Рішення

від 18.09.2018 по справі 522/23643/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23643/17

Провадження № 2/522/881/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Скибінської Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Охоронна фірма Німфа третя особа: ГО Рибалки-любителі причалу № 121 Сухий Лиман про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа за участю третьої особи: Громадської організації Рибалки-любителі причалу № 121 Сухий Лиман та згідно уточненої позовної заяви просив:

-стягнути з Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа (65039, м. Одеса, вул. Транспортна, буд. 8, кв. 23, код 35504379) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) збитки в сумі 186292,00 гривень та судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є членом ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман . Йому на праві власності належить човен (плавзасіб) Колібрі , що має регістровий номер НОМЕР_2 зі встановленим на ньому підвісним мотором імпортного виробництва марки SUZUKI DF 60 АТL . Щорік, позивач користується базою стоянки Причалу Організації, сплачує необхідні членські внески. Згідно Протоколу Правління Організації від 14.06.2015 року було прийнято рішення укласти договір охорони з ПП Охоронна фірма Німфа (далі охоронна фірма) в інтересах Організації та її членів. Тому Організацією був укладений з охоронною фірмою договір №48 від 29.12.2015 року про надання послуг щодо охорони об'єкту Причалу №121 (далі Договір про охорону). В червні 2016 року, позивач перевіз свій плавзасіб на територію Причалу, встановив його в закріпленому за ним місці стоянки і в присутності представника охоронної фірми здав плавзасіб разом з мотором під охорону (зберігання). Після чого користувався належним йому плавзасобом, а охоронна фірма зі свого боку вела облік плавзасобів та моторів до них відповідно до облікових документів, передбачених договором (додатками). В ніч з 27.09.2016 року на 28.09.2016 року з секції №10 Причалу, під час знаходження об'єкту (майна) під охороною був викрадений, належний позивачу бензиновий мотор, встановлений на плавзасобі.

Позивач вважає, що спричинені йому збитки в розмірі вартості викраденого (втраченого) майна повинні бути відшкодовані безпосередньо охоронною фірмою. Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем, також повинні бути відшкодовані витрати пов'язані з пошкодженням приладдя на його човні, а тому загальна сума збитків складає 186292,00 гривень.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Від відповідача надійшов письмовий відзив до позову, у якому останній зазначив, що згідно із заявою ОСОБА_1 від 16.06.2016 року він здійснив через КПП ввезення належного йому плавзасобу, що було зафіксовано в книзі обліку ввезення (вивезення) матеріальних засобів, проте відомості про ввіз двигуна SUZUKI DF 60 АТL ні в заяві, ані в книзі не зазначені. Разом з тим, зазначили, що оскільки Договір був укладений відповідачем з ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман ., у договорі письмова згода членів ГО на охорону їх майна та визначення цього майна відсутні, а тому зазначений Договір не може вважатися договором на користь третьої особи, тому позивач не має права вимагати виконання відповідачем Договору.

Крім того, відповідач не погоджується із сумою оцінки, яка була заявлена позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман .

Позивачу на праві власності належить човен (плавзасіб) Колібрі , що має регістровий номер НОМЕР_2 зі встановленим на ньому підвісним мотором імпортного виробництва марки SUZUKI DF 60 АТL .

Також встановлено, що позивач користується базою стоянки Причалу Організації, сплачує необхідні членські внески.

Згідно з копією виписки з Протоколу Правління Організації від 14.06.2015 року було прийнято рішення укласти договір охорони з ПП Охоронна фірма Німфа (далі охоронна фірма) в інтересах Організації та її членів.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман ., в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони та приватне підприємство Охоронна фірма Німфа , в особі директора ОСОБА_5, діючої на підставі Статуту, ліцензії МВС України № 526565 серії АЕ з другої сторони уклади дійсний Договір. Згідно з умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги з охорони об'єкту замовника, який знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, причал № 121 Сухий Лиман , код 25431824. Режим охорони - цілодобовий. За надані послуги замовник сплачує договірну плату в розмірі 18 000,00 гривень щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця.

У червні 2016 року, позивач перевіз свій плавзасіб на територію Причалу, встановив його в закріпленому за ним місці стоянки і в присутності представника охоронної фірми здав плавзасіб разом з мотором під охорону (зберігання), що підтверджується копією Книги обліку ввезення та вивезення матеріальних засобів. Після чого користувався належним йому плавзасобом, а охоронна фірма зі свого боку вела облік плавзасобів та моторів до них відповідно до облікових документів, передбачених договором (додатками).

