Рішення

від 10.09.2018 по справі 308/10985/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10985/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря Бота О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5 завдану матеріальну шкоду в розмірі 3 292 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири за адресою:Закарпатська область, АДРЕСА_1. Вказана квартира розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку і належить їй на праві особистої власності.

31 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій б/н. Згідно з п.1 та підпунктами 1,6 пункту 13 вказаного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо утримання будинку, споруд, забезпечення проведення за власний рахунок вчасного та відповідної якості поточного ремонту у будинку, розташованого за адресою: м Ужгород, вул. Грушевського, 31/19.

Однак, взяті на себе зобов'язання щодо утримання будинку, споруд, забезпечення проведення за власний рахунок вчасного та відповідної якості поточного ремонту у будинку, передбачені Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №б/н від 31.08.2010, відповідачем не виконано. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо надання ним послуг з утримання будинків і споруд, передбачених договором і законом призвели до завдання матеріальної та моральної шкоди позивачу. Так, за весь період проживання у вказаній квартирі, а саме з 25.04.2001 по теперішній час, ремонт покрівлі даху у будинку №31 по вулиці Грушевського відповідачем жодного разу не проводився. Покрівля будинку, внаслідок її руйнації, не виконує основну захисну функцію, внаслідок чого, щороку, незалежно від пори року, після осадків, а саме дощу чи талого зимового снігу, вода з даху протікає у квартиру позивача, знищуючи стелі, стіни, підлогу, меблі, одяг та інше майно. Від затікання покрівлі будинку в приміщенні квартири, а саме в коридорі, кухні та кімнаті наявні жовто-коричневі плями, розміром 2-2,5 кв.м.

Капітальний ремонт квартири (помешкання), було зроблено позивачем у вересні-жовтні 2009 року. При проведенні ремонту квартири, тільки для придбання необхідних матеріалів (фарби, шпаклівки, тощо) було витрачено грошових коштів у сумі 3 292,53 грн., що підтверджується чеками. Однак загальна сума грошових коштів, витрачених на капітальний ремонт квартири, становить понад 10 000 грн.

Останнє залиття сталося 06 вересня 2016 року.

Протягом багатьох років, позивач неодноразово телефонувала диспетчеру та зверталася до ЖРЕР №5 з проханням відремонтувати покрівлю даху. Однак, прохання позивача залишено без розгляду та задоволення, що на її думку є грубим порушенням її конституційних прав та законних інтересів.

07.10.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою про залиття квартири за адресою м. Ужгород, вул. Грушевського, 31/19. У заяві позивач просила відповідача терміново призначити комісію з відповідальних працівників КП ЖРЕР №5, оглянути помешкання скласти відповідний акт. Однак дана заява залишена без розгляду.

Отже, з вини КП Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5 , який не здійснив вчасно ремонт покрівлі будинку за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд. 31, позивачу завдана матеріальна шкода.

Крім того, у зв'язку з постійним (щорічним) залиттям квартири, позивач несе не тільки матеріальні збитки, що полягають у здійсненні ремонту, але й моральну шкоду, що полягає у приниженні її гідності як людини, як громадянина, як вчителя. Більше десяти років, позивач живе з острахом чергового залиття квартири і постійним відчуттям фізичних, душевних і психічних страждань. Не працює система опалення. Всі особисті речі знаходяться посеред кімнати. Позивач не має можливості запросити до себе гостей і знайомих, колег та родичів. Позивач мала намір відчужити квартиру, однак черговий потенційний покупець, оглянувши квартиру, відмовився від укладення договору купівлі-продажу. Таким чином, позивачу завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн.

За клопотанням позивача, ухвалою суду було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на виконання якої надійшов висновок №119 судової будівельно-технічної експертизи від 06.12.2017 року.

У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин поважності своєї неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав у встановлений судом строк.

На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з Свідоцтва про право власності від 25.04.2001 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1395215 від 04.09.2003, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 31/19.

Як вбачається зі Свідоцтва про одруження №23/2004, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 14.02.2004 року уклали шлюб. Прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_3, жінки - ОСОБА_3.

31.08.2010 року між ОСОБА_1 та КП ЖРЕР №5 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, електроенергія на ліфти, освітлення місць загального користування, поточний ремонт) у будинку №31/19 по вул. Грушевського, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.13 Договору, виконавець зобов'язаний: 1) забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством; 2) надавання споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг, загальну суму місячного платежу; 3) утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановленні законодавством; 4) розглядати у визначений законодавством строк претензій та скарги споживача; 5) своєчасно ознайомлювати споживача з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг; 6) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини; 7) відшкодовувати споживачеві збитки, заподіяні його майну та/або приміщенню, шкоду заподіяну життю чи здоров'ю споживача внаслідок незадовільного санітарного утримання території або неналежного надання послуг; 8) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, приміщень; 9) своєчасно проводити підготовку будинків і технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до п.17 Договору, цей договір укладається до зміни власника і набирає чинності з дня його укладення.. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Таким чином, відповідач є балансоутримувачем вищевказаного будинку, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини з приводу утримання будинку.

Згідно з ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів згідно встановлених нормативів і правил; забезпечити відповідну експлуатацію і утримування майна, яке знаходиться на його балансі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових згод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п. 2, 5, 7, 10 частини 2 статті 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги на експлуатуючій організації, як на виконавцеві послуг, лежить обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.

Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Правовідносини щодо утримання жилих будинків регулюються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 .

Згідно з пунктом 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 , утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд . Зазначеним Наказом передбачено, зокрема, надання таких послуг, як поточний ремонт даху та покрівлі.

Підпунктом 2.4.1. пункту 2.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 передбачено поточний ремонт жилих будинків виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Як вбачається із заяви, яка отримана КП ЖРЕР №5 07.102016 року, ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій повідомила про залиття її квартири 06.06.2016 та просила призначити комісію з відповідальних працівників КП ЖРЕР №5 оглянути помешкання за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 31/19.

Як вбачається з Висновку №119 судової будівельно-технічної експертизи, причиною залиття квартири АДРЕСА_2 несправність конструктивного елементу - м'якої покрівлі даху.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України , особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов'язує і за вимогами статті 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані, зокрема, забезпечувати її схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Пунктом 1 частини 2, частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилами статті 1192 Цивільного кодексу України , з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з Висновку №119 судової будівельно-технічної експертизи, встановити розмір матеріальної (майнової) шкоди у грошовому вираженні, що завдана ОСОБА_1 залиттям її помешкання (квартири) за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 31/19, яке сталося саме 06.09.2016 року - не видалося можливим. Орієнтована вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт в АДРЕСА_3 становить 33 714,00 грн.

Як вбачається з копії чеків на придбання будівельних матеріалів, позивачем було підтверджено витрати на відновлювальний ремонт в розмірі 3 292 грн.

Крім того, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України , позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна, і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до положень статті 1167 Цивільного Кодексу України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктами 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди від 25 травня 2001 року № 5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач, яка постійно проживає в квартирі, протягом тривалого часу позбавлена нормальних умов проживання; квартира, в якій вона мешкає, втратила естетичний вигляд та невідкладно потребує ремонтно-будівельних робіт по усуненню наслідків залиття. Все це завдає позивачу значних моральних страждань, які виражаються у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження належного їй майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності покладання додаткових зусиль для його нормалізації. Позивач вимушена витрачати час та зусилля по відновлення пошкодженого майна, відчувати суттєві незручності у зв'язку з проведенням ремонту.

Враховуючи положення ст. 23 Цивільного кодексу України та зазначені роз'яснення, а саме глибокий характер і великий обсяг душевних страждань позивача, тривалий час, необхідний для відновлення втрат, пов'язаних з залиттям квартири, значний обсяг витрат, необхідних для цього відновлення, суд приходить до висновку, з урахуванням принципів розумності і справедливості, про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, причиною залиття вищезгаданої квартири було неналежне виконання відповідачем обов'язків по забезпеченню схоронності житлового фонду, своєчасного та якісного ремонту крівлі, які він повинен виконувати на підставі ст. ст. 176 , 180 , 181 , 184 ЖК України та правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду, а тому він повинен відшкодувати позивачу спричинену матеріальну та моральну шкоду.

Факт залиття квартири, вина відповідача, що виразилися в порушенні норм житлового та цивільного законодавства України, наявність наслідків цих дій, що виразилися в заподіянні позивачу майнової й моральної (немайнової) шкоди, розмір і характер цієї шкоди, а також причинний зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідача і зазначених наслідків, підтверджуються сукупністю доказів, що узгоджуються між собою, і які додані до цієї позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При звернені до суду, позивачем понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 1929,21 грн., що підтверджується квитанціями про сплату перерахованих витрат; витрати на оплату послуг експерта в розмірі 3800,00 грн., які на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 22, 23, 319, 629, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 19, 21, 24, 25 Закону України Про житлово-комунальні послуги , керуючись ст. ст. 13, 76, 89, 141, 280, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Житловий ремонтно-експлуатаційний район №5 (місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. 8 Березня, 28; код ЄДРПОУ - 20446867) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП - НОМЕР_1):

-матеріальну шкоду в розмірі 3292,53 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дві гривні п'ятдесят три копійки);

-моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень);

-судові витрати у розмірі 5729,21 грн. (п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень двадцять одна копійка).

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4