Рішення

від 01.10.2018 по справі 906/435/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/435/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 25.05.2018р,

ОСОБА_2, директор (наказ №53-к від 28.12.2017р)

від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю №26/603 від

21.12.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Аммонн" (м.Житомир)

до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)

про визнання протиправними та скасування рішеннь №449 від 04.05.2018р та №758 від 18.07.2018р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.09.2018р до 01.10.2018р

Приватне підприємство "Аммонн" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області в якому, з урахуванням заяви від 05.06.2018р, заявлено про визнання протиправним та скасування рішення №449 від 04.05.2018р "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" у частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №425 від 01.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.06.2018р прийнято позовну заяву ПП "Аммонн" до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 12.07.2018р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.07.2018р продовжено строк підготовчого засідання та призначено судове засідання на 31.08.2018р.

В судовому засіданні 06.09.2018р судом прийнято до розгляду заяву ПП "Аммонн" про зміну позовних вимог від 20.08.2018р та постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих змін, відповідно до яких позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №449 від 04.05.2018р "Щодо укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком" в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №425 від 01.10.2014р;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 18.07.2018р №758 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.05.2018 №449 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком".

Ухвалою суду від 06.09.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу №906/435/18 до судового розгляду по суті на 24.09.2018р.

В судовому засіданні 24.09.2018р при розгляді справи по суті оголошувалась перерва до 01.10.2018р.

Представники позивача під час судових засідань 24.09.2018р та 01.10.2018р позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити. Зазначили, у спірних правововідносинах на виконання рішення виконкому Житомирської міської ради №425 від 01.10.2014р ПП "Аммонн" як виконавцем укладено договір на виконання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, який набрав чинності з 01.10.2014р, терміном на 10 років (п.5.2 договору). Вказували на те, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Разом з тим, рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 04.05.2018р №449 визнано рішення виконкому від 01.10.2014р №425 "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" таким, що втратило чинність та припинено дію укладеного між Житомирською міською радою та ПП "Аммонн". Вважають, що оспорюваним рішенням між ПП "Аммонн" та Житомирською міською радою" припинено договірні відносини, відповідачем організовано та проведено конкурс щодо призначення управителів багатоквартирних будинків, визначено його переможців, у тому числі на території, яку обслуговує ПП "Аммонн", чим порушено право позивача на надання послуг. Стверджують, що усвідомлюючи протиправність свого рішення, намагаючись уникнути відповідальності за свої протиправні рішення, відповідач 18.07.2018 самостійно змінив оскаржуване рішення та прийняв рішення №758 "Про внесення змін до рішення виконкому ЖМР від 04.05.2018р №449 "Щодо укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком", яким п.2 виклав у новій редакції. Вказують, що оспорювані рішення є протиправними, не ґрунтуються на законі, а тому підлягають скасуванню. Незаконність оспорюваних рішень, за твердженням позивача, полягає в тому, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

В судовому засіданні 01.10.2018р представник позивача заявив усне клопотання в якому просив при постановленні рішення не вирішувати питання про стягнення судових витрат з оплати правової допомоги адвоката у зв'язку з тим, що адвокат ОСОБА_4, який надавав позивачу правову допомогу, на даний час перебуває у відпустці, а тому позивач з поважних причин не може подати докази (акт приймання передачі наданих послуг, розрахунок використаного часу, гонорару та поточних витрат, докази про оплату гонорару за договором про надання правової допомоги).

Представник відповідача в судових засіданнях 24.09.2018р та 01.10.2018р проти задоволення позову заперечила, просила у позові відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві №21/4225 від 22.06.2018р на позовну заяву (а.с.45-48) та запереченнях №21/5651 від 30.07.2018р (а.с.82). Зокрема зазначила, що у зв'язку зі зміною з 01.07.2016р організаційних правовідносин щодо утримання та управління будинкам, рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №690 від 03.08.2016р було визнано управління житлового господарства міської ради організатором конкурсу щодо призначення управителів багатоквартирного будинку, яким було розпочато підготовку до проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків. Також вказала, що проект оскаржуваного рішення було оприлюднено на сайті Житомирської міської ради 27.03.2018р, а тому з дня оприлюднення проекту оскаржуваного рішення на сайті до його прийняття на засіданні виконавчого комітету Житомирської міської ради 04.05.2018р пройшло 25 робочих днів. Вважає, що визнання протиправним та скасування рішення №449 від 04.05.2018р не призведене до відновлення будь-яких прав позивача та продовження дії договору з позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення №425 від 01.10.2014р "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" (а.с.14).

Так, пунктом 2.2 рішення Житомирської міської ради №425 від 01.10.2014р вирішено визначити виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за результатами проведеного 22.09.2014 конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності Житомирської міської ради таких суб'єктів господарювання, а саме Приватне підприємство "Аммонн" по лоту 2.

На підставі даного рішення, 26.09.2014р між Житомирські міською радою та ПП "Аммонн" укладено договір на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.25-31).

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №449 від 04.05.2018р "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" вирішено визначити уповноваженою особою на підписання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків, строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку - начальника управління житлового господарства Житомирської міської ради або виконуючого його обов'язки (а.с.23).

Пунктом 2 вищевказаного рішення вирішено з моменту вступу в дію договорів, вказаних у пункті 1 даного рішення, зокрема, визнати рішення Виконавчого комітету міської ради від 10.09.2013 №436 "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності", від 23.07.2014 №289 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 10.09.2013 №436", від 01.10.2014 №425 "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності", від 19.11.2014 №545 "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" такими, що втратили чинність, та припинити дію договорів, укладених між Житомирською міською радою та визначеними виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В подальшому, 18.07.2018р рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 04.05.2018 №449 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" вирішено внести зміни до рішення Виконавчого комітету міської ради від 04.05.2018 № 449 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", а саме: пункт 2 даного рішення викладено в такій редакції: "З моменту вступу в дію договорів, вказаних у пункті 1 даного рішення вважати рішення Виконавчого комітету міської ради від 10.09.2013 №436 "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житловому фонді комунальної власності", від 23.07.2014 №289 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 10.09.2013 №436", від 01.10.2014 №425 "Про визначення виконавців послуг за результат проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності", від 19.11.2014 №545 "Про визначення виконавців послуг за результаті проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності такими", що підлягають зняттю з контролю, та рекомендувати Житомирській міській раді у разі необхідності вжити відповідних заходів, пов'язаних припиненням дії договорів, укладених між Житомирською міською радою визначеними виконавцями послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій" (а.с.89).

Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній справі про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Житомирської міської ради №449 від 04.05.2018р та №758 від 18.07.2018р позивач вказує, що відповідач на підставі вищевказаного №449 від 04.05.2018р припинив дію договору укладеного між сторонами. Водночас, усвідомлюючи протиправність свого рішення №449 від 04.05.2018р, намагаючись уникнути відповідальності за свої протиправні рішення, відповідач 18.07.2018р самостійно змінив оскаржуване рішення №449 від 04.05.2018р, про що прийняв рішення №758 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.05.2018 №449 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", яким п.2 виклав у новій редакції. У зв'язку з чим позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №449 від 04.05.2018р та №758 від 18.07.2018р, які порушують його права та законні інтереси.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом п.15 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Основною формою роботи виконавчого комітету міської ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно міським головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету (ст. 53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 9 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також у вищезгаданому рішенні Конституційним Судом України зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" №425 від 01.10.2014р вирішено визначити виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за результатами проведеного 22.09.2014 конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності Житомирської міської ради таких суб'єктів господарювання, зокрема, Приватне підприємство "Аммонн" по лоту 2 (підпункт 2.2 пункту 2 рішення) та вирішено укласти договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з названими вище виконавцями послуг (п.3 рішення).

На виконання даного рішення 26.09.2014р між Житомирські міською радою та ПП "Аммонн" укладено договір на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.25-30). Відповідно до п.п.5.1,5.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.10.2014р та закінчується 01.10.2024р.

Вказане свідчить про те, що фактично на виконання рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №425 від 01.10.2014р між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією визначеним виконкомом виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності Житомирської міської ради, і позивач як суб'єкт цих правовідносин заперечує проти їх зміни чи припинення.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

В рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У даному випадку, рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №425 від 01.10.2014р "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" є актом індивідуальної дії, що вичерпав свою дію внаслідок належного виконання шляхом укладення договору на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем і Житомирські міською радою.

При цьому, рішення відповідача №425 від 01.10.2014р щодо позивача, за своєю правовою природою є ненормативним актом, який передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта - позивача, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію.

Оскільки рішення виконкому Житомирської міської ради Житомирської області №425 від 01.10.2014р, яке є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання.

Отже, прийнявши рішення №449 від 04.05.2018р в частині визнання таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету міської ради №425 від 01.10.2014р "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" (в частині, що стосується позивача) та припинення дії укладеного договору, а в подальшому - рішення №758 18.07.2018р, зокрема щодо позивача, яким внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.05.2018 №449, Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області вийшов за межі наданих йому повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку, що оспорювані рішення є такими, що порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у справі, у тому числі з огляду на те, що внаслідок прийняття відповідачем цих рішень, визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому на підставі якого між позивачем та Житомирською міською радою було укладено договір; вирішено питання щодо припинення цих договірних відносин; організовано та проведено конкурс щодо призначення управителів багатоквартирних будинків, визначено його переможців, у тому числі на території, яку обслуговує ПП "Аммонн".

Відповідач в заперечення позовних вимог зокрема зазначає, що Житомирською міською радою вживались заходи для договірного визначення нових строків дії відповідного договору, зокрема, було направлено лист №18/2358 від 27.03.2018р з пропозицією укласти додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої пропонувалося за згодою сторін внести зміни до пункту 5.2 договору, виклавши його в новій редакції з зазначенням терміну дії договору до 9 червня 2018 року (а.с.57), яку позивач залишив без відповіді.

З даного приводу суд враховує, що статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті 188 ГК України).

Судом також критично оцінюється доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень з огляду на прийняття 07.06.2018р змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якими визначено чинність договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладених до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом, оскільки станом на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення - №449 від 04.05.2018 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", вказані зміни ще не діяли.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства "Аммонн", у зв'язку з чим рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №449 від 04.05.2018р "Щодо укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком" в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №425 від 01.10.2014р, припинення дії укладеного між сторонами договору та рішення №758 від 18.07.2018р "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.05.2018 №449 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" щодо позивача підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а позов - задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3524,00грн та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33400,00грн.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3524,00грн.

Згідно з частиною 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За усним клопотанням позивача, питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на час прийняття рішення судом не розглядається.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №449 від 04.05.2018 "Щодо укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком" у частині визнання таким, що втратило чинність рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №425 від 01.10.2014р "Про визначення виконавців послуг за результатами проведеного конкурсу на право надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної власності" та припинення дії договору від 26.09.2014р на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між Житомирською міською радою приватним підприємством "Аммонн".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №758 від 18.07.2018р "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.05.2018 №449 "Що укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком".

4. Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (10014, Житомирська область, м.Житомир, майдан імені С.П Корольова, 4/2; ідентифікаційний код 04053625)

на користь Приватного підприємства "Аммонн" (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 4; ідентифікаційний код 34152488):

- 3524,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.10.18

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.)