Рішення

від 04.10.2018 по справі 697/834/18

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/834/18

Провадження № 2/697/665/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те, що 03.05.1998 року вона прийнята на посаду директора Яблунівського сільського будинку культури Канівського району. У зв'язку зі змінами в чинному законодавстві 09.11.2016 року її призначено на посаду директора Яблунівського сільського будинку культури Канівського району відповідно до укладеного контракту від 09.11.2016 року. За час роботи на вказаній посаді до дисципланарної відповідальності не притягувалась, за зразкове виконання своїх посадових обов'язків, її неодноразово заохочували шляхом вручення відповідних грамот та подяк. 06.11.2017 без наявних підстав, незаконно, всупереч контракту та діючого трудового законодавства Яблунівський сільський голова ОСОБА_4 виніс розпорядження № 44 про звільнення її із займаної посади директора сільського будинку культури з 06.11.2017 за порушення умов контракту п.1 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.02.2018 у справі № 697/2591/17 за її позовом, розпорядження Яблунівського сільського голови ОСОБА_4 № 44 від 06.11.2017 скасовано, позивача поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за вимушений прогул. Незважаючи на рішення суду сільський голова с. Яблунів Канівського району ОСОБА_4 тривалий час її не поновлював. Лише на початку квітня 2018 року, в результаті її неодноразових звернень до Канівської районної державної адміністрації з приводу неправомірних дій сільського голови, ОСОБА_4 дав вказівку внести запис в її трудову книжку про поновлення на роботі і в цей же день вона отримала трудову книжку для оформлення довідки на соціальну допомогу. 13.04.2018 сільський голова с. Яблунів Канівського району ОСОБА_4 виніс розпорядження № 12 про звільнення директора Яблунівського СБК ОСОБА_2 за ч.4 ст. 40 КЗпПУ через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Вказане розпорядження вважає незаконним, вона жодного разу не допускала порушення трудової дисципліни, а саме відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження № 14 від 13.04.2018 року сільського голови с. Яблунів Канівського району ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади директора Яблунівського сільського будинку культури з 13.04.2018 року, за п.4 ст.40 КЗпП України через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин; поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора Яблунівського сільського будинку культури Канівського району Черкаської області; стягнути з виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задоволити в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задоволити в повному обсязі, посилаючись на матеріали позову. Також пояснив, що ОСОБА_2 було поновлено на роботі лише на початку квітня 2018 року, а розпорядження було винесено заднім числом. Позивач жодного разу не допускала поршення трудової дисципліни, а залишала робоче місце лише з дозволу керівництва.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляли, відзив до суду не направляли.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено з трудової книжки, що з 03.05.1998 року позивач працювала на посаді директора Яблунівського сільського будинку культури. 09.11.2016 року ОСОБА_2 у зв'язку зі змінами в чинному законодавстві призначено на посаду директора Яблунівського сільського будинку культури Канівського району відповідно до укладеного контракту від 09.11.2016 року. 06.11.2017 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади директора сільського будинку культури за порушення умов контракту п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України. 01.02.2018 року її було поновлено на посаді згідно рішення Канівського міськрайонного суду від 01.02.2018 (а.с.4).

13.04.2018 року ОСОБА_2 було звільнено з посади директора СБК за п.4 ст. 40 КЗпП України через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин (а.с.45).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Як роз'яснено в п.18 Постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Оскільки в розпорядженні вказується, що позивача було звільнено відповідно до п.4 ст. 40 КЗпПУ, а тому суд повинен перевірити його відповідність законові.

Відповідно до вимог п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З розпорядження № 12 від 13.04.2018 року вбачається, що підставою звільнення позивача стала відсутність на робочому місці протягом робочого дня більше 3-х годин без поважних причин 27.03.2018, 03.04.2018, 04.04.2018 та 12.04.2018 (а.с.45).

Згідно п. 22. Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до ст. 81 ч.1,5 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами ті іншими учасниками справ.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпПУ України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дані вимоги чинного законодавства відповідачем при звільненні ОСОБА_2 дотримані не були. Зокрема, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що відповідач зажадав від ОСОБА_2 письмових пояснень щодо порушення нею трудової дисципліни, а також доведення до відома позивача під розпис про накладення на неї стягнення. В судове засідання відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що звільнення відповідача, відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства про працю, внаслідок чого порушене право позивача підлягає захисту, шляхом поновлення її на попередньо займаній посаді.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до положень статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішенні про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який рахується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження порядку обчислення заробітної плати .

Згідно із ч.1 ст. 27 Закону України Про оплату праці , порядок обчислення середньої заробітної плати працівників у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу сформульовано Верховним Судом України в Постанові від 14.09.2016 року у справі №6-419цс16.

За правилами ч.2 ст. 235 КЗпП України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком.

З урахуванням цих норм, зокрема аб. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено з розрахунку заборгованості позивача, який ніким не оспорений, що середньоденна заробітна плата за останні два оплачувані місяці роботи ОСОБА_2 становить: 75,00 грн.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 13.04.2018 року (день звільнення) до 04.10.2018 року (день винесення рішення), що підлягає стягненню з виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області на користь ОСОБА_2 становить 75,00 грн. х 119 р.д. = 8925,00 грн.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України та витрати по сплаті судового збору на користь держави.

Крім того, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць відповідно до п.п. 2,4 ч.1 ст. 430 ЦПК України підлягає допущенню до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 40, 147, 149, 235 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 14 від 13.04.2018 року сільського голови с. Яблунів Канівського району ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади директора Яблунівського сільського будинку культури з 13.04.2018 року, за п.4 ст.40 КЗпП України через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора Яблунівського сільського будинку культури Канівського району Черкаської області.

Стягнути з виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 04411384, адреса: с. Яблунів, Канівський район, Черкаська область) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8925,00 грн.

Стягнути з виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 04411384, адреса: с. Яблунів, Канівський район, Черкаська область) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 04411384, адреса: с. Яблунів, Канівський район, Черкаська область) на користь держави судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повний текст рішення складено 08.10.2018.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_6

Згідно оригіналу, який знаходиться в матеріалах справи № 697/834/18

Головуючий Г . С . ОСОБА_6