної реабілітації дітей інвалідів, з посадовим окладом 3872,00 грн. Одночасно в даному повідомленні позивачу було роз'яснено, що у разі відмови від пропозиції після закінчення трьохмісячного строку з моменту одержання персонального попередження трудовий договір розривається відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП України, дата запланованого вивільнення - 26.12.2017 року.

Доводи позивача та його представника про те, що у вказаному попередженні йшлося про скорочення (за п.1 ст.40 КЗпП), а звільнений він був у зв'язку із відмовою від переведення на іншу роботу (ст.36 КЗпП) відхиляються судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пп. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

З дослідженого в судовому засіданні попередження вбачається, що сам позивач при ознайомленні з ним власноручно зазначив, що у реформування установи шляхом приєднання зберігається трудовий договір, а ст. 17 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні не дає право на звільнення інваліда ІІ групи. Тобто у попередженні позивачем зазначено про не дотримання вимог ст. 17 Закону України Про соціальний захист інвалідів .

В судовому засіданні позивач підтвердив, що фактично не погодився із запропонованою посадою, оскільки не має достатнього досвіду щодо роботи в запропонованій галузі.

Однак, вказані доводи спростував представник Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, вказавши на те, що на теперішній час дану посаду обіймає особа, яка має менше професійного досвіду, ніж позивач.

З викладеного слідує, що відповідачем були дотримані вимоги ст. 49 2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, оскільки йому було запропоновано вакантну посаду в територіальному центрі надання соціальних послуг міста Черкаси, яка відповідала його кваліфікації та освіті.

Щодо доводів позивача та його представника про те, що профспілковій організації не було надано інформації про звільнення працівників, а відповідно не було отримано згоди на його звільнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.

Враховуючи, що позивач обіймав керівну посаду, а саме посаду заступника директора територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси, в силу ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України, згода профспілкової організації на розірвання трудового договору з позивачем не потребувалася.

Посилання позивача а представника позивача на невиконання адміністрацією вимог п.2.7 Колективного договору також не були підтверджені в судовому засіданні, оскільки даними пунктами передбачена можливість надання згоди профспілковою організацією тільки після використання всіх можливостей збереження трудових відносин та використання наданого законодавством права на збереження роботи окремим категоріям працівників. Як вже було зазначено, на думку суду, згода профспілкової організації, на розірвання трудового договору з позивачем не потребувалася.

Разом з тим, суд не вбачає і порушень вимог ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , на який в попередженні посилався позивач, оскільки згідно з вказаною нормою не допускається звільнення особи за ініціативою адміністрації з мотивів інвалідності, а в даному випадку трудовий договір з позивачем був розірваний не з цих мотивів.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування наказу голови Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси ОСОБА_3 № 440 від 26.12.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси та поновлення його на цій посаді.

Також не підлягають до задоволення і позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 міської ради на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги за придбання ліків та моральної шкоди, оскільки вони є похідними від основної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про оплату праці , ст.ст. 36, 40, 43-1, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 141, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 305, кв. 56, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 міської ради (18002, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 25212542), Комісії з припинення Територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району м. Черкаси (18005, м. Черкаси, б. Шевченка, 307), Територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 13-А, код ЄДРПОУ 21356385) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2018 р.

Головуючий: Т.Є. Троян