Відповідно до довідки від 18 квітня 2017 року, виданої Виконавчим директором ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман , підтверджено, що двигун SUZUKI DF 60 АТL , який належить ОСОБА_1, були здані/прийняті 27.09.2016 року під охорону ПП Німфа , відповідно до Договору № 48 від 29.12.2015 року, укладеного в інтересах членів ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман .

Згідно з п. 4.1 Статуту Організації основною метою діяльності Організації є об'єднання зусиль її членів для задоволення та захисту соціальних, економічних та інших спільних інтересів, забезпечення роботи причалу-бази стоянки маломірних суден, представництво та захист законних інтересів Організації та її членів.

Відповідно до п.4.2 Статуту ГО Рибалки-любителі причалу №121 Сухий Лиман напрямком діяльності Організації є організація безпечного утримання маломірних (малих) суден, організація охорони майна її членів.

Згідно з п.2.4 Договору про охорону Виконавець зобов'язується забезпечити збереження усіх елементів об'єкту (у т.ч. майна членів Організації) своїми співробітниками відповідно до режиму охорони об'єкту в Інструкціями приватного підприємства охоронна фірма Німфа узгодженими з Замовником, який є невід'ємною частиною - цього Договору (Додаток №1 на 4-х лет.. Додаток №2 на 2-х лет., Додаток №3).

У п. 4.7 Договору про охорону встановлена відповідальність Виконавця за збереження плавзасобів і моторів до них, зданих під охорону при виконанні Замовником вимог зазначених у Правилах здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами .

Таким чином, з метою організації охорони майна членів Організації (у т.ч. їх плавзасобів без (гунів та обладнаних двигунами) за рішенням керуючого органу в інтересах організації та її членів був укладений з ПП Охоронна фірма Німфа Договір №48 від 29.12.2015 року про надання послуг щодо охорони об'єкту Причалу №121 (далі Договір) та узгоджені до цього Договору Додатки №1, №2 та №3.

При цьому Додатки до Договору визначають:

Додаток №1 - посадову інструкцію чергової зміни охоронної фірми, де у "2.19 чітко визначено, що охоронці зобов'язані не допускати занос (винос) на (з) історії об'єкту майно, належне членам причалу або причалу без особливого дозволу відповідної супровідної документації;

Додаток №2 - інструкція співробітників охоронної фірми при прийомі (здачі) чергування та порядок патрулювання об'єкту причалу, де визначений порядок обліку плавзасобів та моторів до них та здачі їх під охорону;

Додаток №3 - Правила здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами.

Аналіз Договору (п.2.4, п.4.7) та Додатків до нього (№1, №2, №3), свідчить про те, що вказаний Договір був укладений Організацією насамперед на користь третіх осіб, а саме членів Організації, а охоронна фірма була зобов'язана виконати свій обов'язок щодо охорони майна (у т.ч. плавзасобів та моторів до них) на користь членів Організації.

Тобто, Позивач по справі є членом Організації, має власне закріплене за ним місце стоянки його плавзасобу - Колібрі (регістровий номер НОМЕР_2), який разом зі встановленому на ньому підвісним мотором марки SUZUKI DF 60 АТL , за заявою позивача від 16.06.2016 року в присутності представника охоронної фірми був розташований на пірсі Причалу секції №10, облікований представниками охоронної фірми відповідно до умов Договору (Додатків).

Згідно з ч.1 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Відповідно до ч.2 ст. 636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Як встановлено судом у ході розгляду справи, вимоги зазначені у Правилах здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами були виконані позивачем в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в ніч з 27.09.2016 року на 28.09.2016 року з секції №10 Причалу, під час знаходження об'єкту (майна) під охороною був викрадений, належний позивачу бензиновий мотор, встановлений на його плавзасобі.

Постановою Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області від 04.04.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160380002232 від 28.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України закрито та цією ж Постановою визначена сума збитків, спричинених позивачу, у розмірі, встановленому під час досудового розслідування.

Відповідач у своєму письмовому відзиві до позову зазначив, що згідно із заявою ОСОБА_1 від 16.06.2016 року він здійснив через КПП ввезення належного йому плавзасобу, що було зафіксовано в книзі обліку ввезення (вивезення) матеріальних засобів, проте відомості про ввіз двигуна SUZUKI DF 60 АТL ні в заяві, ані в книзі не зазначені.

