Ухвала

від 28.09.2018 по справі 693/20/18

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 693/20/18

2-з/693/11/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28.09.2018 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,

розглянувши заяву Фермерського господарства Степ про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2018 року до Жашківського районного суду Черкаської області від Фермерського господарства Степ надійшла заява про забезпечення позову.

В обгрунтування своєї заяви ФГ Степ вказало, що Постановою апеляційного суду Черкаської області від 15.08.2018р. у справі №693/20/18 за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди, скасовано рішення Жашківського районного Черкаської області від 19.06.2018р. та задоволено вимоги ФГ Степ , а саме визнано недійсним договір емфітевзису від 26.05.2015р., укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна на використання земельної ділянки площею 4,45 га, розташованої в адміністративних межах населеного пункту, кадастровий номер 7120910100:05:001:1097; визнано укладеною між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ додаткову угоду в редакції, запропонованій господарством.

Судом апеляційної інстанції визнано обґрунтованими доводи позивача щодо порушення переважного права на пролонгацію договору оренди земельної ділянки в силу укладення між відповідачами договору встановлення емфітевзису під час дії договору оренди, що підлягав поновленню, а також підтверджено обґрунтованість вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку дії договору на умовах, запропонованих власнику ділянки.

Моніторингом відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що на земельну ділянку за кадастровим номером 7120910100:05:001:1197 зареєстровано право оренди 02.08.2018р. за іноземним підприємством Агро-Вільд Україна на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_1 договору оренди.

Вбачається, що зазначений вище договір укладено в період розгляду судами першої та апеляційної інстанцій справи №693/20/18, де вирішувалось питання про визнання недійсним раніше укладеного договору на використання цієї ж земельної ділянки в силу порушення переважного права на поновлення строку дії договору оренди.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, задовольнивши вимогу про визнання укладеною додаткової угоди у відповідній редакції, визнав необхідність пролонгації орендних відносин між ОСОБА_1 та фермерським господарством Степ з моменту закінчення строку дії раніше укладеного договору оренди, тобто з 01.01.2018р., в силу вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та іноземним підприємством Агро-Вільд Україна , право на яку зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 02.08.2018р., порушує право на використання землі фермерським господарством Степ на підставі додаткової угоди про пролонгацію строку дії договору оренди, визнаної укладеною судом.

Як вказано вище, судом визнано право фермерського господарства Степ на продовження використання земельної ділянки з 01.01.2018р.. Станом на момент подання даної заяви про забезпечення позову фермерським господарством здійснено підготовку до подальшого використання земельної ділянки, що підтверджується документами про оплату мінеральних добрив, гербіциду та ін.

Проте, не зважаючи на підтвердження судом права саме фермерського господарства Степ на використання земельної ділянки та визнання недійсним раніше укладеного договору встановлення емфітевзису, господарство не може повноцінно здійснювати обробіток земельної ділянки в силу існування запису в Державному реєстрі прав про право оренди на ділянку ІП Агро-Вільд Україна .

Зважаючи на зазначене, із метою поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також ефективного їх захисту, заявник вважає обґрунтованою можливість забезпечити позов шляхом заборони іноземному підприємству Агро-Вільд Україна використовувати земельну ділянку, яка є предметом оскаржуваного договору оренди.

Крім того, оскаржуваний договір оренди укладено в період розгляду судами першої та апеляційної інстанцій справи про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису (який визнано недійсним). Відтак, вказане підтверджує штучність створення перешкод для повноцінного використання ділянки законним користувачем. За умов відсутності заборони для державних реєстраторів прав здійснювати подальші записи про використання ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання недійсним договору оренди землі, ефективний захист буде унеможливлено та, імовірно, буде опосередковано поданням інших аналогічних позовів.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Враховуючи, що відповідачі декілька разів, у період розгляду попередньої судової справи, вчинили дії, які унеможливлюють виконання рішення суду по ній, у заявника існує об'єктивне побоювання, що відповідачі в подальшому вчинять аналогічним чином.

При цьому, відповідачі приховали вищевказані обставини щодо укладення нового договору від суду та від позивача, тобто вчинили недобросовісні дії, які унеможливили виконання попереднього рішення суду умисно, хоча мали всі підстави і можливість повідомити про це суд.

Крім того, для цілей статті 151 ЦПК України заявник інформує суд, що ціна позову, про забезпечення якого просить заявник буде визначена при його подальшому внесенні, однак попередньо зауважує, що це буде спір про визнання правочину (договору оренди недійсним) та скасування державної реєстрації похідного права. Тобто, на думку заявника, це буде немайновий спір, відповідно він не матиме ціни позову.

В частині пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення заявник наголошує, що він має зареєстроване місцезнаходження та майно, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Слід також врахувати, що запропоновані заходи забезпечення позову не спричинять збитки власникові землі, оскільки вони можуть полягати виключно в отриманні орендної плати, яка буде сплачена або позивачем або іноземним підприємством Агро-Вільд Україна згідно з діючими договорами оренди за результатами розгляду спору.

Щодо іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , то такі збитки можуть бути лише в частині отримання чистого прибутку від обробітку землі, однак, з огляду на незначну площу спірної ділянки, такі збитки не можуть бути занадто великими і можуть бути компенсовані заявником за рахунок його обігових коштів.

На підтвердження наявності обігових коштів в достатньому розмірі до заяви додано дані по рахунку заявника. Крім того, заявник у своїй власності має значну кількість сільськогосподарської техніки, зокрема комбайн, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію с/г техніки.

Таким чином, з огляду на вимоги статті 154 ЦПК України заявник вважає, що підстав для зустрічного забезпечення не вбачається.

Ч.1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

З огляду на викладені вище обставини та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 149 Цивільного процесуального кодекс України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду..

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.4,5,6,7 ст.153 ЦПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін; залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково; про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу; в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, які можуть бути заявлені в майбутньому, а також права і інтереси інших осіб, які будуть брати участь у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

Згідно ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на вказану норму законодавства, враховуючи наявні предмет та підстави для звернення позивача до суду із зазначеним вище позовом, які фактично є тотожними виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач щодо заборони відповідачам вчиняти будь-які дії по укладенню угод про передачу права користування (права оренди, емфітевзису) на спірні земельні ділянки, то в цій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

При цьому, суд приходить до висновку, що позивач у справі має обґрунтовані підозри з приводу того, що відповідачі у справі можуть вчиняти дії щодо реєстрації (скасування реєстрації) речового права на оренду спірних земельних ділянок, а тому приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову саме щодо заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (спірних земельних ділянок) може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому є необхідність заборонити вчиняти певні дії по відношенню до зазначеного вище майна. На думку суду, такий вид забезпечення позову не буде порушувати будь-які права чи інтереси сторін в частині зайняття господарською діяльністю.

Що стосується застосування вимог статті 154 ЦПК України, слід зазначити, що заявник має зареєстроване місцезнаходження та майно в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. А томусуд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 157, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Фермерського господарства Степ про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Заборонити компетентним органам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки з кадастровим № 7120910100:05:001:1197 , площею 4,45 га, власником якої є ОСОБА_1 .

В частині заборони іноземному підприємству Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 або будь-яким особам від їх імені укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки з кадастровим № 7120910100:05:001:1197 , площею 4,45 га, проводити будь-які роботи з її використання, у тому числі обробітку, - відмовити.

Ухвалу для виконання направити у відділ державної реєстрації апарату виконавчого комітету Жашківської міської ради, державному нотаріусу Жашківської державної нотаріальної контори.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Жашківський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Головуючий: Роман Васильович Шимчик