Постанова

від 13.08.2018 по справі 33/323

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 33/323

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І.

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 27.03.2018

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 23.01.2018

у справі № 33/323

за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

на постанову про закінчення виконавчого провадження у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівантек"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Авантар"

про визнання права власності на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

1. Закрите акціонерне товариство „Банк Петрокоммерц-Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівантек", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантар", про визнання права власності на предмет іпотеки.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 03.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренком А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2506 - земельну ділянку: кадастровий номер 8000000000:91:050:0054, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Кузьминський, 1,3,5, площею 0,2997 га (цільове призначення земельної ділянки -будівництво, експлуатація та обслуговування адміністративної будівлі), яка належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 28.09.07, серії ЯЖ № 040683, для погашення заборгованості на користь Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна" (01025 м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, к/р 32004172301 в Управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 300120, код ЄДРПОУ 22906155) в рахунок часткового задоволення вимог Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна" за кредитним договором № 056-12-07 від 18.12.07 по погашенню заборгованості за відсотками та частини заборгованості по кредиту, які станом на 05.06.09 складають 3 082 597 (три мільйони вісімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) дол. США 30 центів, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 05.06.09 року складає 23 465 038 (двадцять три мільйони чотириста шістдесят п'ять тисяч тридцять вісім) грн 91 коп., з них:

2.1. 2 397 700 (два мільйони триста дев'яносто сім тисяч сімсот) дол. США 00 центів, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 05.06.09 року складає 18 251 532 (вісімнадцять мільйонів двісті п'ятдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн

17 коп. - заборгованість по кредиту;

2.2. 684 897 (шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) дол. США 30 центів, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 05.06.09 року складає 5 213 506 (п'ять мільйонів двісті тринадцять тисяч п'ятсот шість) грн 74 коп.

2.3. Встановлено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку: кадастровий номер 8000000000:91:050:0054, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Кузьминський, 1,3,5, площею 0,2997 га - проведення прилюдних торгів.

2.4. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки майна, що має бути проведена суб'єктом оціночної діяльності, але не нижче за звичайні ціни на цей вид майна.

2.5. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вівантек" (04053, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 30-А, код ЄДРПОУ 33501728) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна" (01025 м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, к/р 32004172301 в Управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 300120, код ЄДРПОУ 22906155) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. та 312 (триста дванадцять) грн 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2.6. 28.09.09 на виконання рішення, видано накази.

3. 01.12.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла скарга на постанову про закінчення виконавчого провадження №17202677, в якій скаржник просив, зокрема, поновити строк на подання зазначеної скарги.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 33/323 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна" у поновленні процесуального строку на подання скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження №17202677, скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову про закінчення виконавчого провадження залишено без розгляду.

5. При винесені вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця від 02.03.2017 скаржником подано до суду 30.11.2017, тобто з пропуском передбаченого законом строку на звернення до суду із скаргою та оскільки державним виконавцем направлено стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 вчасно та на адресу місцезнаходження банку, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд не вбачав за можливе поновити цей строк.

6. Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 повністю та направити справу до суду першої інстанції для розгляду скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження №17202677.

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 33/323 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі №33/323 залишено без змін.

8. Постанову суду апеляційної інстанції обґрунтовано наступним.

8.1. Судом встановлено, що головним держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 №17202677.

8.2. 30.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця від 02.03.2017.

8.3. Також, встановлено, що 22.03.2017 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов супровідний лист вих. №17202677 від 02.03.2017 разом із постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 та оригіналом наказу №33/323 від 28.09.2009.

8.4. Водночас, скаржник стверджує, що дізнався про оскаржувану постанову під час безпосереднього ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 21.11.2017, а на адресу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" ні постанова про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017, ні оригінал наказу від 28.09.2009 у справі не надходили, оскільки у супровідному листі вказано наступну адресу банку: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20. Разом з тим, скаржник вказував на те, що з 01.06.2016, у зв'язку із виробничою необхідністю та з метою оптимізації витрат банку, місцезнаходження та адресу для листування змінено на: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15. Отже, на думку скаржника, останнім днем подання скарги є 05.12.2017.

8.5. Разом з тим, судами встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження №17202677 відсутня заява скаржника щодо зміни адреси перебування або місцезнаходження банку, а у заяві про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2010 №1901/юр зазначена адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, яка є юридичною адресою, станом на день винесення ухвали місцевого господарського суду.

8.6. Таким чином, враховуючи, що скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця від 02.03.2017 скаржником до Господарського суду міста Києва подано 30.11.2017, тобто з пропуском передбаченого законом строку на звернення до суду зі скаргою, та оскільки державний виконавець направив стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 вчасно та на адресу місцезнаходження банку, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про залишення скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову про закінчення виконавчого провадження без розгляду.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

9. 16.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. звернулось через Київський апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.04.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 33/323.

10. 24.04.2018, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, справа № 33/323 Господарського суду міста Києва разом з вказаною касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.04.2018 для розгляду справи № 33/323 визначено колегію суддів у складі: судді - Білоуса В.В. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 33/323 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 16.04.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

13. 03.07.2018 Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. подано заяву про розгляд справи з викликом учасників справи, в якій зазначено, що касатор хоче прийняти участь у судовому засіданні, аби мати можливість захистити свої права та інтереси шляхом надання в судовому засіданні усних пояснень та міркувань, оскільки справа є складною та потребує уваги та пильності до деталей справи.

14. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2018 № 1470, у зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 33/323.

15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2018 справу № 33/323 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

16. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 16.04.2018 у справі № 33/323, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. прийнято до свого провадження.

17. Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2018 було відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про розгляд касаційної скарги від 16.04.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 33/323 в судовому засіданні з викликом учасників справи з мотивів, викладених в зазначеній ухвалі Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

18. Не погодившись с оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. подано касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, в яких скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку для звернення зі скаргою ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 № 17202677 та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті скарги ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 № 17202677.

19. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій, при прийнятті оскаржуваних рішень порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, тому скаржник звернувся з касаційною скаргою, з наступними доводами.

19.1. В обґрунтування поважності пропуску строку на звернення зі скаргою на постанову від 02.03.2017 про закінчення виконавчого провадження, скаржник зазначив, що не міг повідомити державного виконавця у якого перебувало виконавче провадження № 17202677 про зміну адреси для листування, оскільки у Банку були відсутні матеріли виконавчого провадження , що підтверджується актом від 26.10.2017 щодо службового розслідування обставин виникнення 20.01.2014 в обліку Банку дебіторської заборгованості клієнта ТОВ "Авантар" за рахунком 280993747201 у сумі 6 738 987,10 грн, і про існування виконавчого провадження скаржнику стало відомо саме з інформації отриманої 25.10.2017 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

19.2. В заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було вказано адресу для листування зі скаржником, що говорить про те, що скаржник повідомив про зміну адреси для листування: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,15, але як виявилося запізно.

19.3. Лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження скаржник дізнався про постанову від 02.03.2017 про закінчення виконавчого провадження та про документ із неправдивою інформацією на підставі яких було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

19.4. Банк дотримався строків для подання скарги на постанову від 02.03.2017 про закінчення виконавчого провадження, подавши скаргу на зазначену постанову 30.11.2017, враховуючи, що днем, коли Банк дізнався про оскаржувану постанову є 22.11.2017.

19.5. Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що в разі перебування осіб в процедурі банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перебування банків в стані виведення їх з ринку шляхом тимчасової адміністрації та/або ліквідації у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборонено змінювати таким особам юридичну адресу та вносити відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. Інші учасники справи не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

21. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не буле встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

26. Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

27. Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить такі відомості щодо юридичної особи, як, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 статті 17 Закону).

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний виконавець направив стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2017 вчасно та на адресу місцезнаходження банку, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

29. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

30. Відповідно до п. а ч. 1, ч. 2 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

31. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

32. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

33. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

34. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

35. Як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

36. При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

37. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

38. Отже, у зв'язку з відсутністю обставин, які б перешкоджали стягувачу дізнатися про стан відомого йому виконавчого провадження, а відтак і вжити відповідних заходів у встановлений законом строк, враховуючи, що про відкриття виконавчого провадження стягувач був обізнаний з 2009 року (рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2009), а про стан цього провадження він поцікавився тільки у 2017 році, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги на дії державного виконавця та залишення скарги без розгляду.

39. Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судових рішень під час касаційного провадження.

40. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

41. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

44. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

45. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.

46. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 33/323 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 33/323 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко