Рішення

від 14.02.2007 по справі 2-152/2007року

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-152 2007 року

Справа №2-152 2007 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року                                                                                місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Поповича С.С. з участю секретарів Черкес У.О., Гаврилів М.М. адвоката ОСОБА_5

сторін та представників сторін : позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно з яким позивачка, керуючись змістом ст..ст. 1259, 1264 Цивільного Кодексу України, просить

постановити рішення котрим визнати її спадкоємцем четвертьої черги та

визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями

першої черги, відповідачами по справі, мотивуючи свою позицію тим, що вона зі спадкодавцем ОСОБА_6 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) протягом семи останніх років перед його смертю, з 1998 по 2005 рік, проживала однією сім»єю, вела спільне господарство, а коли покійний був

хворий, то доглядала його , -

установив:

Відповідачі заявленого до них позову

не визнали та по суті справи пояснили, що позивачка з їх покійним батьком спільно, єдиною сім"єю не проживала,

спільного господарства не вела, його не

доглядала так як він ще за рік до смерті працював на роботі.

Позивачка та її представник заявлені

вимоги мотивують посиланням на ст..ст. 1259, 1264

Цивільного Кодексу України.

В той же час ст. 1259 Цивільного Кодексу України передбачає, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням

суду одержати право на спадкування тієї черги яка має право

на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу

спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у

безпорадному стані.

Ст..

1264 Цивільного Кодексу України гласить, що у четверту

чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі

спадкодавцем однією сім"єю не менше як п"ять років до часу

відкриття спадщини.

Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на

підставі доказів наданих сторонами та їх представниками,

докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов"язана

довести ті обставини на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у

сторін та інших

осіб, які беруть участь у справі, виникає спір,

доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, позивачка та її представник повинні були надати

суду достовірні докази того, що зазначено вище і вимагається

відповідно до змісту ст.ст. 1259, 1264 Цивільного Кодексу України. Проте

таких доказів суду вони не надали. А докази подані з боку відповідачів підтверджують, що заявлені вимоги є безпідставними

виходячи з наступного.

Довідка ЖЕО-7 НОМЕР_1 підтверджує, що станом на квітень 2005 року у квартиріАДРЕСА_1 був прописаний та проживав тільки покійний ОСОБА_6 (а.с. 78 ).

Аналогічне підтверджує і довідка

того ж ЖЕО-7 НОМЕР_2 ( а.с. 83).

Лист начальника управління праці та соціального

захисту населення Калуської райдержадміністрації від 10 березня 2006 року підтверджує, що ОСОБА_1 ( позивачка ), яка проживає по АДРЕСА_2 є

одержувачем таких допомог : отримувала допомогу як малозабезпечена сім"я з

травня 2003 року по квітень 2006 року, отримувала допомогу як

одинока мати на неповнолітню дитину, сина ОСОБА_7 з березня 2003 року по лютий 2006 року та компенсаційну виплату допомоги по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_8 (батьком ) з лютого 2003 року по березень 2006 року (а.с. 79).

Лист начальника управління праці та соціального

захисту населення Калуської райдержадміністрації від 14 лютого 2006 року підтверджує, що позивачка

зверталася до цього управління за призначенням

субсидій в березні 2005 року, до складу сім"ї входить

син, сім "я проживає у не газифікованому будинку, на підставі заяви та

комплекту необхідних документів призначена субсидія на

придбання скрапленого газу та твердого палива (а.с. 72).

Про факт отримання вказаної вище допомоги

підтверджує і лист того ж управління від 31 січня 2006

року (а.с. 97).

Довідка виконкому Голинської сільської ради

Калуського району від 16 квітня 2003 року ( а.с. 86 ), довідки того ж виконкому від 24 квітня 2003 року ( а.с. 86 ), від 21 квітня 2003 року ( а.с. 87 ), від 28 березня 2003 року ( а.сю 87 ), від 04 лютого 2003 року ( а.с. 95 ), підтверджують, що позивачка є жителькою АДРЕСА_2, там є і її сім"я.

Копії заяв позивачки про призначення їй вказаних

вище допомог, протоколи (рішення ) про призначення їх таких допомог теж достовірно

підтверджують, що сама позивачка вказувала про те, що є жителькою АДРЕСА_2 і що її склад сім'ї інший, не з покійним ОСОБА_6 ( а.с. 89, 91. 92, 93 ). Аналогічне підтверджує і довідка Калуської об"єднаної ДПІ від 05 лютого 2003 року котра як і всі попередні

довідки була видана саме на звернення самої позивачки (а. с. 96).

Тобто, вказані вище документи достовірно підтверджують,

що позивачка була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_2 Калуського району, там проживав її неповнотідній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, перестарілі батьки, за якими вона

доглядала офіційно. Отримуючи за таке відповідну допомогу і

показами свідків спростувати такі факти не можна, тому суд і не вважав за необхідне допитувати тих свідків про допит

яких заявляла клопотання позивачка та її представник.

Покійний ОСОБА_6 протягом тих років про які вказує

позивачка (2001-2004 ) працював на двох роботах одночасно,

отримуючи відповідні суми заробітків ( а.с. 63-67, 98

)

Згідно з наданими суду медичними

документами покійний ОСОБА_6 хворів у 1996 році (а.с. 110),

а так з 2001 року

(а.с. 138,140-141, 142).

Проте ті факти, що він по 2004 рік працював на роботі підтверджують, що хворіючи в останні роки він все-таки не був таким хворим, що

перебував у безпорадному стані, а позивачка мала намір доказувати

тільки факт спільного проживання свідками, а не факт тривалого часу опікування покійного у зв'язку з його станом здоров"я,

як і не бажала доказувати що матеріально

забезпечувала його, надавала іншу допомогу спадкодавцю у

2

якого мав би бути похилий вік, тяжка хвороба або каліцтво

протягом того ж тривалого часу. А особу котра працювала по 2004 рік не було потреби так доглядати, позивачка ж ніде не працювала, а тільки отримувала вказані вище допомоги по

місцю свого проживання. І якщо вона у 2004 році, коли покійний за станом здоров"я залишив

роботу, і проживала з ним у вказаній вище квартирі, що можуть підтверджувати

надані нею медичні документи за 2004 рік, то це було не довготривалий

час, а той факт, що покійний перед смертю сам ( а не у супроводі позивачки ) поїхав у м. Запоріжжя до свого сина де і помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджує лист головного лікаря другої міської лікарні

від 12

жовтня 2006 року ( а.с. 139 ), теж є доказом того, що покійний не

був таким важко хворим щоб за ним був потрібен догляд якщо сам

поїхав у Запоріжжя.

Тобто, позивачка повинна була

доказати не тільки факт проживання єдиною сім"єю більше п"яти років, але і обставини зазначені у ст.. 1259 Цивільного Кодексу України. Але так як вона такого не

довела (і такого не могли підтвердити і

заявлені нею свідки які з її ж слів повинні були доказувати інше), то її вимоги не можуть бути задоволені.

Не надала позивачка суду і доказів того, що вона

зверталася за оформленням спадщини до нотаріальної контори як

претендент на спадкування відповідно до ст.. 1264 Цивільного Кодексу України. Що теж

позбавляє її права на спадкування.

На підставі викладеного, ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, ст..ст. 1259, 1264 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 208-218 ЦПК України , суд -

вирішив :

У задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно з яким позивачка,

керуючись змістом ст..ст. 1259, 1264 Цивільного Кодексу України, просить

постановити рішення котрим визнати її спадкоємцем

четвертьої черги та визнати за нею право на спадкування разом зі

спадкоємцями першої черги -

відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження

рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської

області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,

апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після

закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо

заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду

набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя   С.С.Попович