Постанова

від 01.10.2018 по справі 813/6176/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №813/6176/14

адміністративне провадження №К/9901/4672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду в складі судді Сасевича О.М. від 10.12.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М., Матковської З.М. від 02.04.2015 у справі №813/6176/14 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання дій протиправними щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність та зобов'язання затвердити поданий проект.

Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням голови Самбірської районної державної адміністрації Львівської області №456/01-01 від 04.12.2012 року, йому, а також громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі Діл із земель запасу на території Топільницької сільської ради кожному по 2,0 га.

У подальшому, позивачем замовлено розроблення відповідного проекту землеустрою в ліцензованої організації та, після його розробки, подано до ГУ Держземагентства у Львівській області для затвердження. Однак відповідач відмовив у затвердженні проекту, у зв'язку з окремими його недоліками, на які було вказано в листі-відмові. Після надання додаткових документів та неодноразового звернення позивача, відповідач відмовляв в затвердженні проекту відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного від 03.10.2014 року в справі №813/6624/14, у відповідності до ст.116 Кодексу адміністративного судочинства України, було об'єднано в одне провадження зі справою №813/6176/14 справу №813/6624/14 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги, доводи та обставини справи є аналогічними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року , позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га, кадастровий номер: НОМЕР_3.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га, кадастровий номер: НОМЕР_4.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_7 земельних ділянок в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у Львівській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га, кадастровий номер: НОМЕР_7.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,8816 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,5043 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,5289 га, кадастровий номер: НОМЕР_3.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,88 га, кадастровий номер: НОМЕР_4.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_7 земельних ділянок в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради загальною площею 2,0 га, кадастровий номер: НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Львівській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в урочищі Діл на території Топільницької сільської ради площею 1,7684 га, кадастровий номер: НОМЕР_7.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем правомірно відмовлено позивачам в затвердженні проектів землеустрою, оскільки останні не відповідають вимогам ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що розпорядженням голови Самбірської районної державної адміністрації Львівської області №456/01-01 від 04.12.2012 року ряду громадян, а зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств в урочищі Діл із земель запасу на території Топільницької сільської ради, кожному по 2,0 га.

Відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств в урочищі Діл із земель запасу на території Топільницької сільської ради Старосамбірського району Львівської області були розроблені Приватним підприємством Геопроект-М .

В подальшому, для надання земельних ділянок у власність, враховуючи приписи ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, позивачі, подали розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств до ГУ Держземагентства у Львівській області для їх затвердження.

Однак, листами №01-16/4-8013, №01-16/4-7597, №01-16/8-7598, №01-16/4-7459, №01-16/4-8012 від 12.11.2013 року відповідач відмовив у затвердженні проектів, у зв'язку з їх окремими недоліками.

Після доопрацювання проекти були повторно подані на затвердження відповідачу, однак, він повторно відмовив у їх затвердженні листами №31-13-0.5-10081/2-13, №31-13-0.5-9821/2-13, №31-13-0.5-9819/2-13, №31-13-0.5-9818/2-13, №31-13-0.5-1082/2-13, у зв'язку з недоліками, про які раніше відповідач не вказував.

Позивачі знову подали проекти відведення на затвердження до ГУ Держземагентства у Львівській області. Однак, відповідач вкотре листами №31-13-0.5-7194/2-14, №31-13-0.5-7192/2-14, №31-13-0,5-3622/2-14, №31-13-0,5-3614/2-14, №31-13-0,5-3648/2-14 відмовив у затвердженні таких проектів.

Зокрема, підставою для відмова стала, на думку відповідача, невідповідність розроблених проектів ст. 50 Закону України "Про землеустрій", а саме відсутні кадастровий план, акт приймання-передачі межових знаків.

Вважаючи отримані відмови протиправними, позивачі звернулися до суду з відповідними позовами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оцінка проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок у власність на їх відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації провадиться на етапі погодження таких проектів і вже була здійснена, а відтак, відповідач зобов"язаний затвердити подані проекти землеустрою.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу в редакції, чинній на момент звернення про надання ділянок у власність, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У відповідності до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Частиною 9 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд також відзначає, що з 01.01.2013 року набрали чинності зміни до Земельного кодексу України, з врахуванням яких, у відповідності до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передаються у власність або у користування для всіх потреб центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними органами. А у відповідності до пп. г п.4 розд. ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , землі, з яких відводилися у власність ділянки позивачам, відносяться до земель державної власності. Згідно ж п.4.32 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 року, головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Судами встановлено, що оцінка проектів землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок у власність на їх відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації провадиться на етапі погодження таких проектів і вже була здійснена, згідно з приписами ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України, відділом Держземагентства у Старосамбірському районі, який згаданими вище висновками погодив такі проекти, що, із врахуванням норми ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України, свідчить про їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Також судом досліджено підстави для відмови у затвердженні проектів землеустрою, а саме: відсутності кадастрового плану та актів приймання-передачі межових знаків. Проте з матеріалів справи встановлено, що в розроблених проектах землеустрою кожного з позивачів наявні кадастрові плани та акти приймання - передачі межових знаків на зберігання відповідно до додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відмова у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є безпідставною, та відповідач протиправно відмовив позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду