Рішення

від 27.09.2018 по справі 908/1214/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 Справа № 908/1214/18

м. Запоріжжя

За позовом: Приватного підприємства «Торговий дім «АВЕРС ТРЕЙД» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 23, код ЄДРПОУ 39718128)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «ХІМТРАНС» (69009, м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе)АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38461109)

про стягнення суми 1788492,94 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.08.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.06.2018 надійшла позовна заява Приватного підприємства «Торговий дім «АВЕРС ТРЕЙД» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «ХІМТРАНС» , про стягнення суми 1788492,94 грн., яка складається з: суми 1108563,78 грн. основного боргу за товар, отриманий за договором поставки № 28/07 від 28.07.2015, суми 91736,35 грн. - 3% річних, суми 275245,26 грн. пені, суми 312947,55 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1214/18, присвоєний номер провадження 9/75/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2018. Ухвалою господарського суду від 27.07.2018, у зв'язку із службовим відрядженням судді Боєвої О.С. до м. Києва у період з 31.07.2018 по 02.08.2018 включно, підготовче засідання призначено на 16.08.2018. Ухвалою суду від 16.08.2018 підготовче засідання відкладено на 29.08.2018. Ухвалою суду від 29.08.2018 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 11.09.2018. У судовому засіданні 11.09.2018 оголошено перерву до 27.09.2018.

27.09.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. Відповідно до умов договору поставки № 28/07 від 28.07.2015 позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 1 230 614,7 грн., що підтверджується видатковими накладними. В свою чергу відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 122 050,92 грн. У зв'язку з цим у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 28/07 від 28.07.2015 в сумі 1 108 563,78 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на вказану суму заборгованості нараховано 91736,35 грн. - 3 % річних, 275245,26 грн. - пені та 312947,55 грн. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, ст.ст. 11, 16, 256, 258, 525, 526, 530, 538, 611, 625, 627, 655, 664, 689, 690, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 179, 193, 230 ГК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав. Доводам відповідача щодо неможливості подати відзив на позов надано оцінку в ухвалі суду від 29.08.2018. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві, а саме: 69009, м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе)АДРЕСА_1. За вказаною адресою відповідач ухвали суду отримував про що, зокрема, свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 61). Також представники відповідача були присутні у підготовчому судовому засіданні 16.08.2018.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про доцільність розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2015 між Приватним підприємством «Торговий дім «АВЕРС ТРЕЙД» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «ХІМТРАНС» (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 28/07, згідно з пунктом 1.1. якого, на умовах викладених в розділах даного договору, постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця металопрокат (далі -товар), а покупець прийняти та оплатити цей товар, найменування, асортимент, кількість, ціна якого вказана в специфікаціях або в рахунка-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. договору, ціна товару за даним договором встановлюється в гривні та вказується в специфікаціях або в рахунках-фактурах до даного договору. Сума договору складається з сум, вказаних в усіх видаткових накладних виданих постачальником та підписаних сторонами в період дії договору.

Відповідно до розділу 3 договору, товар поставляється погодженими партіями на умовах: склад покупця м. Запоріжжя згідно правил Інкотермс в редакції 2010р.

Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- податкову накладну.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній (п.3.1, п. 3.2., п. 3.3.).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків. Згідно з п. 4.1., п. 4.2. договору, покупцем проводяться розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в розмірі 100% вартості партії товару на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури на оплату товару. У випадку поставки товару без попередньої оплати, покупець зобов'язаний провести розрахунки с постачальником на протязі 3-х банківських днів після отримання товару.

Датою платежу за даним договором є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 10.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту фактичного підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається наступне. На виконання умов договору, позивач в період з 30.07.2015 по 31.08.2015 здійснив поставку товару (металопродукції) на загальну суму 1230614,70 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000001 від 30.07.2015 на суму 27 846,00 грн., № РН-0000002 від 31.07.2015 на суму 22476,72 грн., № РН-0000003 від 01.08.2015 на суму 106620,05 грн., № РН-0000004 від 02.08.2015 на суму 106826,68 грн., № РН-0000005 від 04.08.2015 на суму 175220,54 грн., № РН-0000006 від 07.08.2015 на суму 85040,56 грн., № РН-0000007 від 20.08.2015 на суму 135965,59 грн., № РН-0000008 від 26.08.2015 на суму 123791,87 грн., № РН-0000009 від 26.08.2015 на суму 31920,72 грн., № РН-0000010 від 27.08.2015 на суму 130507,00 грн., № РН-0000011 від 31.08.2015 на суму 142902,11 грн., №РН-0000012 від 31.08.2015 на суму 141460,80 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в розмірі 122050,92 грн., несплаченим залишився товар на суму 1108563,78 грн.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за вищезазначеними видатковими накладними в повному обсязі не здійснив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1108563,78 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 312947,55 грн. втрат від інфляції, нарахованих за період: вересень 2015 - квітень 2018, та суми 91736,35 грн. - 3 % річних, нарахованих за період з 04.09.2015 по 11.06.2018.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума 3 % річних підтверджена детальним розрахунком позивача доданим до матеріалів справи. Розрахунок перевірений судом, є правомірним, і тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, то перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що він виконаний не вірно. Фактично стягненню з відповідача підлягає сума в більшому розмірі, ніж заявлена позивачем.

При цьому, з'ясовуючи обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та встановивши, що відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми відповідних нарахувань (інфляційних втрат, 3% річних, пені тощо) у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних інфляційних втрат та інших нарахувань.

Таким чином, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в розмірі 312947,55 грн., то задоволенню підлягає вимога про стягнення інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 275245,26 грн., яка нарахована за період з 11.06.2017 по 11.06.2018.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. договору при недотриманні строків оплати товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, від вартості товару, строк оплати якого порушений, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Факт порушення грошового зобов'язання є доведеним. Разом з тим, суд враховує наступне.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку пені необхідно здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, встановити розмір боргу, день, коли зобов'язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати - строк припинення нарахування пені (період нарахування пені), а також відповідність заявленого позивачем періоду нарахування приписам вищенаведеного законодавства.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно з п. 4.1., 4.2 договору, покупцем проводяться розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в розмірі 100% вартості партії товару на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури на оплату товару. У випадку поставки товару без попередньої оплати, покупець зобов'язаний провести розрахунки с постачальником на протязі 3-х банківських днів після отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару позивачем була здійснена в період з 30.07.2015 по 31.08.2015, часткова оплата товару проведена відповідачем 14.08.2015 за платіжним дорученням № 1913 та 09.09.2015 за платіжним дорученням № 2117. Прострочення платежів за отриманий відповідачем товар, з урахуванням п. 4.1, 4.2. договору, починається зі спливом трьох банківських днів після отримання товару за кожною видатковою накладною. Нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано за кожною видатковою накладною.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування позивачем пені за період прострочення з 11.06.2017 по 11.06.2018 є неправомірним, оскільки позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування пені та перевищено встановлений законом шестимісячний строк її нарахування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення суми 275245,26 грн. пені за період з 11.06.2017 по 11.06.2018 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс «ХІМТРАНС» (69009, м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе)АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38461109) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «АВЕРС ТРЕЙД» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, буд. 23, код ЄДРПОУ 39718128) суму 1108563 (один мільйон сто вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 78 коп. основного боргу, суму 91736 (дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 35 коп. - 3% річних, суму 312947 (триста дванадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 55 коп. втрат від інфляції, суму 22698 (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 72 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 09.10.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва