Ухвала

від 02.10.2018 по справі 554/7910/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.10.2018 Справа № 554/7910/18

Провадження № 1-кс/554/9290/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України.

В клопотанні прокурор просить накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме - врожай кукурудзи, що росте на земельній ділянці з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га, (незаконно вирощений на самовільно захопленій земельній ділянці), а також на земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, який є процесуальним керівником по даному кримінальному провадженню з метою забезпечення збереження речових доказів. Арештоване майно врожай кукурудзи, передати Полтавській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, що розміщується за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47 для подальшого розпорядження ним, в тому числі реалізації через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію у відповідності до Постанови КМУ від 25.08.1998 № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходь у власність держави, і розпорядження ним».

Підставами для арешту майна прокурор вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170000000480 від 10.09.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України щодо самовільного захоплення земельних ділянок СГД та фізичними особами, їх розорення та засіяння сільськогосподарськими культурами (соняшником, соєю, кукурудзою) на територіях Гребінківського, Пирятинського, Кобеляцького, Лохвицького, Миргородського, Чорнухівського районів Полтавської області та які по праву власності належать державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, чим державним інтересам було спричинено істотної матеріальної шкоди.

Співробітниками ВСП ГУНП в Полтавській області були встановлені факти порушення земельного законодавства, що виразилося у самовільному захопленні земельних ділянок СГД та фізичними особами, їх розорення та засіяння сільськогосподарськими культурами (соняшником, соєю, кукурудзою) на територіях: Гребінківського району (Наталівська сільська рада) земельними ділянками з кадастровими номерами: 5320883200:00:003:1014, площею 95,1819 га; 5320883200:00:003:1012, площею 50,2703 га; 5320883200:00:003:1013, площею 41,8036 га; 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га; 5320883200:00:003:1022, площею 38,1004 га; Гребінківського району (Почаївська сільська рада) земельною ділянкою з кадастровим номером: 5320886600:00:007:0011, площею 32,3088 га; Гребінківського району (Григорівська сільська рада) земельної ділянкою з кадастровим номером: 5320881300:00:002:0100, площею 120,0186 га; Пирятинського району (Грабарівська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: 5323881800:00:017:0001, площею 34,1278 га; 5323881800:00:017:0002, площею 42,4518 га; Кобеляцького району (Підгорянська сільська рада), земельною ділянкою з кадастровим номером 5321885800:00:001:0593, площею 62,4828 га; Лохвицького району (Бодаквянська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: 5322681100000070890, площею 53,5477 га; 5322681100:00:007:0896, площею 75,4922 га; 5322681100:00:007:0889, площею 53,7053 га; 5322681100000070888, площею 24,0447 га; Миргородського району (Шахворостівська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: 5323289200:00:009:0220, площею 41,9100 га 5323289200:00:009:0221, площею 19,7400 га; 5323289200:00:009:0222, площею 3,5490 га; Чорнухівського району(Хейлівщинськасільська рада),земельною ділянкоюз кадастровимномером:5325185500000140001, площею 103,700 га; Чорнухівського району(Хейлівщинськасільська рада),земельною ділянкоюз кадастровимномером:5325182303:03:001:0124, площею 24,6745 га, та які по праву власності належить державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, чим державним інтересам було спричинено матеріальної шкоди.

Так, державним інспектором у сферідержавного контролюза використаннямта охороноюземель ідотриманням вимогзаконодавства Українипро охоронуземель Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті -провіднимспеціалістом відділуконтролю завикористанням таохороною земельу Гребінківському,Лохвицькому,Лубенському,Пирятинському,Чорнухинському районахуправління зконтролю завикористанням таохороною земельГоловного управлінняДержгеокадастру уПолтавській області ОСОБА_4 приперевірці дотриманнявимог земельногозаконодавства підчас використанняземель державної власності, право на які виставлено на аукціон (конкурс) на території Наталіївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, а саме: земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер: 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та представлена ріллею засіяна сільськогосподарською культурою-кукурудзою.

Листом Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 23.08.2018 року № 02-26/129 повідомлено, що вищевказана земельна ділянка використовується невідомими особами.

Документи, що посвідчують право користування (оренду) та державну реєстрацію речового права на земельну ділянку відсутні.

Отже встановлено, що вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га самовільно зайнята та використовується невідомими особами, що є порушенням вимог статті 125 Земельного кодексу України.

Розмір шкоди за самовільне зайняття вищевказаної земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення становить 28275, 20 гривень.

Факт порушенняземельного законодавствавстановлено актомперевірки заоб`єктом земельної ділянки від 28.08.2018 року № 677-ДК/О0894/АП/09/01/-18 та встановленим розміром збитків, завданих державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, а також доказами, які засвідчують використання вказаної земельної ділянки, а саме - врожай кукурудзи, що росте на земельній ділянці загальною площею 17,6347 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

В судове засідання прокурор, слідчий не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 172 КПК України, враховуючи, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення володільця.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4ст. 107 КПК Українине здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 28.08.2018 року встановлено, що на момент перевірки земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер: 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та представлена ріллею засіяна сільськогосподарською культурою-кукурудзою. Листом Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області від 23.08.2018 року № 02-26/129 повідомлено, що вищевказана земельна ділянка використовується невідомими особами. Документи, що посвідчують право користування (оренду) та державну реєстрацію речового права на земельну ділянку відсутні.

Постановою слідчого від 10.09.2018 року, зокрема, земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га,якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та врожай кукурудзи, що росте на земельній ділянці з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, площею 17,6347 га,незаконно вирощенийна самовільнозахопленій земельнійділянці, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Тому, суд вважає задовольнити клопотання в частині накладення арешту на вищевказану земельну ділянку.

Проте, щодо вимог клопотання прокурора про накладення арешту на врожай кукурудзи, що росте на земельній ділянці з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, (незаконно вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру. Вартість сільськогосподарської культури - кукурудзи, а так само і її кількість, яка посіяна на цій земельній ділянці, слідчим не встановлена. Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагаєст.173 КПК України.

Тобто, прокурор в своєму клопотанні не визначив розмір та вартість майна, його індивідуальні ознаки (сорт), що не узгоджується з вимогамист. 171 КПК України, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Також ч. 2 ст.170КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.197-1КК України є земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 Земельного Кодексу України).

Посилання в клопотанні про арешт майна, що сільськогосподарська культура - кукурудза, яка засіяна на спірній земельній ділянцізберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є майном, набутим кримінально-противоправним шляхом необґрунтоване.

Санкція ч.1 ст.197-1 КК Українине містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні №12018170000000480 немає, прокурором не порушувалося питання щодо накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури - кукурудзи, саме з метою забезпечення цивільного позову.

Окрім того, прохання прокурора про накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури - кукурудзи не узгоджується з вимогами ст.171КПК України щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні .

Частина 1 ст.173КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

В ході розгляду клопотання про накладення арешту на врожай у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Щодо вимоги прокурора про надання дозволу на реалізацію врожаю сільськогосподарської культури кукурудзи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Виключний перелік заходів забезпечення кримінального провадження передбаченийстаттею 131 КПК України.

Проте,статтею 131 КПК України, не передбачено такого заходу забезпечення кримінального провадження, як надання слідчим суддею дозволу на реалізацію врожаю, у зв`язку з чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя, вважає неприпустимим звернення слідчого чи прокурора з клопотанням про застосування заходів кримінального провадження, що не передбачені діючимКПК України.

Тому, суд вважає частково задовольнити клопотання прокурора: відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на врожай кукурудзи, що росте на земельній ділянці з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062, та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області з позбавленням права розпорядження.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України- задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, з позбавленням права розпорядження, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

В решті клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1