Рішення

від 24.09.2018 по справі 924/239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2018 р. Справа № 924/239/18

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Димбовського В.В., суддів Гладюка Ю.В. та Смаровоза М.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Агро", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Приватного підприємства "Транс-Агро", Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява

до ОСОБА_1, смт. Стара Синява, Старосинявський район, Хмельницька область

про 1) стягнення 21430,07 євро, що за курсом НБУ становить 616757,42 грн., які були пропорційно сплачені ТОВ "Ресіліент" за відповідну площу земельних ділянок;

2) стягнення збитків в сумі 657524,57 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.08.2018р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи ТОВ "Ресіліент Агро": ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.08.2018р.;

від третьої особи ПП "Транс-Агро": не з'явився;

Рішення виноситься 24.09.2018р., оскільки в судовому засіданні 10.09.2018р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив : до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент" до ОСОБА_1 про 1) стягнення 21430,07 євро, що за курсом НБУ становить 616757.42 грн., які були пропорційно сплачені ТОВ "Ресіліент" за відповідну площу земельних ділянок,2) стягнення збитків в су мі 657524,57 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 26 листопада 2015р. між ОСОБА_1 (за договором продавець, надалі - Відповідач), товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕТ" (за договором - покупець 1, надалі - Позивач ) та ТОВ "РЕСІЛІЕНТ АГРО" (за договором - покупець 2) укладений договір купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО". На виконання умов договору Позивач 17.12.2015р. перерахував розрахунковий рахунок Відповідача 1070487,59 грн., що підтверджується виписками з банку від 09.02.2018р. Відповідно до п.6.2.4 даного договору продавець повинен передати Покупцям установчі документи, штатну документацію записи, зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,156 гектарів (відповідно до додатку 4). Проте станом на 07.02.2018р. на користь ПП "Транс-Агро" зареєстровано лише 80,0018га. Отже, на думку позивача, відбувається істотне порушення вимог договору продавцем, а саме недопоставка договорів оренди на загальну площу 72,1546 га.

Наголошує на тому, що розділом 2.5 додатку 2 Гарантії до договору встановлено, що дані щодо майна (земельних ділянок), визначені в Додатку 4 (частина 1) є достовірними, точними та вичерпними. Жодна інша особа не володіє, не орендує чи не має постійного прав користування чи інших рівнозначних права відносно будь-якого майна, переліченого у відповідних додатках до договору (п.п.2.5.1). Використання майна Компанією (ПП "ТРАНС-АГРО") було належним чином зареєстроване відповідно до чинного законодавства. Компанія є дозволеним користувачем згідно з положеннями законодавства (п.п.2.5.7).

Також зауважує, що 05.04.2017р. позивач звернувся до відповідача з вимогою до кінця квітня 2017р. передати ПП "ТРАНС-АГРО" договори оренди земельних ділянок загальною площею не менше 72,1546 га, або повернути пропорційно сплачені за дану площу кошти на розрахункові рахунки покупцям, а саме: 21430,07 EUR на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕСІЛІЕНТ", які були пропорційно сплачені Покупцем 1 за відповідну площу земельних ділянок; 216,47 EUR на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕСІЛІЕНТ АГРО", які були пропорційно сплачені Покупцем 2 за відповідну площу земельних ділянок. Проте відповіді на дану претензію не надходило.

Крім того, на думку позивача, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань спричинило завдання збитків позивачу. Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції розраховується на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду і становить 664166,23 грн., з яких 657524,57грн. - збитки, які завдані товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ" та 6641,66грн. - збитки, які завдані товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ-АГРО".

Також у позові та додаткових поясненнях зазначає, що згідно з п.4 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. Предметом спору є договір купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві ТРАНС-АГРО". Тому робить висновок про те, що спір, що виник з правочину щодо часток, інших корпоративних прав в юридичні особі підсудний господарському суду.

Третя особа - ТОВ "Ресіліент Агро" в поясненнях від 13.08.2018р. зазначив, що відсутність частини договорів оренди на площу 72,1546 га унеможливлюють отримання прибутку позивачем, а тому вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник третьої особи - ТОВ "Ресіліент Агро" в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Третя особа - ПП "Транс-Агро" в судове засідання представника не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, копії ухвал суду у справі, які направлені на адреси відповідача, вручена особисто 25.06.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510782672), 24.07.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510862129), 17.08.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510949488), 14.09.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510999744).

