Рішення

від 13.09.2018 по справі 914/757/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018 Справа № 914/757/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Green Supplements Sp. Z.o.o., Polska, Krakow

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» , с.Милятин Городоцького району Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Городок Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Львів

та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Львів

про 1) визнання недійсним договору; 2) зобов?язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

за участю представників : не з'явилися.

Суть спору : Позов заявлено Green Supplements Sp. Z.o.o. до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про: 1) визнання недійсним договору; 2) зобов?язання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив наступне.

На виконання рішень Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. у справі №914/1554/14 та від 10.01.2017р. у справі №914/2910/16 були видані судові накази від 21.07.2014р. та від 31.01.2016р. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» (81531, Львівська область, Городоцький район, с.Милятин, вул.Лісова, 32, ідентифікаційний код 36768899) на користь Green Supplements Sp. Z.o.o. (31-532, Krakow, ul.W.Pola, 1, Polska, KRS: НОМЕР_1, NIP: 676-24-49-078, REGON: 122416370) борг в розмірі 21560,00 польських злотих, 1827,00 грн. судового збору, 98679б18 грн. інфляційних нарахувань, 1512703,73 грн. штрафу та 24170,75 грн. судового збору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в процесі виконання вказаних рішень Господарського суду Львівської області було встановлено факт відчуження нежитлових будівель та виробничого обладнання, яке перебувало у власності ОСОБА_5 Гарант-Тепло на користь третіх осіб.

Так, у відповідності до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.05.2014р. ОСОБА_5 Гарант-Тепло продало громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 нежитлову будівлю (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 367490646209) загальною площею 1851,6 кв.м., яка знаходиться за адресою Львівська область, Городоцький район, с.Милятин, вул.Лісова, 32.

Пунктом 2 договору передбачено, що продаж вчинено за 545000,00 грн., які покупці (ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) зобов?язані сплатити в повному обсязі протягом 30-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, шляхом внесення коштів на поточний рахунок продавця (ОСОБА_5 Гарант-Тепло ) №2600501371656 в ПАТ Кредобанк .

Як стверджує позивач в період з 23.05.2014р. і по сьогоднішній день на розрахунковий рахунок ОСОБА_5 Гарант-Тепло кошти за придбане нерухоме майно в розмірі 545000,00 грн. не поступали.

Враховуючи те, що кошти на рахунок продавця не були перераховані, тобто не було реального настання правових наслідків, передбачених договором купівлі-продажу нерухомого майна, передбачених договором, позивач вважає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна є фіктивним.

Крім того, позивач стверджує, що про фіктивність договору може також свідчити і той факт, що нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою Львівська область, Городоцький район, с.Милятин, вул.Лісова, 32 та перебувала у власності ОСОБА_5 Гарант-Тепло було придбано громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у відповідності до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновниками ОСОБА_5 Гарант-Тепло .

Позивач звернув увагу на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.05.2014р. було відкрито провадження у справі №914/1554/14 за позовом Green Supplements Sp. Z.o.o. до відповідача ОСОБА_5 «Гарант-Тепло» про стягнення заборгованості та призначено розгляд справи на 26.05.2014р., а договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений 23.05.2014р., тобто у період між порушенням провадження у справі та судовим засіданням.

Отже, беручи до уваги обставини, за яких продавалось нерухоме майно, сторони договору купівлі-продажу нерухомого майна та той факт, що умови договору не виконані, позивач вважає, що договір купівлі-продажу нерухоиого майнап є фіктивним та був укладений з метою приховання нерухомого майна, щоб в подальшому неможливо було виконати в примусовому порядку рішення Господарського суду Львівської області.

Таким чином позивач звернувся до суду та просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.05.2014р., укладений між ОСОБА_5 Гарант-Тепло та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стосовно нежитлової будівлі (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 367490646209) загальною площею 1851,6 кв.м., яка знаходиться за адресою Львівська область, Городоцький район, с.Милятин, вул.Лісова, 32.

- зобов?язати ОСОБА_5 Гарант-Тепло внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно із ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Як вказано у п.3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29 травня 2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір було вчинено з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Зокрема в матеріалах справи містяться копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які підтверджують, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.05.2014р. право власності на будівлю перейшло від ОСОБА_5 Гарант-Тепло до громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_6

А тому, враховуючи те, що на виконання умов договору було передано майно, то, відповідно, такий такий договір не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише нездійснення покупцями оплати за договором не означає його фіктивності.

При цьому слід зазначити, що в матеріалах відсутні докази того, що на вказаний у договорі банківський рахунок продавця не поступали кошти від продажу майна.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.09.2018р.

Суддя Гоменюк З.П.