Постанова

від 24.06.2019 по справі 915/330/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Н. М. Губенко, І. В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "- Агро Сервіс-"

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р.

у складі колегії суддів: Л. В. Лавриненко - головуючий, О. Ю. Аленін, І. Г. Філінюк

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Набат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "- Агро Сервіс-"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Нікоагро Трейд"

про зобов`язання повернути насіння загальною кількістю 62 тони 850 кг на суму 678 780,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Набат" (далі - ТОВ "Набат") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "-Агро Сервіс-" (далі - ТОВ "-Агро Сервіс-") повернути ТОВ "Набат" насіння соняшника, сорт другий, репродукція ДСТУ 7011:2009 загальною кількістю 62 тони 850 кг на суму 678 780,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставним набуттям відповідачем насіння соняшника, що відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України є підставою для витребування позивачем вказаного майна в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.09.2018р. у справі №915/330/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано набуттям ТОВ "Нікоагро Трейд" права власності на насіння соняшника без достатніх правових підстав, враховуючи відсутність укладеного між ТОВ "Набат" з ТОВ "Нікоагро Трейд" договору купівлі-продажу спірного насіння соняшника.

Крім того, суд зазначає, що в товарно-транспортних накладних вантажоодержувачем насіння соняшника визначено саме ТОВ "Нікоагро Трейд", з яким у ТОВ "-Агро Сервіс-" укладений договір зберігання.

Судом взято до уваги, що з моменту прибуття вантажного транспорту до зернового складу (24.01.2017р.) та до моменту прийняття та оформлення ТОВ "-Агро Сервіс-" спірного насіння на залікову картку ТОВ "Нікоагро Трейд" (27 - 30.01.2017р.) пройшло декілька днів, протягом яких позивач мав можливість пересвідчитися щодо факту укладання договору купівлі-продажу насіння соняшника з ТОВ "Нікоагро Трейд" та оплати вказаного товару і, в разі відсутності з боку ТОВ "Нікоагро Трейд" вказаних дій - відповідним чином діяти з метою недопущення вивантаження насіння на зерновому складі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. у даній справі скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2018р. та прийнято нове, яким позов задоволено, зобов`язано ТОВ "-Агро Сервіс- повернути ТОВ "Набат" насіння соняшника: сорт другий, репродукція ДСТУ 7011:2009 загальною кількістю 62 тони 850 кілограмів на суму 678 780 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована нормами ст. 1212 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту договору складського зберігання від 22.12.2016р. №56, на який посилається ТОВ "-Агро Сервіс-", як на правову підставу отримання і збереження спірного насіння соняшнику, договір не створює жодних прав та обов`язків для ТОВ "Набат". Положення цього договору не свідчать про наявність у ТОВ "-Агро Сервіс-" правомочності від імені ТОВ "Нікоагро Трейд" та за відсутності повноважних представників останнього отримувати на зберігання товар від третіх осіб.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою, ТОВ "-Агро Сервіс-" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду.

Скарга мотивована правомірністю прийняття ТОВ "-Агро Сервіс-" насіння соняшнику від перевізника та вантажовідправника ТОВ "Набат" на залікову картку ТОВ "Нікоагро Трейд".

Крім того, відповідач посилається на укладений між ТОВ "-Агро Сервіс-" та ТОВ "Нікоагро Трейд" договір складського зберігання №56 від 22.12.2016р., відповідно до якого поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання за заліковою вагою 600 тон соняшнику.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу від позивача не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

22 грудня 2016 року між ТОВ "-Агро Сервіс-" (зерновий склад) та ТОВ "Нікоагро Трейд" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №56 (договір), відповідно до якого поклажодавець на умовах цього договору зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп`яні, та олійні культури (зерно), а саме: 600 тон соняшника в термін з 16.01.2017р. по 01.05.2017р.; надавати додаткові послуги, передбачені в додатку №1 до цього договору, і в установлений термін повернути зерно поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством України.

Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що назва зерна, що передається на зберігання, його фізична, залікова вага та його якісні показники зазначаються у складських документах, що видаються зерновим складом поклажодавцю. Зерно передається поклажодавцем на зберігання і приймається зерновим складом за адресою: 55232, Україна, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1а.

Приймання та відвантаження зерна проводиться згідно попередніх домовленостей між поклажодавцем та зерновим складом, з урахуванням п. п. 1.1, 3.4 та 3.5 даного договору (п. 1.4 договору).

Згідно з пунктами 1.5 - 1.8 договору доставка зерна поклажодавцем на зерновий склад здійснюється автомобільним транспортом, відвантаження зерна - автомобільним або залізничним транспортом. Зерно поклажодавця, що зберігається за даним договором, є знеособленим. Передане на зберігання зерно є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, визначеного в п. 7.1 договору, крім випадків, передбачених у п. 4.1.8 договору. Надання послуг зерновим складом починається з дня, коли поклажодавець доставив зерно на зерновий склад.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що зерновий склад приймає зерно у фізичній вазі та визначає його фактичну якість.

Відповідно до п. 2.8 договору, при надходженні зерна на зберігання зерновий склад одержує від поклажодавця, зокрема товарно-транспортну накладну за формою №1-СГ або іншою формою, підписану уповноваженими представниками сторін або акт, складений у відповідності до вимог "Інструкції про порядок ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", затвердженої наказом Мінагрополітики України від 13.10.2008р. №661 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008р. за №1111/15802.

У пункті 3.1 договору визначено, що зерновий склад здійснює відпуск/переоформлення зерна за наявності наступних документів: письмової заяви (лист-клопотання) поклажодавця, підписаної керівником поклажодавця та скріплення його печаткою; довіреності на отримання зерна; оригіналу складського документу; договору складського зберігання (у випадку його відсутності та в разі необхідності) з новим власником зерна (лише у випадку переоформлення зерна).

Пунктом 7.1 договору встановлено термін зберігання зерна: із дня прийняття зерновим складом зерна на зберігання до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але не довше, ніж до 01.05.2017р.

Згідно з п. 8.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судами встановлено, що ТОВ "Набат" за товарно-транспортною накладною №1 від 24.01.2017р. автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_1 відвантажив на елеватор відповідача ТОВ "-Агро Сервіс-" (Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" 20 тон 220 кг соняшника насипом.

Згідно з товарно-транспортною накладною №1 від 24.01.2017р. ТОВ "Набат" автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_2 відвантажив на елеватор ТОВ "-Агро Сервіс-" (Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" 23 тони 520 кг соняшника насипом.

За товарно-транспортною накладною №1 від 24.01.2017р. ТОВ "Набат" автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_3 відвантажив на елеватор ТОВ "-Агро Сервіс-" (Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" 19 тон 140 кг соняшника насипом.

Судами встановлено, що загалом за вказаними товарно-транспортними накладними 24.01.2017р. ТОВ "Набат" відвантажив на елеватор ТОВ "-Агро Сервіс-" для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" 62 тони 880 кг соняшника насипом. Однак, позивач у позові стверджує про відвантаження 62 тон 850 кг.

Відповідно до карток аналізу зерна та реєстрів на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку №612 від 25.01.2017р, №613 від 27.01.2017р. та №614 від 30.01.2017р. відвантажений ТОВ "Набат" на елеватор ТОВ "-Агро Сервіс-" для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" соняшник класу - некласний, рік урожаю - 2016.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "-Агро Сервіс-" за заявками ТОВ "Нікоагро Трейд" відвантажило уповноваженому за довіреністю представнику ТОВ "Нікоагро Трейд" Симоненку М.О.: за товарно-транспортною накладною №104 від 28.01.2017р. - 24 тони 140 кг соняшника некласного 2016 року насипом; за товарно-транспортною накладною №105 від 28.01.2017р. - 18 тон 10 кг соняшника некласного 2016 року насипом; за товарно-транспортною накладною №122 від 31.01.2017р. - 18 тон 780 кг соняшника некласного 2016 року насипом.

