Рішення

від 08.07.2020 по справі 826/16033/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року м. Київ № 826/16033/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення податкового боргу,

установив:

02.10.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" (ТОВ "Промбудіндустрія") про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику, на суму податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 831096,72 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

28.12.2018 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими. Також представник відповідача вказує на відсутність податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у товариства.

Ухвалами суду від 29.05.2020 позивача замінено правонаступником та витребувано у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві додаткові докази у справі.

В подальшому, ухвалами від 08.07.2020 відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, а позивачу відмовлено в прийнятті заяви про залишення позову без розгляду.

Отже, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податкове зобов`язання згідно 14.1.156 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно з приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

З позовної заяви вбачається, що позивачем винесено податкову вимогу від 09.07.2014 №5653-25 на суму 11591,75 грн, яку направлено на адресу відповідача.

В той же час, у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечувала, що товариство отримувало податкову вимогу від 09.07.2014 №5653-25 або будь-які податкові повідомлення-рішення, з огляду на що стверджувала, що представник позивача не обґрунтував наявність податкового боргу у розмірі 831096,72 грн по орендній платі з юридичних осіб та підстави його виникнення.

Ухвалою суду від 29.05.2020 у позивача витребувано докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме:

- належним чином засвідчені та належної якості копії податкових повідомлень-рішень та податкових вимог з доказами надіслання/вручення відповідачу, на підставі яких виник податковий борг ТОВ "Промбудіндустрія" з орендної плати з юридичних осіб;

- інтегровану картку платника податків ТОВ "Промбудіндустрія" з орендної плати з юридичних осіб;

- довідку про суми податкового боргу ТОВ "Промбудіндустрія" з орендної плати з юридичних осіб станом на день звернення до суду;

- письмові пояснення щодо періоду стягнення, за який з відповідача стягується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у даній справі.

Після отримання даної ухвали представником позивача до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на відсутність заявленого до стягнення податкового боргу у відповідача.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що відповідно до вимог статті 95 ПК України погашенню підлягає наявний податковий борг, проте з наданих пояснень представника позивача вбачається відсутність у ТОВ "Промбудіндустрія" податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд зазначає, що за безпідставності заявлених суб`єктом владних повноважень позовних вимог та відсутності понесених учасниками страви витрат, вони розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" про стягнення податкового боргу, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43141267).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Шолом-Алейхема, будинок 2-А, місто Київ, 02156; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32203708).

Суддя О.М. Чудак