Згідно поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, копії ухвал суду у справі, які направлені на адресу третьої особи ПП "Транс-Агро", вручена 23.07.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510861831), 16.08.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510949470), 14.09.2018р. (ідентифікатор поштового відправлення 2900510999736).

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи ПП "Транс-Агро" про дату, місце і час розгляду справи.

Також судом враховується той факт, що представник відповідача та третьої особи ПП "Транс-Агро" повторно не з'явилися в судове засідання, що за приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України є підставою розглядати справу за відсутності таких учасників незалежно від причин неявки.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи ПП "Транс-Агро" про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача та представника третьої особи ПП "Транс-Агро".

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин .

26 листопада 2015р. між ОСОБА_1 (за договором продавець), товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕТ" (за договором - покупець 1) та ТОВ "РЕСІЛІЕНТ АГРО" (за договором - покупець 2) укладений договір купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО", яким передбачено, що продавець погодився продати та покупці погодилися придбати частки участі, що продаються у Компанії, детальна інформація про які наводиться у частині 1 додатку 1.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору визначено, що при Завершенні Продавець повинен продати та вжити всі необхідні дії відповідно до пункту 6.2 для того, щоб передати із повною гарантією права власності та без будь-яких обтяжень часток участі, що продаються, покупцям , покупці зобов'язались придбати частки участі, що продаються. Покупці повинні купити частки участі, що продаються, в такій пропорції: покупець 1 купує дев'яносто дев'ять відсотків (99%) від часток участі, що продаються; покупець 2 купує один відсоток (1%) від часток участі, що продаються. Частки участі, що продаються повинні бути продані "в існуючому стані" з усіма правами на дивіденди та інші розподіли, оголошені, починаючи включно з дати завершення щодо часток участі, що продаються, усіх інших прав та вигод, які належать або виникають із часток участі, що продаються в такий день або після такого дня.

Відповідно до п. 2.5 договору право власності на частки участі, що продаються, переходить від продавця до покупців з моменту державної реєстрації покупців учасниками Компанії. Перспективна земельна ділянка має бути орендована товариствами з обмеженою відповідальністю, реорганізованими з належних до групи продавця фермерських підприємств, з майбутнім приєднанням зазначених товариств з обмеженою відповідальністю до групи покупців протягом 1 (одного)р. від дати завершення. Після приєднання зазначених товариств з обмеженою відповідальністю до групи покупців банк сільськогосподарських земель групи покупців, отриманий від або завдяки групі продавця, має становити не менше восьмисот (800) гектарів.

Згідно з п. 3.2 договору купівельна ціна - загальна купівельна сума, яку сплачують покупці продавцю (далі - "Купівельна ціна") становить 60863 долари США. Купівельна ціна сплачується покупцями таким чином: етап 1 - покупці сплачують 75 % від купівельної ціни (перша частина) - 45647,25 доларів США 25 центів. Перша частина купівельної ціни становить вартість часток участі, що продаються. Етап 2 - покупці сплачують 25 % від купівельної ціни (друга частина) - 15215,75 доларів США 75 центів. Друга частина купівельної ціни становить бонусний платіж, який виплачується продавцю після виконання ним зобов'язань, передбачених пунктом 6.5.

Перша частина купівельної ціни, визначена у п. 3.2.1. договору, підлягає сплаті в гривнях за обмінним курсом, встановленим Національним Банком України на дату здійснення платежу, шляхом її безготівкового перерахування продавцю на банківський рахунок продавця, який зазначений у частині 2 додатку 1, протягом 8 робочих днів після виконання продавцем своїх зобов'язань, передбачених пунктом 6.2 цього договору.

Друга частина купівельної ціни, визначена у п. 3.2.2. договору, підлягає сплаті в гривнях за обмінним курсом, встановленим Національним Банком України на дату здійснення платежу, шляхом її безготівкового перерахування продавцю на банківський рахунок продавця, який зазначений у частині 2 додатку 1, протягом 8 робочих днів після виконання продавцем своїх зобов'язань, передбачених пунктом 6.5 договору.

Розділом 5 (Умова завершення) сторони передбачили, що зобов'язання сторін здійснити завершення, яке передбачається статтею 6 (завершення) цього договору повинно бути виконане за умови виконання наступних умов або до 30 грудня 2015р. (далі - "кінцева дата виконання"): дружина продавця надала згоду на укладення та виконання продавцем його зобов'язання за документами транзакції; продавець передав покупцям ненадану документацію щодо повної оплати частки продавця та документи, що підтверджують погашення будь-яких та всіх заборгованостей компанії перед всіма кредиторами та документи щодо будь-яких та всіх обмінів земельними ділянками з Енселко. Сторони повинні докласти своїх обґрунтованих зусиль для задоволення умов в найкоротші можливі строки до кінцевої дати виконання та повинні повідомити іншу сторону у письмовій формі, як тільки їм стане відомо, що умови були задоволені або стали такими, які неможливо задовольнити. Якщо, до 23:59 в кінцеву дату виконання умови не будуть задоволені, продавець та/або покупці можуть (підписавши письмове підтвердження) відкласти кінцеву дату виконання на пізнішу дату, проте не пізніше, ніж через 10 днів, таким чином надавши сторонам продовження терміну на задоволення умов.

Згідно з п. 6.1 договору завершення відбудеться о 10:00 та Київським часом в дату завершення в офісі покупців за адресою: вул. Польова. 58, Софіївська Борщагівка, Київська область, Україна, 08131 або у будь-якому іншому місці та у будь-який інший час, які продавець та покупці погодять у письмовій формі (п.6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2 договору при завершенні: продавець повинен надати покупцям докази згоди його дружини на укладення та виконання продавцем його зобов'язання за документами транзакції; продавець повинен надати підтвердження реєстрації покупців як нових власників компанії у відповідних державних органах; продавець повинен передати покупцям ненадану документацію щодо повної оплати частки продавця та документи, що підтверджують погашення будь-яких та всіх заборгованостей компанії перед всіма кредиторами; продавець повинен передати покупцям установчі документи, штатну документацію та записи, зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,1564 гектарів відповідно до додатку 4, а також печатку компанії, ключі від офісних приміщень компанії, що знаходяться за зареєстрованою адресою компанії, сейфів, захисних ключів для програмного забезпечення, про що між продавцем та покупцями складається акт прийому-передачі. Продавець зобов'язується передати земельні ділянки, зазначені в додатку 4 (частина 2) в оренду компанії. Продавець повинен надати підтвердження призначення п. Махортова Артема Валерійовича в якості директора компанії. Таке призначення п. Махортова Артема Валерійовича в якості директора компанії негайно припиняється у випадку, якщо дія цього договору припиняється згідно з його умовами, та продавець повинен надати підтвердження зміни юридичної адреси компанії на адресу, визначену покупцями.

Згідно з п. 8 договору продавець зобов'язується відшкодовувати та гарантувати відшкодування Покупцям усіх втрат, зобов'язань, витрат або видатків, в тому числі оплати та витрат на будь-які обґрунтовані та належні юридичні та інші професійні послуги, у кожному випадку, якщо вони не були сплачені до Завершення, які були зазнані або понесені Покупцями або Компанією після Завершення.

Цей договір може бути припинений у будь-який час до завершення покупцями, шляхом надання повідомлення продавцю, якщо відбувається будь-яке суттєве порушення гарантій продавця або умов данного договору; або якщо продавець не виконав свої зобов'язання, передбачені пунктами 6.2.2 та 6.2.4 цього договору, протягом 20 робочих днів з дати підписання. У випадку припинення договору відповідно до цього пункту 11, купівельна ціна (або її частина), депонована у депозиті нотаріуса, підлягає негайному поверненню покупцям (р. 11 договору). Договір підписаний представниками сторін.

Додатком 1 до договору сторони погодили інформацію про компанію, банківські реквізити продавця та статут компанії, додаток 2 (Гарантії) - належне створення та правоздатність, частки участі, що продаються.

Пунктами 2.5.1. - 2.5.5. додатку №2 (гарантії) сторони передбачили, що дані щодо майна (земельних ділянок), визначені в додатку 4 (частина 1) є достовірними, точними та вичерпними. Жодна інша особа не володіє, не орендує чи не має постійного права користування чи інших рівнозначних прав відносно будь-якого майна, переліченого у відповідних додатках до цього договору. Майном є лише дійсне майно, яким володіє, яке використовує або займає компанія. Усе майно є вільним від будь яких обтяжень. Компанія придбала у власність та/або оренду та/або отримала на праві постійною користування щодо, як це може стосуватися, кожного такого майна у відповідності до вимог чинного законодавства. Не існує жодних платежів або інших зобов'язань, що випливають з факту придбання у власність будь-яких земельних ділянок або іншого майна, які підлягають сплаті на користь будь - якої особи, в якої такі земельні ділянки або майно було придбано у власність чи в оренду. Щодо майна, яке орендується Компанією, кожне таке Майно є належним чином орендованим компанією відповідно до договорів оренди, які є належним чином укладеними, дійсними та зареєстрованими та не існує жодних обставин, які могли б мати вплив на дійсність таких договорів.