Проте, суд критично відноситься до вказаних тверджень відповідача, оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами справи та допитаними в ході судового засідання свідками.

Належний позивачу плавзасіб Колібрі , що має регістровий номер НОМЕР_2, є надувним човном, використання якого згідно його технічних характеристик можливо тільки зі встановленим на ньому мотором. що підтверджується відповідним описом цього плавзасобу з схематичним його зображенням та фотокопіями цього ж плавзасобу позивача.

Таким чином, 16.06.2016 року на територію причалу був ввезений позивачем плавзасіб, складовою частиною якого є вказаний мотор, про що також було зазначено і в книзі обліку ввезених матеріальних засобів.

Ввезення позивачем плавзасобу зі встановленим на ньому мотором та його взяття відповідачем під охорону підтверджується раніше наданим до матеріалів справи письмовим доказом про щоденний облік представниками відповідача плавзасобів з моторами та без них членів Організації, у т.ч. плавзасобу з мотором позивача, облік яких здійснювався під час здачі-прийому чергувань чергової зміни охоронців відповідача з урахуванням вивозу чи зміни місця розташування у т.ч. складової частини плавзасобу (мотору).

Також , до матеріалів справи надано доказ використання позивачем плавзасобу з мотором після його ввезення на територію Причалу 16.06.2016 року (виписка з Журналу випуску плавзасобів у море за 2016 рік, де зазначено про випуск плавзасобу ОСОБА_1.).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його -невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.955 ЦК України положення параграфу 1 цієї глави застосовуються і: окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Збитки (розмір втраченого мотору) визначені експертним висновком у розмірі 173512,00 грн.

Як встановлено у ході розгляду справи, під час крадіжки в ніч з 27.09.2016 року на 28.09.2016 року з секції № 10 Причалу належного позивачу бензинового мотору, встановленому на його човні, були суттєво пошкоджені його приладдя (речі), що підтверджується фотокопіями, а саме наступні речі:

-Трос рульовий;

-Трос газу та реверсу;

-Кабель управління двигуном;

-Шланг паливний;

-Кабель АКБ силовий, які всі були зрізані (перебиті) у результаті викрадення мотору.

Таким чином, для відновлення судноплавних властивостей човна позивача він був вимушений відмовитися від пошкоджених речей у зв'язку з їх непридатністю до використання та придбати зазначені речі в торгівельній мережі, вартість яких склала 12780,00 гривень, що підтверджується копією накладної та товарним чеком від 30.11.2017 року на їх придбання.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За вказаних обставин, враховуючи умови укладеного сторонами договору та вищевикладені вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, мало місце викрадення бензинового мотору та пошкодження його приладдя (речі), у зв'язку з чим останній набув право на отримання від відповідача відшкодування матеріальних збитків у понесеному ним розмірі в сумі 186292,00 гривень.

Оскільки, позивачем належними доказами доведений розмір матеріальної шкоди внаслідок викрадення бензинового мотору та пошкодження його приладдя (речі) з вини відповідача, позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 186292,00 гривень., підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 186292,00 гривень, завданої матеріальної шкоди. (173512,00 + 12780,00 = 186292,00 гривень).

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на послуги фахівця в області права в розмірі 40000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) повязані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) повязані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає відшкодування витрат, повязаних з наданням правничої допомоги лише адвокатом. Проте ОСОБА_6, який надавав позивачу послуги у сфері права, не надав до суду докази того, що він є адвокатом.

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано договір про надання правової допомоги від 15.01.2017р., акти прийому-передачі наданої допомоги з детальним описом робіт, проте позивачем не надано доказів саме підтвердження факту оплати правової допомоги (платіжні доручення, квитанції тощо), а саме в матеріалах справи відсутні оригінали квитанцій про сплату послуг, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні вимог у цій частині.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У даному випадку це витрати на оплату судового збору в сумі 1862,12 грн.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2 , 4 , 13 , 76-81 , 95 , 258-259 , 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа (65039, м. Одеса, ул. Транспортна, буд. 8, кв. 23, код ЄДРПОУ: 35504379) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: 65059, АДРЕСА_3) збитки в сумі 186292,00 гривень.

Стягнути з Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа (65039, м. Одеса, ул. Транспортна, буд. 8, кв. 23, код ЄДРПОУ: 35504379) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: 65059, АДРЕСА_3) судовий збір в розмірі 1862,12 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 28.09.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук