Постанова

від 17.09.2018 по справі 530/356/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/356/17 Номер провадження 22-ц/786/2071/18Головуючий у 1-й інстанції Дем"янченко С.М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів cудової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі: Радько О.М.

за участі представника відповідача - адвоката Усика М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційної скаргою представника Приватного підприємства "Агроекологія" - адвоката Усика Максима Григоровича

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Агроекологія", третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним.

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Агроекологія", третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про визнання правочину недійсним. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що у 2002 році між нею - ОСОБА_3 та ПП Агроекологія був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,59 га, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, строком на 6 років, яка належала їй на підставі державного акту серії ІІІ-ПЛ № 051529. У 2008 році вона довідалася, що договір оренди був продовжений без її відома, так як жодних документів вона не підписувала, проте вважала, що договір продовжено на той самий строк, тобто на 6 років, і на тих самих умовах, тому проти цього не заперечувала. Також вказувала, що у 2016 році відповідач запропонував їй підписати додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного у 2008 році, проте враховуючи, що у 2008 році вона не підписувала договір оренди, вона попросила надати їй екземпляр цього договору. Ознайомившись зі спірним договором, виявила, що він укладений без її згоди, оскільки в кінці договору у графі "орендодавець" вказано її прізвище і стоїть підпис, який їй не належить. Окрім, того в пункті 8 договору зазначено, що цей договір укладений строком на 25 років, про що жодним чином не доводилось до її відома та з нею не узгоджувалось.

Позивач стверджувала, що даний договір вона не підписувала, в той же час, в договорі мається відмітка про те, що він зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП Центру ДЗК при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 липня 2008 року за № 040855500155. Про підроблення підпису в договорі оренди землі вона звернулася з заявою до Зіньківського відділення поліції Полтавської області. В ході розслідування кримінального провадження №12016170170000300 від 02 серпня 2016 року за ч.1 ст. 258 КК України було проведено криміналістичну почеркознавчу експертизу №2029 від 29 листопада 2016 року якою було підтверджено, що підпис орендодавця на договорі оренди землі від 17 січня 2008 року не належить ОСОБА_3 Посилаючись на те, що не має бажання мати будь-які договірні відносини з даним підприємством, позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 17 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП "Агроекологія" в особі директора Лубенця В.П., зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП Центру ДЗК при Держкомземі України 01 липня 2008 року за №040855500155, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. та за надання правової допомоги в сумі 2 000 грн. покласти на відповідача. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2017 року, уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Агроекологія", третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі про визнання правочину недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 17 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП Агроекологія в особі директива Лубенця В.П.,, який зареєстрований у Зіньківському районному віділі Полтавської РФ ДП Центру ДЗК при Держкомземі України 01 липня 2008 року за №040855500155.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року касаційну скаргу ПП Агроекологія - задоволено частково. Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2017 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ПП "Агроекологія", третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі про визнання правочину недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 17 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП Агроекологія в особі директива Лубенця В.П., який зареєстрований у Зіньківському районному віділі Полтавської РФ ДП Центру ДЗК при Держкомземі України 01 липня 2008 року за №040855500155.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції представник Приватного підприємства "Агроекологія" - адвокат Усик М.Г. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив апеляційну скаргу - задовольнити, рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 17 січня 2008 року між ПП "Агроекологія" та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,59 га, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на двадцять п'ять років, який 01 липня 2008 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040855500155 /т.1 а.с. 8-9/. Вказана земельна ділянка площею 4,59 га, розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, передана ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.1 а.с.14/.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 посилалася на те, що у 2008 році вона довідалася, що договір оренди був продовжений без її відома, так як жодних документів вона не підписувала, проте вважала, що договір продовжено на той самий строк, тобто на 6 років, і на тих самих умовах, а тому проти нього не заперечувала та отримувала орендну плату.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки оспорюваний договір підписано від імені ОСОБА_3 невідомою особою, яка не мала на те жодних повноважень, що не може свідчити про його схвалення позивачем, а отже є підставою для визнання такого договору недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ст. 14 даного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. В наявному в матеріалах справи висновку експерта №2029 від 29 листопада 2016 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 серпня 2016 року за №12016170170000300 щодо обставин справи зазначено, що 02 серпня 2016 року до Зіньківського ВП Гадяцького ВПГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_3, жительки с. Дамаска Зіньківського району Полтавської області з приводу того, що невідома особа підробила її підпис у договорі оренди земельної ділянки від 17 січня 2008 року, укладеного із ПП Агроекологія . У висновку вказано, що підпис у графі орендодавець , що на зворотній стороні 2 аркуша договору оренди землі від 17 січня 2008 року на ім'я орендодавця ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (кримінальне провадження №12016170170000300) /а. с. 19/.

Зазначене кримінальне провадження було предметом дослідження суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що оспорюваний договір оренди землі від 17 січня 2008 року укладений без волевиявлення ОСОБА_3, що є підставою для визнання його недійсним.

Наявні в матеріалах справи докази, на які посилається відповідач, не вказують на вчинення ОСОБА_3 дій по визнанню та схваленню цього спірного правочину. Так, зокрема, текст письмової згоди позивача від 15 липня 2016 року не містить відомостей та реквізитів договору 17 січня 2008 року, укладеного між ПП "Агроекологія" та ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 35/.

Заява ОСОБА_3 від 21 липня 2014 року, в якій остання просить про видачу орендної плати за 2014 року є логічною з урахуванням того, що позивач вважала, що в 2008 році договір оренди був продовжений без її відома на той самий строк, тобто на 6 років /т. 1 а.с. 35/.

Про додаткову угоду до договру оренди землі від 17 січня 2016 року, що датована 15 липня 2016 року /а.с. 36-37/, позивач зазначає в своїй позовній заяві, вказуючи, що саме після її укладення, вона дізналася та змогла отримати від орендаря свій екземпляр оспорюваного нею договору оренди, після виявлення в якому виконаного від її імені неналежного їй підпису, звернулася до правоохоронних органів.

З позовом до суду про визнання правочину недійсним, ОСОБА_3 звернулась 16 березня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, визначеної нормами ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки.

Наведені обставини узгоджуються з наявними у справі доказами та вказують на те, що строк позовної давності ОСОБА_3 не пропущено. Факт отримання орендної плати до 2016 року не свідчить про зворотнє, а лише підтверджує доводи позивача про триваючі між нею та орендарем відносини на підставі договору оренди землі, укладеного нею з відповідачем у 2002 році строком на шість років, шляхом його автоматичної пролонгації за тих же умов і на той же строк.

Посилання апелянта на те, що моментом перебігу строку позовної давності є 01 липня 2008 року, тобто дата державної ресєтрації спірного договору оренди земл, є необгрунтованим та не може бути взято до уваги, оскільки, позивач лише у 2016 році дізналась про наяність спірного договору, який відповідно до висновку експерта №2029 від 29 листопада 2016 року, було підписано від її імені іншою особою.

Таким чином, судом першої інстанції обгрунтовано не застосовано строк позовної давності, виходячи з того, що строк позовної давності обчислюється з дня, коли ОСОБА_3 дізналась про порушення свого права.

На підтвердження зворотнього відповідачем не надано доказів як того, що примірник вказаного спірного договору оренди землі від 17 січня 2008 року, укладеного між ПП "Агроекологія" та ОСОБА_3 надавався останній, так само як не надано доказів і того, що підпис, на цьому договорі належить позивачеві.

На підставі викладеного, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" - адвоката Усика Максима Григоровича - залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді:/підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно: Суддя: Бондаревська С.М.