Постанова

від 03.10.2018 по справі 1640/2741/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2741/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Бегунца А.О. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2018р. про відмову в забезпеченні позову по справі № 1640/2741/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області

про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області про визнання протиправними дій Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області, вчинених 07 серпня 2018 року щодо припинення повноважень депутатів Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто ) та про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 07 серпня 2018 року щодо припинення повноважень депутатів Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто ).

Позивач також подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 07 серпня 2018 року щодо припинення повноважень депутатів Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто );

- заборони Полтавській міській виборчій комісії Полтавської області вчиняти дії щодо офіційного оприлюднення інформації про прийняття оскаржуваного рішення Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 07 серпня 2018 року відносно припинення повноважень депутатів Полтавської міської ради сьомого скликання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто );

- заборони Полтавській міській виборчій комісії Полтавської області оголошувати на сесії Полтавської міської ради інформацію щодо реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто ).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2018р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для забезпечення позову передбачених статтею 150 КАС України немає, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, є незаконною, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Апелянт зазначає, що неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення ст.150 КАС України та не взяття до уваги доводів позивача стосовно того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду та призведе до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Сторони в судове засідання не з'явилися але відповідно до ч.11 ст.126 КАС України вони вважаються належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06.03.2008 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ .

Згідно ч. 2 п. 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 72-78 КАС України. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

Крім того, надавши оцінку такій підставі забезпечення позову як очевидність у оскаржуваного рішення ознак протиправності, суд фактично вирішить спір по суті і дійде висновку про протиправність рішення Полтавської міської виборчої комісії від 07 серпня 2018 року до розгляду справи по суті без проведення судового засідання та дослідження наявних у справі письмових доказів, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Доводи позивача щодо протиправності рішення Полтавської міської виборчої комісії від 07 серпня 2018 року потребують перевірки під час розгляду справи по суті шляхом заслуховування пояснень сторін, витребування та дослідження в судовому засіданні відповідних доказів.

Також посилаючись на неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок невжиття судом такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії, а саме: заборона Полтавській міській виборчій комісії Полтавської області вчиняти дії щодо офіційного оприлюднення інформації стосовно прийняття оскаржуваного рішення Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області від 07 серпня 2018 року та заборона Полтавській міській виборчій комісії Полтавської області оголошувати на сесії Полтавської міської ради інформацію щодо реєстрації обраних депутатами Полтавської міської ради сьомого скликання: ОСОБА_7 (від Політичної партії Соціал-демократична партія ), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 (від Політичної партії Рідне місто ), позивач жодним чином не обґрунтував своїх тверджень та доцільність вжиття такого заходу забезпечення позову і його співмірність із заявленими позовними вимогами, а також не довів, що у випадку задоволення позову рішення суду підлягатиме примусовому виконанню, враховуючи, що оскаржуване рішення вважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, оскільки підстав зазначених в ст. 150 КАС України для застосування заходів забезпечення позову апелянтом не наведено.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 по справі № 1640/2741/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_12 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_13 ОСОБА_14