Рішення

від 20.09.2018 по справі 915/330/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року Справа № 915/330/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 - ордером серії МК №85176 від 22.05.2018;

представника відповідача: ОСОБА_2 - дов.№1 від 21.05.2018;

представника ІІІ особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАБАТ»

(02183, м.Київ, вул.Кибальчича, 13/А; адреса для листування: 04655, м.Київ, Кудрявський

узвіз, 5/Б; ідент.код 31517338; адреса представника - адвоката ОСОБА_1: 54001, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 55);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю « -ОСОБА_3-»

(55232, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1/А; ідент.код 39994946);

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікоагро Трейд»

(54003, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.59А; ідент.код 40096950);

про: зобов'язання повернути насіння соняшника сорт другий репродукція ДСТУ 7011:2009 загальною кількістю 62 тони 850 кг на суму 678780,00 грн., -

в с т а н о в и в:

18.04.2018 ТОВ «НАБАТ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.04.2018, в якій просить суд зобов'язати ТОВ « -ОСОБА_3-» повернути ТОВ «НАБАТ» насіння соняшника сорт другий репродукція ДСТУ 7011:2009 загальною кількістю 62 тони 850 кг на суму 678780,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.01.2017 в телефонній розмові ТОВ "Нікоагро Трейд" виявило намір придбати у Позивача насіння соняшника по ціні 10800,00 грн (в тому числі ПДВ) за 1 тону. Позивач погодився із такою пропозицією, у зв'язку із чим сторони дійшли згоди про те, що ТОВ "НАБАТ" поставить партію насіння соняшника до прохідної елеватора відповідача за адресою: Миколаївська обл., Первомайський р-н, селище Кам'яний міст, вул.Космонавтів, 1/ОСОБА_4 чого, в місці поставки уповноважені представники продавця і покупця підпишуть договір купівлі-продажу соняшника, покупець здійснить оплату поставленого товару і продавець розвантажить партію насіння на території елеватора.

Позивачем в період з 24.01.2017 по 30.01.2017 до прохідної елеватора відповідача було доставлено трьома автомобілями насіння соняшника загальною вагою 62 тони 880 кг. Представник ТОВ "Нікоагро Трейд" на елеватор не приїхав, насіння соняшника не прийняв, договір купівлі-продажу з позивачем не підписав, однак відповідач скориставшись відсутністю уповноважених представників з боку ТОВ "НАБАТ" та ТОВ " Нікоагро Трейд", дав команду водіям трьох автомобілів відвантажити насіння соняшника, яке належало позивачу, на території елеватора, у зв'язку із чим водії відвантажили відповідачу насіння соняшника загальною вагою 62 тони 880 кг, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №1 від 24.01.2017, транспортний засіб Камаз державний номер НОМЕР_1, вага насіння соняшника 23520 кг; №1 від 24.01.2017, транспортний засіб Камаз державний номер НОМЕР_2, вага насіння соняшника 20220 кг; №1 від 24.01.2017, транспортний засіб Камаз державний номер ВА4396BE, вага насіння соняшника 19140 кг.

Позивач вважає, що товарно-транспортні накладні є належними доказами розвантажений насіння соняшника позивачем та його отримання відповідачем.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем не було укладено договору складського зберігання зерна, зазначене підтверджується листом відповідача за вихідним №246 від 31.05.2017.

За таких обставин відповідач не мав правових підстав приймати від позивача насіння соняшника, а отже згідно ст.ст.1212, 1213 ЦК України дане майно є набутим без достатньої правової підстави, що є підставою для витребування позивачем вказаного майна в судовому порядку, оскільки відповідач письмово відмовив позивачу у повернені безпідставно отримано насіння соняшника, що підтверджується листом №246 від 31.05.2017.

Відповідач у відзиві на позов вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в їх задоволені виходячи з того, що між ТОВ -ОСОБА_3- та ТОВ Нікоагро Трейд укладено договір складського зберігання №56 від 22.12.2016, як того вимагає законодавство.

Із даних товаро-транспортної накладної №1 від 24.01.2017 (автомобіль Камаз ВА0754ВІ) вбачається, що ТОВ НАБАТ є автомобільним перевізником та вантажовідправником, а ТОВ Нікоагро Трейд є вантажоодержувачем насіння соняшнику в кількості 20680 тон. Пунктом розвантаження є Миколаївська обл, Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст. ОСОБА_5 ТОВ -ОСОБА_3- зважено товар та зафіксовано 20220 тон. При заповненні вагарем товаро-транспортної накладної зазначено власником даного товару ТОВ Нікоагро Трейд .

Виходячи із даних товаро-транспортної накладної №1 від 24.01.2017 (автомобіль Камаз ВА0826АН) вбачається, що автомобільним перевізником є ПП Яриш , а замовником та вантажовідправником є ТОВ НАБАТ , а вантажоодержувачем насіння соняшнику в кількості 23470 тон є ТОВ -ОСОБА_3- для ТОВ Нікоагро Трейд . Пунктом розвантаження є Миколаївська обл, Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1/ОСОБА_5 ТОВ -ОСОБА_3- зважено товар та зафіксовано 23520 тон. При заповненні вагарем товаро-транспортної накладної зазначено власником даного товару ТОВ Нікоагро Трейд .

Виходячи із даних товаро-транспортної накладної №1 від 24.01.2017 (автомобіль Камаз ВА4396BE) вбачається, що ТОВ НАБАТ є автомобільним перевізником та вантажовідправником, а ТОВ Нікоагро Трейд є вантажоодержувачем насіння соняшнику в кількості 19110 тон. Пунктом розвантаження є Миколаївська обл., с.Кам'яний Міст. ОСОБА_5 ТОВ -ОСОБА_3- зважено товар та зафіксовано 19140 тон. При заповненні вагарем товаро-транспортної накладної було помилково зазначено власника ТОВ НАБАТ . Хоча із титульного аркушу видно, що вантажоодержувачем являється ТОВ Нікоагро Трейд . В даному випадку спрацював людський фактор, в результаті чого власником вантажу було помилково зафіксовано ТОВ НАБАТ .

У відповідності до вимог чинного на той момент та діючого законодавства ТОВ -ОСОБА_3- правомірно прийняло насіння соняшнику від перевізника та вантажовідправника ТОВ НАБАТ на залікову карточку ТОВ Нікоагро Трейд .

Законодавством не передбачено обов'язку зберігача перевіряти договірні відносини між вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Відповідно до договірних відносин між ТОВ -ОСОБА_3- та ТОВ Нікоагро Трейд , 27.01.2017 на адресу ТОВ -ОСОБА_3- надійшов лист від директора ТОВ Нікоагро Трейд про відвантаження соняшнику у кількості 42150 тон. У зв'язку з даною вимогою ТОВ -ОСОБА_3- відвантажило соняшник, що підтверджується товаро-транспортними накладними №104, 105 від 28.01.2017.

31.01.2017 від ТОВ Нікоагро Трейд надійшла ще одна вимога про відвантаження соняшнику у кількості 18780 тон, факт виконання якої підтверджується товаро-транспортною накладною №122 від 31.01.2017.

Отже, 31.01.2017 договірні зобов'язання ТОВ -ОСОБА_3- перед ТОВ Нікоагро Трейд були виконані в повному розмірі.

Позивач в позовній заяві зазначив, що мав намір укласти договір купівлі-продажу соняшнику з ТОВ Нікоагро Трейд , але за відсутності представника ТОВ Нікоагро Трейд їм не вдалося підписати договір. Також в позові зазначено, що ТОВ -ОСОБА_3- начебто безпідставно заволоділо насінням соняшнику. На підтвердження своїх вимог Позивач не надав суду доказів того, що ТОВ -ОСОБА_3- насильно або обманним шляхом відняло у перевізника та вантажовідправника ТОВ НАБАТ насіння соняшнику, яке у відповідності до товаро-транспортних накладних від 24.01.2017 було доставлено на ім'я ТОВ Нікоагро Трейд . Виходячи з вимог, викладених в позовній заяві позивач хоче ввести суд в оману, оскільки з невідомих причин у ТОВ НАБАТ та ТОВ Нікоагро Трейд виникли суперечності в підписанні договору купівлі-продажу насіння соняшнику.

Ухвалою суду від 23.04.2018 у даній справі відкрито провадження.

У підготовчих засіданнях 23.05.2018, 13.06.2018, 23.07.2018, у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувались перерви.

13.06.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 23.07.2018 судом залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікоагро Трейд» в якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, однак представник ІІІ особи в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо предмету спору суду не надав.

Ухвалою суду від 08.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.08.2018 у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 20.09.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22.12.2016 між ТОВ -ОСОБА_3- (зерновий склад) та ТОВ Нікоагро Трейд (поклажодавець) укладено договір №56 складського зберігання (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору поклажодавець на умовах цього Договру зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп'яні, та олійні культури (надалі - зерно), а саме: 600 тон соняшника в термін з 16.01.2017 по 01.05.2017; надавати додаткові послуги, передбачені в Додатку №1 до цього Договору, і в установлений термін повернути зерно поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством України.

Пунктами 1.2 - 1.8 Договору встановлено, що назва зерна, що передається на зберігання, його фізична, залікова вага та його якісні показники зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом поклажодавцю. Зерно передається поклажодавцем на зберігання і приймається зерновим складом за адресою: 55232, Україна, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1а. Приймання та відвантаження зерна проводиться згідно попередніх домовленостей між поклажодавцем та зерновим складом, з урахуванням пп.1.1, 3.4 та 3.5 даного Договору. Доставка зерна поклажодавцем на зерновий склад здійснюється автомобільним транспортом, відвантаження зерна - автомобільним або залізничним транспортом. Зерно поклажодавця, що зберігається за даним Договором, є знеособленим. Передане на зберігання зерно є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, визначеного в п.7.1 Договору, крім випадків, передбачених у п.4.1.8 Договору. Надання послуг зерновим складом починається з дня, коли поклажодавець доставив зерно на зерновий склад.

Пунктами 2.1 - 2.2 Договору передбачено, що зерновий склад приймає зерно у фізичній вазі та визначає його фактичну якість. Вага зерна визначається на вагах зернового складу повноважною особою останнього в присутності особи, що доставила зерно. При розбіжностях у вазі понад похибку ваг, зазначену у їх паспорті, складається акт розбіжностей з обов'язковою участю особи, відповідальної за перевезення зерна.

Згідно п.2.8 Договору, при надходженні зерна на зберіганні зерновий склад одержує від поклажодавця, зокрема товарно-транспортну накладну за формою №1-СГ або іншою формою, підписану уповноваженими представниками сторін або акт, складений у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах , затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13.10.2008 №661 та зареєстрованої Міністерстві юстиції України 18.11.2008 за №1111/15802.

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.4 Договору, зерновий склад здійснює відпуск/переоформлення зерна за наявності наступних документів: письмової заяви (лист-клопотання) поклажодавця, підписаної керівником поклажодавця та скріпленої його печаткою; довіреності на отримання зерна; оригіналу складського документу; договору складського зберігання (у випадку його відсутності та в разі необхідності) з новим власником зерна (лише у випадку переоформлення зерна). Поклажодавець, власник складського документу чи уповноважена особа поклажодавця чи володільці складського документу при отриманні/переоформленні Зерна, що знаходиться на зберіганні, зобов'язані пред'явити зерновому складу документ, що посвідчує особу. Відпуск/переоформлення зерна поклажодавцю проводиться у фізичній вазі з урахуванням фактичних показників якості по вологості та смітній домішці на час відпуску у відповідності з "Актом-розрахунком обсягів продукції, побічних продуктів і відходів". Кількість зерна, що повертається із зберігання, повинна відповідати кількості прийнятого на зберігання зерна враховуючи норми механічних та природних втрат. При відвантаженні зерна автомобільним транспортом поклажодавець зобов'язаний письмово погодити з зерновим складом кожне окреме відвантаження за 5 (п'ять) робочих днів до дня початку відвантаження.

Пунктом 7.1 Договору встановлено термін зберігання зерна: із дня прийняття зерновим складом зерна на зберігання до подання поклажедавцем вимоги про його повернення, але не довше, ніж до 01.05.2017.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань,

Позивач ТОВ НАБАТ за товаро-транспортною накладною №1 від 24.01.2017 (а.с.24) автомобілем НОМЕР_3 відвантажив на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- (Миколаївська обл, Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд 20 тон 220 кг соняшника насипом.

За товаро-транспортною накладною №1 від 24.01.2017 (а.с.25) позивач ТОВ НАБАТ автомобілем НОМЕР_4 відвантажив на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- (Миколаївська обл, Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд 23 тони 520 кг соняшника насипом.

За товаро-транспортною накладною №1 від 24.01.2017 (а.с.26) позивач ТОВ НАБАТ автомобілем НОМЕР_5 відвантажив на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- (Миколаївська обл, Первомайський р-н, с.Кам'яний Міст, вул.Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд 19 тон 140 кг соняшника насипом.

Загалом за вказаними товаро-транспортними накладними 24.01.2017 позивач ТОВ НАБАТ відгрузив на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд 62 тони 880 кг соняшника насипом, що не заперечується відповідачем, однак позивач в позові стверджує про відвантаження 62 тон 850 кг.

Згідно карток аналізу зерна та реєстрів на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №612 від 25.01.2017, №613 від 27.01.2017 та №614 від 30.01.2017 (а.с.69-71) відвантажений ТОВ НАБАТ на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд соняшник класу - некласний, рік урожаю - 2016.

Відповідач ТОВ -ОСОБА_3- на підставі Договору та за заявками ТОВ Нікоагро Трейд відвантажив уповноваженому за довіреністю представнику ТОВ Нікоагро Трейд ОСОБА_6: за товаро-транспортною накладною №104 від 28.01.2017 - 24 тони 140 кг соняшника некласного 2016 року насипом; за товаро-транспортною накладною №105 від 28.01.2017 - 18 тон 10 кг соняшника некласного 2016 року насипом; за товаро-транспортною накладною №122 від 31.01.2017 - 18 тон 780 кг соняшника некласного 2016 року насипом.

Загалом за вказаними вище товаро-транспортними накладними 28.01.2017 та 31.01.2017 відповідач ТОВ -ОСОБА_3- відгрузив ТОВ Нікоагро Трейд 60 тон 930 кг соняшника некласного 2016 року насипом.

02.02.2017 позивач ТОВ НАБАТ звернувся до відповідача ТОВ -ОСОБА_3- з письмовою вимогою №11 (а.с.28) щодо повернення відвантаженого 24 та 25 січня 2017 року соняшнику у кількості 61 тонна 547 кг в зв'язку з відсутністю між ними договірних відносин із зберігання соняшника та не замовленням послуг із його зберігання.

Відповідач ТОВ -ОСОБА_3- у відповідь на вимогу позивача ТОВ НАБАТ листом №246 від 31.05.2017 повідомив останнього про відсутність між ними договірних відносин та відсутності відкритої не позивача картки по зберіганню соняшника, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач ТОВ НАБАТ обґрунтовує свої вимоги до відповідача ТОВ -ОСОБА_3- з посиланням на положення статтей 1212, 1213 ЦК України, та зазначає, що ТОВ -ОСОБА_3- безпідставно отримало від ТОВ НАБАТ зерно соняшника у кількості 62,85 тони, оскільки між ними не було укладено договору складського зберігання зерна, що відповідачем не заперечується, а тому дане майно є набутим без достатньої правової підстави та підлягає поверненню ТОВ НАБАТ в натурі, а саме - насіння соняшника сорт другий репродукція ДСТУ 7011:2009 загальною кількістю 62 тони 850 кг на суму 678780,00 грн.

Статтею ст.1212 ЦК України встановлено загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК України.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що 24.01.2017 позивач ТОВ НАБАТ відвантажив насіння соняшника насипом на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- не для власного зберігання, а як заначено у товарно-транспортних накладних, для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд з метою продажу останньому цього товару. При цьому, з відповідачем у ТОВ Нікоагро Трейд був укладений договір складського зберігання №56 від 22.12.2016.

Правовою підставою відвантаження 24.01.2017 позивачем ТОВ НАБАТ насіння соняшника насипом на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд була, за твердженням позивача, усна домовленість ТОВ НАБАТ з ТОВ Нікоагро Трейд про подальше укладення між ними договору купівлі-продажу, а правовою підставою прийняття ТОВ -ОСОБА_3- 24.01.2017 від ТОВ НАБАТ для вантажоодержувача ТОВ Нікоагро Трейд , збереження та відвантаження 28.01.2017 й 31.01.2017 вантажоодержувачу ТОВ Нікоагро Трейд насипом насіння соняшника некласного врожаю 2016 року, був укладений 22.12.2016 між ними договір складського зберігання №56.

В даному випадку позивачем ТОВ НАБАТ не надано суду належних та допустимих доказів того, що вказані вище правові підстави оформлення ТОВ -ОСОБА_3- спірного насіння на залікову картку ТОВ Нікоагро Трейд були визнані недійсними, змінені, припинені або взагалі були відсутні.

Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем п.п.2.1, 2.2 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики №661 від 13.10.2008 (надалі - Інструкція №661), яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Пунктами 2.1, 2.2 Інструкції №661 передбачено, що приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами. Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен: укласти договір складського зберігання зерна з підприємством; надати товарно-транспортну накладну; при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

З наданих сторонами примірників товарно-транспортних накладних вбачається, що вантажоодержувачем насіння соняшника було визначено саме ТОВ Нікоагро Трейд , з яким у ТОВ -ОСОБА_3- був укладений договір зберігання.

За вказаних обставин, судом не вбачається порушення з боку ТОВ -ОСОБА_3- приписів Інструкції №661.

Крім того, судом взято до уваги, що з моменту прибуття вантажного транспорту до зернового складу (24.01.2017) та до моменту прийняття та оформлення ТОВ -ОСОБА_3- спірного насіння на залікову картку ТОВ Нікоагро Трейд (27-30.01.2017) пройшло декілька днів, протягом яких позивач мав можливість пересвідчитись щодо факту укладання договору купівлі- продажу насіння соняшника з ТОВ Нікоагро Трейд та оплати вказаного товару і, в разі відсутності з боку ТОВ Нікоагро Трейд вказаних дій - відповідним чином діяти з метою недопущення вивантаження насіння на зерновому складі.

Враховуючи відсутність укладеного між ТОВ НАБАТ з ТОВ Нікоагро Трейд договору купівлі-продажу спірного насіння соняшника, суд вважає, що саме ТОВ Нікоагро Трейд набуло права власності на спірне майно без достатньої правової підстави.

До того ж, позивачем ТОВ НАБАТ не надано суду належних та допустимих доказів того, що ним було відвантажено на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- насіння соняшника з тими родовими ознаками (насіння соняшника сорт другий репродукція ДСТУ 7011:2009), яке він просить повернути, оскільки з товаро-транспортних накладних від 24.01.2017 вбачається, що на елеватор відповідача ТОВ -ОСОБА_3- ним було відвантажено насипом насіння соняшника без зазначення вказаних родових ознак.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість позовних вимог, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 01.10.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва