Рішення
від 26.09.2018 по справі 805/2836/17-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№805/2836/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Олнайт" м. Маріуполь

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: скасування податкових повідомлень - рішень від 20 червня 2017 року № 0001441415 та від 25 липня 2017 року № 0002522200.

за участю

представників сторін:

від позивача: Балашов Ю.В. - за довірен.,

від відповідача: Вовченко С.П. - за довірен.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Приватне підприємство "Олнайт" м. Маріуполь, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень від 20 червня 2017 року № 0001441415 та від 25 липня 2017 року № 0002522200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка за результатами якої складено акти перевірок. На підставі актів перевірок складено податкові повідомлення - рішення, з яким підприємство позивача не погоджується. Позивач зазначає, що висновки актів перевірки спростовуються наявними належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами, рух активів, реальні зміни майнового стану платника податків, відповідність вчинених дій господарської діяльності. В зв язку з чим висновки перевірки є неправомірними а податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені в адміністративному позові та додаткових поясненях, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, та додаткові пояснення відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є законними та відповідають нормам діючого законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 10 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду на 28.08.2017 р.

Ухвалою від 28.08.2018 р. суд зупинив провадження по справі за клопотання представника відповідача до 18.09.2017 р.

18.09.2018 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою від 18.09.2018 р. суд зупинив провадження по справі до набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 805/1960/17а за клопотанням представника позивача.

12.06.2018 р. поновлено провадження по справі в зв язку з набранням чинності рішення по справі № 805/1960/17а.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В зв'язку з чим ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року справу № 805/2836/17-а призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 18.07.2018 р.

18.07.2018 р. суд відклав розгляд справи в межах підготовчого засідання на 08.08.2018 р.

Ухвалою від 08.08.2018 р. суд продовжив строк підготовчого провадження за клопотанням представників сторін та відклав розгляд справи на 05.09.2018 р.

Ухвалою від 05.09.2018 р. суд відклав розгляд справи в межах підготовчого засідання на 10.09.2018 р.

10.09.2018 р. суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.09.2018 р.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Олнайт" зареєстроване в якості юридичної особи включено до ЄДРПОУ за кодом 24065501.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "ОЛНАЙТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 р. по 30.09.2016 р. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013. по 30.09.2016 р., за результатами якої складено акт № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017р. (т.с. 1 а.с. 89-190)

Актом перевірки встановлені наступні порушення:

- пп.14.1.11, 14.1.13, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.10.2, 138.10.3 п.138.10, 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, ПСБО 10 "Дебіторська заборгованість", ПСБО 15 "Доходи", ПСБО 16 "Витрати", що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 581305 грн., у тому числі за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 - 36163 грн., з 01.01.2014 по 31.12.20.14-343113 грн., з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 66096 грн., за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 - 18727 грн., за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 - 10762 грн., за період з 01.07.2016 по 30.09.2016 - 106444 грн.

- пп.14.1.11, 14.1.13, 14.1.257, 14.1.266 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до: - заниження податку на додану вартість всього в сумі 481722 грн., у тому числі за серпень 2014 у сумі 24224 грн., за жовтень 2014 у сумі 8500 грн., за грудень 2014 у сумі 126161 грн., за вересень 2016 у сумі 322837 грн.

- завищення податку на додану вартість всього у сумі 113760 грн., у тому числі за вересень 2015 у сумі 2756 грн., за грудень 2015 у сумі 2809 грн., за січень 2016 у сумі 2104 грн., за лютий 2016 у сумі 10820 грн., за березень 2016 у сумі 6938 грн., за квітень 2016 у сумі 3639 грн., за травень 2016 у сумі 27054 гри,, за червень 2016 у сумі 7149 грн., за липень 2016 у сумі 7958 грн., за серпень 2016 у сумі 42533 грн.

- ст. 286 розділу XIII Податкового Кодексу України, ст. 120, ст. 125, ст. 206 Земельного Кодексу України, що вплинуло на заниження земельного податку у сумі 9803,59 грн., в тому числі: 2013 рік - у сумі 1960,72, 2014 рік - у сумі 7842,87 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом складені податкові повідомлення - рішення, які були оскаржені в адміністративному порядку.

Згідно рішення про результатами розгляду скарги № 8755/6/9999-11-01-01-25 від 25.04.2017 податкові повідомлення рішенні скасовано в частині донарахувань по операціях за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ПП РАС , і не встановлено наявність дебіторської заборгованості за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 р.

В зв язку з результатами адміністративного оскарження податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ОЛНАЙТ" з питань відображення у податковому обліку з податку на прибуток фінансово - господарських відносин з ПП РАС за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2016 р., за результатами якої складено Акт № 177/05-99-14-15-24065501 від 07.06.2017 р. (т.с. 1 а.с. 212-240)

Актом перевірки встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ПСБО 16 "Витрати", що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 83399 грн., у тому числі за період 2015 рік - 51095 грн., за півріччя 2016 р. - 26676 грн., за три квартали 2016 р. - 32304 грн.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення.

Не погоджуючись із висновками актів перевірок позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомленням-рішенням від 20 червня 2017 року № 0001441415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 83399 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8076 грн. та від 25 липня 2017 року № 0002522200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 411884 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 102972 грн. (т.с. 1 а.с. 12-14, т.с. 4 а.с. 94-96)

Спірним питанням даної справи є правомірність збільшення суми грошового зобов язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Спірні правовідносини регулюються норами Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом з Акту перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. встановлено порушення пп. 14.1.11. п. 14.1 ст. 14, п. 159.1. ст. 159 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходу у сумі 195906 грн., у тому числі за 2014 р. у сумі 195906 грн.

Згідно до обігово-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями встановлено, що станом на 01.10.2013 р. рахується дебіторська заборгованість по контрагенту ТОВ СЛ-12 в сумі 235087,46 грн.

Згідно ІАС Податковий блок підсистеми Аналітична система станом на дату складання акту ТОВ СЛ-12 припинено. Свідоцтво платника ПДВ № 200043421 видано від 23.04.2012 анульовано від 14.01.2014 р.

Відповідно рішення Господарського суду Донецької області від 14.01.2014 р. справа № 905/6703/13 ТОВ СЛ-12 визнано банкрутом. Так, згідно даного рішення по справі про банкрутство від 14.01.2014 р. по справі № 905/6703/13 єдиним кредитором є ТОВ АТЕПЛЮС м. Донецьк. (т.с. 2 а.с. 23-25).

Згідно обігово-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за 2014 р. вищезазначена сума дебіторської заборгованості віднесена до складу Інших операційних витрат.

У бухгалтерському обліку ПП ОЛНАЙТ зроблено запис: Дт 84 Інші операційні витрати , Кт 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями на суму 235087,46 грн. Дт 94 Інші витрати операційної діяльності , Кт 84 Інші операційні витрати на суму 235087,46 грн.

У податковому обліку, відповідно даних Додатку ІД (ряд 03.11) та Додатку СБ до декларації з податку на прибуток за 2014 р. перевіряємим підприємством зменшено суму доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на суму врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості (відповідно до п. 159.1) на суму -195 906,22 грн. по контрагенту покупцю ТОВ СЛ-12 .

На ім'я керівника, під час перевірки, складено запити Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 20.12.2016 № 54373/10/05-19-14-01, від 23.12.2016 № 55326/10/05-19-14-01, від 26.12.2016 № 55577/10/05-19-14-01, від 11.01.2017 № 685/10/05-19-14-01, щодо надання підтверджуючих документів.

Посадовою особою ПП ОЛНАЙТ , до перевірки, не надано документи підтверджуючі звернення перевіряємим підприємством до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з ТОВ СЛ-12 або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; або про вчиняє нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу) відповідно до норм п.159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, про що посадовими особами Маріупольської ОДПІ складено Акт відмови від надання пояснень та копій документів №15/05-19-14-01/24065501 від 12.01.17р.

Згідно з пп.14.1.11 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановлених законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією

Відповідно до п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України визначений порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. Платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Під час розгляду справи позивачем надані суду договір постачання № 2204-13 від 22.04.2012 р. укладений між ТОВ СЛ-12 (замовник) та ПП Олнайт (виконавець), видаткова накладна № 64 від 22.04.2013 р. на загальну суму з ПДВ 335087,57 грн., банківську виписку від 30.04.2013 р. на суму з ПДВ 16666,67 грн., претензії на суму 235087,57 грн. від 25.08.2013 р. та 18.09.2013 р. на ім я ТОВ СЛ-12 та рішення господарського суду по справі № 905/6703/13 від 14.01.2014 р. (т.с. 3 а.с. 14-25)

Суд зазначає, що позивачем не надано підтверджень, щодо зменшення суми доходу на 195906 грн., відповідно до вимог п. 159.1 ст. 159 ПКУ та не доведено суду що підприємством були здійснені дії у відношенні ТОВ СЛ-12 які передбачені вищезазначеною нормою, а саме звернення до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості або про порушення справи про банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

В зв язку з чим суд вважає, що підприємством позивача занижено дохід у сумі 195906 грн.

З акту перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. вбачається, що позивачем порушено пп. 14.1.11, пп. 14.1.13, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ПСБО 15 Доходи , що призвело до заниження доходу від списання кредиторської заборгованості.

А саме, у позивача за перевіряємий період рахується безнадійна кредиторська заборгованість, відповідно до обігово-сальдових відомостей по рахунку 6811 Передплата отримана станом на 01.10.2013 р. та на 30.09.2016 р. по контрагенту ТОВ "ФК "ІЛЛІЧІВЕЦЬ" у сумі 40044 грн.

Згідно ІАС Податковий блок підсистеми Аналітична система за березень 2013р. встановлено декларування податкового зобов'язання ПП ОЛНАЙТ по взаємовідносинам з ТОВ "ФК "ІЛЛІЧІВЕЦЬ" у сумі ПДВ 6674 грн.

ТОВ "ФК "ІЛЛІЧІВЕЦЬ" перебуває на обліку в Маріупольській ОДПІ.

Під час перевірки посадовими особами ПП ОЛНАЙТ не надано копії документів, які б спростовували дане порушення, про що посадовими особами Маріупольської ОДПІ складено Акт відмови від надання пояснень та копій документів.

У відповідності до п. 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290- дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

В ході розгляду заперечень ПП ОЛНАЙТ надано копію Акту виконаних робіт № 143 від 31.03.2013 р. складеного на адресу ТОВ "ФК "ІЛЛІЧІВЕЦЬ", та пояснено, що перевіряємим підприємством помилково не відображено в бухгалтерському обліку вище зазначений акт. Отже в бухгалтерському обліку не зроблено запис: Дт 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 703 Дохід від реалізації послуг 40044 грн., що свідчить про те, що вище зазначена сума не була віднесена до складу доходів, у зв'язку з чим і рахується безнадійна кредиторська заборгованість станом на 30.09.2016 р.

Та в порушення пп. 14.1.11, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ПСБО 15 Доходи встановлено заниження іншіх доходів у сумі 40044 грн. за 3 квартали 2016 р., і, як наслідок, заниження фінансового результату до оподаткування відображеного в податковій декларації за 3 квартали 2016 р. у сумі 40044 грн.

Під час розгляду справи представником позивача надані пояснення та копію рахунку 361 згідно з яким був показаний дохід тому це жодним чином не вплинуло на оподаткування 2013 р., при цьому на рахунок 6811, який аналізували перевіряючи, помилково ця сума значилась як не використаний (не закритий) аванс, що і слугувало подальшим висновкам перевіряючи. Крім того вищезазначена господарська операція була здійснена позамежами проведення перевірки.

Позивачем надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт/витрат за березень 2013 р. на загальну суму 40044 грн. з ПДВ яка підписана 3103.2013 р. та Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 р. № 143 від 31.03.2013 р. на суму 40044 грн. з ПДВ. (т.с.2 а.с. 37-39)

А також надано оборотна - сальдова відомість по рахунку 361 за жовтень 2013 р. по вересень 2016 р. відповідно до якої зазначено Дт 40044 грн. сальдо на початок та кінець періоду та оборотна - сальдова відомість по рахунку 6811 за жовтень 2013 р. по вересень 2016 р. відповідно до якої зазначено Кт 40044 грн. сальдо на початок та кінець періоду по контрагенту ФК ІЛЛІЧІВЕЦЬ .

Згідно акту перевірки перевіряємий період встановлено з 01.10.2013 р. по 30.09.2016 р.

Відповідно до пп. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Підпунктом 102.1.ст. 102 ПКУ передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно акту перевірки вбачається, що позивачем надані документи та пояснення, що до даної господарської операції під час розгляду заперечень.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджуються висновки акту перевірки в частині наявної безнадійна кредиторська заборгованість, відповідно до обігово-сальдових відомостей по рахунку 6811 Передплата отримана станом на 01.10.2013 р. та на 30.09.2016 р. по контрагенту ТОВ "ФК "ІЛЛІЧІВЕЦЬ" в сумі 40044 грн. та перевірка проведена позо межами строку на проведення перевірки по даній господарській операції.

Актом перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. встановлена наявність безнадійної кредиторської заборгованість, що рахується відповідно обігово-сальдових відомостей по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 30.09.2016 р. по контрагенту ТОВ ОПТІУМ-КОМПАНІ (ЄДРПОУ 37670404) у сумі 261026,53 грн. (у т.ч. ПДВ 43504,42 грн.), яка повинна бути визначена безнадійною у зв'язку з тим, що підприємство кредитор визнано банкрутом, а заборгованість рахується з 01.10.2013р.

Згідно ІАС Податковий блок підсистеми Аналітична система встановлено, що ТОВ ОПТІУМ-КОМПАНІ перебуває на обліку (564) в Маріупольській ОДПІ (Київський р-н м. Донецька). Стан платника - 16 припинено (Ліквідовано, закрито).

Рішенням Господарського суду Донецької області № 905/8925/13 від 16.04.2013 р. ПП ОПТІУМ КОМПАНІ визнано банкрутом. Проте згідно копії Акту звірки (наданого до розгляду заперечень) станом на 01.04.2014 р. рахується кредиторська заборгованість на користь ТОВ ОПТИУМ КОМПАНІ . Дата зняття з обліку платника податків від 28.04.2014 р. за № 1405640202033, що свідчить про неможливість передачі права вимоги кредиторської заборгованості третій особі.

На порушення пп 14.1.11. п 14.1 ст. 14 пп 14.1.13. п 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ПСБО 15 Доходи встановлено заниження іншіх доходів у сумі 217522 грн. за 3 квартали 2016 р., і як наслідок заниження фінансового результату до оподаткування відображеного в податковій декларації за 3 квартали 2016 р. у сумі 217522 грн.

Щодо встановленого порушення суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Разом з цим, суд ураховує, що позовна давність, згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Позивачем надані суду пояснення та докази щодо даної господарської операції, а саме договір № 0206/1 від 20.06.2011 р. який укладений між ПП Олнайт та ТОВ Оптіум- Компані яким визнаний строк платежу згідно виставленого рахунку фактури. Укладена додаткова угода від 01.12.2012 р. про продовження строку позовної давності до 5 років до 01.12.2017р. та у 2014 році підписано акт звірки з контрагентом станом на 01.04.2014 р. (т.с. 2 а.с. 31-36)

Суд зазначає, що на час проведення перевірки строк позовної давності не минув. Крім того на час розгляду даної справи позивачем надано суду договір, рахунок, видаткову накладну, додаткову угоду, акт звірки та бухгалтерську довідку, які підтверджують отримання та використання товару.

Також суд зазначає, що додаткова угода про продовження строку позовної давності була укладена до прийняття рішення Господарського суду Донецької області № 905/8925/13 від 16.04.2013 р. про визнання банкрутом ПП ОПТІУМ КОМПАНІ .

Згідно пояснень представника позивача заборгованість у 2 кварталі 2017 р. була списана шляхом збільшення доходу на 217522,11 грн., що відображено у декларації за прибуток за 1 піврічча 2017 р.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що висновки контролюючого органу стосовно вищенаведеного порушення є безпідставними.

Крім того вищезазначені обставини встановленні рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1960/17а між тими самими сторонами, яке набрало законної сили.

Актом перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. встановлено, що згідно обігово-сальдових відомостей станом на 01.10.2013 на обліку ПП ОЛНАЙТ рахуються кредиторська заборгованість по рахунку 621 Короткострокові векселі видані в національній валюті у сумі 170000 грн., яка залишилась непогашеною станом на 30.09.2016р.

Під час проведення перевірки на запит контролюючого органу позивачем надано додаткову угоду № 1 від 30.09.11 р. (до договору надання послуг № 2308 від 23.08.11 р.) відповідно до якої ПП ОЛНАЙТ - замовник, ТОВ Будівельний прогрес 2006 - виконавець. Відповідно до якого (мовою оригінала) зазначено, що 1. Ввиду отсутствия возможности призвести расчеты в оговоренные сроки, в обеспечение задолженности Заказчик в срок до 05.10.11 г. выдает простой вексель на суму 170000 грн (сто семьдесят тисяч грн.. включая НДС. 2. Установить срок оплаты простого векселя - по предявлению. Факт передачи векселя удостоверяется актом приемки передачи…

Згідно ІАС Податковий блок підсистеми Аналітична система встановлено ТОВ Будівельний прогрес 2006 знаходиться у стані платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито). 17.12.12 рішенням Господарського суду Донецької області № 5006/5/50б/2012 ТОВ Будівельний прогрес 2006 визнано банкрутом. Дата зняття з обліку платника податків 27.12.12 за № 1505640202387.

Посадовою особою ПП ОЛНАЙТ до перевірки не надано журнал реєстрації векселів виданих, договір № 2308 від 23.08.11, акт приймання передачі векселя, та інші підтверджуючі документи, про що посадовими особами Маріупольської ОДПІ складено Акт відмови від надання пояснень та копій документів №15/05-19-14-01/24065501 від 12.01.17р.

Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755- VI з урахуванням змін та доповнень, передбачено безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;…

Також відповідно до ст. 256 ЦКУ визначено - позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджений Женевською конвенцією 1930 року та регулює порядок обігу векселів, встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та позовної давності (статті 70 і 71).

Згідно зі статтею 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Зі змісту статей 11, 16 Уніфікованого закону випливає, що будь-який переказний вексель (також і простий вексель), навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Особа, яка володіє векселем, є законним держателем векселя, якщо це право ґрунтується на безперервному ряді індосаментів. Відповідно до статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Враховуючи те, що строки сплати за векселями визначені "за пред'явленням", вони можуть бути пред'явлені до сплати починаючи з наступного дня після їх видачі. Тобто строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченні трьох років від дати, наступної після його видачі.

Таким чином, у разі якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняються в наслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від цього обов'язків, якщо це не порушує прав третії осіб щодо майна кредиторів.

Відповідно до Закону України Про обіг векселів в Україні встановлено наступне.

Стаття 4 Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем…

Стаття 10. Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку…

Стаття 13. Зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону…

Відповідно до Положення про переказний і простий вексель затверджено остановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341) встановлено …Простий вексель має такі реквізити: 1) найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений; 2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; 5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений; 6) зазначення дати і місця складання векселя; 7) підпис того, хто видає документ (векселедавця)…

Так, відсутні підстави, щодо підтвердження зміни векселеотримувача, або збільшення строків платежу, у звязку з чим рахується кредиторська заборгованість у сумі 170000 грн., по контрагенту- постачальнику, який визнано банкрутом та станом на дату перевірки знято з податкового обліку.

В зв язку з чим позивачем в порушення пп. 14.1.13. п. 14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ПСБО 15 Доходи встановлено заниження іншіх доходів у сумі 170000 грн. за 3 квартали 2016 р., і, як наслідок, заниження фінансового результату до оподаткування відображеного в податковій декларації за 3 квартали 2016 р. у сумі 170000 грн.

Підчас розгляду справи представником позивача надані суду пояснення стосовно того, що у позивача є в наявності вексель, передаточний напис, вимога з оплати та оплата за ним, тобто всі необхідні документи які підтверджують, що вексель було передано іншій особі, що свідчить про заміну векселеотримувача, тобто на момент проведення перевірки строк оплати не настав. Станом на 01.08.2017 р. вексель був погашений та за ним перераховані грошові кошти.

Позивачем надано суду додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № 23.08.2011 р. від 30.09.2011 р. відповідно до якої видано простий вексель на суму 170000 грн. зі строком оплати - за пред'явленням, угода про внесення змін до тексту векселя від 30.09.2011 р. відповідно до якої зазначено, що строк платежу по векселю з 30.09.2012 р. по пред'явленню, простий вексель серія АА 1118081 на суму 170000 грн. за пред'явленням, на зворотньому боці наявні відмітки наступного змісту: відповідно до змін від 30.09.2011 р. згідні, директор ТОВ Будівельний прогрес - 2006 Вількович М.Д. дата 30.09.2011 р. підпис та печатка, платити наказу ОСОБА_5 паспорт НОМЕР_1 виданий 15.01.2008 р. директор ТОВ Будівельний прогрес - 2006 Вількович М.Д. дата 21.08.2012 р. підпис та печатка, платіж в повній сумі отримано 10.05.2017 р. ОСОБА_5 підпис. Також надано акт приймання - передачі погашення векселя від 10.05.2017 р., лист про прийняття та оплату векселя, платіжне доручення № 01 від 10.05.2017 р. та акт пред'явлення векселя до платежу від 10.05.2017 р. (т.с. 2 а.с. 58-65)

Суд зазначає, що у разі видачі простого векселя у платника податку - замовника - ПП Олнайт припиняються зобов'язання щодо сплати за надання послуг за договором та виникають зобов'язання щодо сплати зобов'язань за векселем.

Згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджений Женевською конвенцією 1930 року та регулює порядок обігу векселів, встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, а саме: простий вексель може бути видано з таким строком платежу:за пред'явленням, у визначений строк від дати пред'явлення, у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (ст. 33 Уніфікованого закону).

Статтею 34 цього закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Його має бути пред'явлено для платежу протягом одного року від дати його складання. Ця норма також розповсюджується і на простий вексель.

Також суд зазначає, що в п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 08.06.2007 р. № 5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або

відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

В зв'язку з вищенаведеним, строк пред'явлення позовних вимог за векселем у позивача сплив з урахуванням змін до договору внесених угодою про внесення змін до тексту векселя та трирічним строк позовної давності.

У разі якщо з дня строку платежу минає три роки (строк позовної давності за нормами ст. 70 Уніфікованого закону) і вексель залишається не пред явлений для платежу, то сума заборгованості одного платника податків перед іншим,не стягується після закінчення строку позовної давності, згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України вважається безповоротною фінансовою допомогою.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про заниження позивачем доходів у сумі 170000 грн. за 3 квартали 2016 р., і, як наслідок, заниження фінансового результату до оподаткування відображеного в податковій декларації за 3 квартали 2016 р. у сумі 170000 грн.

Актом перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. встановлено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України завищено собівартість придбаних товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 630803 грн., внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій між ПП ОЛНАЙТта ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ .

З акту перевірки вбачається, що між ПП ОЛНАЙТ та ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ укладено договір поставки № 08-12 від 08.12.2014, укладений в місті Маріуполь, яким визначені умови поставки. До перевірки надано Специфікацію № 01 від 08.12.2014, яка є невід`ємною частиною договору поставки № 08-12 від 08.12.2014 р. Додаток 2 до договору поставки № 08-12 від 08.12.2014 р. до перевірки не надано.

На дату реєстрації акту ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ знаходиться на обліку в Східно-Донецькому відділенні Маріупольської ОДПІ, має податкову адресу м. Донецьк, вул. Роздольна, б. 2а, кв. 56. ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ було зареєстровано зареєстровано платником ПДВ з 14.11.2007 по 21.01.2016 (причина анулювання свідоцтва - ненадання декларацій протягом року), свідоцтво платника ПДВ № 100077243. Останню податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ надано за грудень 2014 року (реєстраційний номер 9078065629 від 17.01.2015.

До перевірки надано видаткову накладну № РН-0000004 від 19.12.2014 на загальну суму 756964,08 грн., у тому числі ПДВ - 126160,68 грн.

Місце складання видаткової накладної - місто Донецьк, яке станом на дату складання видаткової накладної згідно Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.14 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , яке набрало дії з 27.11.2014 року, було територією проведення антитерористичної операції та територією, на якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

До перевірки не надано журнал реєстрації відряджень, не надано наказ про відрядження директора ПП ОЛНАЙТ Дьяконов А.П. до міста Донецьк 19 грудня 2014 року для підписання видаткової накладної № РН-0000004 від 19.12.2014 та приймання товару по номенклатурі

Оплату за товар здійснено через Рахунки банку в національній валюті на загальну суму 756964,08 грн. У бухгалтерському обліку зроблено проведення Дт 631 Кт 31 на суму 756964,08 грн. Станом на 31.12.2015 згідно даних бухгалтерського рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 371 Розрахунки за авансами виданими дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ відсутня.

До перевірки надано податкові накладні № 54 від 08.12.2014 на загальну суму 378482,04 грн., у тому числі ПДВ - 63080,34 грн., № 55 від 19.12.2014 на загальну суму 378482,04 грн., у тому числі ПДВ - 63080,34 грн.

Вищевказані податкові накладні № 54, 55 не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до норм п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПП ОЛНАЙТ до податкової декларації за грудень 2014 року (реєстраційний номер 9078571399 від 20.01.2015) надано додаток 8 Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок у визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної .

До перевірки надано товарно-транспортну накладну № Р1 від 19.12.2014

До перевірки надано акт № б/н від 19.12.2014, складений у місті Маріуполь, приймання-передачі гірлянди на відповідальне зберігання, згідно якому ПП ОЛНАЙТ передає, а ПАТ ММК ім. Ілліча приймає поставлену згідно специфікації № 12 к договору поставки № 1226 від 07.05.2014 змонтовану та встановлену на об'єктах ПАТ ММК ім. Ілліча .

До перевірки надано акт № б/н від 04.06.2015, складений у місті Маріуполь, приймання-передачі гірлянди, згідно якому ПП ОЛНАЙТ передає, а ПАТ ММК ім. Ілліча приймає поставлену згідно специфікації № 12 к договору поставки № 1226 від 07.05.2014 змонтовану та встановлену на об'єктах ПАТ ММК ім. Ілліча

Також в акті зазначено, що усе наведено в сукупності, зокрема: не підтвердження походження товару, який було реалізовано в адресу ПП ОЛНАЙТ .; відсутність додатку 2 до договору № 08-12 від 08.12.2014, в якому відображено формування ціни на товар з урахуванням монтажних та пусконалагоджувальних робіт; відсутність товарно-транспортних накладних та будь-яких інших документів, підтверджуючих факт перевезення товару від ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ до ПП ОЛНАЙТ ; не підтвердження участі керівника ПП ОЛНАЙТ у господарській операції з придбання товарів у ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ ; місцезнаходження ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ на момент здійснення господарської операції на території, на якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Вищезазначене свідчить, що такі операції здійснювались лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, виходять за межі господарської діяльності, і як наслідок, та не викликають реальних змін майнового стану, тобто не є господарськими операціями для ПП ОЛНАЙТ , отже, у посадових осіб підприємства відсутності правові підстави щодо бухгалтерського обліку зазначених операцій та відображення в податковому обліку зазначених операцій.

В зв зяку з чим встановлено порушення 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України завищено собівартість придбаних товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 630803 грн.

Під час розгляду справи представником позивача надані пояснення з приводу вищезазначеного порушення, відповідно до яких він зазначив, що контролюючим органом нехтується той факт,що за договором поставки № 08-12 від 08.12.2014 р. місцем поставки є м. Маріуполь, що не потребує відрядження директора ПП Олнайт у м. Донецьк для отримання товару. Нехтується те, що стосовно місця складання (обов'язковий реквізит первинного документу) ні Закон про бухгалтерський облік, ні Положення 88не містять жодних вказівок, яка саме інформація має зазначатися під час заповнення цього реквізиту і лише є роз ясеня Мінфіну викладене у листі від 26.08.2011 р. № 31-08420-07-25/21247, де вказано при наведенні інформації про місце складання первинного документа зазначається населений пункт, у якому його складено . Місце складання видаткової накладної № РН-0000004 від 19.12.2014 р. є м. Донецьк, де зареєстровано ТОВ Ератехформ-ЛТВ , де знаходилась бухгалтерія і адміністрація Товариства, це не місце передавання - приймання товару. Усі первинні документи між ТОВ Ератехформ-ЛТВ та ПП Олнайт мають обов язкові реквізити, якими підтверджуються факт здійснення операції (згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік та п. 2.4 Положення № 88) та податковим органом не рахується той факт, що ця операція призвела до реальних змін майнового стану підприємства позивача, реально отриманий товар був сплачений і далі реалізований ПАТ ММК ім. Ілліча , що також призвело до змін майнового стану позивача і отримання доходу.

Позивачем у підтвердження виконання господарської операції надано суду первинні документи, судом встановлено наступне, що відповідно до договору № 1226 від 07.05.2014 р. та додаткової угоди № 1 який укладено у м. Маріуполь між ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (покупець) та ПП "ОЛНАЙТ" (постачальник), останній повинен передати товар. Відповідно до затвердженої специфікації № 2 ПП "ОЛНАЙТ" (постачальник) передає покупцю ПАТ "ММК ім. Ілліча" товар (новорічні прикраси, гірлянди, тощо) на загальну суму з урахуванням ПДВ 952502,40 грн.

На виконання умов договору № 1226 від 07.05.2014 р. згідно із актом приймання-передач на відповідальне зберігання від 19.12.2014р. ПП "ОЛНАЙТ" передало, а ПАТ "ММК ім. Ілліча" прийняло товар (новорічні прикраси, гірлянди, тощо) на загальну суму 952502,40 грн. Також відповідно до акту приймання-передачі від 04.06.2015 р. ПП "ОЛНАЙТ" передало, а ПАТ "ММК ім. Ілліча" прийняло поставлену згідно специфікації № 12 до договору поставки № 1226 змонтовану та встановлену на об'єктам ПАТ "ММК" новорічні прикраси, гірлянди, тощо на загальну суму 952502,40 грн. (т.с. 2 а.с. 11-30)

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 1226, ПП "ОЛНАЙТ" (покупець) уклало договір поставки з ТОВ "Ератехформ-ЛТВ" (постачальник) № 08-12 від 08.12.2014 р умовами якого є постачання новорічних прикрас, світлодіодних гірлянд, тощо. Загальна сума специфікації № 01 від 08.12.2014р. складає 756964,08 грн. (т.с. 2 а.с. 1-8) На виконання даного договору позивачем надано наступні документи видаткова накладна № РН-0000004 від 19.12.2014 р. на загальну суму 756964,08 грн. рахунок-фактур № СФ-0000002 від 08.12.2014р. на суму 756964,08 грн. банківські виписка, сертифікатами відповідності. (т.с.3 а.с. 31-45)

Окрім цього судом встановлено, що в акті перевірки вчинено запис, що на дату реєстрації ТОВ "Ератехформ-ЛТВ" знаходилося на обліку в Східно-Донецькому відділення Маріупольської ОДПІ та мало податкову адресу: м. Донецьк, вул. Роздольная, буд. 2а вк. 56, а тому на думку контролюючого органу всі роботи, які виконувалися між позивачем та контрагентом не враховуються та вважаються не дійсними, оскільки надана видаткова накладна складена у м. Донецьк, де тимчасово органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

З цього приводу суд зазначає, що дійсно на момент складання видаткової накладної ТОВ "Ератехформ-ЛТВ" юридичної знаходилося у м. Донецьк, однак податковим органом не врахований той факт, що м. Донецьк не є містом передавання - приймання товару, а також податковою не рахується, що саме ця операція призвела до зміни майнового стану позивача, а тому з урахуванням викладеного суд вбачає спростувати висновки акту в цій частині.

Факт здійснення господарських операцій між ПП "ОЛНАЙТ" та ПАТ "ММК", підтверджується вище наведеними первинними документами.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. З сукупного аналізу вказаних норм законів суд робить висновок, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що висновки контролюючого органу стосовно вищенаведеного порушення є безпідставними.

Крім того вищезазначені обставини встановленні рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1960/17а між тими самими сторонами, яке набрало законної сили.

Актом перевірки № 16/05-19-14-01/24065501 від 19.01.2017 р. встановлено порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України завищено:

- собівартість придбаних товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у загальній сумі 190333 грн., внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій між ПП ОЛНАЙТ та ПП РАС в частині: послуг з передпродажної підготовки товарів на загальну суму 65550,00 грн.; послуг з аутстаффінга персоналу на загальну суму 124783,16 грн. адміністративні послуги за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 247941 грн., внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій між ПП ОЛНАЙТ та ПП РАС в частині послуг з аутстаффінга персоналу на загальну суму 247941 грн.

- витрати на збут за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 585120 грн., внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій між ПП ОЛНАЙТ та ПП РАС в частині послуг з передпродажної підготовки товарів на загальну суму 585120 грн.

Крім того актом перевірки № 177/05-99-14-15-24065501 від 07.06.2017 р. встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 ПСБО 16 Витрати , ПП ОЛНАЙТ завищено інші операційні витрати всього у сумі 463329 грн., у тому числі за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 283861 грн., за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 у сумі 179468 грн., в частині послуг з передпродажної підготовки товарів на загальну суму 217260,00 грн. та послуг аутстаффінга на загальну суму 246069,38 грн.

Позивачем в спростування вищезазначених порушень до матеріалів справи надано договір про надання послуг від 04.01.2013 р. укладений між ПП Олнайт (замовник) та ПП Ремонтно - аварійна служба (виконавець). Умовами даного договору визначено, що замовник поручає а виконавець приймає на себе зобов язання виконати роботи по передпродажній підготовці (попереднього налагодження) товарів. Після проведення передпродажної підготовки виконавець зобов язаний скласти акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт складається по мірі виконання робіт. (т.с. 2 а.с. 66-68, т.с. 3 а.с. 64-66)

На виконання умов даного договору позивачем надано акти надання послуг та рахунки на їх оплату. (т.с. 2 а.с. 69-91, т.с. 3 а.с. 67-88)

Також позивач зазначає, що ПП РАС надає ПП Олнайт послуги до яких входить огляд, перевірка працездатності, діагностика датчиків, налаштування робочих параметрів, випробування, налагоджувальні роботи, пакування- звичайні витрати на збут із залученням сторонньої організації, що не заперечує законодавство, та згідно пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 ПК України включаються в інші витрати господарської діяльності якщо вони не підподають під обмеження внесення до складу витрат, встановлені розділом ІІІ Податок на прибуток .

Також позивач посилається на те, що відповідно до приписів ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Між ПП Олнайт і ПП РАС складалися усні договори на кожен вид робіт (послуг), виконання яких оформлювалися Актами виконання робіт з дотриманням всіх вимог щодо складання первинних робіт.

Позивач на спростування висновків контролюючого органу стосовно того, що ПП РАС замість ПП Олнайт виконує обов язки покладені на останнього, щодо виконання робіт з гарантійного обслуговування та ремонту, які укладені позивачем з ТОВ АРІСТОН ТЕРМО УКРАЇНА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ-АТОН , ТОВ ВІЛО УКРАЇНА , ТОВ ГРУНДФОС УКРАЇНА , ТОВ з ІІ ДАНФОСС ТОВ , ТОВ ДДУ ГРУПП .

Позивач зазначає, що згідно сертифікатів виданих ПП ОЛНАЙТ , зазначено, що позивач є офіційним дилером ТОВ ВІЛО УКРАЇНА . Компанія-дилер надає технічні консультації, здійснює продаж насосного обладнання WILO, в також всього обладнання, що постачається ТОВ ВІЛО УКРАЇНА , сертифікат, який засвідчує, що ПП ОЛНАЙТ є авторизованим сервісним центром ТОВ АРІСТОН ТЕРМО УКРАЇНА , сертифікат, який засвідчує, що ПП ОЛНАЙТ є офіційним дистриб'ютором ТОВ з ІІ ДАНФОСС ТОВ на території України в секторі теплопостачання. (т.с. 3 а.с. 53-63)

ПП РАС не виконувало сервісне гарантійне, технічне обслуговування як субпідрядник для вищезазначених підприємств, а лише виконувало роботи на замовлення ПП Олнайт з товарами які належать приватному підприємству на законних підставах і готуються для продажу,а саме передпродажна підготовка, що не суперечить законодавству що підтверджується актами надання послуг та рахунками на їх оплату.

В акті перевірки зазначено, що акті № 14/1 від 29.06.2015 на загальну суму 148200 грн. без ПДВ, в номенклатурі якого у тому числі значиться Перевірка працездатності новорічних прикрас. Перерахунок. Упакування на суму 144500,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до договору поставки № 08-12 від 08.12.2014, укладеного між ПП ОЛНАЙТ та ТОВ ЕРАТЕХФОРМ-ЛТВ , постачальник зобов'язується поставити товар в оригінальній упаковці виробника з відповідним маркуванням та у тарі, що забезпечує його цілісність при транспортуванні, збереження якісних властивостей і належного товарного виду. Якість, пакування та маркування товару повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами, а також спеціальним технічним вимогам. Гарантія якості товару підтверджується сертифікатами або паспортом якості Постачальника або виробника.

На виконання вищезазначеного договору до перевірки надано акт № б/н від 19.12.2014, складений у місті Маріуполь, приймання-передачі гірлянди на відповідальне зберігання, згідно якого ПП ОЛНАЙТ передає, а ПАТ ММК ім. Ілліча приймає поставлену згідно специфікації № 12 (к договору поставки № 1226 від 07.05.2014) змонтовану та встановлену на об'єктах ПАТ ММК ім. Ілліча , у зв'язку з чим не є зрозумілим отримання послуги від ПП РАС з перевірки працездатності новорічної прикраси 29.06.2015.

Представником позивача надані суду пояснення та докази того, що суд у акті № 14/1 від 29.06.2015 на загальну суму 148200 грн. без ПДВ був складений на виконання договору № 1226 від 07.05.2014 укладеного між ПП ОЛНАЙТ та ПАТ ММК ім. Ілліча , строк дії якого було продовжено до 31.12.2015 р. також надано акт прийняття - передачі від 04.06.2015 р. змонтованої та встановленої продукції, в тому числі й новорічні прикраси на загальну суму 952502,40 грн. з ПДВ. (т.с. 2 а.с. 12-30)

Судом встановлено, що між ПП Олнайт - замовник та ПП РАС - виконавець укладений договір аутстаффінга № 1 від 01.11.2012 р.

Згідно предмету даного договору виконавець зобов язується у строк дії договору по заявці замовника надати робітників визначених професій та кваліфікації, а замовник зобов язується сплатити ці послуги. Замовник в заявці визначає необхідну кількість та рівень кваліфікації персоналу а також строк його виконання, виконавець зобов зан надати зазначений персонал. Робітник є працівником виконавця, працюючим по трудовому договору з останнім. Вартість оплати послуг виконавець визначає додатковою угодою з залежності від кількості та кваліфікації необхідного замовнику персоналу.

Вартість послуг визначена п. 4 даного договору відповідно до якого вартість формується з заробітної плати/винагороди з нарахуванням які зазначені в заявці; вартість аутстаффінга 1 працівника в місяць складає 650 грн. (до 10 осіб), 800 грн. (більше 10 осіб).

Строк дії договору до 30.11.2013 р.

Додатком 2 та 3 до договору визначено форму заявки про надання робітників та акт надання послуг.

Також укладені додаткові угоди до даного договору № 1 від 01.11.2013 р., № 2 від 01.12.2013 р., № 3 від. 01.11.2014 р., № 5 від 01.11.2015 р. відповідно до яких продовжено строк дії договору та змінена вартість послуг.

Також на виконання даного договору позивачем надано акти надання послуг, рахунок на оплату, заявки, документи про оплату та договори укладені ПП Олнайт з іншими контрагентами на виконання робіт по яким були використані послуги аутстаффінгу позивачем. (т.с. 3 а.с. 89-95, т. с. 4 а.с. 57-64)

Як зазначалось вище, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

З наданих до суду доказів вбачається, що працівники, які були надані позивачу ПП РАС на виконання вимог договору аутстаффінгу виконували роботи безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Слід зазначити, що термін аутстаффінг законодавчо не закріплений. Разом з тим, в п.п. 14.1.183 Податкового кодексу України містить визначення послуги з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Судом встановлено, що за договором аутстаффінгу компанія аутстаффер надає своїх кваліфікованих співробітників у тимчасове користування компанії замовника для виконання робіт на певний строк, тобто передбачається передача фахівців, а не кінцевого результату. Такі працівники можуть підпорядковуватися трудовому розкладу замовника, мати свої робочі місця на території замовника, але бухгалтерські та кадрові обов'язки (ведення документації, нарахування та сплата податків, виплата заробітної плати, оформлення трудових книжок тощо) здійснюються аутстаффером.

Відповідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Ремонтрно - аварійна служба (код суб'єкта господарювання згідно з ЄДРПОУ 32320987, місцезнаходження: 87516 Донецька область м. Маріупольвул. Пашковського б. 40, вид діяльності за КВЕД 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування, КВЕД 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами).

У відповідності до умов договору укладеного договору аутстаффінга виконавець, зобов язаний надати замовнику робітників відповідних професій та кваліфікації. Що й було зроблено на виконання вимог договору.