Постанова

від 13.09.2019 по справі 522/23643/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/459/19

Номер справи місцевого суду: 522/23643/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа (третя особа - Громадська організація Рибалки-любителі причалу № 121 Сухий лиман") про відшкодування збитків, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Бойчука А.Ю. 18 вересня 2018 року у м. Одеса, -

встановила:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, який було уточнено, до ПП Охоронна фірма Німфа (третя особа - ГО Рибалки-любителі причалу № 121 Сухий лиман") про відшкодування збитків (т. 1 а.с. 2-4, 168-169).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що він є членом ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман . Йому на праві власності належить човен (плавзасіб) Колібрі , що має регістровий номер НОМЕР_2 зі встановленим на ньому підвісним мотором імпортного виробництва марки SUZUKI DF 60 АТL . 29 грудня 2015 року Організацією був укладений з ПП Охоронна фірма Німфа договір №48 від 29.12.2015 року про надання послуг щодо охорони об`єкту Причалу НОМЕР_3. В червні 2016 року позивач перевіз свій плавзасіб на територію Причалу, встановив його в закріпленому за ним місці стоянки і, в присутності представника охоронної фірми, здав плавзасіб разом з мотором під охорону (зберігання). Після чого користувався належним йому плавзасобом, а охоронна фірма, зі свого боку, вела облік плавзасобів та моторів до них відповідно до облікових документів, передбачених договором (додатками). В ніч з 27 на 28 вересня 2016 року з секції №10 Причалу, під час знаходження об`єкту (майна) під охороною, був викрадений належний позивачу бензиновий мотор, встановлений на плавзасобі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з ПП Охоронна фірма Німфа на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 186 292,00 гривень та судовий збір у розмірі 1 862,12 гривень. У задоволенні решти позову відмовлено (т. 2 а.с. 53-57).

В апеляційній скарзі представник Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 64-68). а саме, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що становлення двигуна та його демонтаж допускається тільки після відповідного запису в журналі охорони; запис щодо здачі під охорону мотора позивача - відсутній, а отже, у відповідача відсутній обов`язок відшкодувати завдані позивачу збитки з причини не здачі позивачем та, відповідно, не прийняття відповідачем під охорону мотору. Судом був прийнятий до уваги неналежний письмовий доказ про щоденний облік представниками відповідача плавзасобів з моторами членів організації; сума збитків, завданих позивачу у розмірі 186 292,00 гривень, визначена на підставі оцінки, яка не є незалежною, так як замовником і платником за проведення оцінки виступав позивач.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є членом ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман .

Позивачу на праві власності належить човен (плавзасіб) Колібрі , що має регістровий номер НОМЕР_2 зі встановленим на ньому підвісним мотором імпортного виробництва марки SUZUKI DF 60 АТL .

Також встановлено, що позивач користується базою стоянки Причалу Організації, сплачує необхідні членські внески.

Згідно з копією виписки з Протоколу Правління Організації від 14 червня 2015 року було прийнято рішення укласти договір охорони з ПП Охоронна фірма Німфа (далі охоронна фірма) в інтересах Організації та її членів.

В подальшому, підприємство ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман . в особі директора ОСОБА_2 , з однієї сторони, та Приватне підприємство Охоронна фірма Німфа , в особі директора Білецької Марини Михайлівни , діючої на підставі Статуту, ліцензії МВС України № 526565 серії АЕ , з другої сторони, уклали Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується за плату надати послуги з охорони об`єкту замовника, який знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, причал НОМЕР_3 Сухий Лиман , код 25431824. Режим охорони - цілодобовий. За надані послуги замовник сплачує договірну плату в розмірі 18 000,00 гривень щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця.

У червні 2016 року, позивач перевіз свій плавзасіб на територію Причалу, встановив його в закріпленому за ним місці стоянки і в присутності представника охоронної фірми здав плавзасіб разом з мотором під охорону (зберігання), що підтверджується копією Книги обліку ввезення та вивезення матеріальних засобів. Після чого користувався належним йому плавзасобом, а охоронна фірма, зі свого боку, вела облік плавзасобів та моторів до них відповідно до облікових документів, передбачених договором (додатками).

Довідкою від 18 квітня 2017 року, виданої Виконавчим директором ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман підтверджено, що двигун SUZUKI DF 60 АТL , який належить ОСОБА_1 , були зданий/прийнятий 27 вересня 2016 року під охорону ПП Німфа , відповідно до Договору № 48 від 29 грудня 2015 року, укладеного в інтересах членів ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман .

Згідно з п. 4.1 Статуту ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман , основною метою діяльності Організації є об`єднання зусиль її членів для задоволення та захисту соціальних, економічних та інших спільних інтересів, забезпечення роботи причалу-бази стоянки маломірних суден, представництво та захист законних інтересів Організації та її членів.

Відповідно до п.4.2 Статуту ГО Рибалки-любителі причалу НОМЕР_3 Сухий Лиман напрямком діяльності Організації є організація безпечного утримання маломірних (малих) суден, організація охорони майна її членів.

Згідно з п.2.4 Договору про охорону, Виконавець зобов`язується забезпечити збереження усіх елементів об`єкту (у т.ч. майна членів Організації) своїми співробітниками відповідно до режиму охорони об`єкту у відповідності з Інструкціями приватного підприємства охоронна фірма Німфа , узгодженими з Замовником, який є невід`ємною частиною - цього Договору (Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3).

У п. 4.7 Договору про охорону встановлена відповідальність Виконавця за збереження плавзасобів і моторів до них, зданих під охорону при виконанні Замовником вимог зазначених у Правилах здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами .

Таким чином, з метою організації охорони майна членів Організації (у т.ч. їх плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами) за рішенням керуючого органу, в інтересах організації та її членів, був укладений з ПП Охоронна фірма Німфа Договір №48 від 29 грудня 2015 року про надання послуг щодо охорони об`єкту Причалу НОМЕР_3 (далі Договір) та узгоджені до цього Договору Додатки №1, №2 та №3.

При цьому, Додатки до Договору визначають:

Додаток №1 - посадову інструкцію чергової зміни охоронної фірми, де у п.2.19 чітко визначено, що охоронці зобов`язані не допускати занос (винос) на (з) теріторії об`єкту майно, належне членам причалу або причалу, без особливого дозволу та відповідної супровідної документації;

Додаток №2 - інструкція співробітників охоронної фірми при прийомі (здачі) чергування та порядок патрулювання об`єкту причалу, де визначений порядок обліку плавзасобів та моторів до них та здачі їх під охорону;

Додаток №3 - Правила здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами.

Аналіз Договору (п.2.4, п.4.7) та Додатків до нього (№1, №2, №3), свідчить про те, що вказаний Договір був укладений Організацією насамперед на користь третіх осіб, а саме членів Організації, а охоронна фірма була зобов`язана виконати свій обов`язок щодо охорони майна (у т.ч. плавзасобів та моторів до них) на користь членів Організації.

Матеріалами справи доведено, що позивач є членом Організації, має власне закріплене за ним місце стоянки його плавзасобу Колібрі (регістровий номер НОМЕР_2), який разом зі встановленому на ньому підвісним мотором марки SUZUKI DF 60 АТL , за заявою позивача від 16 червня 2016 року, був облікований представниками охоронної фірми відповідно до умов Договору (Додатків).

Згідно з ч.1 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Відповідно до ч.2 ст. 636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у ході розгляду справи - вимоги, зазначені у Правилах здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами, були виконані позивачем в повному обсязі.

Матеріалам справи встановлено, що в ніч з 27 на 28 вересня 2016 року з секції №10 Причалу, під час знаходження об`єкту (майна) під охороною, був викрадений належний позивачу бензиновий мотор, встановлений на його плавзасобі.

Постановою Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області від 04 квітня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160380002232 від 28 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Слідчим було встановлено, що в ніч з 27.09.2016 року на 28.09.2016 року не відомі особи знаходячись за адресою: НОМЕР_3 по вул. Рибпортівська,98 А з секції №6 викрали бензиновий двигун Ямаха F25 АЕ , який належить ОСОБА_4 , на тому ж причалу викрали бензиновий двигун марки Сузуки DF 60 АТЛ , який належить ОСОБА_1 , після чого з вище вказаного причалу викрали бензиновий двигун з льодки марки Ямаха 30WС , який належить ОСОБА_5 , а також з секції №4 викрали резинову льодку Аква Стар , яка належить ОСОБА_9. Цією ж постановою визначена сума збитків, спричинених позивачу у розмірі, встановленому під час досудового розслідування.

У апеляційній скарзі представник Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа посилається на те, що згідно із заявою ОСОБА_1 від 16.06.2016 року він здійснив через КПП ввезення належного йому плавзасобу, що було зафіксовано в книзі обліку ввезення (вивезення) матеріальних засобів, проте відомості про ввіз двигуна SUZUKI DF 60 АТL ні в заяві, ані в книзі не зазначені.

