Рішення

від 02.10.2018 по справі 806/3371/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 806/3371/18

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: представників позивача Клинчука І.В. , Драган Т.В.,

представників відповідача Синицької Н.П., Наумчука Д.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МК-Технобуд" до Державної фіскальної служби України про визнання недійсними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство МК-Технобуд (далі по тексту - позивач, ПП МК-ТЕХНОБУД ) звернулось до суду із позовом в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 20.12.2017 № 452971/34854891, від 20.12.2017 № 452972/34854891, від 21.12.2017 № 456560/34854891, від 02.01.2018 № 521333/34854891, від 02.01.2018 № 521335/34854891 щодо відмови у реєстрації податкових накладних Приватного підприємство МК-Технобуд та зобов'язати відповідача зареєструвати такі накладні, зокрема: № 481 від 21.11.2017, № 482 від 23.11.2017, № 483 від 23.11.2017, № 486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказало, що рішеннями комісії Державної фіскальної служби України було зупинено реєстрацію податкових накладних, у зв'язку з чим підприємством, на виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій по вказаних податкових накладних, однак рішеннями відповідача відмовлено у реєстрації податкових накладних ПП МК-Технобуд . Вважає, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, тому підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 06.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

14.09.2018 через канцелярію суду представником відповідача було подано відзив №1249/06-30-10-03 на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що при прийнятті оскаржуваних рішень Державна фіскальна служба України діяла на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення винесено з урахуванням того, що надані позивачем документи до контролюючого органу є недостатніми для підтвердження здійснення господарських операцій (а.с.159-160).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях та відповіді на відзив.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що з 28.12.2006 ПП МК-ТЕХНОБУД зареєстровано як юридична особа і включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №151535 серія А01, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 45) та взято на облік як платника податків з 10.02.2007 у Житомирській об'єднаній державні податковій інспекції Головного територіального управління ДФС у Житомирській області, відповідно до витягу №1706254500271 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.46).

Основними видами діяльності позивача є надання послуг з транспортного перевезення вантажним автомобільним транспортом (код КВЕД 49.41 за КВЕД 009:2010, код ДК 016-2010 49.41), послуг з пакування (код КВЕД 82.92 за КВЕД 009:2010, код ДК 016-2010 82.92) та послуг зі складування та зберігання (код КВЕД 52.10 за КВЕД 009:2010, код ДК 016-2010 52.10).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкові накладні на підтвердження податкових зобов'язань та подано до Державної фіскальної служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-податкову накладну №481 від 21.11.2017 на загальну суму 503561,64 грн, в тому числі податок на додану вартість в сумі 83926,94 грн, по взаємовідносинам з Малим підприємством фірмі Ерідон щодо залізничних послуг згідно з ДКПП 49.20 (а.с.27);

- податкову накладну № 482 від 23.11.2017 на загальну суму 309532,68 грн, в тому числі податок на додану вартість в сумі 51588,78 грн, щодо наданих пакувальних послуг Малому підприємству фірмі Ерідон (а.с.23);

-податкову накладну №483 від 23.11.2017 на загальну суму 51507,96 грн (ПДВ у сумі 8584,66 грн) стосовно надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю Рабен України з перевезення вантажів (автомобілі АА4709РІ, АМ 1960ВО, а.с.31);

-податкову накладну № 486 від 29.11.2017 складену на підставі взаємовідносин з Малим підприємством фірми Ерідон щодо надання пакувальних послуг на загальну суму 158602,32 грн, в тому числі ПДВ в сумі 26433,72 грн (а.с.19);

- податкову накладну № 487 від 30.11.2017 складену стосовно наданих послуг з перевезення вантажів (автомобілі АА4709РІ, АМ 1960ВО) Товариству з обмеженою відповідальністю Рабен України на загальну суму 90335,28 грн, в тому числі податок на додану вартість в сумі 15055,88 грн (а.с. 13).

Указані податкові накладні позивачем були направлені до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, документи прийнято, але їх реєстрацію зупинено, про що позивача повідомлено квитанціями №1 від 13.12.2017 та 15.12.2017 (а.с.14, 20, 24, 28, 32), які містили інформацію про виявлені помилки, зокрема: відповідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього Наказу.

В свою чергу, на виконання вимог п.п.201.16.2, п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення №1, 2, 3 від 13.12.2017 та №4, №5 від 22.12.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/PK, реєстрація яких зупинена, зокрема, у вказаних повідомленнях містяться письмові пояснення позивача, зі змісту яких вбачається, що невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕТ зумовлена тим, що надавалися позивачем послуги, визначені, як основний вид діяльності, а не товар. Крім того позивачем надавалися до контролюючого органу копія договору транспортного перевезення (а.с.50-57), відповідно до якого було здійснено доставку вантажів, договір про надання послуг (а.с.37), предметом якого вказано надання послуг із засипання у тару мінеральних добрив, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.58-59), оборотно-сальдові відомості (а.с.69), товарно-транспортні накладні (а.с.82,84,86-89), звіт про вантажно-розвантажувальні операції (а.с.83,85,), висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-5115 від 18.08.2017 щодо визначення коду товару за ДКПП (а.с.60), виписки по рахунках (а.с.47-49, 65-68), звіти про суми нарахованої заробітної плати (а.с.70-77).

Проте, за результатами розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація, яких зупинена та доданих вищевказаних документів комісія ДФС України прийняла оскаржувані позивачем рішення: №452971/34854891(податкова накладна №481), №452972/34854891 (податкова накладна №482), №456560/34854891 (податкова накладна №483), №521333/34854891 (податкова накладна №486) та №521335/34854891 (податкова накладна №487) про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування (а.с.17, 21, 25, 29, 103).

Незгода з вказаними рішенням відповідача, обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Разом з тим, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, що визначено пп. 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

За приписами п. 74.1 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.74.2 ст.74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 статті 74 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.12 Порядку № 1246).

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статі 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп.201.16.2. п.201.1 ст.201 ПК України).

Підпунктом 201.16.3. пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, зі змісту Квитанцій до податкових накладних №481 від 21.11.2017, №482 від 23.11.2017, №483 від 23.11.2017, №486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017 слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (далі - Критерії № 567).

Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу №567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Аналіз вищевказаних правових норм дає підстави вважати, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв № 567 ( виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД ), натомість 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначеного в Квитанціях до податкових накладних №481 від 21.11.2017, №482 від 23.11.2017, №483 від 23.11.2017, №486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017 слід вказати, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в п. 6 Критеріїв № 567.

В свою чергу контролюючий орган не надав суду обґрунтованих пояснень, на підставі яких він дійшов висновку про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.

Суд наголошує, що відповідач зобов'язаний був у Квитанціях до податкових накладних №481 від 21.11.2017, №482 від 23.11.2017, №483 від 23.11.2017, №486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв № 567.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, слід зауважити, що визначення контролюючим органом у вказаних Квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у вказаному вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,

Відтак, відповідно до п. 1 вищезазначеного вичерпного переліку документів № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу змісту наведених норм видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 201.16.1 - 201.16.2 ст.201 ПК України та пропозицій викладених у квитанціях від 13.12.2017, 15.12.2017 та 02.01.2018 про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були надані пояснення, в яких вказано про специфіку здійснених господарських операцій, яку не враховано при прийняті рішення про відмову в реєстрації накладних № 481 від 21.11.2017, № 482, № 483 від 23.11.2017, № 486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017

Щодо підтвердження реальності здійснення господарської операцій позивачем з Малим приватним підприємством Ерідон судом встановлено наступне.

Із доданих до матеріалів справи відслідковується, що для надання послуг з пакування, що є основним із видів діяльності підприємства, позивачем укладено договір №0001-МД/2017 від 02.08.2017 з Малим приватним підприємством Ерідон (а.с.37-39).

На виконання умов вказаного договору, замовником (Мале приватне підприємство Ерідон ) 21.11.2017 перераховано попередню оплату в рахунок майбутніх поставок у розмірі 578128,00 грн, в тому числі ПДВ 96354,67 грн, за залізничні послуги згідно рахунку №ТБ-0000441 від 21.11.2017, 22.11.2017 оплачено 309532,68 грн, в тому числі ПДВ 51588,78 грн за пакувальні послуги, згідно рахунку №ТБ-0000442 від 21.11.2017 та 28.11.2017 оплачено 158602,32 грн, в тому числі ПДВ 26433,72 грн за пакувальні послуги, згідно рахунку №ТБ-0000445 від 28.11.2017, вказані оплати, відображені у виписках по особових рахунках позивача, доданих до матеріалів справи (а.с.47-49).

У відповідності до п.187.1 ст.187, 201.10 ПК України ПП МК-ТЕХНОБУД було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні №481 від 21.11.2017, №482 від 23.11.2017 та №486 від 29.11.2017, у реєстрації яких фіскальним органом відмовлено.

Щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Рабен України судом встановлено наступне.

У зв'язку із наданням послуг транспортного перевезення, що є одним із основних видів діяльності ПП МК- ТЕХНОБУД було укладено договір №КД24 від 02.01.2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю Рабен України (а.с. 50-57).

На підставі вказаного договору перевізником (ПП МК- ТЕХНОБУД ) було виписано та підписано експедитором (ТОВ Рабен України ) акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), зокрема:

- акт № ТБ-0000357 від 23.11.2017 на послуги з перевезення вантажів (автомобіль АА4709РІ та АМ1960ВО) на загальну суму 42923,30 грн, який міститься в матеріалах справи (а.с.58).

Факт надання послуг з перевезення вантажів в обсязі, визначеному актом підтверджується товарно-транспортними накладними №01tr/804016000541371 від 21.11.2017, №15337 від 22.11.2017, №15386 від 22.11.2017 та звітом про вантажно-розвантажувальні операції (а.с.82, 86-87);

- акт № ТБ-0000359 від 30.11.2017 на послуги з перевезення вантажів (автомобіль АА4709РІ та АМ1960ВО) на загальну суму 75279.40 грн (а.с.59).

Даний факт надання послуг з перевезення вантажів в обсязі, визначеному актом підтверджується товарно-транспортними накладними №490321 від 27.11.2017 та № 49tr/804496000114942 від 28.11.2017 та звітом про вантажно-розвантажувальні операції (а.с.88-89).

Оплата за надані послуги ТОВ Рабен України проведена, що підтверджується випискою по рахунку ПП МК- ТЕХНОБУД (а.с.66-68).

Відповідно керуючись п.187.1 ст.187, 201.10 ПК України ПП МК- ТЕХНОБУД було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні №483 від 23.11.2017 та №487 від 30.11.2017, однак у реєстрації яких фіскальним органом відмовлено.

Отже, суд вважає, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи надані позивачем.

Суд також наголошує, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких податкових накладних.

Відповідачем не наведено належного викладу обставин і обґрунтування щодо них, які б підтверджували факт надання позивачем контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, а також зважаючи на те, що платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення № 452971/34854891, № 452972/34854891 від 20.12.2017, № 456560/34854891 від 21.12.2017 та № 521333/34854891, № 521335/34854891 від 02.01.2018 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягають скасуванню.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, абз. 1 ч. 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

В контексті наведених норм та за вказаних обставин, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов щодо зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 481 від 21.11.2017, № 482 від 23.11.2017, № 483 від 23.11.2017, № 486 від 29.11.2017, № 487 від 30.11.2017 Приватного підприємства МК-Технобуд .

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 452971/34854891, № 452972/34854891 від 20.12.2017, № 456560/34854891 від 21.12.2017, № 521333/34854891 та № 521335/3485489 від 02.01.2018 щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні № 481 від 21.11.2017, № 482 та № 483 від 23.11.2017, № 486 від 29.11.2017 та № 487 від 30.11.2017 подані Приватним підприємством МК-Технобуд (вул.Сергія Параджанова, 80, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 34854891).

Стягнути на користь Приватного підприємства МК-Технобуд (вул.Сергія Параджанова, 80, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 34854891) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України ( код ЄДРПОУ 39292197) сплачений судовий збір у загальному розмірі 17620,00 грн (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2018 року