Пунктами 2.5.6. - 2.5.12. додатку №2 (гарантії) сторони передбачили, що по відношенню до тих земельних ділянок, що орендуються компанією, відповідний орендодавець не мас права безпідставно в односторонньому порядку припинити таке право оренди до закінчення строку, визначеного в додатку 4. Використання майна компанією було належним чином зареєстроване відповідно до законодавства, компанія є дозволеним користувачем згідно з положеннями законодавства та усі обмеження, умови та зобов'язання, встановлені таким законодавством або відповідно до такого законодавства, були виконані у зв'язку із використанням, спорудженням та розташування майна в усіх матеріальних аспектах. Цільове призначення кожної земельної ділянки, перелік яких міститься в додатку 4, є вірним, дозволеним законодавством, дозвола є безумовними, постійно діючими та не персональними. Кожне майно, в тому числі споруди (за наявності), належним чином утримувалося відповідно до законодавства та/або може використовуватися в цілях його запланованого використання. Компанія сплатила орендну плату та виконала зобов'язання зі сторони орендаря. Земельні ділянки, що орендуються компанією у державних органів, не були подані на реєстрацію відповідними особами, що мають право власності на таку земельну ділянку згідно з законом за останні 5 років.

Додатком 4 сторони погодили список земельних ділянок (реєстр невитребуваних паїв на території Іванковецької сільської ради, які знаходяться в оренді Компанії) та перелік земельних ділянок, які повинні бути передані в оренду компанії (реєстр невитребуваних паїв на території Старосиннявської сільської ради, які знаходяться в оренді фермерського господарства "Роса Плюс").

Також позивачем надано договір купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО", який укладено 2015 року, із перекладом на англійську мову, що складається із 5 статей, яким передбачено, що продавець погоджується продати та передати покупцям, та покупці погоджуються придбати та прийняти від продавця частку разом з усіма правами, правом власності та вигодами, пов'язаними із нею, згідно з умовами, викладеними в цьому договорі. Частка переходить від продавця до покупців з дати підписання цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору починаючи з дати передачі, покупці набувають всіх прав та обов'язків, пов'язаних з участю в товаристві, в розмірі придбаної ними частки, а продавець з дати передачі позбавляється будь-яких таких прав та обов'язків, пов'язаних з проданою за цим договором часткою.

Згідно з п. 2.1 договору покупець 1 сплачує продавцеві 45190 доларів США 78 центів, Покупець 2 сплачує Продавцеві 456 доларів США 47 центів. Сторони цим прямо погоджуються, що покупці сплачують ціну купівлі у гривні за курсом, встановленим Національним Банком України станом на дату здійснення платежу, протягом 8 робочих днів з дати державної реєстрації покупців учасниками товариства та реєстрації нової редакції статуту товариства внаслідок зміни складу учасників товариства.

У п. 2.3 договору ціна купівлі включає всі належні податки. Всі податки, що виникають при продажу та передачі частки за цим договором, покладаються виключно на сторону, що згідно з чинним законодавством зобов'язана сплатити такі податки. Податки не впливають на ціну купівлі, а кожна сторона зобов'язується перед іншою виконати всі зобов'язання зі сплати податків. Сплата ціни купівлі покупцями відповідно до цієї статті 2 становить повний та остаточний розрахунок між покупцями та продавцем згідно із договором.

Статтею 3 договору визначено, що договір регулюється та тлумачиться відповідно до чинного законодавства України. Будь-які спори, що виникають з даного договору або у зв'язку з ним, вирішується відповідно до чинного законодавства України шляхом звернення до суду. Для уникнення сумнівів, цим прямо погоджено, що положення цієї статті 5 продовжують діяти і після припинення дії цього Договору. Якщо будь-яке положення цього договору є нечинним, недійсним, таким, що не може бути виконане у примусовому порядку, або незаконним з будь-якої причини, таке положення не впливає на чинність або можливість примусового виконання будь-якого та всіх інших положень цього Договору. Сторони погоджуються, що якщо будь - яке положення цього договору визнається нечинним або таким, що не може бути виконане у примусовому порядку, компетентним органом вирішення спорів, вони негайно розпочнуть добросовісні переговори для зміни такого положення таким чином, щоб, після внесення змін, воно стало чинним та законним, у максимально можливій мірі передавало первинні наміри сторін щодо предмету такого положення. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами на дату підписання та залишається чинним до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Статтею 4 договору передбачено, що всі зміни та доповнення до договору є дійсними лише за умови їх оформлення у письмовій формі, підписання обома сторонами та нотаріального посвідчення, у разі потреби чи домовленості сторін щодо необхідності такого посвідчення. Права та обов'язки за договором не можуть бути відступлені будь-якою стороною без письмової згоди іншої сторони. Будь-яке повідомлення, надання якого вимагається за цим Договором, оформлюється у письмовій формі та передається кур'єрською експрес-поштою на відповідну адресу, зазначені у статті 5 договору. Повідомлення вважається наданим після успішного завершення передачі по факсу або через 3 робочих дні після надіслання повідомлення кур'єрською експрес поштою. Кожна сторона сплачує свої власні витрати, прямо чи опосередковано пов'язані з цим договором або передбаченою ним трансакцією. Договір укладається у 4 двомовних примірниках українською та англійською мовами по одному для кожної сторони (2 примірники для покупців) та 1 примірник - для державного реєстратора. У випадку будь-якої розбіжності між англійською та українською версіями договору українська версія має переважну силу. Договір підписаний представниками сторін.

На виконання умов договору позивач 17.12.2015р. перерахував відповідачу 1059782,71 грн., що підтверджується випискою з банку. Також товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ АГРО" 17.12.2015р. перерахувало відповідачу 10704,88 грн., що підтверджується банківською випискою.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 17.03.2017р., у якій просив відповідача до кінця квітня 2017р. передати ПП "ТРАНС-АГРО" договори оренди земельних ділянок загальною площею не менше 72,1546 га, або повернути пропорційно сплачені за дану площу кошти на розрахункові рахунки покупцям, а саме: 21430,07 EUR на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕСІЛІЕНТ", які були пропорційно сплачені покупцем 1 за відповідну площу земельних ділянок; 216,47 EUR на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕСІЛІЕНТ АГРО", які були пропорційно сплачені покупцем 2 за відповідну площу земельних ділянок. Відповіді на претензію від позивача не надходило.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У ст. 113 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що приватне підприємство це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

У п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України законодавець встановлює перелік суб'єктів господарювання, якими зокрема є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України. Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Управління приватним підприємством здійснюється згідно з його установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Як встановлено судом на момент укладення договору купівлі-продажу частки участі у приватному підприємстві від 26.11.2015р. відповідач був засновником та власником приватного підприємства "Транс-Агро".

Згідно з ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається із матеріалів справи 26 листопада 2015р. між ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕТ" та ТОВ "РЕСІЛІЕНТ АГРО" укладений договір купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО". На виконання умов договору Позивач та третя особа 17.12.2015р. перерахували Відповідачу 1070487,59 грн., що підтверджується банківськими виписками з від 17.12.2015р. Відповідно до п.6.2.4 даного Договору Продавець повинен передати Покупцям установчі документи, штатну документацію записи, зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,156 гектарів (відповідно до Додатку 4).

При цьому, позивач звертаючись із позовом до суду посилається на невиконання відповідачем п.6.2.4 даного Договору, за яким Продавець повинен передати Покупцям зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,156 гектарів. При цьому, позивачем наголошено на порушенні відповідачем корпоративних прав позивача шляхом непередання зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок.

З аналізу вищенаведених норм ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України слідує, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).

Згідно приписів ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У той же час, позивач не довів, у чому полягає порушення його корпоративних прав на участь у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО" внаслідок укладення та виконання договору від 26.11.2015р. купівлі-продажу часток участі у приватному підприємстві "ТРАНС-АГРО".

Одночасно, посилання позивача на те, що у порушення п.6.2.4 договору від 26.11.2015р. відповідач не передав позивачу зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,156 гектарів (відповідно до додатку 4) жодним чином не свідчить про порушення його корпоративних прав на участь у приватному підприємстві.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.1.2 договору купівлі продажу часток сторони договору передбачили, що частка відповідача переходить до позивача та третьої особи з моменту підписання договору.

Таким чином, з моменту підписання договору позивач та третя особа стали власником частки відповідача.

Враховуючи викладене, у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення коштів щодо частки майна яке перейшло до нього відповідно до умов договору купівлі продажу частки, однак, позивач не позбавлений права звернутись до суду із позовом, використавши при цьому, інші способи захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України, зокрема, про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття рішення про внесення змін до статуту та відповідної державної реєстрації.

Також судом враховується, що передбачивши у п.6.2.4 договору обов'язок продавця передати покупцям зареєстровані договори оренди щодо земельних ділянок загальною площею 152,156 гектарів (відповідно до додатку 4) відповідач взяв на себе повноваження щодо управління земельними ресурсами (повноваження органів виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо передачі у власність або користування земельних ділянок) .

Однак, відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013р., землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме: сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб, Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва, Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб, Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тому судом зауважується, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із позовом, використавши при цьому, інші способи захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України, зокрема, про визнання правочину недійсним із застосуванням відповідних наслідків.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 657524,57 грн. збитків відповідно до поданого розрахунку та довідки управлінні агропромислового розвитку Старосинявської РДА від 17.01.2018р. № 29. При цьому, позивач зазначає, що невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань спричинило завдання збитків позивачу. Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції розраховується на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду і становить 664166,23грн., з яких 657524,57грн. - збитки, які завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ" та 6641,66грн. - збитки, які завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ-АГРО".

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Чинним законодавством, статтею 224 ЦК України передбачено відшкодування збитків, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Принцип повної компенсації завданої шкоди означає також, що, хоча відшкодуванню підлягають будь-які матеріальні втрати потерпілої сторони, відшкодування збитків, втім, не повинно її збагачувати.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст.22 ЦК України. Боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який би існував при відсутності порушення зобов'язання, або завдання шкоди.

Наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення із відповідача збитків в сумі 657524,57 грн. суд вважає безпідставними та немотивованими, оскільки позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою; 4) вини.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач, вказуючи про нанесені йому збитки в сумі 657524,57 грн., посилається на факт не передання відповідачем 72,1546 га земельних ділянок. Натомість, суду не подано доказів того, що позивач зазнав збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (відповідно показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію) з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду саме з вини відповідача. При цьому, довідка управління агропромислового розвитку Старосинявської РДА від 17.01.2018р. № 29 про середню урожайність с/г культур, якою позивач підтверджує суму та факт завдання збитків, судом не може бути прийнята до уваги, оскільки така довідка лише містить інформацію середню урожайність с/г культур району та ґрунтується на оперативних даних, наданими безпосередньо господарствами даного району, а отже, не може бути належними доказами спричинених позивачу збитків.

При цьому, судом також враховується, що в матеріалах справи відсутня будь-яка фіксація нанесення позивачу збитків в сумі 657524,57 грн., відсутнє підтвердження того, що передача земельних ділянок призвела до таких збитків.

Більше того, так як частка відповідача перейшла до позивача та третьої особи з моменту підписання договору (2015р.), відповідно, у позивача відсутні підстави вимагати стягнення збитків у зв'язку з не передачею земельних ділянок.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів завдання йому шкоди, її розміру, причинного зв'язку між діями та наслідками, а також вини відповідача.

Зважаючи на викладене, у позові в частині стягнення 657524,57 грн. збитків належить відмовити.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в позові.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Агро", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Приватного підприємства "Транс-Агро", Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява до ОСОБА_1, смт. Стара Синява, Старосинявський район, Хмельницька область про стягнення 21430,07 євро, що за курсом НБУ становить 616757,42 грн., які були пропорційно сплачені ТОВ "Ресіліент" за відповідну площу земельних ділянок та стягнення збитків в сумі 657524,57 грн. відмовити .

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 03.10.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Головуючий суддя В.В. Димбовський

Суддя Ю.В. Гладюк

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруковано 5 примірників:

1 - в матеріали,

2 - позивачу (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4А),

3 - представнику позивача ОСОБА_3 (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, оф. 163.8);

4, 5 - відповідачу (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Філатова, 9; 31412, Хмельницька область, Старосинявський район, с. Харківці, вул. Шевченка, 1).

Всім рекомендованим з повідомленням.