Однак, матеріалами справи встановлено, що належний позивачу плавзасіб Колібрі (регістровий номер НОМЕР_2) є надувним човном, використання якого, згідно його технічних характеристик, можливо тільки зі встановленим на ньому мотором, і вказане підтверджується відповідним описом даного плавзасобу, схематичним його зображенням та фотокопіями цього ж плавзасобу позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим, що 16 червня 2016 року на територію причалу був ввезений позивачем плавзасіб, складовою частиною якого є вказаний мотор, про що також було зазначено і в книзі обліку ввезених матеріальних засобів.

Крім того, ввезення позивачем плавзасобу зі встановленим на ньому мотором та його взяття відповідачем під охорону підтверджується доданим до матеріалів справи письмовим доказом про щоденний облік представниками відповідача плавзасобів з моторами та без них членів Організації, у т.ч. плавзасобу з мотором позивача, облік яких здійснювався під час здачі-прийому чергувань чергової зміни охоронців відповідача з урахуванням вивозу чи зміни місця розташування, у т.ч. складової частини плавзасобу - мотору.

Колегія суддів приймає, як доказ використання позивачем плавзасобу з мотором після його ввезення на територію Причалу 16 червня 2016 року, виписку з Журналу випуску плавзасобів у море за 2016 рік, де зазначено про випуск плавзасобу ОСОБА_1 із зазначенням дат кожного виходу в мре, номер плавзасобу, власника плавзасобу, членів екіпажу, маршрут плавання, час виходу та приходу плавзасобу (т.1 а.с.133).

Також, наявність мотору на плавзасобі встановлена у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160380002232 від 28 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, у межах якого також була визначена сума збитків, спричинених позивачу у зв`язку із викраденням належного йому мотору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його -невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.955 ЦК України положення параграфу 1 цієї глави застосовуються і: окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Збитки (розмір втраченого мотору) визначені експертним висновком у розмірі 173 512,00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у ході розгляду справи, під час крадіжки з секції № 10 Причалу належного позивачу бензинового мотору, встановленого на його човні, були суттєво пошкоджені його приладдя (речі), що підтверджується фотокопіями, а саме наступні речі:

- Трос рульовий;

- Трос газу та реверсу;

- Кабель управління двигуном;

- Шланг паливний;

- Кабель АКБ силовий, які всі були зрізані (перебиті) у результаті викрадення мотору.

Таким чином, для відновлення судноплавних властивостей човна позивача він був вимушений відмовитися від пошкоджених речей у зв`язку з їх непридатністю до використання та придбати зазначені речі в торгівельній мережі, вартість яких склала 12 780,00 гривень, що підтверджується копією накладної та товарним чеком від 30 листопада 2017 року на їх придбання.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За вказаних обставин, враховуючи умови укладеного сторонами договору та вищевикладені вимоги законодавства, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, мало місце викрадення бензинового мотору та пошкодження його приладдя (речі), у зв`язку з чим останній набув право на отримання від відповідача відшкодування матеріальних збитків у понесеному ним розмірі в сумі 186 292,00 гривень.

Оскільки, позивачем належними доказами доведений розмір матеріальної шкоди внаслідок викрадення бензинового мотору та пошкодження його приладдя (речі) з вини відповідача, позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 186 292,00 гривень підлягала задоволенню (173512,00 + 12780,00 = 186292,00 гривень).

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги представника Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа про те, що судом не враховані Договір №48 від 29 грудня 2015 року про надання послуг щодо охорони об`єкту Причалу НОМЕР_3 (далі Договір), зокрема його пункти 2.2, 2.4, 4.5, 4.7, також апелянт вважає, що відповідач мав нести відповідальність за збереження плавзасобів та моторів до них зданих під охорону, тільки при виконанні Замовником вимог у відповідній книзі (книга здачі човнових моторів причалу під охорону).

Так, абзац 4 Додатку №2 встановлює, що підставою вивозу (ввезення), а також переміщення плавзасобів, човнових моторів є заява володільця на ім`я директора причалу. Несанкціоновані переміщення плавзасобів, човнових моторів до них на території Причалу заборонено і є підставою для зняття відповідальності охорони за їх збереження, а в абзаце 5 Додатку зазначено, що при вивезені (ввезені) плавзасобів перевіряються дозвільні документи на їх вивезення (ввезення). Здійснюється звірка номерів записаних в техпаспорті з номерами представленого плавзасобу (човнового мотору). Після чого робиться відповідний запис у журналі обліку вивезення (ввезення) матеріальних засобів і в дозвільної документації.

Додатком №3 до Договору (т. 1 а.с.28), встановлені Правила здачі під охорону плавзасобів без двигунів та обладнаних двигунами, які як правильно було встановлено судом були з боку позивача виконані в повному обсязі, а саме мотор був закріплений позивачем ланцюгом із замком, що не було спростовано відповідачем.

При цьому вказані Інструкції (Додаток №1 та №2 до Договору) фактично визначають, що ведення документації (здійснення всіх записів), а саме: журналу прийму (здачі) чергування, книги здачі човнових моторів причалу під охорону, журналу обліку вивезення (ввезення) матеріальних засобів здійснюється виключно співробітниками охоронної фірми.

Наявність заяви позивача на ім`я директора причалу про ввезення плавзасобу зі встановленому на ньому мотором (т. 1 а.с.29), здійснення співробітником охоронної фірми відповідного запису у журналі обліку ввезення (вивезення) матеріальних засобів (т. 1 а.с.30) і в дозвільної документації (заяві про ввезення плавзасобу з мотором) з зазначенням місця розташування плавзасобу, щоденна перевірка наявності ланцюга з замком на моторі позивача свідчать про те, що саме відповідач взяв на себе відповідальність за охорону та за збереження ввезеного плавзасобу та встановленого на ньому мотору.

Після чого, саме відповідач повинен був оформити записи у книзі здачі човнових моторів причалу під охорону, журналі прийму (здачі) чергування зі вказівкою кількісті човнових моторів на плавзасобах, які вже ввезені на територію Причалу (далі Організація).

Крім того, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що судом не враховано відсутність у відповідача обов`язку відшкодовувати завдані позивачу збитки з причин не здачі та, відповідно, неприйняття відповідачем під охорону мотору.

Наданий відповідачем до матеріалів справи зразок незаповненої книги здачі човнових моторів під охорону свідчить лише про те, що відповідач таку книгу не вів, а надана третьою особою копія такої саме книги (т. 1 а.с.110), де є декілька записів, взагалі спростовує достовірність наданої відповідачем книги здачі човнових моторів під охорону, як доказу по справі.

Крім того, записами Відповідача у книги обліку вивезення (ввезення) матеріальних засобів (т. 1 а.с.30) підтверджується ввезення іншими членами Причалу окремо моторів до плавзасобів та їх фактична здача під охорону відповідачу, але про їх взяття під охорону не було зазначено відповідачем у книзі здачі човнових моторів причалу під охорону, що додатково підтверджує, що такий журнал не вівся працівниками охоронної фірми в порушення посадової інструкції та Правил здачі під охорону плавзасобів.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про те, що висновок суду про здачу позивачем плавзасобу разом з мотором під охорону (зберігання) спростовується наявними у справі доказами, зокрема книгою обліку ввозу (вивозу) матеріальних засобів, журналом прийому (здачі) чергування, книгою здачі човнових моторів причалу під охорону.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів про те, що мотор, встановлений на плавзасобі позивача, є його складовою частиною, без якого використання плавзасобу неможливо, то книга обліку ввозу (вивозу) матеріальних засобів є саме підтвердженням ввезенням позивачем у червні 2016 року свого плавзасобу на територію Причалу, встановлення його в закріпленому за ним місці стоянки і, в присутності представника охоронної фірми, - здачу плавзасобу разом з мотором під охорону (зберігання).

Обов`язок щодо оформлення такої книги покладається саме на співробітників відповідача.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано вказана книга не була взята до уваги, оскільки її достовірність під час судового розгляду справи не була доведена відповідачем.

Так, у наданій книзі станом на 29 вересня 2016 року відсутній запис про викрадення в ніч з 27 на 28 вересня 2016 року з секції №10 Причалу мотору позивача (та інших моторів), незважаючи на те, що саме представники охоронної фірми повідомляли диспетчера Причалу Главацьку Л.С. про викрадення моторів, та особисто завірили своїми підписами у журналі про щоденний облік представниками відповідача плавзасобів з моторами та без них членів Організації, у т.ч. плавзасобу з мотором позивача факт викрадення мотору позивача та інших моторів (т. 2 а.с.42) .

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що судом не була надана оцінка маркетинговому дослідженню щодо ринкової вартості викраденого у позивача мотору.

Так, сума збитків, спричинених позивачу, була визначена у розмірі, встановленому під час досудового розслідування згідно Постанови Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області від 04 квітня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160380002232 від 28.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і саме ця Постанова слідчого була взята до уваги судом першої інстанції при визначені суми збитків, спричинених позивачу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2018 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Охоронна фірма Німфа - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2018 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 13 вересня 2019 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе