Ухвала

від 02.10.2018 по справі 911/1321/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1321/17

Суддя Конюх О.В., розглянувши матеріали скарги від 28.09.2018 товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції у Київській області Міністерства юстиції України у справі №911/1321/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго , смт. Іванків,

про стягнення 121 497,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 17.07.2017 у справі №911/1321/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс до товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго позовні вимоги задоволено частково; ухвалено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс 62 097,90 грн. основного боргу, 5 154,98 грн. 3% річних, 53 776,47 грн. інфляційних втрат, 1 815,44 грн. судового збору, в іншій частині вимог в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі №911/1321/17 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 17.07.2017 у справі № 911/1321/17 залишено без змін.

06.10.2017 на виконання рішення господарського суду Київської області від 17.07.2017, яке набрало законної сили 27.09.2017 відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 911/1321/17, яка набрала законної сили в день її прийняття, господарський суд Київської області видав наказ про примусове виконання рішення.

01.10.2018 від товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго до господарського суду Київської області надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Київській області, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №56687419 від 02.07.2018, постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (№56442121) від 20.07.2018 ;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №56687419 від 02.07.2018, постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (№56442121);

- в якості забезпечення виконання рішення суду до моменту розгляду справи по суті зупинити виконавче провадження 56442121.

Скарга обґрунтована тим, що 22.11.2017 в межах ВП №55190175 старшим державним виконавцем Іванківського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12 284,48 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн., в подальшому, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області по ВП №55190175 винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з подачею стягувачем заяви про повернення виконавчого документу. 25.06.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 на підставі судового наказу №911/1321/17 виданого 06.10.2017 відкрито виконавче провадження, а 13.07.2018 ним винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням виконавчого документу у повному обсязі.

Так, скаржник твердить, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 при примусовому виконані рішення по виконавчому провадженню №56671348 стягнуто суму у розмірі 500 грн., що являє собою стягнення витрат виконавчого провадження, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження №№56671348, а відтак старший державний виконавець Качанов М.О. намагається повторно стягнути витрати на виконавче провадження відкривши виконавче провадження №56687419.

Також, скаржник наголошує на тому, що постанова про відкриття виконавчого провадження за №56687283, постанова про відкриття виконавчого провадження за №56725682 та постанова про відкриття виконавчого провадження за №56687419 та постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, були надіслані за адресою ТОВ Біогазенерго , 18.09.2018 в одному конверті із відділення пошти Київ-2 рекомендованим листом та отримано представником скаржника 30.09.2018.

Суд дослідивши скаргу від 28.09.2018 товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції у Київській області Міністерства юстиції України у справі №911/1321/17, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 340 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 25.06.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56671348 з виконання наказу господарського суду Київської області №911/1321/17. В подальшому, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 винесено постанову від 13.07.2018 про закінчення виконавчого провадження №56671348 на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження (виконавчий документ виконано у повному обсязі).

На підставі наведеного, судом встановлено, що рішення суду у справі №911/1321/17 виконано у повному обсязі, виконавче провадження з його виконання закінчено.

Також, судом встановлено, що 02.07.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56687419 на виконання постанови від 22.11.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №55190175, а в подальшому, 20.07.2017 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження про приєднання виконавчого провадження №56687419 до зведеного виконавчого провадження №56442121. Разом з тим, в межах виконавчого провадження №55190175 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову від 25.06.2018 про повернення виконавчого документу №911/1321/17 стягувачу, на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (за його заявою).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що скаржник оскаржує не вчинення державним виконавцем дій в межах виконання рішення суду у справі №911/1321/17, а дії виконавця в рамках виконавчого провадження з виконання постанови від 22.11.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч.2 ст.19 Конституції України).

На спірні правовідносини з примусового виконання судового рішення, пов'язані з нарахуванням, стягненням та утриманням коштів виконавчого збору органом державної виконавчої служби, поширюється вказана норма Конституції України, приписи Закону України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору , постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами , іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, правовідносини, що виникають у виконавчому провадженні між виконавцем та стягувачем і боржником є адміністративно - процесуальними та регламентовані законодавством про виконавче провадження, оскільки виконавець у своїй діяльності щодо вчинення виконавчих дій може діяти лише в межах, чітко визначених Законом України Про виконавче провадження та іншими нормативно - правовими актами, що регулюють ці правовідносини.

Чинним Господарським процесуальним кодексом не врегульовано питання щодо дій суду в разі звернення до суду із скаргою на дії органу ДВС з порушенням правил юрисдикції. Враховуючи наведене, суд застосовує положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ч. 10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.12.2003 №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження та п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК України та ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене вимога про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в силу ч.2 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Вимога про скасування постанови про приєднання зазначеного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження є похідною від вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, адже скаржник оскаржує по суті дії виконавця саме щодо стягнення витрат виконавчого провадження, і метою звернення скаржника є недопущення подвійного стягнення зазначених витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1, частинами 4, 5, 6 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст.74 Закону України Про виконавче провадження суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду скарги від 28.09.2018 товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції у Київській області Міністерства юстиції України у справі №911/1321/17.

Ухвала в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до частини 5 ст. 175 та пункту 7 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх