Ухвала

від 03.10.2018 по справі 826/16033/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 03 жовтня 2018 року                              м. Київ                              № 826/16033/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення податкового боргу, встановив: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику, на суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 831096,72 грн. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучено доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року №2246-VIII з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 грн. Таким чином, Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 12466,45 грн. Однак до позовної заяви доказів його сплати позивачем не надано, а навпаки заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. У відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату останнього на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Разом з тим, положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану чи існування інших підстав для відстрочення сплати судового збору. Більше того, позивач жодним чином не підтвердив виникнення у нього можливості сплатити судовий збір упродовж певного строку (після набрання законної сили судовим рішенням у справі). За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами правового режиму регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №805/2887/17-а, від 19 вересня 2018 року у справі №818/1452/17, від 17 вересня 2018 року у справі №826/1637/18. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, ухвалив: В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору до набрання судовим рішенням у справі законної сили, - відмовити. Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення податкового боргу, - залишити без руху. Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду: - документу про сплату судового збору у сумі 12466,45 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача -     34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101". Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                  О.М. Чудак