Рішення

від 14.09.2018 по справі 817/1362/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2018 року м. РівнеСправа №817/1362/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю підприємства "РІВНЕХАРЧОПАК" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю підприємство "РІВНЕХАРЧОПАК" (далі - ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0001424000 від 28.03.2018 та податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0001414000 та №0001404000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Ухвалою суду від 05.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги повністю.

03.08.2018 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та почато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що 02.03.2018 ГУ ДФС у Рівненській області проводилася фактична виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, за результатами якої було складено акт. Вказує, що 06.03.2018 було також складено протокол про адміністративне правопорушення. За результатами вказаної перевірки, відповідачем прийнято оспорювані рішення. Вказані рішення було отримано лише 05.05.2018. Зазначила, що позивач здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої в ГУ ДФС у Рівненській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Вказала про те, що продаж алкогольних напоїв здійснюється безпосередньо споживачам на розлив, у скляному посуді, тарі місткістю 50, 500, 700 та 1000 мілілітрів (склянках, скляних брендових пляшках). Разом з тим, зазначала, що посуд у якому подаються алкогольні напої герметично не закорковується та використовується лише для подачі алкогольних напоїв в межах закладу. Також зазначала, що настоянки "Spotykach", "Limonchello", "Oranchello" відносяться до алкогольних коктейлів, що виготовляються позивачем відповідно до норм чинного законодавства та на підставі технологічних карт. Вказала про те, що згідно з технологічними картами коктейлі "Настоянка Спотикач", "Настоянка Оранчелло, "Настоянка Лімончелло" створюються шляхом змішування горілки та відповідного сиропу. Також зазначала, що при продажі алкогольних коктейлів видається фіскальний чек, який було видано і 02.03.2018 при контрольній закупці. Відтак, оспорювані рішення винесені з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягають скасуванню. Просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, надавши пояснення тотожні відзиву. Зокрема, вказала, що в результаті проведення фактичної перевірки було встановлено факт реалізації, без марки акцизного податку, однієї пляшки настоянки "Spotykach" міст.0,5л., на етикетці зазначені написи "street bar spotykach liqueur Сервант" "street bar Сервант" пр. Миру, 9 м.Рівне, Україна по ціні 150грн., пляшка прозора скляна, яку закорковано відкритою бугельною пробкою, поверх пробки замотано мішковиною та обмотано мішковим шнурком, до якого прикріплено овальну емблему з дерева на якій розміщено напис "street bar Сервант". Вказують про те, що в реалізації знаходилося ще дві пляшки такої настоянки без марок акцизного податку. Також вказують, що в реалізації знаходилося ще дві пляшки настоянки "Limonchello" міст.0,5 л., 20% об. по ціні 150грн. та дві пляшки настоянки "Oranchello" 0,7 л. 20% об. по ціні 180,00грн. Крім того зазначає, що в реалізації знаходились алкогольні напої на загальну суму 1110,00грн. на які не було представлено товарно-супровідні документи, що свідчить про продаж алкогольних напоїв, які не обліковані у встановленому законодавством порядку. Разом з тим зазначає, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалася без застосування РРО та без видачі фіскальних чеків, що не відповідає вимогам п.п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає, що оспорювані рішення винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області на підставі наказу № 698 від 28.02.2018 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку № 26 від 28.02.2018, № 25 від 28.02.2018 (а.а.с.53-56) була проведена фактична перевірка ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК", за наслідками якої складено акт від 02.03.2018 №72/17-00-40-01/23302413 (а.а.с.14-15).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК" вимог ч.4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) та п.п.1, 2, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

На підставі акту перевірки від 02.03.2018 72/17-00-40-01/23302413 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято:

- рішення від 28.03.2018 №0001424000 про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00грн., за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР; п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001414000, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1,00грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановленого п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001404000, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 2220,00грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановленого п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (а.с.13).

Вважаючи такі рішення податкового органу протиправними, ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК" звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон №481/95-ВР.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За правилами пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Пунктом 226.1 та пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

З аналізу наведених норм вбачається, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі. Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом у рішенні від 27.02.2018 у справі №814/3690/15 (№К/9901/26141/18).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК" здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої в ГУ ДФС у Рівненській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №817161000308 від 25.01.2018 (а.с.17).

В судовому засіданні було також встановлено, що позивачем здійснюється реалізація алкогольних напої з марками акцизного податку, які підприємству постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням даних алкогольних напоїв. Підприємство сплачує акцизний податок від роздрібної ціни реалізації коктейлів. Зокрема, в ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК", здійснюється продаж алкогольних напоїв безпосередньо споживачам на розлив, у скляному посуді, тарі місткістю 50, 500, 700, 1000 мл (склянках, скляних брендових пляшках). Посуд (тара), у якій подаються алкогольні напої, не є герметично закорковані та використовується лише для подачі алкогольних напоїв в межах закладу.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" (далі - Правила №854), роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (ст.15 Закону №481/95-ВР та п.22 Правил №854).

Пунктом 23 Правил №854 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Відповідно до долучених до матеріалів справи технологічних карт, підприємством здійснювалась торгівля коктейлями, зокрема, під назвою: "Настоянка Спотикач", "Настоянка Оранчелло", "Настоянка Лімончелло" (а.а.с.19-21).

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2018 у справі №569/7975/18 скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2018 відносно ОСОБА_4, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП. Рішення набрало законної сили - 31.08.2018.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, враховуючи обставини встановленні в рішенні суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, тому рішення про застосування фінансових санкцій від 28.03.2018 №0001424000, яким до позивача застосовано штраф в сумі 17000,00грн. є безпідставним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001404000, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

На підтвердження походження вказаних в акті товарів позивач долучив до матеріалів справи видаткові накладні №3377/3233 від 31.01.2018, №3701/3512 від 02.02.2018, №6180/5980 від 22.02.2018, №10279/10082 від 30.03.2018, №РХ-0000012 від 25.01.2018, №РХ-0000013 від 31.01.2018, №РХ-0000158 від 29.03.2018 (а.а.с.22-28).

У вказаних видаткових накладних містяться позиції алкогольних напої, які знаходяться на зберіганні в приміщенні магазину та були описані при проведенні перевірки.

На переконання суду, вказане спростовує висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме зберігання алкогольних напоїв без належного їх обліку за місцем зберігання.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001404000 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від №0001414000 від 28.03.2018, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи долучено копію чеків, що підтверджують здійснення розрахункової операції з продажу сиропу Сервант та горілки Козацька рада із застосуванням РРО від 02.03.2018 о 12:32 та 12:38 (а.с.30).

В судовому засіданні представник позивача різницю в часі пояснила тим, що працівником ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК" здійснювалося повернення операції, оскільки було невірно введено продаж горілки "Козацька рада".

Отже, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0001414000 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності своїх рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відшкодуванню підлягає судовий збір в сумі 1762,00грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 14.05.2018 №314.

Крім того, до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено клопотання про розподіл судових витрат позивача на професійну правову допомогу в сумі 2600,00грн.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1).

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 10.05.2018 (а.а.с.106-107), укладеного між ТОВ "РІВНЕХАРЧОПАК" та адвокатом ОСОБА_1, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.04.2009 №657.

Згідно з умовами вказаного договору, АДВОКАТ надає КЛІЄНТУ правничу допомогу щодо захисту прав та законних інтересів КЛІЄНТА з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених 28.03.2018 (розділ 5). Гонорарзав цим договором становить 2600,00грн. (п.6.2).

Відповідно до платіжного доручення від 29.05.2018 №320 (а.с.108), позивачем, на підставі акта виконаних робіт від 29.05.2018, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, оплачено професійну правову допомогу адвоката ОСОБА_1 в сумі 2600,00грн.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 2600,00грн. пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, жодним чином не спростоване клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, а тому таке клопотання слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування фінансових санкцій від 28.03.2018 №0001424000.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 28.03.2018 №0001414000.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 28.03.2018 №0001404000.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю підприємства "РІВНЕХАРЧОПАК" (АДРЕСА_1, 33014; ідентифікаційний код 23302413) судові витрати:

судовий збір в сумі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні);

витрати на професійну правову допомогу в сумі 2600,00грн. (дві тисячі шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.