ТОВ "Набат" 02.02.2017р. звернулося до ТОВ "-Агро Сервіс-" з письмовою вимогою №11 щодо повернення відвантаженого 24 та 25 січня 2017 року соняшнику у кількості 61 тонна 547 кг, у зв`язку з відсутністю між ними договірних відносин із зберігання соняшника та не замовленням послуг із його зберігання.

ТОВ "-Агро Сервіс-" у відповідь на вимогу позивача ТОВ "Набат" листом №246 від 31.05.2017р. повідомило останнього про відсутність між ними договірних відносин та відсутності відкритої не позивача картки по зберіганню соняшника.

Оскільки насіння ТОВ "-Агро Сервіс-" не повернуто, ТОВ "Набат" звернулося до суду з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктами 2.1, 2.2 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики №661 від 13.10.2008р. (яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами. Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен: укласти договір складського зберігання зерна з підприємством; надати товарно-транспортну накладну; при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі трьох товарно-транспортних накладних ТОВ "Набат" відвантажило на елеватор ТОВ "-Агро Сервіс-" (Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1/А) для вантажоодержувача ТОВ "Нікоагро Трейд" соняшника насипом.

У вказаних накладних вантажовідправником зазначено: ТОВ "Набат", вантажоодержувачем зазначено: ТОВ "Нікоагро Трейд", пунктом розвантаження є Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Кам`яний Міст.

Як встановлено судом першої інстанції правовою підставою прийняття ТОВ "-Агро Сервіс-24.01.2017р. насіння соняшника від ТОВ "Набат" для ТОВ "Нікоагро Трейд" на зберігання є договір складського зберігання №56 від 22.12.2016р., укладений між ТОВ "Нікоагро Трейд" (поклажодавець) та ТОВ "-Агро Сервіс-" (зерновий склад).

Умовами договору не передбачено обов`язку зернового складу при прийнятті зерна на зберігання здійснювати перевірку підстав набуття поклажодавцем такого зерна.

Відповідно до вказаних договірних відносин ТОВ "-Агро Сервіс-", на підставі листів ТОВ "Нікоагро Трейд" про відвантаження соняшника у кількості 42 150 тон та 18 780 тон 27.01.2017р., 31.01.2017р. відвантажило насіння соняшника, що підтверджується транспортними накладними № 104, 105 від 28.01.2017р. та №122 від 31.01.2017р.

Оскільки ТОВ "-Агро Сервіс-" при прийнятті та відвантаженні ТОВ "Нікоагро Трейд" насіння соняшника діяло на підставі та на виконання договору складського зберігання №56 від 22.12.2016р. та враховуючи відсутність договірних відносин між ТОВ "Нікоагро Трейд" та ТОВ "Набат" (укладеного договору купівлі-продажу насіння соняшника), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про набуття саме ТОВ "Нікоагро Трейд" права власності на спірне майно без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача майна, що набуто поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна.

З огляду на положення ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, захист свого інтересу у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що ТОВ "-Агро-Сервіс-" діяло на виконання договору складського зберігання №56 від 22.12.2016р., суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов`язання відповідача повернути насіння соняшника.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно зі ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції, прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції, яким скасовано вказане рішення підлягає скасуванню.

8. Судові витрати

У зв`язку із задоволенням касаційної скарги відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "- Агро Сервіс-" задовольнити.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. у справі №915/330/18 скасувати.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.09.2018р. у справі №915/330/18 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Набат" (02183, м. Київ, вул. Кібальчича, 13-А, код ЄДРПОУ 31517338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Агро Сервіс-" (55232, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кам`яний Міст, вул. Космонавтів, 1А, ЄДРПОУ 39994946) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі сумі 20 362,00 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Н. М. Губенко

Суддя І. В. Ткач